Відповідно до визначення Організація Об'єднаних Націй, торгівля людьми — це вербування, перевезення, передача або утримання осіб шляхом обману, примусу чи зловживання вразливим становищем з метою експлуатації. Експлуатація може включати:

• примусову працю;
• сексуальну експлуатацію;
• жебрацтво;
• втягнення у злочинну діяльність;
• вилучення органів;
• примусові шлюби.

Це явище часто називають «сучасним рабством», адже воно позбавляє людину свободи вибору та контролю над власним життям.

Серед основних причин торгівлі людьми:

• Бідність та безробіття — люди погоджуються на сумнівні пропозиції роботи.
• Війни та конфлікти — внутрішньо переміщені особи стають особливо вразливими.
• Недостатня поінформованість — відсутність знань про ризики працевлаштування за кордоном.
• Попит на дешеву робочу силу — у деяких країнах експлуатація є прихованою частиною економіки.

Для України проблема стала особливо актуальною після початку повномасштабної агресії з боку Російська Федерація у 2022 році. Мільйони людей були змушені покинути свої домівки, що підвищило ризики потрапляння до рук злочинців.

Жертвами можуть стати:

• жінки та діти;
• трудові мігранти;
• внутрішньо переміщені особи;
• люди з інвалідністю;
• підлітки, які шукають роботу через інтернет.

Сучасні вербувальники активно використовують соціальні мережі, фальшиві агентства з працевлаштування та навіть знайомства онлайн.

 Відділ соціальної роботи по Холодногірському району Харківського міського центру соціальних служб "Довіра"м. Харкова інформує, як убезпечити себе:

1. Перевіряти роботодавця та наявність ліцензії.
2. Не передавати паспорт чи інші документи стороннім.
3. Повідомляти рідних про місце перебування.
4. Зберігати копії документів.
5. Звертатися до офіційних джерел інформації.

В Україні працюють державні та громадські організації, які надають допомогу постраждалим — психологічну, юридичну та соціальну.

Державні установи та служби:

• Місцеві державні адміністрації: відповідальні за встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, та надання допомоги.
• Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба): координує надання допомоги на державному рівні.
• Служби у справах дітей: залучаються, якщо постраждала дитина.
• Національна поліція України (управління боротьби з торгівлею людьми): приймає заяви про злочин.
• Центри соціальних служб: надають соціальні послуги та розробляють плани реабілітації. 

Громадські та міжнародні організації:

• Представництво Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні: основний партнер у протидії торгівлі, надає комплексну допомогу.
• ГО «Ла Страда – Україна»: гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (527).
• А21 Україна (A21): міжнародна організація, що надає підтримку постраждалим (38 044 338 3381).
• Всеукраїнська коаліція громадських організацій, що працюють у сфері протидії торгівлі людьми. 

Гарячі лінії та контакти:

• 527 – Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів (безкоштовно з мобільних).
• 1547 – Урядова гаряча лінія з протидії торгівлі людьми (0-800505-501).
• 102 – Поліція.

Відділу соціальної роботи по Холодногірському району ХМЦСС "Довіра"  за адресою, м. Харків, вул. Благовіщенська, 34, каб. 8, тел. 725 34 48.

Торгівля людьми — це не абстрактна проблема, а реальна загроза, яка може торкнутися кожного. Обізнаність, критичне мислення та обережність — найкращий захист від злочинців.

Боротьба з торгівлею людьми — це спільна відповідальність держави, суспільства та кожної окремої людини. Лише разом ми можемо зупинити сучасне рабство й захистити людську гідність.

Дуже часто постраждалі сприймають таке ставлення кривдника як нормальну поведінку і «списують» риси характеру кривдника, спосіб виховання тощо і вважає це наслідком своєї «поганої» поведінки. І це стосується як дорослих постраждалих від домашнього насильства, так і дітей. Але коли замість щасливого дитинства та родинного затишку на малечу чекає домашня тиранія, знущання, образи та напружена атмосфера, не можна залишатися осторонь, адже доросла людина у більшості випадків здатна знайти в собі ресурс та сили для звернення за допомогою, а дитина, як правило, беззахисна, тому без стороннього втручання обійтися не зможе.

Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім`ї), які пов`язані між собою тісними зв`язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо. Як правило, домашня тиранія відбувається поза сторонніми очима, тому і свідків проявів насильства або немає взагалі, або ними є члени родини, які, як правило, замовчують ці факти.

Дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, є особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком такого насильства.

Будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, визнаються жорстоким поводженням з дитиною. А дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров`я та розвиток у зв`язку жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, має статус дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.

Відповідно до чинного законодавства дитина, яка постраждала від домашнього насильства, має всі права постраждалої особи, реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров`я, інтелектуального та фізичного розвитку.

В Шевченківському районі відбулась інформаційна акція з попередження домашнього насильства «Насильство – це сміття, яке треба виносити з дому». В зоні відпочинку «Саржин Яр» мешканці району спілкувалися з представниками Відділу соціальної роботи по Шевченківському району Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», секторів попередження домашньому насильству та ювенальної превенції Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області, Комітету у справах сім’ї, молоді та спорту по Шевченківському району, Служби у справах дітей по Шевченківському району.

Під час заходу акцент було зроблено на спілкуванні з жінками, адже саме вони найчастіше стають тими, стосовно кого вчиняється домашнє насильство. Зокрема, обговорювалися актуальні питання, пов’язані з протидією насильству в родинах, у тому числі щодо дітей, надання послуг особам, які постраждали від насильства, можливості направлення до соціальних партнерів, що здійснюють кваліфіковану допомогу таким особам. Жінки отримали інформаційні буклети, їх поінформовано щодо кола соціальних партнерів, які займаються діяльністю, направленою на протидію насильства в сім’ях.

В рамках проведення Всеукраїнської акції "16 днів проти насильства" спеціалісти відділу соціальної роботи по Шевченківському району разом із соціальними партнерами - Комітетом у справах сім’ї, молоді та спорту, Службою у справах дітей по Шевченківському району, Сектором ювенальної превенції і сектором протидії торгівлі людьми Харківського районного управління поліції № 3, а також громадською організацією «Чистий Аркуш» – провели бесіду з учнями метрошколи. Під час заходу були розглянуті питання щодо комплексної допомоги громадянами, які зазнали насильства, дій у випадках булінгу, необхідності дотримання гідності у стосунках із однолітками. Учні отримали інформаційні буклети з корисною інформацією щодо проявів різних видів насильства, алгоритму дій у ситуації домашнього насильства або його загрози, телефонами організацій, куди можна звернутися, якщо зазнали насильства.

На зустрічі, за участі представників Адміністрації району, Управління патрульної поліції в Харківській області, Комітету у справах сім'ї, молоді та спорту, Управління освіти, Служби у справах дітей, Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра" та Громадської організації "Чистий аркуш", розглянуті питання щодо домашнього насильства у період дії воєнного стану, надання допомоги потерпілим від домашнього насильства, питання протидії торгівлі людьми.

З метою проведення змістовного та практично корисного заходу відділом соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова до участі було запрошено представників Громадської організації «Міжнародний комітет порятунку» (IRC). Фахівці організації поділилися важливою інформацією про сучасні підходи до попередження насильства, надали учасникам дієві поради та інструменти підтримки постраждалих осіб.

Співпраця державних та громадських установ сприяє формуванню безпечного середовища в громаді та підсилює заходи міста у напрямі розвитку культури ненасильства й взаємоповаги.

Окрему увагу учасників було зосереджено на формах насильства, а саме: фізичній, психологічній, економічній та сексуальній, а також на їх ознаках та можливих шляхах отримання допомоги.

Насильство — це будь-яка дія, спрямована на заподіяння шкоди людині: фізичної, психологічної, сексуальної чи економічної. Воно може відбуватися як у сім’ї, так і поза нею — у школі, на роботі, у громаді чи в інтернет-просторі.

Фізичне насильство

Це умисне нанесення тілесних ушкоджень іншій людині: побиття, штовхання, удари, позбавлення їжі чи сну. Такі дії завдають не лише фізичного, а й глибокого емоційного болю.

Психологічне насильство

Виявляється у приниженнях, образах, погрозах, контролі та залякуванні. Його мета — змусити людину відчувати страх, провину або безпорадність.

Сексуальне насильство

Це будь-які дії сексуального характеру, здійснені без згоди іншої особи. Прикладами є домагання, зґвалтування, небажані дотики або примус до інтимних стосунків.

Економічне насильство

Проявляється у контролі фінансів, забороні працювати чи навчатися, позбавленні доступу до власних ресурсів. Часто супроводжується іншими видами насильства.

Кібернасильство

Це форма психологічного насильства в інтернеті: поширення принизливих повідомлень, фото без згоди, цькування у соціальних мережах.

Пам’ятайте: жодна форма насильства не може бути виправдана! Якщо ви або хтось із ваших знайомих зазнає насильства — не мовчіть!
 

Звертайтесь по допомогу:
Національна гаряча лінія – 15 47
Поліція – 102

ХМЦСС “Довіра”, відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова, завжди готовий надати підтримку, консультацію та допомогу 066 707 53 10

Дати початку та завершення акції вибрані не випадково, оскільки вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини. Це означає: будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

У знак підтримки, люди у всьому світі пов’язують помаранчевою стрічкою свій одяг. Це офіційний колір протидії насильству, що символізує світле та вільне майбутнє.

В Україні діє Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», і з початку 2019 року домашнє насильство в нашій країні вважається кримінальним злочином.

Від початку повномасштабної збройної агресії росії проти України українці зіткнулися із безпрецедентним рівнем насильства, пов’язаного з війною.

Наголошуємо, якщо ви стали безпосереднім свідком насильства, негайно телефонуйте у поліцію за номером 102. Від цього залежить життя та здоров’я постраждалої особи.

Розповідаємо покроково:

Оцініть ситуацію. Що ви чуєте або ж бачите? Чи є у ваших сусідів діти? Чи кривдять їх? Якщо є безпосередня загроза життю чи здоров’ю й ви хочете втручатися самостійно, робіть це лише коли ви повністю готові.

Викличте поліцію. Якщо залишаєтеся вдома, якщо йдете до сусідів, важливо, аби відповідні служби були попереджені й прямували на допомогу.

Подзвоніть чи постукайте у двері й підіть. Цей маневр допоможе відволікти кривдника/-цю, потягнути час до приїзду поліції або й взагалі зупинити сварку чи насильство.

Викличте медичну допомогу. Якщо ви чуєте/бачите критичну ситуацію, побиття, загрозу життю чи здоров’ю — телефонуйте в 103. Чим швидше, тим вищий шанс врятувати постраждалих.

Фіксуйте. Якщо у вас є можливість записати принаймні звук чи відео зі звуком, це може стати доказом для поліції.

Збережіть план для себе й надішліть близьким

Перехожі відвертаються, коли на дитину кричать на вулиці; ігнорують крики за стіною, бо це чужі родини, але насильство нікуди не зникає, якщо про це не говорити.

Домашнє насильство – це протиправні дії або бездіяльність, що спричиняє фізичне, сексуальне, психологічне чи економічне насильство між людьми, що мають родинні чи партнерські звʼязки. Воно не залежить ані від наявності спільного проживання, і може стосуватись як дорослих, так і дітей.

Дитина, яка бачить насильство, є не свідком/-ою, а постраждалим/-ою. Домашнє насильство щодо дітей є серйозним порушенням прав людини та злочином, передбаченим законодавством України.

Кожен громадянин та громадянка, які стали свідками чи мають обґрунтовані підозри щодо насильства над дитиною, зобов'язані повідомити про це компетентні органи. У цій публікації ви знайдете основні рекомендації та контакти, куди можна звернутися у випадках насильства над дітьми.

Крок 1. Оцініть ситуацію. Не вступайте в беспосередній конфлікт  із кривдником, якщо це може загрожувати безпеці дитини чи вашій. Не наражайте  не небезпеку, не втручайтеся фізично, якщо ситуація загострена. ВАЖЛИВО: дитина  є постраждалою не тільки тоді, колои над нею чинять насильство, а й коли вона є свідком насильства. Це теж порушення прав дитини.

Крок 2. Негайно телефонуйте за номером 102. Поліція зобов'язане реагувати.За можливістю найдайте відео-,фотофіксацію, свідчення очевидців. Навіть якщо вам не вдалося зібрати докази, все одно викликайте поліцію — ваша інфоормація може стати початком розслідування.

Крок 3. Повідомте відповідні служби. Крім поліції ви можете звернутися до: Служби у  справах дітей, Відділу соціальної роботи, освітнього закладу, якщо дитина там навчається. Також ви можете залучити сусідів, знайомих, інші служби (медичні, освітні).

Ваше повідомлення може бути анонімним. Пам'ятайте: Закон України зобов'язує громадян реагувати, якщо відомо про випадок насильства над дитиною. Домашнє насильство щодо дітей — це не сімейна справа, і не виховний метод. Це порушення прав дитини, яке має правові  наслідки для кривдника та психологічні для дитини.

Зберігайте цей допис, щоб знати, як діяти в кризових ситуаціях та забезпечити безпеку тим, хто цього потребує.

Темою заходу була профілактична бесіда щодо попередження  випадків домашнього насильства. Адже в умовах військової агресії загострюються взаємовідносини між членами родини, що нерідко приводить до вчинення насильницьких дій. Тому профілактична робота дозволяє уникнути конфліктних ситуацій і дозволяє навчитися способів вирішувати іх у конструктивному руслі.