Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» продовжує надавати соціальні послуги родинам, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Робота з ними направлена на вибір сім’ями шляхів розв’язання проблем, допомогу у формуванні позитивної мотивації, знаходження доступних і сприятливих можливостей та ресурсів, профілактику з питань гігієни психологічного здоров’я, адаптації до зміни соціальної активності. Членам родин надаються індивідуальні консультації щодо соціального захисту населення, соціально-правових питань, стосовно видів соціальної допомоги, питань отримання соціальних послуг, засобів реабілітації та умов їх отримання. Спеціалісти Відділу здійснюють сприяння у встановленні зв’язків з іншими фахівцями, підприємствами та організаціями. Робота допомагає родинам формувати впевненість у собі, самоповагу, навички спілкування та розв’язання конфліктних ситуацій, що є вкрай необхідним для поліпшення відносин та позитивної взаємодії із соціальним середовищем.

Працюючи повний робочий день, ви не завжди можете зберігати близький зв'язок із дітьми й чоловіком або дружиною. Багатьом людям доводиться вибирати між кар'єрою й сімейним життям, але, врешті-решт, страждає і те, й інше.Якщо ви займаєте високу посаду або занадто заклопотані розвитком своєї кар'єри, маєте знайти баланс між роботою і сімейним життям. Не зробивши цього, у майбутньому, можливо, шкодуватимете, що в гонитві за кар'єрним зростанням не досить часу приділяли сім'ї.

Розгляньмо декілька способів досягнення балансу між роботою й сімейним життям.

Встановлюйте цілі в сімейному житті й кар'єрі

Першим кроком до досягнення чогось важливого в житті є постановка цілей. Якщо ви цього ще не зробили, занотуйте на папері ваші життєві цілі, які стосуються вашого кар'єрного просування й сімейного життя.

Заручіться підтримкою чоловіка

Єдиний спосіб досягати поставлених цілей в кар'єрі без шкоди для сімейного життя – заручитися підтримкою чоловіка або дружини. Наскільки нерозумно було б думати, що ви можете побудувати успішний бізнес без підтримки свого ділового партнера, настільки безглуздо вважати, що без підтримки подружжя ви зможете побудувати кар'єру і щасливе сімейне життя.

Відокремлюйте час для роботи і сім’ї

Разом із дружиною чи чоловіком складіть графік, у якому визначте, коли ви займаєтеся робочими справами, а коли проводите час із сім'єю – із дітьми й один з одним. Докладайте зусиль, аби час, що його ви й ваш супутник життя присвячуєте спілкуванню із сім'єю, збігався. Намагайтеся максимально дотримуватися цього графіка.

Продумуйте розпорядок дня так, щоб ви могли зберігати зв'язок із родиною

Створюючи розпорядок дня, подбайте про збереження зв'язку з дітьми й чоловіком чи дружиною. Придумуйте заняття, завдяки яким зможете проводити час разом. На перший погляд ці заняття можуть здаватися непрактичними чи завдавати клопоту, але користь від них неоціненна. Наприклад, спробуйте прокидатися трохи раніше, ніж зазвичай, щоб випити горнятко кави з чоловіком чи дружиною. Також намагайтеся вечеряти всією сім'єю кожного дня.

Переконайтеся, що члени сім'ї поважають ваш робочий час

У робочий час ваш подружній партнер і діти не повинні відволікати вас без вагомої причини. Зрозуміло, це правило має винятки: іноді вашій парі або дітям може бути необхідно поговорити з вами про те, що їх хвилює. Однак це має бути винятком із правила, а не нормою.

Не займайтеся робочими справами вдома

Деякі люди беруть додаткову роботу додому після закінчення робочого дня, але така звичка змушує і вас, і вашу сім'ю відчувати, ніби ви все ще на роботі.Намагайтеся залишати всі робочі справи на роботі й не займатися ними вдома. Проводьте більше часу із членами вашої сім’ї: це зробить їх щасливими, а вам дасть змогу відпочити. Ви зможете відновитися до наступного робочого дня, сповнитися сил для роботи. Якісний відпочинок – запорука кращої результативності.

Проводьте час із сім'єю якісно

Спілкуючись із членами родини, не листуйтеся по смс або електронною поштою, якнайменше використовуйте мобільний телефон. Установіть це правило для всієї сім'ї. Воно допоможе і дорослим її членам, і дітям більше цінувати час, який ви проводите разом.

Проводячи час із сім'єю, не відволікайтеся на інші справи

Проводячи час із сім'єю, постарайтеся відволіктися від думок про свої справи. Не піддавайтеся спокусі говорити із сім'єю про роботу. Замість цього поцікавтеся, що відбувається в житті ваших рідних.

Проводьте вихідні разом із сім'єю

Намагайтеся приділяти своїй родині час на вихідних. Для цього спробуйте придумати якісь особливі сімейні ритуали: поїхати на природу, запланувати спільний перегляд фільмів або сімейну вечерю в кафе. У вихідний день можна здійснити поїздку в інше місто – це стане цікавою спільною подорожжю. Під час відпустки також докладіть зусиль, щоб спланувати відпочинок усією сім'єю.

Присвячуйте окремий час дітям

Яким би щільним не був ваш графік, проводьте час разом із дитиною. Немає кращого способу зміцнити емоційний зв'язок із дитиною, ніж придумати спільне заняття. Ви можете погуляти в парку або вирушити на велосипедну прогулянку у вихідний день, сходити в парк атракціонів або просто погратися з дитиною в її улюблену гру. Виділяйте час на спілкування з дитиною щодня.

Щотижня проводьте час удвох із дружиною або чоловіком

Щоб зміцнити ваш шлюб, щотижня плануйте час, який ви проведете удвох із чоловіком. Це може бути вечеря в ресторані, похід у кіно або театр чи звичайна прогулянка. Головне – проводити цей час удвох, аби ніщо вас не відволікало. Це дасть вам змогу показати вашу любов один до одного й обговорити всі питання, які вас хвилюють.Спроби поєднати роботу й сімейне життя потребують від вас навичок управління часом. При цьому важливо визначити пріоритети й подумати, як ви хочете проводити час із тими, кого любите. Дотримуйтеся вищевказаних порад – і ви зможете зробити ваше життя щасливішим і наповненішим.

Заняття спрямоване створити у дітей радісний настрій, захоплення і подив від розмаїття барв, кольорів літа. Вчити відчувати характер кольорів і створювати свій образ літа. Удосконалювати композиційні навички: вміння створювати композицію на певну тему (пейзаж), виділяти головне, встановлювати зв’язки, розташовувати зображення на аркуші паперу, виховувати акуратність, гарні стосунки. показати дітям красу природи влітку, розвивати творчість у зображенні мрії про літо в пейзажному малюнку, виховувати в дітей бажання мріяти.

Тематичні заняття «Барви літа» спрямовані на ознайомлення з природними кольорами, розвиток творчості та спостережливості. Основні види діяльності включають спостереження за природою, дидактичні ігри та творчі вправи.

Тема: «Барви літа»

Мета: створити у дітей радісний настрій, захоплення і подив від розмаїття барв, кольорів літа. Вчити відчувати характер кольорів і створювати свій образ літа. Удосконалювати композиційні навички: вміння створювати композицію на певну тему (пейзаж), виділяти головне, встановлювати зв’язки, розташовувати зображення на аркуші паперу. Виховувати акуратність, гарні стосунки. створити у дітей радісний настрій, захоплення і подив від розмаїття барв, кольорів літа. Вчити відчувати характер кольорів і створювати свій образ літа. Удосконалювати композиційні навички: вміння створювати композицію на певну тему ( пейзаж), виділяти головне, встановлювати зв’язки, розташовувати зображення на аркуші паперу. Виховувати акуратність, гарні стосунки.

Всі діти гарно попрацювали, кожен із дітей зумів передати своє бачення літа. Спільне фото з квітками завершило наше групове заняття.

Усі учасники залишились у гарному настрої.

 

 

Ключовий напрям – захист прав дітей, які постраждали від збройної агресії РФ, а також підтримка сімей з дітьми у складних життєвих обставинах.

Юристи надають безкоштовну первинну та вторинну правничу допомогу, включно з представництвом у суді, у таких випадках:

захист дітей, які отримали поранення чи психологічну травму;

супровід справ щодо сексуального насильства, катувань та інших злочинів;

допомога дітям, які були незаконно переміщені чи розлучені з родинами;

розшук та возз’єднання дітей із сім’ями, у тому числі транскордонне;

підтвердження статусу дитини, яка постраждала від війни;

представництво дітей-свідків у кримінальних провадженнях;

правова допомога у сімейних та цивільних справах (опіка, документи, житлові права);

встановлення юридичних фактів, необхідних для захисту прав дитини;

підтримка внутрішньо переміщених сімей з дітьми (статус ВПО, соцвиплати, пільги);

допомога у питаннях компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно.

Гаряча лінія АПУ: 0 800 300 253 (безкоштовно з номерів в Україні)

Сайт проєкту: hotline.uba.ua

Про дитяче суперництво

Хоча багато дітей щасливі бути кращими друзями своїх братів і сестер, сварки між ними – досить поширене явище. До того ж дітям властиво постійно переходити від обожнювання до ненависті один до одного.

Часто суперництво між дітьми починається ще до народження дуругої дитини і триває весь період дорослішання, набуваючи різних форм: від сварок через іграшку до боротьби за увагу. У міру досягнення дітьми різних стадій розвитку мінливі потреби суттєво впливають на їхні стосунки.

Спостерігати й чути, як сваряться діти, неприємно й образливо. І, звісно, побут, сповнений конфліктів, неминуче викликає стреси. Тим не менше, часто важко вирішити, як зупинити сварку і навіть зрозуміти, варто втручатися чи ні. Але ви можете вжити заходів для забезпечення миру вдома й допомогти дітям порозумітись один з одним.

Чому діти сваряться

Існує багато різних причин, чому брати та сестри можуть сваритись один з одним. Більшість з них відчувають певні  ревнощі або конкуренцію, і це провокує в них спалахи сварок і чвар. Але є й інші чинники, які також впливають на те, як часто й наскільки серйозно діти сваряться між собою. Ось деякі з них.

• Мінливі дитячі потреби, тривоги й особистісні риси природним чином впливають на стосунки між дітьми. Наприклад, діти ясельного віку з огляду на свої вікові особливості захищають свої іграшки та  іншу власність і вчаться відстоювати в першу чергу свої власні бажання. Тому, якщо молодший братик або сестричка бере іграшку, старша дитина може відреагувати агресивно. Діти шкільного віку часто відчувають загострене почуття справедливості й рівності, тому не можуть зрозуміти, чому до братів і сестер іншого віку ставляться по-іншому, або ж відчувають, що до однієї дитини ставляться більш прихильно. У підлітків, з іншого боку, розвиваються почуття індивідуальності й незалежності, і вони можуть обурюватися із приводу деяких домашніх обов'язків, необхідності піклуватися про молодших братів і сестер або навіть із приводу того, що їм доводиться проводити час разом з малюками. Усі ці відмінності можуть впливати на те, як діти вступають у протиборство один з одним.
• Особливості темпераменту.  Особливості темпераменту ваших дітей, а разом з тим і настрій, налаштованість і ступінь пристосованості, а також їхні унікальні особистісні риси відіграють велику роль у тому, наскільки добре вони знаходять спільну мову. Наприклад, якщо одна дитина спокійна й незворушна, а інша часто буває збудженою й запальною, їх часті сварки цілком закономірні. Аналогічним чином, дитина, яка особливо прив'язана і схильна до батьківської любові й турботи, може викликати незадоволення у братів і сестер, які бачать це й хочуть такої ж уваги до себе.
• Особливі потреби/хворі діти. Іноді особливі потреби дитини через хворобу, емоційні проблеми або  проблеми з навчаннім  можуть потребувати більшої кількості батьківського часу. Інші діти можуть помітити таку невідповідність і влаштовувати істерики, щоби привернути увагу батьків або зі страху за іншу дитину.
• Приклади для наслідування. Те, як батьки вирішують проблеми й суперечки, має вагомий вплив на дітей. Тому, якшо ви й ваш чоловік вирішуєте свої конфлікти поважним, продуктивним способом, а не за допомогою агресії, то підвищуєте ймовірність того, що ваші діти використовують подібну тактику під час вирішення проблем у стосунках один з одним. Якщо ваші діти бачать, що ви постійно підвищуєте голос, ляскаєте дверима й голосно сперечаєтесь, вони, імовірно, набудуть тих самих негативних звичок.

​Що робити, коли починається сварка?

Хоча сварки між братами й сестрами поширені, вони, безумовно, неприємні для всіх мешканців. Сім'я не може перебувати у стані постійного конфлікту. Отже, що треба робити, коли починається сварка?

Щоразу, коли це можливо, намагайтесь не вплутуватись в інцидент. Втручайтесь лише в тому випадку, коли є небезпека заподіяння фізичної шкоди. Якщо ви будете втручатись постійно, то ризикуєте створити інші проблеми. Діти можуть почати очікувати вашої допомоги й розраховувати, що ви прийдете і врятуєте їх, і не вчитимуться самі вирішувати власні проблеми. Також існує ризик того, що ви – випадково – зробите так, що одна дитина буде завжди вважати іншу «захищеною», що може призвести до ще більшої образи й конфронтації. У свою чергу, захищені діти можуть відчувати свою безкарність, оскільки батьки завжди «рятують» їх.

Якщо ви стурбовані деякими словами або лайками, які діти використовують у своїх сварках, доречно навчити їх використовувати відповідні слова для опису своїх почуттів. Це відрізняється від втручання у сварку.

Навіть у цьому випадку вчіть їх урегульовувати проблеми самостійно. Якщо ви все-таки втрутилися, спробуйте вирішити проблеми разом зі своїми дітьми, а не замість них.

Ось кілька способів  урегулювання конфлікту, коли ви виявилися залученим в нього.

• Розділіть дітей, доки вони не заспокояться. Іноді краще просто на деякий час надати їм простір, а не вирішувати конфлікт негайно. В іншому випадку сварка може спалахнути знову. Якщо ви хочете, щоби сварка стала для дітей корисним повчальним досвідом, почекайте, доки емоції не вщухнуть.
• Не витрачайте занадто багато уваги на з'ясування того, хто з дітей винен. Сварка – це справа двох, усі її учасники несуть свою частину відповідальності.
• Далі спробуйте розробити «безпрограшну» ситуацію, у якій кожна дитина щось отримує. Якщо обидва хочуть одну й ту ж іграшку, можливо, є гра, в яку вони можуть грати разом, а не сваритися через бажану річ.

​Пам'ятайте: коли діти залагоджують суперечку, вони навчаються важливих навичок, які стануть їм у пригоді в подальшому житті – наприклад, як треба цінувати позицію іншої людини, як досягати компромісу й домовлятись, як контролювати агресивні пориви тощо.

Як допомогти дітям знаходити спільну мову?

Ось кілька прикладів простих щоденних дій батьків, які допоможуть запобігати дитячим сваркам.

• Запровадьте основні правила прийнятної поведінки. Скажіть дітям, що в жодному разі не можна сваритись, обзиватися, кричати, грюкати дверима. Нехай роблять свій внесок у дотримання правил, а також учаться бути відповідальними за наслідки порушення цих правил. Це вчить дітей того, що вони завжди відповідають за свої дії та вчинки, незалежно від ситуації й від того, наскільки спровокованими вони себе почувають, а також перешкоджає будь-яким спробам вести переговори з погляду, хто винен, а хто ні.
• Не дозволяйте дітям примусити вас думати, що все завжди повинно бути «справедливо» й «порівну» – іноді одній дитині потрібно більше, ніж іншій.
• Будьте об'єктивними. Будьте далекоглядними й оточуйте своїх дітей індивідуальною увагою, спрямованою винятково на їхні інтереси й потреби. Наприклад, якщо один любить гуляти на відкритому повітрі, виходьте з ним на прогулянку або підіть у парк. Якщо інша дитина любить сидіти й читати, знайдіть час і для неї.
• Переконайтеся, що діти мають свій власний простір і час для власних справ – грати з іграшками наодинці, пограти із друзями без настирливого молодшого брата або отримувати задоволення без необхідності ділитись порівну.
• Покажіть і розкажіть дітям, що для вас любов – це зовсім не те, що приходить разом з обмеженнями.
• Запевніть дітей, що вони знаходяться в безпеці, найдорожчі для вас, оточені любов’ю і що їхні потреби будуть задоволені.
• Розважайтесь усією сім'єю. Коли ви дивитесь фільм, граєте у м'яч або в настільну гру, ви демонструєте дітям мирний спосіб спільного проведення часу та спілкування. Це може допомогти послабити напруженість між ними, а також допоможе вам долучитися самому. Оскільки батьківська увага – частий привід для сварок, веселі сімейні заходи допомагають зменшити конфлікт.
• Якщо причиною сварок ваших дітей найчастіше стає один і той же привід (наприклад, відеогра або канал телевізора), складіть графік, що дозволяє дітям по черзі «володіти» телевізійним пультом або ігровою приставкою. Якщо сварки тривають, просто заберіть у них джерело конфлікту.
• Якщо сварки між вашими дітьми шкільного віку почастішали, проводьте щотижневі сімейні збори, на яких повторюйте правила про сварки і розглядайте минулі успіхи вирішення конфліктів. Розгляньте питання про створення програми, коли діти заробляють бали за веселі, орієнтовані на всю сім'ю види діяльності, спільну роботу та припинення сварок.
• Визначте, коли дітям потрібен час просто побути на відстані один від одного. Спробуйте організувати ігровий час для кожного без брата або сестри чи окремі заняття для кожної дитини. І коли настане час для усамітненої гри однієї дитини, проведіть його з іншою.

​Майте на увазі, що іноді діти сваряться, щоби привернути увагу батьків. У цьому випадку розгляньте можливість позбавити їх на час своєї присутності. Коли ви йдете, стимул для сварки зникає. Крім того, коли ви самі починаєте втрачати терпіння, подумайте про варіант, як вручити кермо влади сім'єю іншому дорослому, чиє терпіння ще не вичерпалось.

Отримання професійної допомоги

У невеликому відсотку сімей конфлікти між братами й сестрами бувають настільки серйозними, що порушують щоденне функціонування або суттєво впливають на емоційний чи психологічний стан дітей. У цих випадках розумно вдатись до допомоги професіонала. При конфліктах між братами й сестрами звертайтесь по допомогу, якщо конфлікти:

• настільки серйозні, що призводять до проблем між подружжям;
• створюють реальну небезпеку заподіяння фізичної шкоди будь-якому члену сім'ї;
• завдають шкоди самооцінці або психологічному благополуччю будь-якого члена сім'ї;
• можуть бути пов'язані з іншими значними проблемами, такими як депресія.

​

• Ви самостійно обираєте фахівця, якому довіряєте.
• Консультації оплачуються організацією.
• Повна конфіденційність гарантована.

Програма діє для мешканок Харківської, Тернопільської, Київської, Херсонської, Запорізької та Одеської областей.

Тривалість програми – до 31 серпня 2026 року.

Детальніше про програму: https://support.enlight.org.ua/

Реєстрація для учасниць: https://supportform.enlight.org.ua/

Слідкуйте за оновленнями:

Facebook: https://www.facebook.com/share/p/14huQNSJvoJ/

Instagram: https://www.instagram.com/p/DaR-YetjdNH/...

Якщо ви або ваші знайомі потребують підтримки – скористайтеся цією можливістю. Разом ми можемо допомогти тим, хто цього потребує найбільше!

Підлітковий вік -  це один із найскладніших періодів у житті дитини та її батьків. У цей час підлітки прагнуть самостійності, формують власні погляди та нерідко віддаляються від дорослих. Проте саме зараз вони найбільше потребують підтримки, розуміння й довіри. Зберегти теплий контакт можливо, якщо будувати стосунки на повазі та відкритому спілкуванні.

Насамперед важливо навчитися слухати дитину без осуду та поспішних порад. Щира зацікавленість її думками й переживаннями допомагає зміцнити довіру. Не менш важливо поважати особистий простір підлітка, залишаючи при цьому можливість звернутися до батьків у будь-який момент.

Спільний час також відіграє значну роль. Навіть короткі прогулянки, сімейні вечері чи спільні захоплення створюють можливості для невимушеного спілкування. Варто не лише контролювати, а й підтримувати, помічати успіхи дитини та хвалити її за старання.

Конфлікти неминучі, але їх слід вирішувати спокійно, без приниження та крику. Коли батьки визнають право підлітка на власну думку і водночас чітко пояснюють межі та правила, стосунки стають міцнішими.

Контакт із підлітком не будується за один день. Він формується через щоденну увагу, взаємну повагу та готовність бути поруч. Саме довіра й підтримка стають основою міцних сімейних стосунків, які зберігаються на довгі роки.

Захист дитини — це не лише забезпечення її базових потреб, а й створення умов для фізичного, емоційного та психологічного благополуччя. Батьки повинні навчати дітей правилам безпечної поведінки вдома, на вулиці, в школі та в інтернеті, допомагаючи їм розпізнавати потенційні загрози й правильно реагувати на них.

Не менш важливим є формування довірливих стосунків. Коли дитина знає, що її вислухають, підтримають і не засудять, вона охочіше ділиться своїми переживаннями та звертається по допомогу у складних ситуаціях. Відкрите спілкування допомагає своєчасно помітити зміни в поведінці дитини та запобігти можливим проблемам.

Батьки також мають бути прикладом поваги до прав інших людей, відповідальної поведінки та взаємопідтримки. Саме в сім'ї дитина засвоює цінності, які впливатимуть на її подальше життя.

Отже, роль батьків у захисті дитини є надзвичайно важливою. Любов, турбота, уважність і постійна підтримка створюють міцний фундамент, на якому формується щаслива, впевнена та захищена особистість.

Посібник створено в межах проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів Російської Федерації проти українських дітей».

Матеріали видання спрямовані на підвищення ефективності роботи фахівців, які займаються питаннями захисту прав дітей, документуванням порушень, пов’язаних із війною, а також реалізацією завдань Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» (1325).

Посібник буде корисним для працівників служб у справах дітей, центрів соціальних служб, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також усіх установ і організацій, які працюють у сфері захисту прав дитини.

З електронною версією методичного посібника можна ознайомитися за посиланням: https://rada.info/.../318e46addf6d3e75b93d844ad47ccfdd.pdf

Щоб краще зрозуміти проблеми у реалізації цього права, виявити прогалини у законодавстві та визначити питання, які потребують вирішення, ми проводимо опитування.

Просимо долучитися та поділитися своїм досвідом і думками:

Опитування для осіб з інвалідністю: 

https://docs.google.com/forms/d/1jV5xI9CquKstyuTXQk9XqVl0C6THdbbixuJXadsHDH4/viewform?edit_requested=true