Для того, щоб стати прийомним батьком чи матір’ю, необхідно:

1. Звернутися до Служби у справах дітей або відділу соціальної роботи по району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» за місцем проживання, зібрати та подати необхідні документи.

2. Пройти обстеження житлово-побутових умов. Відповідний акт складає спеціаліст відділу соціальної роботи по району м. Харкова ХМЦСС «Довіра».

3. Завершити навчання (курс 72 години), отримати довідку та рекомендацію Харківського обласного центру соціальних служб щодо включення у Єдиний банк даних.

4. Отримати рішення про створення прийомної родини.

5. Стати на облік прийомних батьків у Службі у справах дітей за місцем проживання та отримати направлення на знайомство і встановлення контакту з дитиною.

6. Познайомитися з дітьми та пройти етап влаштування.

7. Отримати послуги соціального супроводження.

Орієнтовний строк усіх процедур – від 6 місяців до 1,5 року

Спеціалісти відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» провели груповий захід для вразливих категорій населення з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який відзначається 24 березня.

За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я в день, коли німецький мікробіолог Роберт Кох заявив про зроблене ним відкриття збудника туберкульозу. В Україні, згідно з Указом Президента України № 290 від 22 березня 2002 року, також встановлений Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відзначається щорічно теж 24 березня.

Учасників було поінформовано, що туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке поширюється повітряно-крапельним шляхом. Туберкульоз викликається бактерією, яка зазвичай вражає легені, але також може вразити й інші органи. Всвесвітня організація охорони здоров’я вважає туберкульоз більш смертоносним інфекційним захворюванням у світі, аніж ВІЛ/СНІД, гепатит та інші інфекційні й паразитарні хвороби разом узяті. Україна посідає друге місце в Європейському регіоні за рівнем захворюваності на туберкульоз.

Спеціалісти Відділу наголосили: своєчасно виявлений туберкульоз – виліковний. Ось чому вкрай важливим виявляється розробка програм інформування та навчання, охоплення громадян, спільнот та громад знаннями про туберкульоз, його профілактику, виявлення та лікування, відповідальне ставлення до особистого та громадського здоров’я.

За запитом родин розглядаються різні соціальні питання: отримання родиною благодійної допомоги, профілактика негативних явищ, жорстокого поводження з дітьми та інші. Також, у такі непрості часи проводяться бесіди з членами родин щодо дотримання правил техніки безпеки під час користування електроприладами, а саме опалювальними приладами, генераторами, дровяними пічками, також родини інформуються про адреси пунктів незламності по району. Будьте обачними, бережіть себе та близьких.

Іноді самостійно досягнути цього може бути важко через страхи, переконання та негативні досвіди минулого. У цьому випадку психотерапія може надати значну підтримку, оскільки нелюбов до себе - це часта тема в терапевтичних сесіях.

Сама собою любов не є вродженою, вона розвивається з часом і великою мірою залежить від того, як батьки виявляли та показували любов. Відсутність позитивного досвіду в дитинстві може впливати на нашу здатність проявляти самолюбов у дорослому житті.

Існує безліч способів, які допомагають розвивати самолюбов, але важливо знайти індивідуальний підхід для кожної людини.

Деякі загальні поради включають в себе:

✔️проведення часу в самотності для зосередження на своїх думках та бажаннях;

✔️щоденну практику подяки самому собі;

✔️уміння помічати власні досягнення, навіть найменші, і щиро приймати компліменти від інших;

✔️робити собі подарунки, створювати мапу власних бажань і поступово їх реалізовувати;

✔️починати день з приємних процедур для тіла, медитації, підтримання порядку в оселі;

✔️виражати власну думку та позицію, а також припинити намагання подобатися всім і бути ідеальним.

 

За особисто поданою заявою отримати допомогу ще на 6 місяців можуть:

• люди з інвалідністю III групи, середньомісячний сукупний дохід яких на одного отримувача в такій сім’ї становить не більше 9444 гривень;

• особи віком від 55 років, які зареєструвалися в Центрі зайнятості;

• особи до 23 років, які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

• особи, у яких житлове приміщення знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання);

• сім’я, яка складається тільки з непрацездатних осіб;

• діти, які влаштовані в сім’ї патронатного вихователя; патронатні вихователі; діти, тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;

• тяжкохворі особи.

Відбулося уточнення щодо зміни віку дітей із 14 до 18 років у раніше визначених категоріях. А також уточнено, що особи, які доглядають за дитиною до 3 років, також мають право на подання заяви на наступний період.

Крім того, цією постановою запровадили виплату тимчасової допомоги на дітей, щодо яких встановлено факт відсутності батьківського піклування і які тимчасово влаштовані в сім’ю родичів, знайомих, прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, «Дитина не одна» у розмірі 2,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину, а для дітей з інвалідністю – 3,5 прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку на кожну дитину.

 

Фахівці Відділу проводять соціальну роботу із сім’ями, дітьми та молоддю, які належать до вразливих груп населення та мають ризик потрапляння у складні життєвих обставинах, та/або перебувають у складних життєвих обставинах. Також у своїй діяльності не залишають поза увагою тих, хто найбільше її потребує: одиноких матерів, малозабезпечених, багатодітних, осіб з інвалідністю, військових та членів їх родин, тимчасово перміщених осіб тощо. У Відділі можна отримати послуги соціального супроводу, представництва інтересів, консультування, соціально-психологічної підтримки постраждалої особи.

Попереду ще багато роботи, звертайтеся за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, буд. 8,  каб. 7, 9, з пн.-пт з 09.00 до 15.00, тел. 732-44-80, 067-195-31-41.

Особлива увага приділяється запобіганню домашньому насильству та жорстокому поводженню з дітьми. З батьками проводяться профілактичні бесіди, направлені на: неприпустимість застосування фізичних методів виховання по відношенню до дітей, ефективні методи вуиховання малечі, недопущення виникнення та провокування конфліктів між дорослими членами сім'ї. Також під час бесід увага приділяється й іншим соціальним питанням, які виникають у родин.

Крок 2. Командир (начальник) військової частини (органу, підрозділу), через відповідні підрозділи служб персоналу організовує оформлення та видачу військовослужбовцю наступних документів:

1) довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

2) в обов'язковому 

порядку не менш як один з таких документів:

· витяги (копії) бойових донесень;

· витяги (копії) з журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки);

· витяги (копії) з вахтових журналів;

· копії польотних листів;

· копії матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;

Додатково можуть додаватись інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання особою особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Для осіб, які перебували в полоні або в заручниках подаються матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактом потрапляння в полон або в заручники.

Крок 3. Після отримання необхідних документів, військовослужбовець у підрозділі служби персоналу (кадровому центрі) дізнається адресу комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Крок 4. На розгляд комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій військовослужбовець подає наступні документи:

1) рапорт (заяву) щодо розгляду його документів на комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій;

2) довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку 

з військовою агресією Російської Федерації проти України;

3) в обов'язковому 

порядку не менш як один з таких документів:

· витяги (копії) бойових донесень;

· витяги (копії) з журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки);

· витяги (копії) з вахтових журналів;

· копії польотних листів;

· копії матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, контузій, каліцтв;

Додатково можуть додаватись інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання особою особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Для осіб, які перебували в полоні або в заручниках подаються матеріали спеціальних (службових) розслідувань за фактом потрапляння в полон або в заручники.

Також додаються:

–  згода на збір та обробку персональних даних;

– засвідчені копії сторінок паспорта громадянина України з даними про прізвище, ім'я та по батькові, видачу паспорта, місце проживання та документа про присвоєння ідентифікаційного номера або лицьового і зворотного боку паспорта громадянина України у формі картки та документа, що підтверджує місце проживання;

– дві кольорові фотокартки розміром 3×4 см на матовому папері, зображення обличчя має займати 65-70 % фотокартки.

Крок 5. Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій забов'язана:

1) після отримання рапорту (заяви) військовослужбовця з документами, зареєструвати їх в спеціальній книзі обліку;

2) у місячний строк з дня їх отримання розглянути та довести прийняте комісією рішення до військовослужбовця з наданням роз’яснення щодо порядку отримання посвідчення учасника бойових дій;

3) через відповідні підрозділи служб персоналу організовують видачу посвідчення учасника бойових дій особисто військовослужбовцю або через військову частину, де він проходить військову службу;

4) через відповідні підрозділи служб персоналу (кадрових центрів), які відповідають за організацію роботи комісій, інформувати про видачу посвідчення Міністерство у справах ветеранів України.

Україна також долучилася до відзначення цього дня, згідно з указом Президента України від 22.03.2002 № 290, встановлено Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який відзначається щорічно 24 березня.

Туберкульоз – небезпечне інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом, рідше – перорально та контактно. Джерело інфекції – хвора людина, яка при кашлі, чханні, розмові, співі виділяє збудник в навколишнє середовище (принцип дії аерозолю). Бактерії осідають на побутові речі, посуд, іграшки, пил. Зараження може відбутися й через харчові продукти – молоко, м’ясо, яйця, отримані від хворих тварин і птахів.
За оцінками, чверть світового населення заражена туберкульозними паличками, більшість з цих людей не є хворими або заразними, але вони мають ризик розвитку захворювання у майбутньому. Це залежить, передусім, від кількох факторів, найважливішим з яких є імунологічний статус людини.

В звя’зку з цією датою 21.03.2024 року спеціалісти Відділу провели профілактичну вуличну акцію «Як захистити себе та свою дитину від туберкульозу». Участь в акції взяли мешканці району різної вікової категорії у кількості приблизно 87 чоловік. Кожен з учасників отримав буклет з порадами як вберегтися від зараження та першими симптомами захворювання.

Бережіть своє здоров’я та дотримуйтеся здорового способу життя!

Проте є люди, які відчувають душевну порожнечу або не можуть розпізнати та висловити свої переживання.

Психологи виділяють кілька таких станів, коли людина перестає відчувати емоції:

Апатія – це стан тимчасової байдужості, відсутності сил і мотивації. Людина втрачає інтерес до хобі та речей, які раніше приносили радість.

Ангедонія – світ стає сірим: людина не здатна отримувати задоволення. Їжа, спілкування, хобі, фізичні вправи, секс не приносять радості.

Депресія — це постійний пригнічений стан, втрата інтересу до життя. Зазвичай діагностується, коли подібний стан зберігається довше двох тижнів.

Алекситимія – нездатність висловити свої почуття; неможливість знайти слова, щоб висловити свої емоції.

Чому деякі люди не вміють поводитися з почуттями?

Людина з дитинства здобуває навичку розпізнавати та вільно виявляти емоції зовні. Проблеми можуть початися тоді, коли батьки не вчать дитину розпізнавати чужі емоції, не дають дитині усвідомити, що ж вона сама відчуває, починають відчувати за неї. Якщо людину виховують батьки, які все контролюють, є ризик, що вона відчуватиме лише ті емоції, які їй дозволяли. Така людина стає для себе “цензором”, який жорстко контролює емоції та пригнічує “нелегітимні”. Через це людина може стати депресивною, байдужою або ж мати стани відсутності почуттів.

Контроль та уникнення

Негативні емоції, як-от злість, смуток, ревнощі, заздрість, нам також корисні. Але не всі вміють із ними поводитися, їх важко прийняти. Людині часом комфортніше втекти від неприйнятних почуттів або ж спробувати взяти їх під контроль.

Психіка включає захист. І ним стає інтенсивна тривога – саме вона наче оберігає від неприйнятних почуттів. Чим більше людина буде опиратися негативним почуттям, тим сильнішою ставатиме тривога. 

Пригнічені та витіснені почуття

Коли негативних переживань стає забагато, що впоратись із ними нема сил, людина ховає їх глибоко всередині або витісняє. 

Людина може хотіти виявити злість, але при цьому продовжує залишатися зовні спокійною. Агресія хоч і добре захована, але рано чи пізно знайде вихід: через знецінення, показову чесноту чи нудьгу. Якщо не проживати емоції, а пригнічувати їх, є ризик виникнення неврозу.

Ізоляція афекту

Ізоляція афекту – зменшення значення почуттів, усвідомлення їх через розум, а не переживання. У такому стані людина говорить про те, що відчуває, наче на автоматі – без емоцій. Почуття є, але емоційного зв'язку з ними немає. Наприклад, якщо хлопчикам у дитинстві наказували не плакати, то дорослими вони уникатимуть смутку та туги. Дівчатка, яким забороняли проявляти агресію, будуть її придушувати в дорослому віці. 

 Втрата орієнтирів

Почуття слугують для нас внутрішнім орієнтиром – підказують, що з нами відбувається. Коли підказок немає, ми діємо за загальноприйнятим алгоритмом – так, як від нас чекають. Людина може дбати про близьких, бути доброю, але при цьому не бути залученою емоційно.

Життя таких людей позбавлене яскравих фарб. У них нема прагнень, натхнення.

Інші їх сприймають як людей байдужих, проте ця байдужість звернена до самого себе.

Відновити здоровий прояв емоцій допоможе психотерапія. Психотерапевт покаже, як можна переграти руйнівні емоції, а також як сповна насолодитися позитивними. Все це необхідно, щоб жити повноцінним чуттєвим життям.