ХМЦСС «Довіра»

Надання соціальних послуг центрами соціальних служб м. Харкова у період карантину

На сьогоднішній день карантин в Україні подовжено, але перестають діяти певні обмеження, далі про особливості роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Харкова в нових умовах.

*ЦСССДМ - центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Харкова

 

НАГАДУЄМО! Важливо у період карантину:

  • слідкувати за самочуттям та температурою тіла;
  • дотримуватися норм особистої гігієни та гігієни помешкання;
  • уникати скупчення людей;
  • дотримуватися соціальної дистанції (1.5 – 2 м);
  • мінімізувати пресування у громадському транспорті;
  • дотримуватися маскового режиму у громадських місцях

Слідкуйте за змінами у проведенні заходів та дотримання норм, рекомендованих Міністерством охорони здоров’я України під час пом’якшення карантину

 

У період послаблення режиму карантину центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Харкова продовжують надавати послуги. Для отримання послуг необхідно:

 

Попередньо записатися на прийом

Для цього необхідно зв’язатися із працівниками центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді району за місцем вашого фактичного проживання. Контакти необхідного ЦСССДМ можете знайти за наступним посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9

 

Дотримуватися заходів профілактики у ході отримання послуг

Важливо пам’ятати про особисту гігієну, дотримання маскового режиму, соціальну дистанцію. При ознаках гострих респіраторних захворювань (температура, нежить, кашель, слабкість, втрата нюху, смаку тощо) утриматися від візиту до ЦСССДМ, отримати послуги можна дистанційно.

 

Надавати перевагу дистанційному отриманню послуг

Ви маєте можливість отримати послуги он-лайн у телефонному режимі, за допомогою Інтернет-ресурсів, мобільних додатків.

Для отримання послуг дистанційно зв’яжіться з центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді району за місцем вашого фактичного проживання (контакти за посиланням: http://dovira.kh.ua/index.php?id_pidkategorii=1&id_kategorii=9).

 

Якщо ваша ситуація потребує швидкого реагування з боку працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, ви можете скористатися КНОПКОЮ «ЕКСТРЕНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА», яка заходиться на головній сторінці сайту ЦСССДМ: http://www.dovira.kh.ua/

 

Консультації, які ви можете отримати дистанційно у центрах соціальних служб для сім’ї дітей та молоді району м. Харкова за місцем вашого фактичного проживання:

  • інформаційні (наприклад щодо послуг, які надають центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, організацій, що надають гуманітарну допомогу та іншої інформації, яка належить до компетенції ЦСССДМ);
  • психологічні;
  • юридичні

 

Також центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Харкова

проводяться он-лайн заходи, до яких запрошуємо долучитися!

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!

На базі Центру надання допомоги постраждалим від насильства продовжує свою роботу «Соціальна майстерня». Цього разу завданням заняття було виготовлення «квіткових фей» з метою здобуття навичок у створенні виробів власними руками.

У процесі виконання завдання отримувачам послуг вдалося попрацювати над зменшенням психологічного навантаження, здобути навички творчого мислення, підвищіти повагу до себе та інших учасників групи, навчитися долати труднощі та допомагати один одному у складній ситуації.

Після закінчення роботи усі учасники групи залишилися задоволені отриманим результатом, адже це найголовніше. Більшість з них не уявляли, що мають здібність до творчості, але кожна жінка закінчила роботу над своєю «квітковою феєю» та змогла відчути  задоволення від процесу виготовлення, повірила у свої сили та подолала труднощі, з якими вона стикалася у процесі роботи.

ХМЦСС «Довіра»

Центром надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!

Щорічно в Україні близько 1 мільйона жінок в своїх родинах потерпають від домашнього насильства. Але найстрашніше те, що від 1 до 3 мільйонів дітей стають свідками,  або жертвами домашнього насильства.

* ЦНДПН – Центр надання допомоги постраждалим від насильства.

Щорічно в Україні близько 1 мільйона жінок в своїх родинах потерпають від домашнього насильства. Але найстрашніше те, що від 1 до 3 мільйонів дітей стають свідками,  або жертвами домашнього насильства.

Лише 10% з постраждалих жінок звертаються за допомогою до органів поліції або фахівців соціальних служб. І ми знаємо, якщо жінка  вирішила «винести сміття з хати», то інакше вже неможливо, інакше – інколи в прямому сенсі – смерть.

Історії жінок, які отримали послуги в ЦНДПН дуже схожі. Ось деякі із них.

 

Всі імена змінено

Ганні 22 роки, її чоловіку 30 років, дитині 1 рік, разом 5 років. Чоловік перший раз підняв руку, але до цього сварки стали відбуватись все частіше і частіше.

Ірина, 50 років, колишній чоловік переслідує жінку, завдає побої, пошкоджує майно, вимагає гроші.

Олені, 44 роки, у шлюбі 22 роки, має дорослу доньку, неодноразові побої чоловіка призвели до злоякісної пухлини – онкологічного захворювання.

 

На жаль, таких історій безліч, і всі вони жахливі.

Всі постраждалі особи, які потрапляють до ЦНДПН, отримують психологічну підтримку, консультації  юриста, фахівця із соціальної роботи. Після закінчення терміну перебування у ЦНДПН жінка не залишається  із своєю проблемою наодинці, її перенаправляють для подальшої роботи та допомоги у вирішенні соціальних питань за потребою до Центру соціальних служб за місцем проживання (контакти центрів соціальних служб м. Харкова).

Звичайно, результат нашої роботи залежить переважно від рішучості та готовності жінки довести справу до кінця. І в цьому випадку наші фахівці стають надійною підтримкою жінці, а наш ЦНДПН – тим затишним острівцем спокою, яких так небагато у житті людини, що зазнала болі та страждань.

ХМЦСС «Довіра»

#ЗнайВсеПроCOVID19

Волонтери Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» продовжують інформувати про зміни заходів у період карантину, пов’язаного з захворюванням на COVID19.

Кабінет Міністрів України продовжив дію адаптивного карантину до 31 серпня 2020 року. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 22 липня. Обмеження почали діяти на місцях з 1 серпня. Вони будуть переглядатися щотижня залежно від епідемічної ситуації.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов дав детальні пояснення щодо правил дії адаптивного карантину в країні. Він зазначив, що Центральна комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій поділила регіони за рівнем поширення епідемічної небезпеки COVID-19 на «зелену», «жовту», «помаранчеву» та «червону» зони.

Регіоном зі значним поширенням COVID-19 вважається такий,

у якому наявна хоча б одна з таких ознак:

- завантаженість ліжок у закладах охорони здоров'я, визначених для госпіталізації пацієнтів з підтвердженим випадком COVID-19, становить більш як 50%;

- середня кількість тестувань методом ПЛР та ІФА становить менше ніж 24 на 100 тис. населення протягом останніх семи днів;

- коефіцієнт виявлення випадків інфікування COVID-19 становить більш як 11%;

- показник динаміки зростання випадків інфікування COVID-19 становить більш як 10%.

У залежності від рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 на території регіону або окремих адміністративно-територіальних одиницях застосовуються відповідні обмежувальні протиепідемічні заходи.

При цьому очільник МОЗ наголосив, що навіть для «зеленої зони» продовжують діяти певні карантинні обмеження.

«Усі критерії розроблені на основі нашого досвіду та досвіду західних партнерів... «ЗЕЛЕНА ЗОНА» НЕ ОЗНАЧАЄ ПОВНЕ ЗНЯТТЯ КАРАНТИНУ», — підкреслив Максим Степанов.

КАРАНТИННІ ОБМЕЖЕННЯ ДЛЯ «ЗЕЛЕНОЇ ЗОНИ»:

- у громадських будівлях обов'язковим є носіння маски або респіратора;

- проведення масових заходів може відбуватися за умови перебування не більше 1 особи на 5 квадратних метрів;

- кінотеатри мають бути заповнені не більше, ніж на 50%;

- пасажирські перевезення мають відбуватися тільки для пасажирів на сидячих місцях.

ДОТРИМУЙТЕСЯ ОБМЕЖЕНЬ КАРАНТИНУ!

БЕРЕЖІТЬ СЕБЕ ТА СВОЇХ БЛИЗЬКИХ!

БУДЬТЕ ЗДОРОВІ!

 

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!

Центр надання допомоги постраждалим від насильства висловлює свою повагу та подяку керівництву та колективу ТОВ «Тайфун – 2000» за надану допомогу у вигляді продуктів харчування в рамках благодійної допомоги.

*ЦНДПН – Центр надання допомоги постраждалим від насильства.

 

Щиро вдячні за те, що існують такі люди, які не залишилися байдужими до жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах в наслідок вчинення насильства щодо них. Завдяки такому ставленню отримувачі послуг ЦНДПН відчувають турботу і знають що вони не самотні, і є люди, які завжди готові прийти їм на допомогу.

Постраждалі особи, які потрапляють до нашого закладу не мають можливості зібрати необхідні речі, тому опиняються на вулиці майже без засобів до існування. Особливо якщо жінка потрапляє до закладу з дитиною. Тому така підтримка дуже необхідна. Допомога, яка надається нашому ЦНДПН дозволяє жінкам та дітям відчути увагу, підтримку та небайдуже ставлення до них. Саме така підтримка дає надію та можливість рухатися далі.

Право вчиняти добро є у кожного, головне бути небайдужими один до одного!

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!

Центр надання допомоги постраждалим від насильства взаємодіє з багатьма організаціями, які працюють у напрямі запобігання та протидії домашньому насильству.

Однією з таких організацій є Третій харківський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У рамках взаємодії проводяться суспільні зустрічі з отримувачами послуг завданням яких є надання якісних послуг з метою виходу із складних життєвих обставин в наслідок вчинення насильства.

Навіть під час карантину ми продовжуємо працювати у даному напрямі, дотримуючись всіх правил та норм встановлених законодавством.

Одна з таких зустрічей відбулась 23 липня 2020 року у відділенні соціально-психологічної допомоги та методичного забезпечення Центру надання допомоги постраждалим від насильства на якій юристом Третього харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги було надано відповіді на такі питання:

  • Які документи необхідно надати до суду для винесення обмежувального припису щодо кривдника;
  • Як скласти заяву до суду;
  • Що необхідно робити для позбавлення батьківських прав;
  • Як стягнути аліменти з батька дитини;
  • Які права має особа, яка постраждала від домашнього насильства;
  • Процес розлучення у випадках домашнього насильства;
  • Як діє терміновий та обмежувальний заборонний припис, на який період часу видається та як він може захистити від повторного вчинення насильства щодо постраждалої особи;

Під час даних заходів вирішуються питання правового характеру, роз’яснюється законодавча база, яка спрямована на вирішення питань стосовно домашнього насильства, надаються рекомендації щодо дії постраждалих осіб з юридичної точки зору.

 

Захід відбувався за дотримання всіх епідеміологічних норм та обмежень пов’язаних із дією режиму карантину.

ХМЦСС «Довіра»

Як отримати сатус дитини, яка постраждала в наслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Харківський міський центр соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді «Довіра» надає роз’яснення щодо отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та  збройних конфліктів.

*АТО – антитерористична операція

Нормативно-правові акти, які регулюють дане питання :

- Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III (зі змінами від 03.07.2020).

-  постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів» від  05.04.2017 № 268  (зі змінами від 01.06.2019).

Хто є дитиною, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?

Дитина, а також особа, яка під час здійснення антитерористичної операції не досягла 18 років (повноліття),  та яка:

– отримала поранення, контузію, каліцтво;

– зазнала фізичного, сексуального насильства;

– зазнала психологічного насильства;

– була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

– залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

– незаконно утримувалася, зокрема й у полоні.

ВАЖЛИВО!

Психологічним насильством є моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення, залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих у населеному пункті, що знаходиться на території АТО її батьків або одного з них – із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них – з числа осіб на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Хто може звернутися для отримання статусу

- дитина самостійно (з 14 років);

- законний представник дитини (батьки/усиновлювачі);

- родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють;

- представник органу опіки та піклування, якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими)

 Документи для отримання статусу готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Де надається статус

Звертатися необхідно в службу у справах дітей: 

- за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи,

- за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, що знаходиться на території АТО;

- за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.

Контакти Служб у справах дітей м. Харкова на зображенях що прикріплене до статті.

Які документи необхідно подати

– заяву про надання статусу;

– згоду на обробку персональних даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06 2010 року № 2297-VI (зі змінами від 20.03.2020);

– копію свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини (паспорт громадянина України);

– копію документу, що посвідчує особу заявника (якщо дитина звертається не самостійно);

– копію документу, що підтверджує повноваження законного представника дитини (якщо дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, – документу, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

– копію довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини у населеному пункті, що знаходиться на території АТО;

– копію посвідчення з написом «Посвідчення члена сім’ї загиблого», якщо дитина отримала відповідний статус;

– копії свідоцтва про смерть та документ, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, що знаходиться на території АТО, або копія документу, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення АТО, у разі загибелі батьків дитини або одного з них із числа цивільних осіб.

ВАЖЛИВО!

У разі відсутності відомостей про реєстрацію місця проживання/перебування дитини, доказами, що підтверджують перебування на території АТО можуть бути відомості, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, інші документи.

У разі отримання поранення, контузії, каліцтва

Додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров’я, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення АТО.

За інших обставин подаються:

– копії заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;

– витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;

– висновок експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за наявності таких підстав).

Коли і як буде надано статус

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини відповідно до поданих документів

ВАЖЛИВО!

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою “А”).  Документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Які можуть бути підстави скасування статусу

1. Встановлення недостовірних відомостей у поданих документах;

2. Непідтвердження обставин під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

ВАЖЛИВО! 

Досягнення повноліття не є підставою для скасування статусу.

ХМЦСС «Довіра»

Центр надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!

Є жінки, яких навмисно експлуатують їх партнери або чоловіки, вони терплять регулярні образи і відштовхування, що чергується з прийняттям, відчувають себе об’єктом маніпуляції, коли вони змушені говорити або робити щось, що їм не властиво, тоді можна припустити, що вони є об’єктом насилля.

Все може починатися з випадкового коментаря про що завгодно: колір стіни, посуд в раковині, автомобіль, який потребує техогляду тощо.

Зазвичай партнер чує коментар, як персонально несхвальний. Жінка, виправдовуючись і намагаючись пояснити, що це не так, сама себе «заганяє в кут» і вже події розгортаються таким чином, що в результаті здається, що вона – «ненормальна».


ЯК ЦЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ? ОСЬ КІЛЬКА ТАКТИК ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЬСТВА:

1. Лють - це інтенсивний гнів, який виникає, як правило, нізвідки.

2. Доведення до божевілля. Агресор нерідко зловживає брехнею про минуле. В результаті їх жертва змушена безперервно сумніватися у власній пам’яті, сприйнятті і розумі.

3. Сумнів в собі і власній правоті, спроби «свердлити» очима. Це робиться, щоб налякати жертву, змусити її скоритися.

4. Покарання ігноруванням. З вами спочатку не розмовляють, а потім начебто дозволяють «злізти з гачка» і бути прощеним, але - ціною вибачень. Не важливо, винні ви чи ні. Таким чином, від вас домагаються, щоб ви змінили невигідну агресору поведінку

5. Проекція. Перекладання, що називається, «з хворої голови на здорову». Це створює плутанину.

6. Перекручування. Агресор не приймає відповідальності за свою поведінку і продовжує наполягати на вибаченнях відносно себе.

7. Залякування це тактика, яка допомагає змусити партнера побоюватися, що буде ще гірше, ніж є, погрожуючи, наприклад, ще більшим відчуженням, невірністю або розлученням. Це дозволяє партнеру дістати згоду на щось, на що жертва в звичайній ситуації не погодиться.

8. Коли все вище перелічене вже не працює, агресор розігрує карту «Жертва - це Я». У розрахунку на те, щоб повернути собі симпатію, а внаслідок цього - контроль.

Пам’ятайте ці маневри, намагайтеся не вступати в діалог з агресором і не провокуйте конфлікт ще більше, якщо помічаєте подібні спроби маніпулювати собою - виходьте з розмови як можна швидше.Це допоможе вам уникнути психологічного насилля і не стати жертвою.

Якщо Ви маєте питання або Вам необхідне професійне консультування із зазначеної теми, звертайтеся до спеціалістів Центру надання допомоги постраждалим від насильства за телефоном – (057) 725 87 07, 093 303 03 53

ХМЦСС «Довіра»

Інклюзивна освіта в Україні

Харківський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді «Довіра» підготував для Вас корисну інформацію щодо інклюзивної освіти в Україні.
 

Реалізація прав на освіту дітей з інвалідністю розглядається як одне з найважливіших завдань державної політики в Україні та всьому світі. Набуття такими дітьми якісної загальної середньої освіти є одним із основних і невід’ємних умов їхньої успішної соціалізації, забезпечення повноцінної участі в житті суспільства, самореалізації в різних видах професійної і соціальної діяльності.

Що таке інклюзивне навчання?

Поширеною є думка, що інклюзивне навчання – це лише навчання дітей із певними діагнозами, захворюваннями, в тому числі із інвалідністю, у класах загальноосвітніх закладів освіти. Проте ця думка є хибною.

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 року визначив поняття особи з особливими освітніми потребами. Це особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.

До категорії таких осіб можуть підпадати не тільки учні з інвалідністю, а й внутрішньо переміщені особи, діти-біженці та діти, які потребують додаткового та тимчасового захисту, особи, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами.

Кожна школа  повинна бути інклюзивною. Інклюзивне навчання полягає в тому, що в звичайному класі навчаються звичайні діти, просто деякі з них навчаються трошечки по-іншому – наприклад, використовуючи шрифт Брайля. Але в такому класі ні в якому разі не має бути відокремлення одних дітей від інших. З урахуванням рекомендацій спеціалістів  у такому класі налагоджується спільне навчання.

Скільки дітей може бути в інклюзивному класі?

Згідно з Законом України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020, загалом у класі може бути не більше 30 учнів. 

Згідно з «Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»(постанова Кабміну від 15 серпня 2011 р. № 872), учнів із числа дітей з порушеннями опорно-рухового апарату, затримкою психічного розвитку, зниженим зором чи слухом, легкими інтелектуальними порушеннями тощо може бути не більше трьох .

Учнів із числа дітей сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення, у тому числі з дислексією, розладами спектра аутизму, іншими складними порушеннями розвитку (порушеннями слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з інтелектуальними порушеннями чи затримкою психічного розвитку) або тих, що пересуваються на візках – не більше двох.

Тобто максимальна кількість таких дітей у класах – три, а в окремих випадках – два.

Скільки вчителів працює в інклюзивному класі?

В інклюзивному класі працюють один учитель та один асистент учителя. Він є асистентом саме вчителя, а не дитини.

Це означає, що він не прив’язаний до однієї чи кількох дітей, а працює зі всім класом. Так, часом дитині з особливими освітніми потребами необхідно приділити більше часу, щоб, наприклад, пояснити завдання, але асистент учителя так само може пояснити щось й іншим учням. Своєю роботою асистент може звільнити більше часу вчителю для пояснень. Наприклад, поки асистент щось роздруковує чи роздає навчальні матеріали, вчитель ще раз роз’яснює тему або ще якось залучає дитину з особливими освітніми потребами до спільної роботи в класі. Адже спільна робота – головна мета інклюзивного навчання.

Що потрібно, щоб у школі відкрили інклюзивний клас?

Для відкриття інклюзивного класу батькам потрібно звернутись із відповідною заявою до директора школи. Керівник школи погодить відкриття такого класу з місцевим районним управлінням освіти та видає наказ.  Краще прийти в школу заздалегідь– ще до оголошення набору в перший клас. Це потрібно для того, щоб адміністрація та вчителі знали, що наступного навчального року їй потрібно буде прийняти учня з особливими освітніми потребами та встигли підгодовуватись, аби зробити навчання вашої дитини в школі комфортнішим.

Форми навчання

На сьогодні в структурі загальної середньої освіти є кілька варіантів, як діти з особливими освітніми потребами можуть здобувати загальну середню освіту. Це загальноосвітні школи з інклюзивними та спеціальними класами, спеціальні школи, навчально-реабілітаційні центри.

Окрім того, є індивідуальна форма навчання. Вона застосовується для учнів, для яких неможливо забезпечити навчання в групі, для учнів, які за станом здоров’я не можуть відвідувати освітній заклад, тих, хто через територіальне розміщення не може приходити в школу (непідконтрольна територія, зони надзвичайних ситуації), а також для іноземців, які живуть у місцях тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (згідно з Наказом МОН  №8 від 12.01.2006 року).

Для дітей з інвалідністю або тих, хто не може відвідувати школу через фізичний стан (чи потребують довго лікування в медзакладах) переведення на індивідуальну форму відбувається за рішенням лікарсько-консультаційної комісії. Отже, така форма навчання є радше винятком, адже вона застосовується суто за рішенням відповідних спеціалістів.

Закон України «Про освіту» 05.09.2017 року залишив екстернат та ввів сімейну форму здобуття освіти. Вони теж можуть бути застосовані у випадку навчання дітей з особливими освітніми потребами.

Вибір форми навчання має бути виваженим та враховувати насамперед інтереси дитини. Для цього батькам потрібно дослухатись до рекомендацій лікарів, освітян та соціальних працівників. Якщо спеціалісти не заперечують можливість навчання в школі (а тим паче – якщо радять), краще надати дитині таку можливість. Адже їй потрібно вчитись жити в суспільстві.

 

ХМЦСС «Довіра»

Центром надання допомоги постраждалим від насильства ІНФОРМУЄ!

У Центрі надання допомоги постраждалим від насильства працює «Соціальна майстерня» в роботі якої використовуються методи арт-терапії та терапевтичного рукоділля.

Завданням майстерні є тренування творчого мислення, допомога відчути свою індивідуальну силу та витривалість, здобуття навичок в боротьбі зі своїми страхами, як самостійно, так і в колективі з метою покращення соціально-психологічного стану людини.

Існує думка, що рукоділля - заняття для душі, але мало, хто знає, що різні види рукоділля мають терапевтичний ефект і надають неоціненну допомогу здоров′ю. Адже, стимулюючи певні точки на наших золотих ручках, ми діємо на нервові закінчення, які відповідають за роботу нашого організму.

Вчені вважають, що люди, які займаються рукоділлям, мають врівноважений характер. Вважається, що робота, пов’язана із тонкою моторикою, тобто впливом на кінчики пальців, допомагає жінкам нормалізувати гормональний баланс. Доведено, що рукоділля, як і будь-яка творчість – чудовий спосіб розслабитися після напруженого дня. Повторювані рухи – як при шитті, вишиванні, валянні з вовни, плетінні, тощо, – позитивно впливають на нервову систему. Рукоділля нормалізує серцебиття та артеріальний тиск, а також допомагає зосередитися.

Робота такої «Соціальної майстерні» допомагає підвищити повагу до праці, зменшити психологічне навантаження за рахунок виконання праці руками та окремі успіхи у майстерні сприяють підвищенню самооцінки, що у майбутньому допоможе самостійно вирішувати складні ситуації з якими ми всі стикаємося у своєму житті.

Записів з 1 по 10Всього: 23