• особи з інвалідністю за наявності довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до законів, в яких зазначено групу та причину інвалідності;
• особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України;
• особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України;
• особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
• батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
• батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
• баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації;
• особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами;
• опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України;
• особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує.

Перелік осіб складає відповідна територіальна громада й передає до обласної військової адміністрації. Обласна військова адміністрація спільно з громадою перевіряє та затверджує списки, які можуть доповнюватися. Виплати проводить Укрпошта.

Подальший графік виплат в населених пунктах деокупованих територій буде складатися в залежності від формування списків та безпекової ситуації в регіоні.

• заспокоюйте дитину тим, що ви поруч, готові вислухати і допомогти;
• наголошуйте дитині на тому, що вона зараз перебуває в безпеці;
• слідкуйте за тоном свого голосу під час розмови. Якщо ви почнете розмову повчальним тоном, ви можете налякати дитину, і вона, швидше за все, дасть вам відповіді, які ви хочете почути, а не правду, яка з нею трапилась. Намагайтеся зробити розмову невимушеною – це дозволить дитині розслабитись;
• ставте відкриті питання. Наприклад, «Поділись, будь ласка, що спричинило такі переживання у тебе? Що повпливало на твою поведінку останнім часом?»;
• слухайте та чуйте. Дозвольте дитині розповідати у тому ритмі, як зараз їй хочеться. Не приймайте її слова у свій бік – дитина може висловлюватись доволі агресивно. Спробуйте почути, про що саме
• вона говорить і що потребує зараз;

• вона говорить і що потребує зараз;

• уникайте суджень та звинувачень;

• використовуйте «Я»- повідомлення. Замість «Як таке могло трапитись?» – «Я співчуваю, що тобі довелось таке пережити...»;

• подякуйте дитині за те, що вона поділилась своїми переживаннями.

  До кого звернутися по допомогу?
  Урядова консультаційна лінія з питань безпеки дітей в інтернеті 1545. Лінія була створена із метою підвищення рівня обізнаності дітей, батьків та спеціалістів, які працюють у контакті із дітьми про попередження та реагування на ризики, із якими діти можуть зіткнутися в інтернеті – анонімно, цілодобово, безплатно.
  Психологічна лінія підтримки на тему онлайн-ризиків (за посиланням: https://stop-sexting.in.ua/).Працює для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків. Також за допомогою можуть звернутись батьки, діти яких постраждали через інтернет-контент.
  Кіберполіція. Заяву можна подати онлайн (за посиланням: https://ticket.cyberpolice.gov.ua/)

Тому, підготовлено поради, які допоможуть протидіяти впливу шкідливого контенту на дитину. Наприклад, вживання небезпечних предметів і речовин, які не є харчовими продуктами, можуть викликати отруєння або іншим способом завдавати шкоди здоров’ю; дії, які в результаті можуть призвести до обморожень, опіків чи ударів струмом; нанесення собі травм або каліцтв; розіграші, що спричиняють серйозні емоційні потрясіння – інсценування смерті або самогубства, насильства; порнографічні матеріали.

• Як шкідливий контент впливає на дітей?
• Психологічна травма від побаченого.
• Нав'язливе переживання страху.
• Сприйняття насильства, ранніх статевих відносин, ризикованої поведінки за норму.
• Як дитина сигналізує про те, що з нею щось трапилось в інтернеті?

1. Поведінка: відчуженість, усамітнення, неспокій, апатія, відсутність інтересу до того, що раніше було важливим, самоушкодження;
2. Настрій:смуток, роздратування стосовно всього навколишнього;
3. Зовнішній вигляд: – діти у кризовій ситуації можуть виглядати неохайно через байдужість, яке враження вони справляють на інших;
4. Зміни в харчуванні: зниженням чи відсутністю апетиту;

5. Соматичні симптоми:головний біль, біль у животі тощо, без загальних змін з боку фізичного здоров’я;
6. Порушення режиму сну: безсоння, часто раннє пробудження або, навпаки, підйом пізніше звичайного, нічні кошмари;
7. Навчання: прогулювання уроків чи навчальна неуспішність;
8. Відчуття: провина, сором, суїцидальні думки чи наміри.

Якщо дитина поводиться ризиковано через вплив на неї контенту в мережі, батькам варто:

• Зрозуміти власні переживання та емоції в цей момент.
• Поговорити з дитиною для розуміння причин, чому так відбувається і як ви можете допомогти.
• ! За необхідності звернутися до: психолога, аби отримати психологічну підтримку; правоохоронних органів, якщо дитина потерпає від кібербулінгу, погроз чи шантажу, закладу освіти, якщо залучені інші учні чи однокласники дитини.

Сьогоднішні новини про активізацію та часткову мобілізацію в росії мають низку психологічних фітбеків до подій 24 лютого і здатні підвищити рівень тривожності, а отже, дестабілізувати наш стан. Ба більше – якщо не працювати з цими емоціями, вони можуть викликати вторинну психологічну травму внаслідок відчуття колективної небезпеки.
Для стабілізування психологічного стану експерти телеграм-каналу «Подбай про себе» підготували техніки, які допоможуть стабілізувати психологічний стан.
А саме:

• зробіть декілька дихальних вправ або використайте інші техніки заспокоєння;
• поміркуйте, що саме викликає у вас найбільші емоції та тривогу;
• проаналізуйте, що реально зміниться у ситуації, в якій ми вже перебуваємо;
• використайте техніку «безпечного місця» та йдіть працювати далі;
• вірте в наші ЗСУ, вони вистояли в лютому, тому зараз сильніші ніж коли-небудь. 

Якщо не змогли стабілізуватися, або не знайомі з техніками самодопомоги – зверніться до психолога. Також на каналі «Подбай про себе» можна звернутися до експертів каналу, які нададуть консультацію

Діти – одна з найбільш чисельних і вразливих верств суспільства, котра потребує особливої уваги з боку держави, зокрема щодо захисту їх прав і свобод, створення для них безпечного середовища.

Конформістська поведінка, основним принципом якої є «роби так, як роблять інші», найбільше властива саме підліткам, адже вони піддаються різного роду згубним впливам: тютюнопалінню, вживанню алкогольних напоїв і наркотиків, хуліганським проявам тощо. На причини девіантної поведінки сучасної молоді впливає багато чинників: агресивне соціальне оточення, значна кількість відеоматеріалів зі сценами насилля, жорстокості, суїцидальні настрої, дитячий алкоголізм та ще велика кількість проблем, з якими стикаються неповнолітні. Важливо на ранньому етапі виявляти схильності дитини до шкідливих звичок і девіантної поведінки та вчасно повідомляти батьків чи державні інституції для того, щоб попередити подальші негативні прояви.

Досвідчені фахівці із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра" добре знають, що вирішити проблему дитини надзвичайно важко без розуміння та підтримки її рідних. Тому перш ніж виховувати дітей і сподіватися на зміни у їх поведінці, варто внести корективи у поведінку дорослих, які оточують неповнолітніх. Зі свого боку фахівці Відділу роблять усе можливе для того, щоб вплинути на батьків у разі неналежного виховання дитини.

Позитивні емоції завжди прикрашають життя, радуючи людську душу, роблячи буденність більш яскравим і кольоровим. Особливо актуальним і необхідним це є сьогодні, коли в нашій країні тривають воєнні дії, приносячи нестабільність і невпевненість у завтрашньому дні. Тому вкрай приємно, коли позитив на роботі, яка є значною частиною нашого життя, приносить радість.

До Відділу соціальної роботи Шевченківського району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» завітала багатодітна мати, яка вже тривалий час отримує різноманітні соціальні послуги у Відділі. Завітала вона не сама, а з маленькою чудовою донечкою! З гордістю можемо зазначити, що спеціалісти Відділу сприяли тому, щоб жінка благополучно народила її, сприявши переїзду під час пологів у більш безпечне місто Полтаву, де дитинка з’явилася на світ. І тепер матуся завітала до нас поділитися своєю радістю і подякувати за роботу, що дала їй відчуття спокою і безпеки, що є вкрай необхідним під час пологів. Дуже приємно, коли робота приносить користь і радість, наповнюючи життя значенням і відчуттям власної необхідності громаді!

Яких правил комунікації дотримуватися при спілкуванні з незнайомими людьми?

По-перше, варто відразу розуміти, що в ситуації, коли ми на вулиці заговорили з незнайомою людиною, то ми не знаємо, на якому етапі проживання травматичної події людина перед нами: в гострому стресі, втраті, травмі тощо.

Тому в будь-якому разі, будьте щирими (це одразу відчувається) та чіткими в своїх словах. Спробуйте уникати двозначних фраз. Якщо бачите, що людина в ступорі чи вас не зрозуміла — перепитайте, чи все гаразд і чи не потрібно пояснити щось ще раз. Конкретика та реалістичність — наші найкращі друзі.

Якщо людина почала розповідати про свій досвід, послухайте стільки, скільки можете. Імовірно, вона хоче виговоритися і бути поміченою — це теж одна зі спроб адаптації до нового середовища, спосіб знайти собі місце. 

Однак, пам’ятайте, що така розмова може забрати багато сил, прислухайтеся до себе, чи готові продовжувати і маєте ресурси на неї.

Як себе поводити?

Будьте такими, як ви є. Якщо вам незручно, ви губитесь, відчуваєте страх — так і скажіть.

Уникайте категоричних суджень та висновків, які можуть додати людині сорому, страху чи вини: «А чого ж ви раніше не виїхали?», «А як же ж ви там батьків лишили?», «І ви не боїтеся за свій дім?» тощо.

Краще не говорити фрази, які можуть сприйматися як знецінення чи неправда: «Не жалійтеся», «Не перебільшуйте», «Ну он там людям ще гірше було», «Ви маєте бути сильним/ою заради дітей, чоловіка, батьків», «Я вас розумію», «Було б чого так реагувати», «Все буде добре» тощо. 

Про що краще не питати?

Не питайте про емоції: «А вам було страшно?», «А ви думали, що помрете?», «А вам було шкода лишати дім?» тощо. Таким чином ви створюєте ситуацію, в якій легко «провалитися»  в травмуючі переживання.

Не розпитуйте про деталі минулих подій, виїзду, не зупиняйтеся на чутливих моментах. Це можуть бути тригери минулих переживань, з якими ви можете не впоратися. Це робота психолога та психотерапевта за запитом клієнта.

Не питайте про плани на майбутнє. Людина перед вами у складній ситуації невизначеності, це недоречно.

Як висловити свою підтримку? 

Підтримати можна словами: «Я з вами тут, я поруч», «Ви робите достатньо», «Мені прикро, що вам зараз боляче», «Я вам співчуваю», «Ви робите найкраще з можливого», «Я вас підтримую».

Якщо раптом захочете обняти людину, обов’язково спитайте дозволу. 

Також можете поцікавитися, чи можете допомогти людині.

Авторка, психолгіня, сертифікований консультант з Позитивної психотерапії Коваль Олена

Звернутися на лінію можна анонімно, цілодобово та безкоштовно.

Цього року розпочала роботу консультаційна психологічна лінія підтримки #stop_sexтинг для дітей, що постраждали від онлайн-ризиків, сайт за посиланням: https://stop-sexting.in.ua/. Також по допомогу можуть звернутись батьки, діти яких є постраждалими в інтернеті.
У якому випадку варто звернутися за консультацією?
- якщо дитина зіштовхнулась в інтернеті з погрозами чи шантажем;
- вимаганням інтимних фото у дітей та підлітків;
- розповсюдженням приватних фото та відео неповнолітніх іншими користувачами;
- кібербулінгом.
На сайті ви також маєте змогу повідомити про матеріали, що зображують сексуальне насильство над дітьми. Портал наших партнерів Internet Watch Foundation працює як лінія звітування. Ці повідомлення допомагають захистити дітей та не допустити їхньої подальшої сексуальної експлуатації

Частини 1, 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів) викладено в такій редакції:

• Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
• Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП).

Якщо питання не йде про порушення трудових прав при звільненні, то діє загальний строк для вирішення трудових спорів - 3 місяці.
Якщо працівник з поважних причин пропустив установлені строки для звернення до суду, то відповідно до статті 234 КЗпП суд може поновити ці строки.   
У новій редакції статті 234 КЗпП вказано, що поновлення строків, пропущених з поважних причин, можливе, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (ст. 116 КЗпП), минуло не більше одного року.