Генеральна Асамблея ООН 7 грудня 1987 року прийняла рішення щороку 26 червня відзначати Всесвітній день боротьби з наркоманією. Організація Об’єднаних Націй спільно з представниками різних країн сприяє зменшенню впливу наркотичних засобів на генофонд. Однією з основних проблем боротьби з наркоманією є вживання токсичних засобів дітьми і підлітками. У вирішенні цієї проблеми повинна бути зацікавлена кожна людина, а Міжнародний день боротьби з наркоманією допомагає інформувати про це громадськість.

Наш Центр щороку залучається до такої інформаційної кампанії, проводячи серед учнівської та студентської молоді групові заходи відповідної тематики, але цього року у зв’язку з карантинними заходами проведення таких заходів можливе лише в онлайн-режимі.

Наслідками вживання наркотиків є втрата працездатності і здоров’я в молодому віці, смерть через передозування або ускладнення, поширення ВІЛ/СНІДу, вірусних гепатитів, соціальна дезадаптація, зростання злочинності.

Наркоманія – особлива хвороба, хворобливий потяг, або пристрасть до наркотичних речовин, які вживаються різними засобами: вдиханням, курінням, внутрішньовенними ін’єкціями. Усі наркотичні речовини є сильною отрутою, токсинами для організму, які є дуже небезпечними, оскільки молодий здоровий організм дуже швидко призвичаюється до нього і зупинитися вчасно дуже важко, майже неможливо.

Чому наркоманія виникає саме у молоді? Особистісна та ідейна незрілість, невизначеність соціальної ролі молодої людини, надмірні протести проти влади дорослих і чимало інших причин штовхають підлітків до наркоманії. Молодь ставить власні фізіологічні потреби та чуттєві задоволення понад емоційно-вольовий контроль власної поведінки – і цей фактор є сприятливим для виникнення наркотичної залежності. Багато підлітків-наркоманів визнають, що вперше вживали наркотики заради цікавості. Насправді молоді наркомани обманюють самих себе, вони бажають відгородитися від усього світу, від повсякденної рутини.

Але ціна такої втечі виявляється занадто високою, і результати експерименту над собою здебільшого виявляються незворотними. Навіть спеціальний курс лікування від наркоманії не здатний назавжди звільнити людину від цієї залежності. Після декількох років життя без наркотиків у колишнього наркомана часто виникає рецидив. Більшість опитаних учнів та студентів повідомили, що вони легко можуть дістати наркотики на дискотеці, у барі, на вулиці у торговців наркотиками. Таким чином, вживання наркотиків достатньо широко доступне і поширене серед різних верств населення і особливо – молоді.

Негативні явища, що породжуються вживанням наркотиків, несуть у собі велику небезпеку для людства. Вживання наркотиків насамперед негативно впливає на здоров’я людей, сприяє розвитку соматичних і психічних захворювань, і це є одна з причин збільшення смертності населення.

Наркоманія супроводжує різні форми злочинності, тому що, по-перше, з метою отримання наркотиків наркомани вчиняють тяжкі й особливо тяжкі корисливі і корисливо-насильницькі злочини. По-друге, наркомани часто чинять злочин під безпосереднім впливом наркотиків на психіку. Взаємозв’язок наркоманії і злочинності виявляється також у вчиненні протиправних дій, пов’язаних із незаконними операціями з наркотиками (виготовлення, збереження, збут, придбання).

Про шкідливість наркотиків відомо чимало. Проте поки ще значна кількість людей і насамперед молоді не достатньо усвідомлює згубність наркоманії. Тому у боротьбі з наркоманією перш за все необхідно приділяти увагу профілактиці, яка повинна бути спрямована на формування «психологічного імунітету» до спроб наркотиків як таких, до прагнення змінити свій психологічний стан неприродним шляхом. Така профілактика може бути ефективною, якщо в сім’ї приділяють значну увагу вихованню дітей, піклуються про їхнє майбутнє, готують до самостійного дорослого життя.

Наркоманія – це виклик усьому людству і кожній сім’ї окремо.

І від того, як ми на нього відповімо, залежить наше майбутнє.

Та вихід є, якщо батьки або небайдужі оточуючі люди згідні прийти на допомогу і мають витримку, терпіння і віру у підлітка. У нашій країні є наркологічні диспансери, реабілітаційні центри і кваліфіковані фахівці, які завжди прийдуть на допомогу. Є служби, які займаються такими важкими проблемами підлітків, так звані «Телефони довіри». Проте це зовсім нелегкий шлях, це тривала боротьба за здоров’я і життя дитини, яка потрапила у біду. Проблема боротьби з наркоманією вже давно стала глобальною справою для всіх країн світу. Всі країни повинні об’єднатися і докласти спільних зусиль, щоб разом подолати наркотичну навалу.

Профілактика наркоманії спрямована на попередження виникнення захворювання. Проводяться заходи, які сприяють формуванню здорового способу життя, попередженню першої проби наркотичної речовини та боротьбі з неадекватним поводженням підлітків.

Держава контролює легальний ринок медикаментів, що можуть бути об’єктом зловживання, а також жорстко переслідує усіх учасників нелегального обігу психотропних та наркотичних засобів. Забезпечено належний рівень соціального партнерства і взаємодії державних структур з недержавними, громадськими, релігійними організаціями, що діють у сфері профілактики боротьби із шкідливими звичками і асоціальними явищами, пропагують здоровий спосіб життя.

Тільки спільними зусиллями можна досягнути мети щодо формування у громадян, особливо молоді, негативного ставлення до вживання наркотичних засобів і психотропних речовин.

Людині, якій пропонують спробувати наркотик, необхідно знати, що ця спроба може стати останнім власним вибором в її житті. Варто зазначити, що про шкідливість і небезпеку варто пам’ятати і зважати щодня, аби не стати заручником пагубної пристрасті.

 

На групі за допомогою психолога були обговорені засоби, за допомогою яких можна зберегти здоров’я, кинути палити.

Всесві́тній день боротьби́ з тютюнопалі́нням – встановлений у 1987 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я, відзначається 31 травня кожного року. В цей день по всьому світу проходять антитютюнові акції. Мета Міжнародного дня відмови від паління – зниження тютюнової залежності, залучення до боротьби проти куріння всіх верств населення і лікарів усіх спеціальностей, профілактика тютюнопаління та інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я. Причиною появи боротьби з тютюнопалінням постала передчасна смертність та хвороби в усьому світі, яким людство здатне запобігти.  На сьогоднішній день, за даними звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), від вживання тютюну планета втрачає понад 5 мільйонів людей. Очікується, що до 2030 року ця цифра зросте до 8 мільйонів смертей щорічно. У Європейському регіоні тютюн винен у смерті близько 1,6 мільйона людей на рік.

Чим приваблює паління? Паління асоціюється з дорослістю, компанією друзів, цікавою бесідою, приємною обстановкою, відчуттям комфорту. Але вчені з’ясували, що курці проводять дозвілля нудніше і отримують від нього менше задоволення, ніж некурці. Одна з головних причин паління у юнаків – прагнення до самовираження, утвердження власної самостійності, «дорослості».

Тютюн викликає таку саму залежність, як і «важкі» наркотики – героїн та кокаїн. 85% курців хочуть кинути палити, але вдається зробити це лише 10–15 % з них. Великої шкоди курці завдають не тільки собі, а й усім тим, хто їх оточує (пасивні курці). Вдихаючи тютюновий дим у прокуреному приміщенні, пасивний курець зазнає такого ж впливу компонентів тютюну, що й сусід, який палить, часто з тими ж руйнівними наслідками для здоров’я.

 «Здоров’я – це нічого, але все без здоров’я – ніщо». Цей афоризм дійшов до нас ще з давніх часів, і він не потребує коментарів. Здорова людина – це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує обов’язки, покладені на неї життям, і повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності.

Від чого ж конкретно залежить наше здоров’я? – Це декілька основних чинників:

• Спадковість – на 20 %, • Рівень медицини – на 10 %, • Екологія – на 20 %, • Спосіб життя – на 50 %.

Спосіб життя – це той чинник здоров’я, який майже цілком залежить від нашої поведінки. Так що половина здоров’я залежить від тебе, тому своє здоров’я можна поліпшувати або псувати.

Основними складовими здорового способу життя є:

• Фізкультура.
• Здорове харчування.
• Правильний режим навчання та відпочинку.
• Загартовування.
• Позитивне світосприйняття.

Тож пам’ятайте: зруйнувати значно легше, ніж створити. Дуже важливо зберегти те, що маємо. Від нас самих залежить, що ми оберемо – шлях до здоров’я чи навпаки – шлях від здоров’я. Якщо ви маєте твердий намір кинути палити, радимо уникати людей та ситуацій, які зможуть спровокувати бажання схопитися за чергову цигарку. Не забувайте про обережність, наполегливість та силу волі. Пам'ятайте, що куріння - це всього лише шкідлива звичка, покинувши яку ви зробите неабияке досягнення.

Кинути курити ніколи не піздно!

Оскільки регулярне куріння завдає великої шкоди здоров’ю, позбутися цієї шкідливої звички необхідно якомога швидше. Відмовитися від цигарок назавжди краще ще до того, як організм почне посилати вам тривожні сигнали. Якщо ви вже безуспішно намагалися кинути палити за допомогою різноманітних методів, то скоріш за все більше не вірите в існування магічного способу позбутися цієї шкідливої звички. Попри те, що нині у продажу можна знайти чимало книг з гучними заголовками на приклад «Легкий спосіб кинути курити», навіть вони не гарантують позитивного результату. Саме тому ми усвідомлюємо, що ніякі поради не мають магічної сили. Не існує єдиного універсального способу кинути палити, який підходив би усім затятим курцям.

Маємо надію, що кожна із учасниць візьме собі до  усідомлення поради, які стануть у нагоді у формуванні особистого засобу створення здорового, щасливого життя.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, паління призводить не тільки до проблем з Вашим власним здоров’ям, а й негативно впливає на такі сфери життя:

Навколишнє середовище:

• майже 10 млрд сигарет кожного дня опиняються у навколишньому середовищі;
• на сигаретні недопалки припадає 30-40% сміття, зібраного при чищенні прибережної полоси і прибирання сміття на вулицях міст.

Здоров’я та економіка:

• у родинах з низьким рівнем доходу витрачають на тютюнові вироби більше 10% свого доходу, а це означає, що у них залишається менше коштів на покупку продуктів харчування, освіту дітей і оплату медичних послуг;
• від наслідків вживання тютюну щороку помирає понад 8 млн. людей. Понад 7 млн. випадків смерті - споживачі і колишні споживачі тютюну, і більше 1,2 млн. - серед некурців, що піддаються впливу вторинного тютюнового диму.

Діти:

• близько 50% дітей потрапляють під дію вторинного тютюнового диму;
• майже всі діти, батьки яких курять, теж в майбутньому стають жертвою тютюнової залежності;
• вторинний дим збільшує ризик виникнення синдрому раптової смерті немовляти. У вагітних жінок він призводить до ускладнень вагітності та не виношування плода;
• щорічно 65 000 дітей гине від хвороб, асоційованих з впливом вторинного тютюнового диму.

Що заважає кинути палити?

5 хибних думок, які заважають кинути палити

і служать відмовкою у курців

№ 1 «При чому тут куріння, при такому рівні забруднення повітря дихати все одно шкідливо»

Одночасний вплив тютюнового диму і токсичних речовин з навколишнього середовища багаторазово збільшує тяжкість негативних наслідків куріння або шкідливих факторів навколишнього середовища окремо. Причому куріння в цьому тандемі відіграє головну роль.

№ 2 «Куріння допомагає мені зняти стрес та нервове напруження»

Паління не знімає стрес, а курці, за статистикою більш схильні до тривожно-депресивних розладів.

№ 3 «Мені говорили, що кидати палити під час вагітності не можна, це може викликати стрес і нашкодити майбутній дитині»

Страшна і небезпечна позиція! Куріння під час вагітності впливає безпосередньо на ріст і розвиток плода. Куріння вагітної жінки, а так само куріння при маленькій дитині може викликати затримку росту і розвитку дитини і завдати шкоди здоров'ю малюка на все життя.

Якщо дбаєте про здоров'я своєї дитини, кидайте курити якомога швидше, а краще - негайно!

№ 4 «Куріння – це звичка, я можу позбутися її коли захочу»

Дуже швидко куріння зі звички перетворюється на хворобу, виникає справжня залежність – психологічна і фізіологічна.

№ 5 «Я курю тільки легкі сигарети. вони не такі шкідливі»

Нешкідливих сигарет не існує! При палінні «легких» сигарет ризик захворіти не зменшується, а курець викурює набагато більшу кількість, що б вгамувати нікотинове голодування.

Усвідомте проблему. Насправді куріння це не звичка, а хвороба, назва якої – нікотинова залежність Кинути палити ніколи не пізно!

Повірте в себе і чітко уявіть собі як ви перестали бути курцем.

Поради для тих, хто вирішив кинути курити

Якщо ви вирішили кинути курити відразу:

• визначте точний день і годину, коли ви кинете курити; приберіть з очей сигарети, сірники, запальничку, попільничку;
• намагайтеся уникати ситуацій, в яких ви звикли палити; займіть справами проміжки вільного часу, в які ви зазвичай курили;
• при гострому бажанні закурити – намагайтеся відволіктися, зробіть три спокійних вдихи і видихи, прогуляйтеся;
• частіше гуляйте на свіжому повітрі, займайтеся спортом, пийте більше води;
• заведіть собі скарбничку і відкладайте гроші, які ви не витратили на покупку сигарет, а в кінці місяця, який ви протрималися без єдиної цигарки, підіть в магазин і купіть собі що-небудь приємне!

Якщо ви вирішили поступово відмовлятися від сигарет:

• відмовтеся від «зайвих» сигарет, що викурюються чисто машинально;
• першу сигарету викурюйте не раніше, ніж після сніданку;
• докурюйте сигарету тільки до середини;
• намагайтеся курити не затягуючись;
• закуривши, після першої затяжки намагайтеся погасити сигарету;
• покуривши ретельно очищайте попільничку і прибирайте її подалі;
• привчіть себе закурювати через 2 хв. після того як захотіли покурити, потім через 5 хв., потім через 10 хв. і т.д.;
• якщо у вас скінчилися сигарети, ні у кого не просіть, а якщо пропонують закурити – відмовляйтеся.

Ваш вибір - назавжди відмовитися від куріння!

Ваш виграш - роки здорового життя!

 

Представники центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Індустріального району м. Харкова 29 січня 2020 року взяли участь у засіданні круглого столу з питань реалізації державної політики щодо попередження наркоманії серед дітей та молоді, організатором якого виступила адміністрація Індустріального району м. Харкова.

Метою круглого столу було напрацювання конкретних пропозицій, розробка механізмів взаємодії установ, служб, громадських організацій з питань реалізації державної політики щодо попередження наркоманії серед дітей та молоді.

В обговоренні проблемних питань щодо попередження та профілактики наркоманії на території Індустріального району прийняли участь представники Управління освіти Адміністрації Індустріального району, Служби у справах дітей по Індустріальному району, Комітету у справах сім’ї, молоді та спорту по Індустріальному району. Також в числі запрошених були представники патрульної поліції м. Харкова, Харківського університету внутрішніх справ, працівники Головного управління національної поліції м. Харкова, представники медичних закладів, батьківської ради та учнівського самоврядування, представники громадських організацій та благодійних фондів, які займаються проблемами профілактики та боротьби з наркоманією.

Спеціалісти ЦСССДМ Індустріального району прийняли участь в роботі секцій, на яких обговорювалися питання профілактики негативних явищ в закладах освіти та молодіжному середовищі та соціальної  роботи з сім'ями.

В результаті роботи було напрацьовано багато пропозицій з питання взаємодії, обміну інформацією та співпраці з різними закладами, установами та організаціями, що займаються проблемами наркоманії.

Ми щиро вдячні всім організаторам та учасникам круглого столу за роботу в нашому районі в такому важливому напрямку, як боротьба та профілактика наркоманії в дитячому та молодіжному середовищі!

 

 

Нині проблема алкогольної та наркотичної залежності в суспільстві стоїть особливо гостро. Формування залежності відбувається поступово. Спочатку -  можливість зняти стрес, заспокоїти нерви, відійти від реальності, забути проблеми. Втім, неконтрольоване і регулярне вживання грає злий жарт. Адже «речовина» знищує нервові клітини, розбалансує систему роботи організму і призводить до безсоння, роздратованості, депресії, пригнічення сили волі. На більш серйозних стадіях залежності у пацієнтів можуть спостерігатися різноманітні види психозів. Людина стає залежною і байдужою до всього, окрім речовини . Таке собі замкнене коло, вийти з якого допомогти можуть спеціалісти, а ще, як це часто буває, – родина, яка бачить проблему збоку і готова стати частиною шляху одужання.

Усвідомлення своєї залежності – найперший крок до видужання. Часто такий найперший крок буває найтяжчим.  Нерідко на той момент, коли пацієнт чесно зізнається собі у тому, що не може контролювати свою звичку, хвороба вже міцно осідає в організмі, руйнує характер та внутрішні органи. Одним із симптомів захворювання є втрата ситуативного конт­ролю. Тобто коли людина п’є навіть у тих ситуаціях, в яких це зовсім недоцільно. Наприклад, на роботі або перед нею. Стовідсотковою ознакою залежності є наявність абстинентного синдрому - якщо після кількох днів після вживання речовини у людини є прискорене серцебиття, тремор рук, пітливість, безсоння, тривога, страх, епілептичні напади.

Самостійно призупинити потяг до спиртного практично нереально, кажуть лікарі. Тому на базі Центру відбуваються зустрічі людей, які відмовились від залежності та потребують підтримки «рівний - рівному», також проводяться зустрічі для родин залежних людей.

Наші зустрічі проходять у формі вільних бесід-розповідей членів співдружності про свій власний досвід подолання тяги до алкоголю — розповідей про те, як вдається вирішувати труднощі, що виникають з оточуючими, долати прикрощі на роботі і вдома. Чоловіки та жінки навчаються тверезому життю. Знаходять в собі сили змінити своє ставлення до алкоголю. І це працює! На групу може прийти будь-хто, лікар, поліцейський, депутат, водій таксі, двірник, вчитель, - перед хворобою усі рівні.

Зустрічі відбуваються кожного тижня, за адресою: Полтавський шлях, 46, 4 поверх, щопонеділка, о 19.00 - група для жінок,

щосереди та щоп’ятниці, змішана група – о 19 годині, та щосуботи об 11 годині. 

Телефон для довідок 066 035 1796

Якщо Вас не обійшла стороною проблема залежності – приєднуйтесь!

Наркотики — це не тільки те, за що саджають до в’язниці, але і та в’язниця, яку людина будує навколо себе.

Наркоманія — загальносоціальна проблема, до якої долучається, на жаль, все більше і більше людей, і підлітків, і дорослих. Наркоманія розвивається досить стрімко. Важко заздалегідь передбачити, коли забавка переростає в рабську залежність людини від наркотику. Часто досить 1-3 вживань препарату, щоб з’явилася потреба повторити, щоб зродився нездоланний до нього потяг.

Серед молоді нерідко побутує думка: якщо лише раз спробувати наркотик задля цікавості, то в цьому немає нічого «жахливого». Це дуже небезпечна помилка. Самотужки припинити навіть епізодичне вживання наркотиків надзвичайно важко, практично неможливо. Та якщо вже «знайомство» з наркотиками відбулося, то чим раніше така людина звернеться за допомогою, тим легше буде позбутися потягу, звички до смертельної отрути.

У зоні ризику найчастіше, на нашу думку, потрапляють діти та молодь, тому необхідно якнайактивніше проводити профілактику, присвячену проблемі наркоманії.

За сприянням центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  Новобаварського району в Харківському державному соціально-економічному коледжі для студентів проведенобесіду на тему «Профілактика негативних явищ». 

Під  час бесіди зі студентами обговорено: загальні, очевидні та фізіологічні ознаки наркоманії, загальну інформацію про наркотики та опис найбільш поширених видів наркотиків, їх вплив на організм, міфи про наркотики та їх витоки, наркотики і культура, поради (що робити, якщо в родині наркоман), невідкладна допомога і багато іншого.

Ми Вам бажаємо повного, енергійного, повноцінного життя без наркотиків!

Щорічно 1 грудня згідно з рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Цей день започатковано з метою підвищення обізнаності про епідемію СНІДу, викликаної поширенням ВІЛ-інфекції, а також як день пам’яті жертв цього захворювання.

Головна мета заходу − звернути увагу суспільства на цю проблему і, зокрема, як попередити інфікування через обрання альтернативних шляхів поведінки (культура сексуальних відносин, дотримання здорового способу життя тощо) та виховати толерантне ставлення до ВІЛ-позитивних людей у суспільстві.

В Україні, за даними Центру громадського здоров'я МОЗ, з 1987 року офіційно зареєстровано 341 084 випадки ВІЛ-інфекції серед громадян, зокрема 114 487 випадків захворювання на СНІД і 49 751 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.

Оскільки вакцини проти СНІДу не існує, єдиним способом запобігти інфекції є уникнення ситуацій, що несуть ризик зараження, таких як спільне використання голок та шприців або практикування небезпечних статевих відносин.

Саме профілактика – головний інструмент у боротьбі з проблемою СНІДу, оскільки обізнаність у цьому питанні дозволяє попередити розповсюдження хвороби, а також продемонструвати людям, як безпечно взаємодіяти з зараженими людьми.

Сьогодні, молодь, яка прийняла участь у акції, отримала корисні консультації щодо ведення здорового способу життя, усвідомленості у поведінці та взаємовідносинах, а також місць, до яких можна звернутися за допомогою.

Завдяки проведеній акції було охоплено 538 осіб.

Якщо для визначення самих залежних терміни «наркоман», «алкоголік» і «ігроман» у всіх на слуху, то поняття «созалежність» для їх родичів для більшості людей просто не знайоме. Адже созалежністьтак само є патологічним станом, що вимагає корекції і допомоги фахівців. Що таке созалежність? Схильні ви до неї чи ні? Що робити і до кого звертатися, якщо не можете впоратися самостійно?

Созалежність – це такий невластивий здоровій людині стан, який характеризується сильним поглинанням в іншу людину. Це може бути глибока соціальна, емоційна і навіть фізична залежність від сторонньої людини. Созалежна людина повністю зайнята тим, щоб взяти під контроль і керувати всією поведінкою іншого, поступово перестає дбати про задоволення своїх власних життєвих потреб. Найчастіше созалежність існує у рідних і близьких тих, хто вживають спиртні напої, наркотики або мають які-небудь інші залежності, і що із цих явищ є причиною, а що слідством - складне питання...

Ми всі тим чи іншим чином залежні від когось, але така залежність не носить хворобливий і агресивний характер як у випадку з созалежністю. Созалежним можна назвати кожного, хто живе в неблагополучній сім’ї, в якій панують протиприродні правила поведінки, які сприяють розвитку созалежність відносин. Здебільшого цей термін застосовують до подружжя (співмешканцям, партнерам) та дітей (не залежно від віку) наркоманів чи алкоголіків. По суті созалежність- це спосіб адаптування до проблем в сім’ї. На початковому етапі – це спосіб виживання і самозахисту, свого роду укорінена реакція на постійний стрес від звички рідної людини, яка згодом трансформується в спосіб життя. Созалежність не з’являється в людині раптово і відразу, і у всіх однаково. У кожного вона з’являється і реалізується по-різному, в залежності від його психологічних особливостей, життєвого досвіду, рис характеру, способу життя. Але об’єднує всіх цих людей одне – примарна впевненість, що вони утримують ситуацію під своїм контролем, і намагаються щось змінити. На ділі це далеко не так, точніше взагалі не так.

Основні риси созалежності :
– Низька самооцінка і повна залежність від зовнішніх оцінок. Созалежна людина не вміє приймати похвалу або компліменти. Більш того, це може спровокувати у неї почуття провини. Такі люди часто відчувають почуття провини, вони не дозволяють собі витрачати гроші на власні потреби та розваги. А якщо все ж таки зробили це, то потім картають себе і відчувають себе винними.
– Бажання контролювати життя інших. Часто созалежні подружжя, батьки, брати, сестри – це «контролери». Якщо наркоман думає про дозу, алкоголік про чарку, то його близькі про те, як проконтролювати всі сфери їх життя. Вони точно такі ж залежні. Вони твердо вірять в те, що можуть контролювати всіх і все, краще за всіх знають, як має бути правильно і як повинні поводитися інші члени сім’ї. Їх спроби контролювати практично не піддаються цій події, що часто приводить до депресивних станів, оскільки созалежна людина сприймає це як особисту поразку. Оскільки такі «поразки» повторюються, то депресивний стан тільки погіршується. Іншою формою прояву результату контрольованої поведінки стають гнів і фрустрація.
– Бажання рятувати і піклуватися. Турбота про близьких – це природна і нормальна потреба людини, але тільки якщо вона не виходить за рамки розумного. Коли ж людина добровільно і самостійно бере на себе відповідальність за вчинки, думки, дії, потреби і навіть долю іншої людини, то виходить «ведмежа послуга» для обох сторін. Своєю гіперопікою созалежна тільки сприяє продовженню зловживання і самапочинає злитися на відсутність очікуваного результату. Спроба врятувати таким способом не вдається НІКОЛИ.

Часто залежність називають хворобою безвідповідальності. Залежна людина навіть не намагається нести відповідальність за свої вчинки і надходить також безвідповідально по відношенню до своєї сім’ї. Созалежні ж здаються понадвідповідальними, тільки це виявляється бутафорією. Вони точно так само безвідповідально ставляться до свого здоров’я, потреб, стану і точно так само не можуть повноцінно виконувати свої обов’язки в сім’ї.

Як найчастіше проявляється созалежність? Батьки досі дають гроші наркоману, при цьому розуміючи, що він купить на них дурман. Дружина алкоголіка продовжує наливати йому чарку оковитої тільки для того, щоб не було чергового скандалу. І таких прикладів дуже багато. Тому нерідкі випадки, що людина, пройшовши лікування алкоголізму або курс лікування від залежності в реабілітаційному центрі, по поверненні додому, знову береться за старе. Причиною цього є рідні, які самі того не розуміючи, створюють йому благодатне середовище для відновлення старих звичок. Тому дуже важливим при лікуванні людини від будь-якої залежності є питання роботи з його родичами і звільненням їх від созалежності. Саме родичі забезпечать надійний тил для стабільного результату реабілітації.

Запрошуємо зацікавлених до роботи у групі созалежних кожного вівторка, о 18.30, за адресою: Полтавський шляз, 46, 4 поверх.

На жаль, проблема наркоманії є надактуальною в українських реаліях. Із розвитком технологій наркотики стали легкодоступними. В Україні де-факто бушує наркотична епідемія: самих лише ін’єкційних споживачів, за даними МОЗ, налічується понад 346 тисяч. Альтернативою покаранню наркозалежних  є лікування. Так, куди з більшою вірогідністю особа або підліток, з яким працюватимуть професійні лікарі та психологи, втратить свою пагубну звичку. Важливим тут є соціальний аспект - тоді життя не матиме відбиток ув’язнення, а перспективи особистого зростання не виглядатимуть настільки туманними. Реінтегрований у повноцінне суспільне життя екс-наркоман матиме більше мотивів не повертатися на слизький шлях. Саме у такий, більш складний та тривалий спосіб, можна ефективно знизити попит на наркотичні засоби серед тих, що вже спробували заборонені речовини. І саме такий спосіб обрано для роботи та лікування людей, що потрапили до наркотичної пастки у Центрі Георгія Побідоносця. Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Холодногірського району співпрацює з цією організацією вже давно. Проведено багато спільних акцій щодо запобігання потрапляння молоді  в залежність. Також декілька раз на тиждень проводяться групи підтримки для колишніх залежних та їх родичів (співзалежних). Нещодавно було досягнуто домовленості про виділення пільгових місць лікування для наймотивованіших до видужання отримувачів послуг Центру соціальних служб.

Тільки спільними діями ми сильні в цьому світі. І своєю небайдужістю допомагаємо тим, хто трохи слабше. Дуже приємно, що є  соціальні партнери, які не словом, а справою допомагають хлопцям та дівчатам. Сподіваємось на подальшу співпрацю!

Не всі батьки батьків знаходять в собі сміливість почати розмову про наркотичні речовини зі своєю дитиною. Прийнято вважати, що відповідний час для подібної розмови - це підлітковий вік дитини. Але сучасність доводить, що розмову про наркотики необхідно починати набагато раніше. Вже в 7-8 років дитина цілком готова сприймати цю серйозну інформацію, більш того, подібні щирі розмови допоможуть їй довіритися своїм батькам і надалі звертатися до них у будь-яких труднощах.
Але як почати бесіду, щоб не налякати, а навчити свою дитину? В першу чергу, особливу увагу приділіть часу і місцю для розмови. Дитина повинна бути відкритою до спілкування, розслабленою, перебувати в доброму настрої. Найкраще, щоб розмова про наркотики плавно витікала з вашої спільної діяльності: гри, прогулянки, читання і так далі. В цьому випадку ви вже розташуєте дитину до спілкування, а дитині буде простіше довіритися вам.
З чого почати розмову? В першу чергу, запитайте в дитини, чи знає він що-небудь про наркотики. Немає нічого дивного в тому, що в століття технологій і миттєвого поширення інформації восьмирічний малюк знає про героїн або марихуану. Ці слова він чує всюди: у фільмах, піснях і навіть мультиках. Тому, якщо ваша дитина відповість "так" - не поспішайте панікувати, краще спрямуйте розмову в потрібне вам русло, задавши наступне питання: чи знає дитина, чим небезпечні наркотики?
Якщо дитина не зоже відповісти на це питання, розкажіть їй про те, що вживання наркотиків веде до розвитку смертельно небезпечної хвороби - наркоманії. Не варто залякувати дитину, проте необхідно пояснити суть хвороби простими і зрозумілими їй словами. Зрозуміло, в такому юному віці знати про наркоманів, згниваючих заживо, зовсім не потрібно. Але вона повинна розуміти, що наркотик - це прямий шлях до смерті.
Вчимо говорити "Ні". Вкрай важливо навчити дитину відмовляти від пропонованих наркотиків. На жаль, подібні ситуації відбуваються кожен день - регулярно підліткам пропонують спробувати легкий наркотик друзі, випадкові знайомі на вечірці. Важливо зробити так, щоб дитина з раннього віку знала про цей ризик і була готовою відмовитися, незважаючи ні на що. Для цього зовсім не потрібно моралізаторства, залякування і примусу. Досить допомогти дитині прийти до вірних логічних висновків.

Задайте дитині питання: «Чому часто перша доза наркотиків пропонується безкоштовно, не дивлячись на їх високу вартість?». Це питання стане відправною точкою у вашому уроці. Дайте можливість дитині самостійно міркувати, направляйте її, але не примушуйте до певної відповіді. Рано чи пізно дитина прийде до правильного висновку: перша доза наркотика є капканом, потрапивши в який людина не може вибратися на свободу. Задоволення від першої дози змушує знову звертатися до знайомого за наркотиком. Зрозуміло, тепер уже речовину продають по досить високій ціні (розкажіть, що день героїнового наркомана обходиться йому в 100-300 доларів). Чим більша доза потрібна людині, тим більше може заробити продавець. Після цього висновку, нехай дитина сама відповість: чи може називатися другом людина, що бажає заробити на ньому? Ця інформація допоможе дитині критично ставитися до будь-яких підозрілих пропозицією навіть з боку хороших друзів. У ваші наступні розмови ви навчите його, як відмовлятися від запропонованого наркотику, зберігши при цьому гідність і не привівши до конфлікту.

Але головний крок уже зроблено!

Дитина знає про небезпеку наркотиків і розуміє до чого призведе їх вживання.