Традиції і правила в різних сім'ях відрізняються. Наприклад, зв'язок між вами й вашими дітьми може мати суттєву різницю порівняно з родиною ваших друзів. Це означає, що діють різні типи взаємин між батьками й дітьми.

Безпечні взаємини

Діти почуваються в безпеці поряд із батьками й упевнені, що ті про них подбають. Безпечні взаємини формуються, коли батьки постійно реагують на потреби своїх дітей.

Діти, які мають такі стосунки зі своїми батьками, з великою імовірністю виростуть самостійними та впевненими. Вони добре взаємодіють зі своїм оточенням і здатні регулювати власні емоції.

Взаємини, яких уникають

Діти почуваються невпевнено, бо батьки не реагують на їхні потреби. Найменші члени родини змушені виявляти самостійність і піклуватися про себе самотужки.

Такі взаємини призводять до проблем розвитку та адаптації в дитини. У такої дитини не рідкість прояви поганої поведінки: вона кусається, штовхається, б’ється тощо.

У дітей, які мають зазначені взаємини з батьками, часто бувають погано розвинені соціальні навички (це може виявлятися, наприклад, у агресії або замкненості). Крім того, діти схильні до непослуху й імпульсивної поведінки.

Однак це не означає, що такі діти приречені на життєвий провал. У міру свого зростання й розвитку дитина може змінюватися.

Амбівалентні взаємини

Батьки іноді задовольняють потреби дитини, а іноді – ні. Реакція батьків непослідовна. Наприклад, вони можуть не відразу відреагувати на плач дитини, оскільки зайняті роботою. Але через певний час вони дають дитині те, чого вона потребує. Такі діти схильні до зайвої емоційності та надмірної прихильності.

Неорганізовані взаємини

Батьки ігнорують потреби своїх дітей, а діти, своєю чергою, призвичаюються не формувати очікувань від батьків. У таких випадках є імовірність, що один або обоє батьків страждають від психічних розладів.

Діти таких батьків займаються безглуздими заняттями й дивно поводяться. Деякі з них говорять так швидко, що їх буває складно зрозуміти.

Коли йдеться про виховання дітей, немає рецептів для всіх без винятку. Однак розроблено низку принципів позитивного виховання, яких варто дотримуватися батькам:

1. Визначте виховну мету. Якщо ви прагнете виховати дитину здоровою й дисциплінованою; бажаєте встановити з нею доброзичливі взаємини – визначте свою виховну мету й подумайте, що потрібно зробити для її досягнення.

2. Привнесіть любов і теплоту у ваші взаємини з дитиною. Розглядайте кожен випадок взаємодії з дитиною як можливість налагодити з нею емоційний контакт. Будьте уважними й чуйними до дитини, заохочуйте взаємодію з нею. Установіть для дитини правила, межі та наслідки за їх порушення. Переконайтеся, що дитина розуміє встановлені правила.

3. Базові правила обов'язкові. Основні правила покликані пояснювати дітям, як потрібно і як не слід поводитися. Але не варто встановлювати занадто багато правил. Незалежно від того, які правила ви визначаєте в сім'ї, упроваджуйте їх поступово, щоб сприяти розвитку дитини як особистості.

4. Визнавайте почуття своєї дитини та співчувайте їй. І коли дитина щаслива, і коли вона відчуває труднощі, визнавайте її почуття, давайте їй зрозуміти, що вона може на вас покластися, якщо має ті чи інші проблеми.

5. Під час конфліктів використовуйте метод вирішення завдань. Коли дитина стикнулася із проблемою, не поспішайте її карати, а спробуйте спільно знайти рішення. Покарання деморалізує дитину, унаслідок чого вона втрачає довіру до вас. Але коли ви шукаєте разом із дитиною розв’язання проблеми, вона вчиться у вас цього уміння.

У сучасному світі права людини стали кваліфікуватися за цілою низкою напрямів. Це особисті права, які передбачають недоторканність особи і житла, власності та конфіденційності листування та права на об’єктивний суд. Соціальні права, які передбачають права на свободу праці, охорону сім`ї та дитинства, захисту батьківських прав, здоров`я і соціальної справедливості. На ряду з цим існують і політичні права, які мають на увазі і свободу совісті, і рівність усіх перед законом, свободу друку і свободу слова, свободу зібрань та право на протест. Є також і економічні права, які мають на увазі свободу розвитку і функціонування промисловості і торгівлі, свободу пересування та розпорядження власністю на свій розсуд. Культурні права включають в себе свободу мистецтв і наук, свободу викладання і право на освіту, а також право на використання у всіх цих процесах своєї рідної мови. Все це узагальнено і взято на озброєння як демократичні цінності. Здавалося б чого ще не вистачає сучасній людині для життя та розвитку?

Після закінчення Другої світової війни і спробі усвідомлення всіх жахів зневаги прав і свобод людини, які вона оголила, міжнародне співтовариство постаралося об’єднатися в цих загальнолюдських поняттях і Генеральною Асамблею ООН 10-го грудня 1948-го року була прийнята Загальна декларація прав людини. Пізніше, в 1950-му році всім зацікавленим державам і організаціям було запропоновано відзначати цю дату як всесвітній День прав людини. Відзначається щорічно відповідно до резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/423 (V).

В Україні з метою утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов’язком держави, посилення консолідації українського суспільства, підтримуючи рішення Генеральної Асамблеї ООН, відповідно до Указу Презедента України № 854/2022 від 9 грудня 2022 року, Вже четвертий рік разом зі світовою демократичною спільнотою ми відзначаємо його 10 грудня..

У цей День ми приєднуємося до цієї ініціативи і бажаємо всім нам розуму і мудрості. Нехай наші права і свободи починаються з нашого дотримання їх по відношенню до наших ближніх! Слідуючи принципам поваги та активної громадянської позиції ми будуємо майбутнє не тільки для нас самих, але і для наших нащадків.

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» продовжує надавати соціальні послуги родинам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Робота направлена на вибір сім’ями шляхів розв’язання проблем, допомогу у формуванні позитивної мотивації, знаходження доступних і сприятливих можливостей та ресурсів, профілактику з питань гігієни психологічного здоров’я, адаптації до зміни соціальної активності. Членам родин надаються індивідуальні консультації щодо соціального захисту населення, соціально-правових питань, стосовно видів соціальної допомоги, питань отримання соціальних послуг, засобів реабілітації та умов їх отримання. Спеціалісти Відділу здійснюють сприяння у встановленні зв’язків з іншими фахівцями, підприємствами та організаціями. Робота допомагає родинам формувати впевненість у собі, самоповагу, навички спілкування та розв’язання конфліктних ситуацій, що є вкрай необхідним для поліпшення відносин та позитивної взаємодії із соціальним середовищем.

В умовах сьогодення дуже важливо приділяти увагу ментальному здоров’ю дітей, яке є фундаментом для їхнього майбутнього психологічного та емоційного розвитку і має важливе значення в їх житті. На заході діти приймали участь у веселих інтерактивних іграх, майстер-класах з виготовлення різних поробок, які сприяють у розширенні їх творчих здібностей та навичкам взаємодії.

На сесіях батьки теж мали змогу цікаво та з користю провести час долучившись до інтерактивних ігор, арт-терапії, розслабитись, зануритися у творчій процес, відволіктися від буденних справ, поспілкуватися та гарно провести час.    

 Також на заходах дорослі дізналися про:

- види сучасних боєприпасів та типи мінування;

- алгоритм дій у разі виявлення підозрілих чи незнайомих предметів;

- відпрацювали різні методи надання першої домедичної допомоги;

- ознайомилися з видами та правилами дії при витоку радіації.

«Безпека - це не випадковість, а щоденний вибір бути уважним»

Висловлюємо вдячність за допомогу у організації заходу Міжрегіональному центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування ДСНС України.

На зустрічі, за участі представників Адміністрації району, Управління патрульної поліції в Харківській області, Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту, Управління освіти, Служби у справах дітей, Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра" та Громадської організації "Чистий аркуш", розглянуті питання щодо домашнього насильства у період дії воєнного стану, надання допомоги потерпілим від домашнього насильства, питання протидії торгівлі людьми.

В Україні стартувала програма житлових ваучерів для внутрішньо переміщених осіб, чиє житло залишилося на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Використати кошти по такому ваучеру можна на купівлю, будівництво чи іпотеку нового житла.

З 1 грудня поточного року заяви через електронний портал Дія мають змогу подати внутрішньо переміщені особи, які:

• мають статус учасника бойових дій (УБД) або особи з інвалідністю внаслідок війни;
• мають підтверджене проживання на тимчасово окупованій території;
• не володіють іншим житлом на підконтрольній території;
• не отримували житлову підтримку раніше.

Подати заявку на отримання житлового ваучеру можна тільки в Дії. Усі дані, необхідні для оформлення заявки, підтягнуться автоматично, а її розгляд триватиме до 30 днів.

Після схвалення заявки формується ваучер на 5 років. Житло, придбане за програмою, не можна продавати чи переоформлювати протягом цього періоду. Про старт фактичних виплат інформація буде надана додатково.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Основною метою проведення опитування є оцінка рівня обізнаності ветеранів та ветеранок щодо наявних послуг з адаптації житла, забезпечення технічними засобами реабілітації тощо.

Опитування можуть заповнити як особи, які отримують послуги, так і особи, які здійснюють догляд (члени родини, опікуни, близькі особи).

Отримані результати дозволять Мінветеранів здійснити об’єктивний моніторинг та оцінку стану забезпечення ветеранів та ветеранок відповідними засобами для їх адаптації, а також сприятимуть подальшому вдосконаленню та розширенню системи надання послуг.

Пройти опитування можна за посиланням  https://ee.urcs.org.ua/x/8mjEan1E

Підлітковий вік – це період між початком статевого дозрівання й дорослим життям. У сучасному розвиненому суспільстві підлітковий період зазвичай визначається віком між 13 і 20 роками. У цей період діти починають утверджувати свою незалежність і формують свої перші глибокі зв’язки поза сім'єю. Для багатьох підлітків це період ризикованої поведінки, отримання нового досвіду.

Зазвичай люди пов'язують ризиковану поведінку підлітків із грою гормонів і, без сумніву, це одна з причин. У підлітковому віці спостерігається сплеск тестостерону – гормону, пов'язаного із сексуальною активністю, агресією й небезпечною поведінкою. Однак не всі підлітки перевищують швидкість під час їзди на машині, пробують наркотики або вступають у безладні статеві зв'язки. Тому повинні бути й інші причини їхньої поведінки.Деякі вчені стверджують, що підлітковий вік – це штучне явище, яке виникло в сучасному суспільстві. Іншими словами, у сучасній культурі прийнято опікати дітей довше, ніж необхідно. Через тривалий період навчання в школі, університеті тощо, необхідний для повноцінної інтеграції в суспільство, досягши 25-ти років, молоді люди не здобувають повної самостійності. Батьки не очікують від підлітків дорослої поведінки, відповідно, підлітки її не виявляють.Але так було не завжди. До ХХ століття більшість людей до 20 років одружувалися або виходили заміж, створювали сім'ї, працювали й виступали як повноцінні члени суспільства. Середня тривалість життя була короткою, а заробляти на життя було важко. В середньому людина ставала дідусем у тому віці, у якому сучасні люди тільки заводять першу (і часто – єдину) дитину.Як і у випадку з усіма психологічними проблемами, проблема підліткової поведінки зводиться до двох складових: біологічної й особливостей виховання. Біологічна складова передбачає гормональні зміни й розвиток головного мозку. Говорячи про виховання, ми маємо на думці соціальні очікування від підлітка. Безсумнівно, обидва чинники однаково важливі.Підліткову поведінку можна також розглядати з точки зору теорії еволюції. Поведінка, яка нам здається неадекватною, протягом сотень тисяч років допомагала виживати нашим предкам, які займалися полюванням і збиранням. Британські психологи стверджують, що підлітковий вік необхідний для побудови соціальних зв'язків – запоруки успіху в дорослому житті.Іншими словами, безладна поведінка, яку ми асоціюємо з підлітковим віком, не є ключовою особливістю цього періоду, а виникає під впливом однолітків. Психологи провели дослідження, у ході якого підлітки використовували симулятор водіння. Коли підлітки вели машину самі, вони їздили обережно, не порушуючи правил. Але коли поруч знаходився хтось із друзів, підлітки частіше йшли на ризик. Вони діяли так під впливом однолітків або просто через бажання похвалитися.Інше дослідження показало, що підлітки частіше схильні до вживання алкоголю або наркотиків у компанії, ніж на самоті. Такі результати дослідження чітко засвідчують, що в підлітковій поведінці вирішальну роль грає соціальна складова.До речі, ризикована поведінка підлітків – це не винятково людська риса. Ссавці загалом більш схильні до ризикованої поведінки в період між статевим дозріванням і першим статевим контактом. Наприклад, дослідження, проведене з лабораторними мишами, показало, що миші підліткового віку більш схильні до вживання алкоголю, перебуваючи в групі, ніж на самоті. Навпаки, дорослі самці мишей помірно вживали алкоголь як у групі, так і на самоті.Як тварини, так і люди виявляють схильність до ризикованої поведінки під впливом однолітків. Цілком можливо, що причиною цього є високий рівень тестостерону в організмі. Молоді самці багатьох видів тварин беруть участь у боротьбі за самок. Від здатності до ризикованої поведінки й виживання залежить місце самця в ієрархії. Таким чином вони показують самкам, що здатні подбати про потомство. І оскільки самці конкурують між собою, тестостерон впливає не тільки на їх сексуальну поведінку, а й на агресію.Але на людей не просто має вплив присутність однолітків. Підлітків хвилює те, що про них думають однолітки, і тоді, коли вони перебувають на самоті. В одному дослідженні дітям, підліткам та молодим дорослим було запропоновано оцінити, наскільки ризикованими є різні сценарії. Після того, як кожен з учасників дослідження висловив свою думку, їм показували відповіді інших. Цей рейтинг суттєво відрізнявся від їхніх власних відповідей. Після цього учасникам було запропоновано переглянути свої відповіді. І діти, і дорослі хотіли змінити свої відповіді, якщо їм говорили, що їм показували відповіді дорослого. Однак і діти, і дорослі залишалися при своїй думці, якщо їм говорили, що відповіді давав підліток. Іншими словами, і діти, і дорослі довіряли думці дорослих більше, ніж думці підлітків. Водночас підлітки виявляли абсолютно протилежну поведінку. Вони змінювали свою думку тільки якщо їм показували відповіді підлітків, але не дорослих. Іншими словами, вони виявляли типову підліткову поведінку, не погоджуючись із думкою дорослих.Навіть активність мозку в підлітків і дорослих відрізняється. Коли підліткам запропонували виконувати різні завдання, паралельно вимірюючи активність їхнього мозку методом МРТ, ті області, які відповідали за обробку соціальної інформації, були більш активні у той час, коли їм говорили, що за ними спостерігають їхні однолітки. Знання про те, що за їхньою роботою спостерігають, менше впливало на активність мозку в дорослих.Психологи припускають, що ключовою особливістю підліткового періоду є сильне бажання вписатися в соціальне життя. Якщо це так, то ризикована поведінка підлітків викликана поведінкою однолітків. Високий рівень депресії серед підлітків також пов'язаний з їх потребою в соціальній інтеграції. Так чи інакше, підлітки, які страждають від пригніченого настрою, часто скаржаться, що почуваються ізольованими від однолітків.Підліткові проблеми з поведінкою можна пов’язувати з тиском однолітків, але психологи стверджують, що такий тиск є і способом виявити лідерів у групі підлітків. Цій темі було присвячено декілька досліджень американських і британських психологів. Одне з них стосується протидії булінгу в школі, інше – боротьби з палінням. Коли в дослідженнях взяли участь найбільш популярні учні шкіл, рівень булінгу й куріння в школах різко знизився порівняно з тими школами, у яких програмою керували дорослі. У подібних випадках, коли учні шкіл залучалися до суспільно корисної праці, вони виявляли більшу зацікавленість, якщо сприймали це як популярну роботу.Підлітковий вік – це не обов'язково період стресів і бурхливої поведінки. Багато підлітків спрямовують свою невгамовну енергію та ентузіазм у заняття спортом, музикою або навчання. І ці зусилля дають їм користь у дорослому житті. Якщо ви розумієте потреби ваших підлітків бути прийнятими їх однолітками, вам до снаги створити для цього сприятливі умови. Просто дозвольте підлітку повірити в те, що це його ідея.

В рамках співпраці відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» із соціальним партнером – благодійною організацією  «СОС Дитячі Містечка» – для дітей із сімей, що належать до вразливих категорій, було проведене арт-заняття із створення аплікацій з природних матеріалів.

Під час заняття діти із задоволенням досліджували природні багатства нашої планети, з яких власноруч можна зробити унікальну красу. Захід дав змогу поспілкуватися, обмінятися враженнями, отримати радість і насолоду від процесу створення неповторних картин. Подібні зустрічі, які завдяки співпраці з соціальним партнером уже стали регулярними, дають змогу дітям у цей складний час покращити настрій, цікаво і з користю провести дозвілля разом з однолітками, набути нових навичок, які можуть стати в нагоді в повсякденному житті.  

Прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, патронатні сім’ї — це про любов, підтримку, стабільність і віру в майбутнє.

❤️ Дітям потрібна СІМ’Я. І кожен із нас може стати частиною цієї підтримки.

Чому це важливо?

Досвід показує: діти, які виховуються в сім’ї, мають значно більше можливостей для здорового розвитку, соціалізації та успішної адаптації.
Сім’я дарує те, чого не може дати жоден заклад — індивідуальну турботу, увагу, емоційне тепло.

Хто може стати прийомним чи патронатним батьком?

Люди, які:

• мають бажання допомогти дитині;

• готові пройти навчання;

• мають стабільні життєві умови;

• вміють чути й підтримувати.

Не потрібно бути ідеальним — важливо бути відповідальним та відкритим до нового досвіду.

Яку підтримку отримують сім’ї?

Фахівці Центру соціальних служб супроводжують прийомні та патронатні сім’ї на кожному етапі:
1. надають консультації;
2. допомагають у кризових ситуаціях;
3. проводять тренінги та групи підтримки;
4. взаємодіють з освітніми та медичними закладами щодо потреб дитини.

Кожна родина, яка відкриває двері дитині, змінює чиєсь життя назавжди.

Якщо ви замислювалися над тим, щоб стати прийомними батьками або патронатними вихователями — зробіть перший крок вже сьогодні.
Ми готові відповісти на ваші запитання та підтримати на всіх етапах.