В рамках співпраці відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» із соціальним партнером – благодійною організацією  «СОС Дитячі Містечка» – для дітей із сімей, що належать до вразливих категорій, було проведене арт-заняття із створення аплікацій з природних матеріалів.

Під час заняття діти із задоволенням досліджували природні багатства нашої планети, з яких власноруч можна зробити унікальну красу. Захід дав змогу поспілкуватися, обмінятися враженнями, отримати радість і насолоду від процесу створення неповторних картин. Подібні зустрічі, які завдяки співпраці з соціальним партнером уже стали регулярними, дають змогу дітям у цей складний час покращити настрій, цікаво і з користю провести дозвілля разом з однолітками, набути нових навичок, які можуть стати в нагоді в повсякденному житті.  

Прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні сім’ї — це про любов, підтримку, стабільність і віру в майбутнє.

❤️ Дітям потрібна СІМ’Я. І кожен із нас може стати частиною цієї підтримки.

Чому це важливо?

Досвід показує: діти, які виховуються в сім’ї, мають значно більше можливостей для здорового розвитку, соціалізації та успішної адаптації.
Сім’я дарує те, чого не може дати жоден заклад — індивідуальну турботу, увагу, емоційне тепло.

Хто може стати прийомним чи патронатним батьком?

Люди, які:

• мають бажання допомогти дитині;

• готові пройти навчання;

• мають стабільні життєві умови;

• вміють чути й підтримувати.

Не потрібно бути ідеальним — важливо бути відповідальним та відкритим до нового досвіду.

Яку підтримку отримують сім’ї?

Фахівці Центру соціальних служб супроводжують прийомні та патронатні сім’ї на кожному етапі:
1. надають консультації;
2. допомагають у кризових ситуаціях;
3. проводять тренінги та групи підтримки;
4. взаємодіють з освітніми та медичними закладами щодо потреб дитини.

Кожна родина, яка відкриває двері дитині, змінює чиєсь життя назавжди.

Якщо ви замислювалися над тим, щоб стати прийомними батьками або патронатними вихователями — зробіть перший крок вже сьогодні.
Ми готові відповісти на ваші запитання та підтримати на всіх етапах.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом відзнають 1 грудня 2025 року. У цей день проводяться заходи для того, щоб мати можливість осмислити глобальну відповідь на епідемію ВІЛ-інфекції/СНІДу, підтвердити зобов’язання та діяти, щоб ніхто не залишився поза увагою.

Подолання перешкод, трансформація боротьби зі СНІДом - цьогорічне гасло світової спільноти, закликаючи до стійкого лідерства, міжнародної співпраці та підходів, орієнтованих на права людини, щоб покласти край епідемії до 2030 року.

Після десятиліть прогресу боротьба з ВІЛ-інфекцією перебуває на роздоріжжі. Послуги, що рятують життя, порушуються, і багато громад стикаються з підвищеними ризиками та вразливістю. Проте серед цих викликів надія зберігається у рішучості, стійкості та інноваціях громад, які прагнуть покласти край СНІДу. 

За оцінками, 40,8 мільйона людей у світі жили з ВІЛ та 1,3 мільйона людей інфікувалися ВІЛ у 2024 році. Приблизно 630 000 людей померли від причин, пов'язаних з ВІЛ, у минулому році.

Кожна людина може робити свій внесок у подолання цієї глобальної проблеми, підвищуючи власну обізнаність про ВІЛ-інфекцію та отримуючи послуги тестування і лікування ВІЛ, які у Харкові й Україні є безоплатними.

Чому важливо пройти тестування на ВІЛ саме сьогодні?

ВІЛ-інфекція не має специфічних ранніх симптомів.

На початкових етапах інфекція часто перебігає без видимих ознак. Саме тому тестування є єдиним надійним способом визначити свій ВІЛ-статус.

Пізня діагностика ускладнює лікування. Багато нових випадків виявляють уже на прогресуючих стадіях, коли людина протягом тривалого часу не знала про інфекцію. Своєчасні тестування і початок терапії допомагає уникнути серйозних ускладнень.

Сучасна терапія є високоефективною.

Ранній початок антиретровірусного лікування дозволяє повністю контролювати вірус, підтримувати міцне здоров’я та вести повноцінне життя.

Знання свого ВІЛ-статусу — основа профілактики.

Вчасна діагностика сприяє зменшенню ризику передачі ВІЛ та є важливим кроком у захисті власного здоров’я та здоров’я партнера / партнерки.

Тестування стало доступним і простим.

Процедура займає 15-30 хвилин, проводиться конфіденційно та є безкоштовною у більшості медичних закладів та у громадських організаціях.

Це про вчасні рішення, внутрішній спокій і впевненість у завтрашньому дні.

Профільний медичний заклад - відділення профілактики і боротьби зі СНІДом Обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні надає послуги тестування і профілактики ВІЛ з понеділка по п'ятницю 8:00-15:00 у Харкові, вул. Боротьби, 6.

А ключова група ЧСЧ (чоловіки, які практикують секс із чоловіками) може пройти тестування на ВІЛ на базі Громадської організації "АЛЬЯНС. ГЛОБАЛ" у Харкові за попереднім записом на сайті gettest.com.ua

 

Цей день покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, а також нагадати собі та близьким про обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства - осіб з інвалідністю.

Кожна людина з інвалідністю в демократичній та розвинутій державі світу має бути захищена, забезпечена повним та рівним доступом до користування усіма правами людини та основоположними свободами.

В умовах воєнного стану держава продовжує сприяти зміцненню поваги до осіб з інвалідністю та свободі цієї категорії громадян від будь-якого виду дискримінації.

Увага держави та милосердя, толерантність кожного з нас допоможуть спростити життя цих людей, створити майбутнє, де б люди з інвалідністю стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями та соціально активними людьми.

 

Як зміцнити своє тіло без походів у тренажерку, чому вольові зусилля такі важливі та які вправи можна робити вдома – розповідаємо.

Як виховати побутову міцність і чому вона настільки важлива для відновлення 

Фізична активність дуже важлива для нашої побутової міцності. Що це за міцність така? У кожного з нас в повсякденному житті, в побуті, є певні щоденні завдання-виклики: треба нахилятися, щоб зашнурувати взуття, взяти дитину на руки, дістати тарілку з верхньої полиці, підняти відро води чи пройти кілька поверхів сходами.

Якщо якісь наші функції стали обмеженими з огляду на вік, пережиту травму чи захворювання, ці виклики відчуваються сильнішими: те, що колись давалось легко, тепер може потребувати більших зусиль.

«Якщо мало руху, мало позитивного стрес-фактора (це коли ти мусиш нахилятися, працювати, щось піднімати), то, по-перше, ти втрачаєш власну енергетичність, тому що твій організм виробляє, менше енергії, – пояснює Максим Долженко, директор навчально-наукового центру фізичної і медичної реабілітації ветеранів війни і студентів ЧНУ ім. Богдана Хмельницького. – Знижується тонус м'язів. Від цього безпосередньо залежить і гормональний фон, і здоров’я суглобів, бо суглоби мають рухатися, вони так створені».

Що робити, аби побутові завдання лишались під контролем? Тренувати свою витривалість за допомогою простих фізичних вправ. Якщо вам важко нахилятись – включіть щоденну розминку з вправами на нахили, «стріляє» спина», коли підіймаєте сумку з покупками – робіть зарядку з підійманням гантелей чи пляшок з водою.

Як регулярні легкі вправи допомагають ставати міцнішими?

Покращується загальний фізичний стан. «Навіть маленькі навантаження допомагають відновлювати м’язи та суглоби, зменшують скутість», – наголошує фізична терапевтка Діана Гримаківська.

Стабілізується настрій. Фахівчиня пояснює: це відбувається тому, що рух стимулює вироблення ендорфінів, які знижують рівень стресу та тривожності.

Профілактика ускладнень. Медичні фахівці вважають, що регулярна активність зменшує ризик виникнення чи загострення серцево-судинних проблем, діабету, ожиріння.

Відчуття контролю. Регулярна зарядка чи інші фізичні активності повертають відчуття сили у своєму тілі та впевненості у собі. А дотримання даної собі обіцянки, наприклад, гуляти пішки щодня дає відчуття контролю над власним життям та допомагає сформувати його ритм.

«Часто люди сприймають фізичну реабілітацію як щось суто медичне, складне, – каже Максим Долженко. – Водночас, покращувати власну функціональність, рухливість можна самостійно. Системність, дисципліна – це набагато краще, ніж якісь разові можливості, навіть найкращих центрів».

Максим Долженко – сам ветеран війни. І зараз він займається фізичною реабілітацією не лише ветеранів та ветеранок, які звертаються до Центру фізичної і медичної реабілітації ветеранів війни і студентів ЧНУ, але і своєю власною.

«Майже втратив дрібну моторику, тож тепер треную її, тому що може банально випадати з рукчашка,ніж чи щось іще" – ділиться Максим.

Та ветеран не дає собі жодних потурань: не лише розробляє моторику пальців спеціальними вправами, але й вже вчиться керувати дронами. Каже, дієвим для відновлення моторики буде також гра на гітарі чи комп’ютерні ігри, де керування джойстиком потребує багато різних рухів. 

Коли є вольове зусилля – мозок «програмує» нові можливості тіла

Людина має здатність до пропріорецепції – тобто вміє сприймати положення свого тіла, рухи та силу скорочення м'язів без зорового контролю. Саме пропріорецепція забезпечує координацію наших рухів, рівновагу та орієнтацію в просторі.

Максим Долженко пояснює: «Мозок знає положення різних частин нашого тіла в просторі, без зорового аналізатора. Тобто: якщо ми стиснемо руку в кулак за спиною, а потім випрямимо два пальці, то  точно будемо знати, скільки пальців показуємо, навіть не бачачи їх. Так працює пропріорецепція».

Внаслідок травм чи деяких неврологічних захворювань ця здатність може порушуватись. Але вгадайте що? Її теж можна натренувати!

Коли ми виконуємо силові вправи, які базуються на подоланні сили опору чи земного тяжіння (присідання зі штангою, відтискання, планка, махи тощо), ми пропрацьовуємо координацію наших м’язів з мозком.

Під час виконання вправ із докладанням значних фізичних і моральних зусиль, підключається велика кількість м’язових волокон. Мозок мусить якось усіх їх координувати,  він активізується, розвиває когнітивні здібності.

«Ось ці моменти із занять, коли здається, що більше не можеш, що вже все, і дотискаєш чи добігаєш тільки на морально-вольових зусиллях – дуже цінні» – наголошує Максим Долженко.

Фізреабілітолог пояснює: вольове зусилля не менш важливе, ніж фізичне. Інакше ми могли б цілком замінити заняття спортом якимось впливом на наші м’язи, наприклад – електростимуляцією. Але коли є вольовий момент «я зможу» і ми продовжуємо вправу попри втому чи біль у м’язах, мозок оновлює «дані» про можливості тіла, яким керує.

«Мозок кодує, наче айтівець, ці всі рухи. І «успішні» він записує, невдалі – стирає. Відбувається дуже важливий процес переналаштування всього організму. Ніби таке програмне оновлення встановлюється: я тепер можу ось так», – усміхається Максим.

Міг ступити лише 10 кроків, а за рік став чемпіоном стронгмену: історія Віталія Вереса

Ветеран Віталій Верес – яскравий приклад того, як багато у процесі відновлення значать сила волі та бажання бути незалежним.

Він добровольцем пішов до військкомату на початку повномасштабного вторгнення. Воював у штурмовому підрозділі Нацгвардії, брав участь у звільненні Харківщини.

У лютому 2023 року, під час оборони Бахмуту групу Вереса вразили протитанковою керованою ракетою. Віталій отримав важке поранення, внаслідок якого втратив зір і частково слух.

«Коли я вийшов з коми і після реанімації вперше став на ноги, то зміг пройти лише 10 метрів», – пригадує ветеран.

Віталій змалку займався спортом і не уявляє своє життя без фізичної активності. Тож як тільки зміг більш-менш твердо стояти на ногах – почав присідати, тримаючись за стілець. Далі більше: вчився наосліп робити улюблені вправи, готувати нові страви.

«Так без зору незручно, але моєю ціллю була повна незалежність та самостійність, Я налив тисячі чашок, доки все не вийшло акуратно. Обпікав пальці, доки не розібрався, як центрувати сковорідку», – каже Віталій.

Досягненням у тренуваннях та спорті, а також кулінарними влогами ветеран почав ділитись у соцмережах, має вже 43 тисячі підписників. Своїм прикладом Верес хоче руйнувати суспільні стереотипи про незрячих та надихати тих, хто теж зазнав важких травм чи поранень.

«14 лютого 2023 року я повністю втратив зір і частково слух. На війні. В жовтні 24-го я став чемпіоном світу зі стронгмену, в липні 2025-го – чемпіоном світу зі штовхання ядра. Спорт це річ, яка допомагає психоемоційно повірити в себе і свої сили. І розуміти, що попри важкі травми можна вести активне життя. Моя місія – вселяти надію і показувати, що немає нічого неможливого», – усміхається ветеран.

Шлях до відновлення своєї мобільності та сили може лишати не лише через спорт чи фізичні вправи. Влаштовуйте хоча б короткі прогулянки на свіжому повітрі, виходьте із громадського транспорту на зупинку раніше і далі йдіть пішки, по можливості обирайте сходи, а не ліфт чи ескалатор. Дуже важливо знайти ту активність, яка буде вам у задоволення: пробіжки, скандинавська ходьба, комп’ютерні ігри, що потребують включення дрібної моторики або ігри з дітьми чи домашніми улюбленцями.

Чотирилапий реабілітолог: як врятований з Донеччини пес допомагає ветерану відновлюватись після інсульту

Володимир Вірьовкін із Черкас пішов воювати добровольцем, коли йому було 63. Професійний військовий, він не зміг сидіти, склавши руки, коли на ворог посунув на українську землю. Боронив Донеччину і Луганщину. Після першої контузії відновився і повернувся у стрій. Після другої стався ішемічний інсульт. Чоловік провів пів року у шпиталях. Права сторона тіла майже втратила рухливість.

Ветеран займався з реабілітологом, але потрібно було також додати щоденні піші прогулянки, аби тіло швидше відновлювалось. Було важко, адже тіло не хотіло слухатись. Все змінилося з появою в родині пса Оскара.

«Донька побачила в інтернеті історію собаки, евакуйованого з Донеччини, порода кане-корсо. В нашій родині багато років жив пес саме цієї породи, ми всі його дуже любили», – розповідає Володимир.

Історія Оскара вразила ветерана: пес місяць просидів зачинений у будинку і коли його знайшли волонтери, він був агресивний і неконтрольований. Що сталося з господарями – невідомо. Волонтери намагались прилаштувати Оскара в якусь родину, але його ніхто не хотів брати. І ось коли уже стояло питання про те, аби приспати некерованого собаку, по нього приїхав Володимир з родиною.

«Оскар одразу нам довірився, прив’язався до нас», – усміхається ветеран.

Тепер Володимир уже не може пропустити щоденну прогулянку, ба більше – тепер має гуляти мінімум двічі на день.

«Мій реабілітолог, з яким я займаюсь, дуже задоволений, бо він теж бачить результат цих прогулянок. Раніше я з трудом міг пройти 50-100 метрів, а тепер ходжу по 4 км щодня», – тішиться Володимир.

Не впізнати й Оскара: пес нарешті набрав вагу та виглядає цілковито щасливим.Після серйозних травм повертаємось до руху лише з фахівцем.Фізична активність справді може бути інтегрована у повсякденне життя навіть без відвідування спортзалу: це можуть бути прогулянки, легкі вправи на гнучкість, дихальні техніки тощо.

Втім, фахівці наголошують: коли йдеться про комплексне відновлення після серйозних травм чи поранень, будь-які вправи мають підбиратися індивідуально, залежно від стану здоров’я та наявних обмежень.

«Ми не можемо надати загальний «універсальний» комплекс вправ і при цьому нести гарантію безпеки чи результату, – каже Віталій Марченко, провідний фізичний терапевт медичного центру Superhumans. – Найбільш ефективним і безпечним рішенням буде індивідуальна програма, яка підбирається з урахуванням стану та цілей, а також контроль за її виконанням, щоб процес відновлення був максимально безпечним і результативним».

Комплекс вправ для тренувань вдома

Якщо  ваш стан здоров’я та самопочуття дозволяє вам тренуватися вдома, в пригоді стане ось цей комплекс вправ від реабілітолога Максима Долженка. Аби переглянути відеоурок, натисніть на назву вправи.

• Суглобова розминка: один з видів фізичної розминки, який може бути корисним для всіх, видозмінювати можна під власні можливості.

• Якщо хочеться розім’ятись у більш повільному темпі, спробуйте ось цю руханку.

• Класичні присідання, техніку виконання переглядайте тут.   Можна виконувати 3-4 підходи, починаючи з 10 повторів і поступово нарощувати до 30, залежно від фізичних можливостей, додає Максим Долженко.

• Спліт присідання – більш складна техніка, але вона гарно підходить при проблемах зі спиною, або для тренування однієї ноги. Рекомендовано до 25 повторів в підході, але краще починати з 10.

• Відведення рук з додатковою вагою – ця вправа зміцнює руки та плечі, виконувати можна і сидячи. Для обтяження використовуйте гантелі чи пластикові пляшки з водою.

Де брати мотивацію?

Внутрішня мотивація – важливий фактор у процесі відновлення. Вона напряму впливає на регулярність вправ чи інших активностей, а значить – на результат.

«Помічайте маленькі зміни: стало менше болю, легше вставати зі стільця, пройшов на 10 кроків більше чи вперше самостійно прогулявся на кріслі колісному. Розуміння того, що маленькі кроки теж просувають до мети – дуже важливе», – наголошує фізична терапевтка Діана Гримаківська.

Окрім внутрішньої мотивації необхідна й зовнішня підтримка: похвала й заохочення від близьких дають відчуття, що зусилля не даремні. Запропонуйте рідним чи друзям-ветеранам спільні тренування чи прогулянки. Або влаштуйте дружній челендж: хто втримає певний режим активності місяць без пропусків. 

Групові заняття чи прогулянки корисні для соціалізації. Рух стає способом спілкування і взаємопідтримки.

«Тримати дисципліну допоможуть також спеціальні застосунки чи щоденники занять. Важко виділити 40 хвилин на повноцінне заняття – розбийте його на 4 по 10 хвилин, чи поєднуйте прості вправи з рутиною: присідайте, доки закипає чайник чи робіть розтяжку під час перегляду серіалу», – радить терапевтка.

Можна додати і фактор заохочення. Після виконаних вправ дозвольте собі щось приємне: чашку чаю, відпочинок, улюблену музику тощо.

Сприймайте відновлення не як тимчасовий обов’язок, а як новий стиль життя. Пам’ятайте: кожен крок, навіть найменший, наближає до сили й незалежності.

Інфокампанія «Можливості для ветеранів та ветеранок» реалізовується в межах партнерства Мінветеранів та Програми реінтеграції ветеранів, яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США.

Чи існує універсальний маршрут для всіх, що можна зробити прямо з телефона та що радять зі свого досвіду ветерани – розповідаємо.

Пункт 1. Обов’язковий. ТЦК та СП

Після звільнення з військової служби кожен ветеран та ветеранка мають протягом 5-ти днів прийти до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для постановки чи виключення з військового обліку. Це пряма вимога ч. 11 ст. 26 Закону «Про військовий обов’язок та військову службу». Також в ТЦК та СП за потреби можна податись на оформлення пенсії за станом здоров’я та одноразової допомоги. 

Розв'язали всі питання тут – дайте собі трохи перепочити.

«Я працюю з ветеранами уже два роки, і вони часто  просять не чіпати їх перший час, принаймні з тими питаннями, що можуть зачекати. Треба час на адаптацію і тоді вже можна братися до справи», – наголошує Любов Федосеєнко, фахівчиня супроводу Новооржицької громади Полтавської області.

Пункт 2. Просто з дому – Ветеран Pro 

Ветерани та ветеранки мають можливість скористатись рядом державних послуг не виходячи з дому – просто зі свого смартфона. Це можливо завдяки сервісу Ветеран Pro,  розробленому спільно фахівцями Мінветеранів та Мінцифри. Ця цифрова екосистема ключових послуг для ветеранів, ветеранок та їхніх родин інтегрована в застосунок Дія.

*Варто зауважити, що цей розділ доступний лише для користувачів, які мають посвідчення ветерана у Дії.

Щоби активувати Ветеран Pro у своєму застосунку, треба оновити застосунок Дія, потім перейти у розділ Сервіси та обрати Ветеран Pro. 

У розділі Ветеран Pro вже доступні такі послуги: 

• пошук фахівця супроводу;

• послуги за програмою «Ветеранський спорт»;

• оформлення субсидій;

• послуги для людей з інвалідністю внаслідок війни: від навчання до працевлаштування;

• програма «єОселя»;

• програма «єВідновлення».

• встановлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

• подання заяви на субсидію.

Функціонал сервісу постійно розширюється. Але доступ до офіційних послуг через мобільний застосунок може бути зручним не для всіх. 

Любов Федосеєнко працює у невеликих селах, тож часто стикається з тим, що ветерани, особливо старшого віку, не мають зареєстрованої електронної адреси, встановленої Дії, особистих кабінетів на цифрових платформах.

У такому випадку на допомогу приходять фахівці супроводу.

«Ми повинні розуміти, що хлопці там часто користуються простими телефонами, кнопковими, не смартфонами, бо це передусім про безпеку, –  пояснює Любов Федосеєнко. – І от вони приїжджають у відпустку чи демобілізувались і хочуть розв'язати якесь питання, а зі свого телефона в цифрові сервіси не можуть зайти. Те саме з доступом до електронної пошти: або забули пароль, або її й не було і не знають, як реєструвати. Тоді ми сідаємо за моїм робочим комп’ютером і разом все реєструємо та подаємо необхідні заявки», – розповідає фахівчиня.

Пункт 3. Фахівець супроводу: допоможе із подальшим маршрутом

Фахівці супроводу – це інформаційні радники для ветеранів та ветеранок, членів їхніх родин та сімей загиблих Захисників і Захисниць. Вони допомагають визначити пріоритетні питання, заповнити документи, координують у подальших кроках, супроводжують або і повністю представляють інтереси своїх клієнтів у взаємодії з іншими державними та недержавними інституціями.

Фахівці супроводу проконсультують вас щодо отримання соціальних гарантій, житла, проходження реабілітації, працевлаштування, можливостей піти на навчання чи започаткувати власну справу. 

«Ми допоможемо сконтактувати з безоплатною правничою, психологічною підтримкою, організувати реабілітацію чи санаторно-курортне оздоровлення, – каже  Любов Федосеєнко. – Головне, аби ви довірили нам свої проблеми. Бо часто буває таке, що ветеран приходить за допомогою, але не хоче говорити всього, бо сумнівається, що йому допоможуть. Ми, фахівці супроводу, тут саме для цього».

 

Фахівчиня наголошує: звертатися за допомогою до фахівців супроводу можна ще до оформлення посвідчення ветерана – вас уже будуть консультувати та інформувати по всіх питаннях. 

«Єдиний нюанс є у роботі з тими, хто самовільно залишив свою частину, так зване СЗЧ. Ми не надаємо супровід військовослужбовцям у цьому статусі, але підказуємо їм, куди звернутися, як повернутися, намагаємося з’ясувати, чому виникла така ситуація», – пояснює службовиця.

Де знайти свого фахівця супроводу? 

Зверніться до структурного підрозділу з питань  ветеранської політики у вашій громаді або зайдіть у розділ Ветеран PRO у застосунку Дія. Далі оберіть опцію «Пошук фахівця» та потрібну громаду, система покаже вам доступних фахівців, їхні контактні номери, електронну пошту та установу, де вони працюють. Якщо у вашій громаді ще немає фахівця супроводу – можна звернутися до таких спеціалістів з сусідніх громад.

Пункти 4, 5, 6 – під ваші запити

Універсального «повного» маршруту, який би підійшов кожному ветерану чи ветеранці не існує, адже крім загальнообов’язкових процедур є індивідуальні запити і потреби. І тут найкраще буде скласти перелік тих можливостей, які актуальні саме для вас, і розставити власні пріоритети. 

Наприклад: піти у спортзал чи басейн за програмою «Ветеранський спорт», подати грантову заявку на запуск власної справи або пройти оздоровлення. Продумати маршрут, прорахувати терміни подачі заявок чи документів допоможе фахівець супроводу.

Де і які послуги та підтримку можна отримати?

1. ЦНАП 

Це фронт-офіс, де можна одночасно із «ветеранськими» послугами  (соцгарантії і субсидії, встановлення статусів та видача посвідчень, отримання витяга з єдиного державного реєстру ветеранів тощо) скористатись й іншими адміністративними послугами, наприклад: отримати витяг про місце реєстрації чи id-картку, зареєструвати шлюб, народження дитини або власний бізнес. У багатьох ЦНАПах вже працює «єдине вікно» для ветеранів, ветеранок та їхніх родин, яке забезпечує отримання різномантіних адміністративних послуг в одній установі.

2. Стурктурний підрозділ з питань ветеранської політики 

Є основним джерелом корисної інформації для ветеранів та ветеранок. Фахівці інформують про державні та місцеві програми, допомагають в адаптації після служби. Навіть якщо підрозділ знаходиться далеко від населеного пункту ветерана чи ветеранки, варто встановити співпрацю і онлайн/в телефонному режимі підтримувати зв'язок з фахівцями ветеранської політики.

3. Відділи соціального захисту 

За місцем реєстрації ветеран чи ветеранка можуть отримати грошову допомогу від громади в зв’язку з пораненням/станом здоров’я, дізнатися про соціальні програми підтримки для ветеранів та їх сімей. 

 4. Пенсійний фонд

Представники управління фонду в громадах займаються оформлення військових і соціальних пенсій (зокрема по інвалідності), реалізацією пільг, проведенням перерахунків, консультаціями з виплат.

5. Медичні заклади

Ветерани і ветеранки мають право на безоплатне лікування, реабілітацію, психологічну допомогу та доступ до необхідних лікарських засобів. Усі маршрути допомоги починаються з сімейного лікаря або фахівця із супроводу ветеранів і ветеранок. Отримати безоплатну медичну допомогу можна у військових шпиталях, державних та комунальних закладах, а також приватних лікарнях, які мають відповідні угоди з Національною службою здоров'я (НСЗУ). Більше інформації можна отримати через гарячу лінію Гаряча лінія НСЗУ: 16-77 (цілодобово, безкоштовно). А сімейний лікар проінформує про безоплатні медичні послуги та надасть направлення до необхідних фахівців. 

Поради ветеранів: не відкладайте на довго і питайте про гарантії для родини

Богдан Антохов з Хмельниччини служив в ЗСУ сапером. Минулого року отримав поранення на Курахівському напрямку, кілька місяців провів у лікарнях, чекав на заміну роздробленого колінного суглоба. Врешті навіть після операції та відновлення лікарі встановили йому інвалідність 3-ї групи. У серпні цього року Богдан розпочав процес демобілізації. 

 

«Кожен має свою комбінацію факторів: здоров’я, сімейна ситуація, місце проживання, бажання працювати чи вчитись, наявність необхідних документів. Тому коли ветерани звертаються до мене, ми разом  складаємо індивідуальний поетапний маршрут звернень в установи чи залучення в якісь програми підтримки», – розповідає фахівчиня супроводу ветеранів із Кам’янець-Подільської територіальної громади Вікторія Невідомська.

«Про фахівців із супроводу я раніше не знав і в себе в громаді їх не шукав, хоча, як виявилося, вони там вже були, – розповідає ветеран. –  Пільги на комунальні послуги я самостійно оформив через сільську раду, і сам оформився в ПФУ щодо пенсії. З цими структурами в мене абсолютно ніяких проблем не було. Через частину подав документи на отримання одноразової грошової допомоги по інвалідності, ще чекаю результату».

Богдан сподівається, що коли пройде повну реабілітацію, стан здоров’я дозволить йому вже шукати роботу. Але поки чекає на звільнення із лав ЗСУ, оформитись в реабілітаційний центр не вийде. Шкодує, що одразу не потрапив до фахівця супроводу – це б прискорило усі процеси.

«Усім, хто проходить цей шлях, бажаю набратися сил і терпіння  і нічого не відкладати на потім», – підсумовує ветеран.

Сергій Корнєєв з Кам’янця-Подільського поїхав мобілізуватися до Тернополя, бо в рідному місті його не брали: списаний за станом здоров’я. Півтора року відслужив в 211 понтонно-мостовій бригаді Сил підтримки ЗСУ. Після отриманої контузії вирішив повернутися додому до своїх 4-х дітей.

«Комбриг підписав мій рапорт на звільнення, мене розрахували. Далі я вже в себе вдома став на облік в ТЦК та СП, і регулярно там відмічаюсь» – розповідає Сергій. 

Із пропонованих державою соціальних гарантій ветеран подався на комунальні та на виплату за програмою «Ветеранський спорт». Отримані 1500 гривень витратив на відвідування басейну з наймолодшим сином. Аби не проґавити якісь можливості, які громада чи держава надаватимуть дітям ветеранів, Сергій звернувся у сервіс супроводу ветеранів та ветеранок.

«Коли мої діти щасливі – це для мене найкращі ліки від усього пережитого. Чекаю, може будуть якісь творчі гуртки чи свята для дітей. Не забувайте дізнаватись, яка є підтримка не лише для нас, ветеранів, але і для наших родин», – закликає ветеран.

Ви можете вибудувати власну послідовність кроків для розв'язання усіх питань на цивілці або скористатися допомогою фахівця супроводу, який підкаже найбільш ефективний маршрут саме для вас. Є державні фахівці, які спеціально навчались, щоб максимально швидко розібратися у всіх «ветеранських» питаннях; є спільноти ветеранів та ветеранок, де радо діляться своїм досвідом у вирішення тих чи інших питань, є громадські ініціативи, які пропонують правничу чи психологічну підтримку.

З метою проведення змістовного та практично корисного заходу відділом соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова до участі було запрошено представників Громадської організації «Міжнародний комітет порятунку» (IRC). Фахівці організації поділилися важливою інформацією про сучасні підходи до попередження насильства, надали учасникам дієві поради та інструменти підтримки постраждалих осіб.

Співпраця державних та громадських установ сприяє формуванню безпечного середовища в громаді та підсилює заходи міста у напрямі розвитку культури ненасильства й взаємоповаги.

Окрему увагу учасників було зосереджено на формах насильства, а саме: фізичній, психологічній, економічній та сексуальній, а також на їх ознаках та можливих шляхах отримання допомоги.

Насильство — це будь-яка дія, спрямована на заподіяння шкоди людині: фізичної, психологічної, сексуальної чи економічної. Воно може відбуватися як у сім’ї, так і поза нею — у школі, на роботі, у громаді чи в інтернет-просторі.

Фізичне насильство

Це умисне нанесення тілесних ушкоджень іншій людині: побиття, штовхання, удари, позбавлення їжі чи сну. Такі дії завдають не лише фізичного, а й глибокого емоційного болю.

Психологічне насильство

Виявляється у приниженнях, образах, погрозах, контролі та залякуванні. Його мета — змусити людину відчувати страх, провину або безпорадність.

Сексуальне насильство

Це будь-які дії сексуального характеру, здійснені без згоди іншої особи. Прикладами є домагання, зґвалтування, небажані дотики або примус до інтимних стосунків.

Економічне насильство

Проявляється у контролі фінансів, забороні працювати чи навчатися, позбавленні доступу до власних ресурсів. Часто супроводжується іншими видами насильства.

Кібернасильство

Це форма психологічного насильства в інтернеті: поширення принизливих повідомлень, фото без згоди, цькування у соціальних мережах.

Пам’ятайте: жодна форма насильства не може бути виправдана! Якщо ви або хтось із ваших знайомих зазнає насильства — не мовчіть!
 

Звертайтесь по допомогу:
Національна гаряча лінія – 15 47
Поліція – 102

ХМЦСС “Довіра”, відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова, завжди готовий надати підтримку, консультацію та допомогу 066 707 53 10

Дати початку та завершення акції вибрані не випадково, оскільки вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини. Це означає: будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.

В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні вважається кримінальним злочином.

Від початку повномасштабної збройної агресії росії проти України українці зіткнулися із безпрецедентним рівнем насильства, пов’язаного з війною.

Наголошуємо, якщо ви стали безпосереднім свідком насильства, негайно телефонуйте у поліцію за номером 102. Від цього залежить життя та здоров’я постраждалої особи.

 

Важливу роль у системі надання соціальних послуг відіграє профілактична складова, що є основою попередження складних життєвих обставин, адже профілактика є результативнішою, ніж подолання наявних труднощів, а також .допомога у подоланні або мінімізації негативних наслідків складних життєвих обставин у осіб та сімей, які не можуть впоратися самостійно, та за можливості повернути здатність до самостійної діяльності. 

Ефективність соціальних послуг залежить від правильної оцінки потреб отримувачів послуг та надання комплексної допомоги, що включає психологічні, юридичні, соціально-педагогічні та інші послуги для подолання чи мінімізації складних життєвих обставин, врахування особливостей соціальної роботи із сім`ями, що належать до вразливих груп населення та/або перебувають в складних життєвих обставинах, застосування до них методу ведення випадку Досягнення ефективності вимагає злагодженої роботи фахівців, які використовують різні форми надання послуг, які відповідають потребам отримувачів послуг та діють у відповідності до чинного законодавства. 

В Україні працює Ветеран PRO — єдина цифрова платформа для ветеранів, ветеранок та їхніх родин.

Платформа створена, щоб зробити державну підтримку простою, зрозумілою та доступною.

Ветеран PRO обʼєднує в одному місці інформацію про програми з лікування, реабілітації, протезування, освіти, працевлаштування, житлового забезпечення, спорту, розвитку бізнесу, соціального захисту та інших напрямів.

Платформа доступна за посиланням: veteranpro.gov.ua