З точки зору психологів –

• Час на горювання настав від першого пострілу.
• Час на горювання настав від першої бомби та зруйнованого будинку.
• Ми маємо давати собі можливість горювати тут і зараз. Але це горе не має руйнувати нас та унеможливлювати нашу здатність до опору. Бо якщо ми будемо горювати про зруйнований будинок і намагатися його відбудувати під обстрілами - це неадекватно. Тут треба керуватись двома чинниками: інстинктом самозбереження та скорботою.

Заперечення, гнів, компроміс, депресія і прийняття. Чи дійсно людина, яка переживає біль втрати, проходить певні стадії? 

«Туга - це місце невідоме нам, поки ми самі там не побуваємо. Ми усвідомлюємо, що близькі люди можуть померти, але точно не знаємо, що нас очікує в перші дні та тижні після втрати».

Це - слова американської письменниці Джоан Дідіон, яка описала свої почуття в першій рік після смерті чоловіка у надзвичайно емоційній сповіді "Рік магічного мислення".

Теорія про п'ять стадій горя - заперечення, гнів, компроміс, депресію та прийняття - міцно вкоренилася в масовій культурі.

Про неї пишуть статті і згадують у серіалах, а художник Демієн Герст створив серію картин, назвавши їх акронімом "DABDA" (denial -заперечення, anger- гнів, bargaining- торг, depression-депресія, acceptance-прийняття).

Скільки триває кожен етап, не зазначають, але вважається, що всі вони мають минути в певній послідовності.

Концепція стадій скорботи виникла в ході дослідження, яке у 1960-х роках провели психологи Джон Боулбі (який також вивчав прихильність дітей до батьків) та Колін Мюррей-Паркс. Вчені провели інтерв'ю з 22 вдовами і визначили чотири етапи скорботи: оніміння, пошуки та туга, депресія та переосмислення.

Сучасну класифікацію розробила психолог Елізабет Кюблер-Росс, яка працювала зі смертельно хворими пацієнтами і розпитувала про їхні передсмертні переживання.

Втім, системної перевірки концепція про п'ять етапів скорботи не проходила, і лише на початку 2000-х дослідники Єльського університету вперше взялися за цю тему.

Протягом трьох років вони опитали 233 людей, які втратили кохану людину (зазвичай дружину або чоловіка). Інтерв'ю проводилися приблизно через шість, одинадцять і дев'ятнадцять місяців після смерті.

Дослідники не розглядали випадки насильницької смерті родича або стани складної реакції на горе.

Отримана ними картина була складнішою за гіпотезу п'яти стадій. Дослідники виявили, що найпоширенішою емоцією було прийняття, тоді як заперечення переживали далеко не всі або не в однаковій мірі.

Другої сильною емоцією була туга, а пригнічений стан супроводжував всі етапи, і він був більш вираженим ніж гнів.

Крім того, емоційні стадії не змінювали одна одну в чіткій послідовності. Людина на третій стадій скорботи могла, приміром, переживати прийняття, а не гнів.

Приблизно через півроку майже всі учасники дослідження зазначали зменшення негативних емоцій, але повного одужання це не означало.

Туга за померлим може тривати роками, але зрештою більшість людей справляється з горем.

З міркувань етики перші інтерв'ю проводилися лише через місяць після смерті, і тому точної картини про те, що відчуває людина в перші дні і тижні після втрати, дослідники не мали.

Спробуємо відповісти на питання “Чи час справді лікує?”

Нещодавно було проведено дослідження реакції людей на насильницьку смерть, але його учасниками стали переважно студенти, які втратили більш віддалених родичів, ніж чоловік або дружина.

Сувора послідовність етапів також не підтвердилася, хоча гострий душевний біль був більше притаманний першому етапу, а прийняття - останньому. Однак на відміну від попереднього дослідження, вчені не відстежували реакції однієї людини протягом тривалого часу.

Інше дослідження показало, що люди похилого віку переживають втрату інакше. Джордж Бонанно з Колумбійського університету спостерігав за літніми парами до і після смерті одного з подружжя. Він виявив, що 45% людей не відчували сильного болю ані одразу після смерті їхньої другої половини, ані пізніше.

10% вдівців і вдовиць навіть відчували деяке полегшення. Люди виявляли життєву стійкість і були здатні впоратися із горем.

Останнє дослідження, проведене Бонанно у 2012 році, також спростувало ідею стадій скорботи.

 Втім, яким б не були результати досліджень, теорія п'яти стадій переживання горя є в певному сенсі привабливою, адже вона дає людям надію на поступове полегшення.

Рут Девід Кенігсберг, авторка дослідження "Правда про скорботу", зазначає, що теорія п'яти стадій нав'язує людям певні почуття.

"Це заспокоює тих, хто має схожі емоції, але змушує відчувати провину тих, хто переживає смерть близьких інакше", - пише Кенігсберг.

"Людина може думати, що з нею щось не так, що вона не відчуває того, що повинна відчувати", - додає авторка.

Втім, дослідження однозначно свідчать про те, що "правильного" способу оплакувати кохану людину просто не існує. Всі переживають горе по-різному, і це природно.

Відчуття втрати залишається, але туга згодом минає, принаймні в більшості людей.

Певний "сценарій" того, що ви переживатиме далі, може дещо заспокоювати, але, на жаль, реальний досвід часто відрізняється від теорії.

Адже життя - набагато складніше.

            Цей матеріал є загальноінформативним, він не може замінити медичну консультацію спеціаліста. Якщо ви відчуваєте, що вам важко пережити втрату - не нехтуйте професійною психологічною підтримкою. 

Чекаємо Вас у Відділі за адресою: місто Харків, вул. Плеханівська, б. 42, к. 46-47, у понеділок, середу та п`ятницю з 9.00 до 13.00  попередньно записавшись на прийом за телефоном 0916150998.
Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Бережіть себе!

1. Читання відволікає. Воно допомагає абстрагуватися від жахливої реальності й постійного читання новин та бодай на деякий час забути про війну.

Можна взяти за звичку читати під час повітряної тривоги. Це допоможе згаяти час та відволіктись від місця й ситуації, в яких знаходитеся.

Коли довго читаєш, настає момент, коли існує лише книга і ти. Такі моменти дуже корисні, аби перемкнутись.

2. Читання стимулює пізнання. Деякі книжки — з історії, філософії, культури та політики — допомагають краще відрефлексувати те, що відбувається в Україні зараз. 

Книжки допомагають поглибити знання про становлення нашої нації, зрозуміти, які були передумови й причини кривавої війни, а часом навіть і заспокоїтися.

Читання робить нас обізнаними, допомагає аналізувати, що в майбутньому допоможе відстояти свою точку зору в будь-якій історичній суперечці.

3. Читання зберігає психічне здоров’я. Час за книжкою допомагає знизити тривожність, сфокусуватися на моменті тут і зараз та навіть краще спати.

Читання знижує стрес. Читаючи, немов ставиш на паузу всі турботи, починаєш більш методично дихати й ніби повертаєшся до звичного життя.

Читання поновлює емоційний ресурс, допомагає мозку впоратися з невідомістю.

4. Читання додає сил і витримки. Особливо це стосується книжок, які описують події, схожі на ті, що переживають зараз українці. 

Досвід тих, хто жив під час Другої світової, дає розуміння, що все закінчиться і ми зможемо все переосмислити й передати цей досвід далі.

Читаючи книжки, де є війна, приходить усвідомлення, що люди вже проходили через подібне, відчуваєш подвійну емпатію до персонажа й асоціюєш себе з ним. 

5. Читання нагадує, що життя триває. Психологи радять за можливості повертатися до звичних ритуалів. І читання - одна з таких активностей, яка доступна зараз всім.

Це те заняття, що допомагає відчувати себе як у мирний час — коли можна було просто сісти й спокійно почитати книгу.

Це ритуал, який допомагає знаходити часточку нормальності у своєму житті й нагадує, що життя продовжується навіть у війні.

6. Читання прокачує. Книжки — чи не найпростіший спосіб навчатися нового навіть у бомбосховищі. А після війни отримані знання обов’язково знадобляться.    

Читаючи ви здобуваєте нові знання і можете бути корисним для оточення. 

Фахова література завжди дає мотивацію для розвитку та поштовх рухатися в майбутнє.

Читайте на здоров'я, а ми щонеділі будемо вам готувати книжкові  підбірки з психології та книжок, які допоможуть пережити важкі часи.

Якщо у Вас виникли питання, Ви потребуєте на соціальну допомогу, звертайтесь до фахівців Відділу за  телефоном +380916150998, записуйтесь на прийом або отримуйте відповідь у телефонній розмові на свої питання. Ми допоможемо Вам у межах наших повноважень. 

 Наша адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, б. 42, к. 45-47

телефон:+380916150998, (057)725-26-86

Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Авторка: Коваль Олена, начальник відділу соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» 

Бережіть себе!

Для того, щоб прийняти правильне для себе рішення, його необхідно роздивитися під усіма кутами та знайти всі плюси й мінуси. Можна спробувати відому техніку, яка допомагає у прийнятті рішень, — квадрат Декарта. 

Суть її полягає у наданні відповідей всього на 4 запитання:

1. Що буде, якщо це відбудеться? (Які плюси від цього?)

2. Що буде, якщо цього не відбудеться? (Усе залишиться так, як було, плюси від неотримання бажаного.)

3. Чого НЕ буде, якщо це відбудеться? (Мінуси від одержання бажаного.)

4. Чого НЕ буде, якщо це НЕ відбудеться? (Мінуси від неотримання бажаного.) Тут будьте уважні, бо мозок захоче проігнорувати подвійне заперечення. Не допускайте цього!

Чому ця техніка дієва? 

- Бо ми звикли розглядати питання тільки з однієї позиції "А що буде?", а тут ми можемо розвернути ситуацію на чотири сторони.

- Необхідно пам'ятати також той факт, що ніхто не допоможе вам у прийнятті правильного рішення, адже тільки вам знати, як для себе краще!

Добре, рішення прийнято, але відчуття тривожності все ще не покидає вас. 

▪️По-перше, це нормальне відчуття, і необхідно прийняти його. 

▪️По-друге, намагайтеся відшукати внутрішню опору, тобто ресурс (допоможуть дихальні техніки, спілкування із близькими, фізичні активності і т. д.). Також, як із прийняттям рішення, тривожність ми можемо розібрати для себе за пунктами, проаналізувавши свої відповіді на такі запитання:

- Що саме в мене викликає стан тривожності?

- Те, що викликає тривожність, це реальне чи уявне?

- Якщо реальне, то як буду діяти, якщо це станеться?

Надавши відповіді на всі запитання, ви наблизитеся до зваженого рішення.

Сайт: dovira.kh.ua

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Відсутність домівки є однією з основних проблем громадян України, які внаслідок війни змушені були покинути або втратили власне житло. Дехто вже не перший місяць проживає у наспіх облаштованих притулках, у тому числі це родини з маленькими дітьми, особи похилого віку, інваліди тощо. Тож потреба в житлових приміщеннях для тимчасово внутрішньо переміщених осіб ( далі – ВПО) у зв’язку з воєнними діями зростає у зв’язку зі збільшенням територій, на яких продовжують активно відбуватись бойові дії.

Людей масово евакуюють з містечок та селищ, де проходять бойові дії, а також з прилеглих до них поселень.

Забезпечити повноцінним житлом у найкоротший термін вкрай складно, хоча держава докладає багато зусиль, поступово починає втілювати програми отримання компенсації за втрачене під час війни житло, які вже були анонсовані урядом та стали доступні для громадян в режимі реєстрації звернень за таким відшкодуванням.

Житло, що призначене для тимчасового проживання ВПО, формується сільськими, селищними, міськими радами таким шляхом:

- придбання (викупу) житла;

- будівництва нового житла;

- реконструкції будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових приміщень на житлові.

До фонду можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення. Житло з розрахунку не менше 6 кв. м на кожну особу можна буде отримати ВПО та членам їх сімей безоплатно за місцем фактичного перебування у межах території уповноважених органів.

Першочергове право на забезпечення житловим приміщенням з фонду матимуть:

- багатодітні сім'ї;

- сім'ї с дітьми;

- вагітні жінки;

- особи з інвалідністю;

- особи пенсійного віку з числа тих, житло яких було зруйноване або стало непридатним для проживання.

Перебування на обліку громадян, що потребують житла для тимчасового проживання, не буде підставою для відмови внутрішньо переміщеним особам у подальшому взятті на соціальний квартирний облік.

Для взяття на облік необхідно подати наступні документи:

- заяву (за письмовою згодою від інших повнолітніх членів родини);

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;

- копію довідки внутрішньо переміщеної особи про взяття на облік;

- копію документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні стосунки заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);

- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків;

- копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні житлових приміщень з фонду.

Факт знищення або пошкодження житла, що призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї.

Відмовити особі, що потребує тимчасового житла, у взятті на облік можуть у випадку:

- неподання необхідного пакету документів;

- подання документів, що містять недостовірні відомості.

Підстави для зняття внутрішньо переміщеної особи з обліку:

- заява особи про зняття з обліку;

- зміна місця проживання;

- скасування дії довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи;

- неотримання протягом 30 календарних днів без поважних причин ордера на вселення в житлове приміщення;

- подання завідомо недостовірних відомостей, що є підставою для взяття внутрішньо переміщеної особи на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання.

Рішення про взяття на облік або відмова у взятті на облік буде прийматись уповноваженим органом протягом одного робочого дня після подання відповідної заяви. У випадку ухвалення позитивного рішення щодо забезпечення ВПО тимчасовим житлом видається ордер та укладається договір найму такого житлового приміщення із зазначенням всіх членів сім’ї, які мають рівні права щодо користування. Мешканці будуть зобов’язані вчасно вносити плату за житлово-комунальні та інші послуги, які їм надаються за місцем проживання, та дотримуватись правил користування житловим приміщенням.

У 2014 році Україна вперше стикнулася з питанням захисту громадян, які постраждали внаслідок подій в Криму, Севастополі, та окремих районах Донецької та Луганської областей. 20 жовтня 2014 року було прийнято Закон №1706 "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", згідно якого ВПО вважається громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. У зв'язку з військовим вторгненням на Україну з 24 лютого 2022 року понад 11 мільйонів українців були змушені переселитися у безпечніші області країни чи виїхати за кордон. Тому на даний час питання інтеграції для внутрішньо переміщених осіб є найбільш актуальним.

Отримання статусу ВПО

Наразі отримати статус ВПО можуть особи, які перемістилися з Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської, Чернігівської областей та міста Києва в інші області України. Статус ВПО особа може отримати також, якщо переміщується в межах однієї області в іншу територіальну громаду, якщо в місці проживання такої особи йдуть активні бойові дії.

Для того, щоб отримати статус ВПО та довідку ВПО наразі існує декілька варіантів:

- звернутися особисто до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП);

- звернутися до виконавчого органу місцевої ради;

- звернутися до департаменту соціального захисту населення місцевої державної адміністрації;

- скористуватися порталом та мобільним застосунком Дія.

Для реєстрації особи в якості ВПО необхідно надати документ, що посвідчує особу та довідку про отримання індивідуального податкового номеру. У разі, якщо статус ВПО отримує дитина також необхідно надати свідоцтво про народження.

Також необхідно заповнити відповідну заяву де вказати персональні дані, останнє місце проживання/реєстрації та фактичне місце проживання на час подання заяви, а також номер банківського рахунку (єПідтримка, або для соціальних виплат) за стандартами IBAN.

Функція отримання статусу ВПО через додаток Дія доступна лише для громадян, які звертаються для отримання статусу внутрішньо переміщеної особи вперше та мають відомості про картку платника податків та ID-картку чи біометричний закордонний паспорт у «Дії».

Громадяни які станом на 24.02.2022 року вже мали статус ВПО повинні особисто звертатися до уповноважених органів.

Основні програми щодо підтримки ВПО

1. Допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам

Надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну ВПО, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Починаючи з травня 2022 року така допомога надається тільки тим ВПО, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні; а також ВПО, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат. Розмір допомоги складає: для осіб з інвалідністю та дітей - 3 000 грн; для інших осіб - 2 000 грн.

Виплати скасовуються у разі повернення ВПО до зареєстрованого до 24.02.2022 року місця проживання.

2. Допомога від Агентства ООН у справах біженців

Надається протягом трьох місяців. додатково без подання окремого звернення переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Наразі таку допомогу можна отримати у Вінницькій, Дніпропетровській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій областях. Розмір 2220 грн щомісяця.

3. Допомога для ВПО від Світової продовольчої програми ООН

Надається ВПО незалежно від отримання такою особою інших видів допомоги, зокрема виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Виплата здійснюється щомісяця протягом трьох місяців додатково без подання окремого звернення переміщеною особою на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Розмір дорівнює 2200 грн на місяць.

4. Компенсація за тимчасове розміщення ВПО

Також урядом запроваджено державну підтримку особам, які безкоштовно прихистили в себе ВПО. Розмір компенсації складає 14,77 грн на день за кожну особу та надається для компенсації витрат на комунальні послуги. Отримати компенсацію можуть громадяни України віком від 18 років, які є власниками житла та безоплатно прихистили у себе ВПО.

Це дозволяє ВПО отримати прихисток безкоштовно та при цьому не відчувати провини за те, що вони доставляють зайвий клопіт власникам, не маючи можливості сплачувати за оренду житла та іноді навіть за їжу.

5. Компенсація роботодавцям витрат на зарплату ВПО

З метою забезпечення працевлаштування ВПО запроваджено програму компенсації роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих ВПО, зокрема тих працівників, які отримали статус внутрішньо переміщеної особи після працевлаштування. Компенсація надається роботодавцю у розмірі 6500 грн за кожного такого працівника протягом двох місяців з дня працевлаштування. Для участі в програмі підприємству потрібно укласти трудовий контракт з громадянином, який є ВПО і зареєструвати дані про працевлаштовану особу через портал Дія.

Такий порядок діятиме під час воєнного стану та ще 30 календарних днів після його завершення.

Всі перелічені заходи підтримки дозволять ВПО забезпечити себе житлом та роботою та допоможуть почувати себе більш впевнено в новому місці проживання.

Для когось процес скорботи вимірюється тижнями чи місяцями, а деякі роками не можуть оговтатися від смерті рідних. Загоєння відбувається поступово. Це природний процес, який не можна прискорити.

Те, як ви сумуєте, залежить від багатьох факторів, зокрема від вашої особистості та стилю подолання, вашого життєвого досвіду, вашої віри та того, наскільки значущою була втрата для вас.

Незалежно від вашого переживання горя, важливо бути терплячим із собою і дозволити процесу розгортатися природним чином.

Не ігноруйте біль

Не блокуйте прояви болю та негативні емоції, що ви відчуваєте. Якщо робити це у довгостроковій перспективі, стає тільки гірше.

Для справжнього зцілення необхідно зіткнутися зі своїм горем і активно з ним боротися.

Ваші емоції – нормальні

Пам'ятайте, що сум, страх, самотність, злість або ж навіть ненависть – нормальні реакції на втрату. А сльози і неможливість їх приборкати не означає, що ви слабка людина.

При цьому ті, хто не плачуть, можуть відчувати біль так само глибоко.

Жодних часових рамок для скорботи

Біль неможливо поставити на таймер. Ви – жива людина, і маєте право сумувати, втративши близького. Лише від вас залежить, скільки часу це займе.

Продовжувати життя не означає забути про втрату. Ви можете продовжувати своє життя і зберігати пам’ять про когось або щось, що втратили, як важливу частину себе.

Насправді, коли ми рухаємося по життю, ці спогади можуть стати все більш невід’ємною частиною визначення людей, якими ми є.

Як впоратися з процесом скорботи?

Визнайте свій біль, не ігноруйте його, і спробуйте прийняти той факт, що горе може викликати багато різних і несподіваних емоцій.

Також важливо усвідомлювати, що не обов'язково сумувати наодинці. Шукайте підтримки віч-на-віч у людей, які люблять і піклуються про вас.

Дбайте про своє фізичне здоров'я та самопочуття, адже це напряму пов'язано з емоційним станом.

Визнайте різницю між горем і депресією.

 

Резильєнтність - це наша здатність впоратися зі складними життєвими подіями та відновитися після труднощів чи стресу.

Метафорично ми можемо це уявити, як щит, який захищає наше ментальне здоров’я від зовнішніх стресогенних чинників.

Що впливає на резильєнтність?

– доброзичливе ставлення до себе;

– здатність реалістично планувати;

– розвиток асертивних комунікативних навичок;

– плекання своїх цінностей;

– розвиток власної «системи ресурсу»;

– плекання надії;

– розвиток здатності вирішувати проблеми.

Як і інші навички, резильєнтність можна розвивати. Ось декілька порад, які зможуть посприяти вашій життєвій стійкості.

Подивіться на ситуацію під іншим кутом. 

Замість того, щоби вишукувати тільки суцільний негатив у ситуації, яка склалася, спробуйте пошукати способи здорового вирішення ситуації чи принаймні способи підтримати вас.

Для більш глибокого аналізу можете відповісти на такі запитання: 

- Чи мої думки про цю ситуацію допомагають її вирішити? 

- У моменти, коли я би не переживав/ла цих емоцій, як тоді я дивився/лася на цю ситуацію?

- Які є сильні або позитивні сторони в мене або в ситуації, на які я ще не звернув/ла уваги?

Після подолання негараздів більшість людей переоцінюють свої погляди, наважуються на позитивні зміни та починають цінувати прості, радісні моменти і життя загалом.

Зосередьтеся на тому, що ви можете контролювати або змінити. 

Іноді при зіткненні із труднощами нам здається, що ми наче збиваємося з ніг та не можемо за щось вхопитися, щоб втриматися «на плаву». Тим самим «рятувальним кругом» може слугувати повернення відчуття контролю. 

Саме для цього знайдіть і зосередьтеся виключно на тих елементах ситуації, на які ви можете вплинути, якими ви здатні керувати. Це може повернути відчуття безпеки або кращої стійкості.

Складіть «абетку ресурсу». 

Потрібно на кожну літеру алфавіту написати своє джерело задоволення. В результаті ви отримуєте список дій, які завжди покращуватимуть емоційний стан. Добре, якщо там будуть справи, які можна зробити одразу, а також більш складні, які потребують планування. 

Ведіть щоденник станів та емоцій. 

Коли змінюється настрій, ставте все на паузу та запитуйте себе: «Яка думка пронеслася в мене в голові?». Спробуйте її сформулювати та проаналізувати.

Практика «Вдячність». 

Можете вести також окремий щоденник, в якому записувати 5-10 речень, за що ви вдячні за день.

 

Перше – для українців за кордоном діє допомога від тих країн, до яких вони переїхали. Внутрішньо переміщена особа – людина, яка змінила тимчасове місце проживання у країні.

Друге – заява в «Дії» обробляється кілька днів, після цього довідка з'явиться у додатку поруч із іншими цифровими документами, а виплати нарахуються, як тільки «Ощадбанк» за поданням Мінсоцполітики перерахує кошти до банку заявника.

Третє – щоб отримати статус ВПО, у додатку «Дія» має відображатися картка платника податків та один із паспортів (ID-картка або закордонний біометричний паспорт).

Четверте – у додатку можна отримати комплексну послугу – набуття статусу ВПО та виплати. Якщо людина вже має довідку ВПО, тоді для оформлення допомоги необхідно звернутися до Центру надання адмінпослуг в інших районах/регіонах, відмінних від міста Харкова.

П'яте – якщо громадянину не вдалося з першого разу подати заяву до «Дії», це пов'язано з великим навантаженням на державні реєстри, і послугою слід скористатися пізніше.

Як отримати медичну допомогу сімейного лікаря, терапевта або педіатра внутрішнім переселенцям?

Під час воєнних дій як і раніше точкою входу до більшості медичних послуг є лікар первинки.

1. Якщо ви переїхали в інший населений пункт, радимо у будь-якому разі тримати зв’язок з вашим сімейним лікарем терапевтом або педіатром, якщо це можливо.

Навіть дистанційно лікар може допомогти у вирішенні багатьох питань, пов’язаних із здоров’ям:

- проконсультувати;

- видати електронний рецепт на “Доступні ліки” чи інсулін;

- створити електронне направлення.

2. Якщо зв’язку з вашим лікарем немає, то знайдіть іншого лікаря – укладати нову декларацію не потрібно.

В такому разі потрібно звернутись до найближчого медичного закладу, який надає первинну медичну допомогу. Підказати номер телефону та адресу найближчого закладу первинки зможе контакт-центр НСЗУ. Телефонуйте за номером 16-77 у робочі дні з 9 до 18.00.

Під час воєнних дій лікарі первинної медичної допомоги мають вести облік переміщених пацієнтів за спеціально визначеною формою. У формі зазначаються прізвище, ім'я та по батькові пацієнта, дата народження, ліки, які приймає пацієнт із зазначенням дозування, а також дані про сімейного лікаря, з яким укладена декларація.

Нагадаємо, що у лікаря, який надає первинну медичну допомогу можна отримати такі послуги:

- Динамічне спостереження за станом здоров'я, діагностику та лікування захворювань, консультації щодо здорового способу життя;

- Базові тести та аналізи (загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, загальний аналіз сечі, рівень глюкози у крові, загальний аналіз холестерину, тести на вагітність, ВІЛ, вірусні гепатити, COVID-19, тропонін);

- Направлення до лікарів вузької спеціалізації чи на обстеження;

- Паліативну допомогу;

- Рецепти на “Доступні ліки”, а також інсулін, якщо це повторний рецепт;

 - Щеплення відповідно до календаря вакцинації.

 Також нагадуємо, що під час воєнних дій важливо зробити щеплення проти правця. Адже захворювання може розвинутися через травмування шкіри та поранення, ризик яких є високим в умовах воєнного стану. Для дорослих інтервал між ревакцинаціями становить 10 років. Тож перевірте дату останнього щеплення у себе та своїх рідних та своєчасно подбайте про вакцинацію. Це - безоплатно.

Якщо здобувач освіти (учень) був зарахований на контрактне навчання, він може скористатися своїм правом на безкоштовне отримання освіти і перевестися на бюджетну форму. Для цього йому необхідно звернутися до адміністрації закладу освіти з письмовою заявою у двох екземплярах для замовлення додаткового бюджетного місця для ВПО.

Також здобувачі освіти мають право на:

- отримання пільгових довгострокових кредитів для оплати навчання, про що обговорюється з вищим навчальним закладом під час укладання угоди;

- отримання безоплатних підручників для навчання і доступу до безоплатного інтернету;

- на безоплатне проживання в учнівських гуртожитках або отримання додаткової пільги на проживання у студентському гуртожитку, за Законом України про вищу освіту на безкоштовне проживання у гуртожитках до досягнення 23-річного віку;

- на отримання щомісячної адресної допомоги для оплати проживання або для оплати комунальних послуг (для цього треба звернутися з заявою до управління соціального захисту населення); 

- на академічну або на соціальну стипендію (академічна стипендія призначається згідно до рейтингів, а от соціальна стипендія – ні). Однак, дві стипендії одразу ВПО отримати не зможе, а тому – має обрати одну з двох. Щоб отримати соціальну стипендію необхідно звернутися до  закладу освіти з заявою про призначення соціальної стипендії (додати копії наступних документів - паспорт, реєстраційний номер облікової картки платника податків, свідоцтво про народження, довідка про взяття на облік ВПО та студентський квиток).

За додатковою інформацією здобувачі освіти мають можливість звернутися до Відділу соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»: Харків, вул. Біблика 20/8, тел. 725-33-20.