«Обережно!» - кричить услід карапузу, що біжить відстала мама. «Світ навколо тебе повний небезпек!» - чує дитина. І все б нічого, та тільки якщо жити, побоюючись за все навколо, то життя перетворюється на виживання.

«Ти чого так голосно верещиш? Ти хочеш, щоб у мене заболіла голова» - висловлювання виховательки в дитячому саду. Сенс його зводиться до наступного: «Не показуй свою радість, від цього мені стає погано».

«Заспокойся! Не плач!» - втішаємо ми своїх дітей. І цим даємо їм зрозуміти, що свою образу, смуток або біль треба ретельно приховувати від оточення, заганяючи всі свої печалі в найвіддаленіші куточки душі.

«Не біжи так швидко! Не лізь так високо! Не кричи так голосно!» - осаджуємо ми своїх дітей. І разом з цими словами в їх свідомість входить думка: «Не живи на 100%, стримуй себе і не ризикуй».

«Не ний і не проси! Все одно не дам (не куплю)». І дитина звикає до того, що в цьому житті щось просити й хотіти марно. В результаті вже в дорослому житті людина не знає, чого вона хоче і до чого вона прагне.

«Скільки можна копатися? Давай я застібну тобі кофту сама». І тут же підрізаємо дитині крила, бо підтекст цієї фрази такий: «Все одно у тебе нічого не вийде, вже краще я відразу це замість тебе зроблю». Чи захочеться далі дитині вчитися застібати ґудзики (зашнуровувати шнурки, чистити зуби та т.д.)?

З'ясувалося, що ми все говоримо неправильно. Як же тоді спілкуватися з дитиною, якщо що не фраза - то страшні наслідки? З одного боку, все просто. З іншого - все складно. Простота полягає в наступному: треба просто стежити за тим, що ви говорите. Складність же в тому, що стеження це схоже на вивчення іноземної мови.

Щоб сказати дитині те, що ви дійсно хочете до неї донести, треба:

- усвідомити, яке послання у нас готове зірватися з мови;

- перевести це на те, що ми дійсно хочемо і відчуваємо;

- сказати це по-новому.

Наприклад, малюк лізе високо по шведській стінці або по дереву. Перше, що хочеться сказати: «Обережно! Не лізь так високо!».

Але на справі ми хочемо сказати зовсім не це (див. Вище). Насправді нам просто страшно за свою дитину. Тому в таких ситуаціях можна говорити так: «Ти так високо і здорово лізеш вгору, але мені знизу на тебе страшно дивитися. Можна, я постою поряд з тобою?». Можливо, що дитина з радістю погодиться на таку пропозицію і ще почне уточнювати: «А так тобі не страшно? А так?». При цьому вона себе буде почувати жахливо сміливою.

Варіант з плачем або з радістю. Взагалі, у всіх ситуаціях, де присутні почуття першим кроком має бути визнання цих почуттів. Адже кожна людина має право злитися, радіти чи відчувати біль. І кожна людина цим правом може користуватися. Так замість того, щоб говорити: «Чого ти плачеш? В чому справа?» краще сказати: «Бачу, ти дуже засмутилася. Хочеш мені розповісти причину?»

Або якщо дитина верещить від радості, а у вас болить голова, то можна сказати: «Здорово, що тобі так весело! Але знаєш, я себе не дуже добре відчуваю. Може, ти будеш радіти в іншій кімнаті, але якщо я тобі знадоблюся, ти можеш покликати мене»

Коли дитина заплуталася в рукавах і не може застібнути блискавку, а час підтискає, можна сказати: «Бачу, ти натрапила на труднощі, я знаю, що ти можеш впоратися сама, але я хочу тобі допомогти (можна я тобі допоможу)»

Все вище сказане звучить дуже красиво і логічно. Але стикаючись з реальним життям, не виходить ігнорувати такі фактори як втому, дратівливість, нестачу часу, нездужання, стрес та ін. В такі моменти часом дуже складно знайти в собі сили й набратися терпіння для того, щоб конструктивно взаємодіяти зі своєю дитиною. Простіше вдатися до звичних стереотипів поведінки та методам виховання, що стали нормою за багато років.

Тут мені хочеться нагадати, що відповідальність за здоровий розвиток дитини, повністю лежить на батьках.

Ширизов Чингиз

Стан міграції - це дуже сильна криза ідентичності. Залишатися собою дуже важливо. В той же час, змінюватися та адаптуватися - також.

Керівні принципи відновлення вказують на підходи до таких сфер: безпека, заспокоєння, міжлюдський контакт і самоефективність. Самоефективність – це відчуття що, ми здатні впоратися. Це дуже важливо. На жаль, у людей, які перебували в окупованих регіонах, це відчуття може бути скомпроментоване. 

Що робити? Намагатися відновлювати це відчуття у тих сферах, на які ви можете вплинути. Підвестися з ліжка, подбати про їжу, розчесати волосся, знайти нову роботу - будь що, навіть маленькі дії будуть корисними у відновленні почуття, що ви можете на щось впливати. 

Зняття дистресу, відновлення відчуття безпеки, допомога в орієнтуванні у власному стані, емоціях, думках, в тому, що відбувається навколо вас - це протидія непевності та наслідкам пережитого жаху. Відновлення контролю, відчуття що я спроможен/на контролювати те, що відбувається зі мною і навколо мене. 

Вкрай важливий принцип «тут і тепер».

Часто люди, що довго перебували у небезпеці, постійно знаходяться насторожі. Чому? Вони відчувають, що якщо вони не будуть постійно пильними - вони знов потраплять у небезпечну ситуацію. Але цей стан дуже сильно виснажує нервову систему людини. І такі речі вимагають якісного опрацювання із психологом. 

Для того, щоб впоратися із травмою, важливо вигорювати горе та впоратися із минулим. Горювання може бути автентичним та неавтентичним. 

Автентичне горювання передбачає:

•  переосмислення минулого;
•  процес правосуддя (що обов'язково буде в майбутньому);
•  меморизацію.

• зображення Державного Герба України;
• прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
• найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
• номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
• адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.

Хто може посвідчити заповіт в умовах воєнного стану?

• головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров’я, а також начальники госпіталів, директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
• капітани морських, річкових суден;
• начальники пошукових або інших експедицій;
• заповіти військовослужбовців у пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріусів чи посадових осіб органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, також заповіти працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців, посвідчують командири (начальники) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
• начальник установ виконання покарань;
• начальник слідчих ізоляторів;
• в умовах воєнного стану заповіти військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, можуть посвідчуватися командиром (начальником) цих формувань (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Спадковому реєстрі;
• державний чи приватний нотаріус;
• у сільських населених пунктах нотаріальні дії можуть вчинятися уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування;
• посли та консули України в іноземних державах.
• Перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Тобто до загальних 6 місяців на прийняття спадщини додається ще 4 місяці, загалом 10 місяців (але у разі припинення або скасування воєнного стану строк для прийняття /відмови від спадщини може бути меншим ніж 10 місяців.

Якщо ви за кордоном
За кордоном нотаріальні дії здійснюють консульські установи або дипломатичні представництва України. Заява може бути надіслана засобами поштового зв’язку до нотаріуса на території України, внаслідок чого буде відкрита спадкова справа у загальному порядку. Справність підпису на такій заяві повинна бути нотаріально посвідчена.

Харківська область: (057) 705-31-52 (за цим номером з 09:00 до 18:00 ви отримаєте контакти психологів, які надають безоплатну психологічну допомогу), (099) 627-09-49 (гаряча лінія психологічної підтримки ДСНС у Харківській області). 

Сумська область: (050) 914-40-24, (099) 341-79-98, (050) 220-63-26 (тільки Viber), (099) 232-24-83 (тільки Viber, для осіб віком від 14 до 25 років), (099) 737-27-76 (дитячий психолог). 

Луганська область: (066) 915-72-00. 

Чернігівська область: (099) 717-03-29 (у будні дні), (099) 717-03-46 (у вихідні). 

! Також можна телефонувати на гарячу лінію безоплатної психологічної допомоги за номером: 0 800 100 102, яка працює щоденно з 10:00 до 20:00

Джерело: Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій

Ставки судового збору залежать від розміру прожиткового мінімуму для працездатного населення. З 1 січня 2023 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 гривень.

Ставка судового збору за подання до суду:
- позовної заяви майнового характеру, яка подана:

• юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2684 грн і не більше 939400 грн;
• фізичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн та не більше 13420 грн;

- позовної заяви немайнового характеру, яка подана:

• юридичною особою або ФОП - 2684 грн;
• фізичною особою - 1073,60 грн;

- позовної заяви:

• про розірвання шлюбу -1073,60 грн;
• про поділ майна при розірванні шлюбу - 1 відсоток ціни позову, але не менше 1073,60 грн та не більше 8052 грн;

- заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення;заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз'яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів:

• юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 1342 грн;
• фізичною особою - 536,80 грн;
• заяви про видачу судового наказу - 268,40 грн;
• заяви про скасування судового наказу - 134,2 грн;
• заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України - 536,80 грн;

- позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме:

• позовної заяви немайнового характеру - 1073,60 грн;
• позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 2684 грн.

Головне завдання, яке стоїть перед працівниками відділу - професійна допомога отримувачам послуг у визначенні причин власних проблем і подальший спільний пошук можливостей для їхнього вирішення шляхом надання комплексу соціальних послуг (психологічних, юридичних, соціально-педагогічних, інформаційних, соціально-медичних, соціально-економічних).

На обліку у відділі знаходяться родини, які перебувають у складних життєвих обставинах, інформація про них надходить як з державних установ (служб у справах дітей, комітету у справах сім'ї, молоді та спорту, медичних та навчальних закладів, управління соціального захисту населення тощо), недержавних організацій, а також особисто від мешканців району, які вкрай потребують не просто епізодичної соціальної допомоги, а довготривалої допомоги.

Соціальна підтримка сімей, які перебувають  у складних життєвих обставинах, є пріоритетним напрямом діяльності відділу соціальної роботи по Основ`янському району м. Харкова. Система комплексних заходів тривалої допомоги сім’ям з метою їх збереження, відновлення родинних стосунків, захисту і реалізації прав членів у родині та її прав у суспільстві – мета соціальної роботи з родинами.

Довідник містить практичні, перевірені власним досвідом експертів поради та настанови для людей з ампутованими кінцівками, порушенням зору та слуху, поради членам родин.

А також довідник містить поради психолога, алгоритм отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, корисні контакти та QR-коди на освітні та мотивуючі відеоролики. Лінк для завантаження Довідника в електронному вигляді: https://drive.google.com/file/d/1RvpDOWVyiK-qYeeHu7m3Pwp0BoY-sFVZ/view

Зверніть увагу, житлові субсидії на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива надаються один раз на рік і призначаються, якщо домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення;

Як розраховується розмір житлової субсидії?

 Розмір субсидії розраховується як різниця між вартістю житлово-комунальних послуг в межах соціальних норм і нормативів та обсягом обов’язкового платежу.
Субсидія = плата за житлово-комунальні послуги в межах норм і нормативів - обов’язковий платіж.

 Більш детально з інформацією щодо програми житлових субсидій ви можете ознайомитися на сайті Мінсоцполітики і відповідному розділі за посиланням  https://www.msp.gov.ua/timeline/subsidii.html

Вплив на організм низьких температур, особливо якщо погода вітряна і волога, обумовлює ризик переохолодження й обмороження. При цьому наступає розлад кровообігу, спочатку шкіри, а потім і глибше-розташованих тканин, після чого настає їх омертвіння.

Спочатку потерпілого морозить, потім з`являються в`ялість, втома, сонливість, дрімота, яка переходить у глибокий сон, під час якого слабнуть дихання та серцева діяльність, що може призвести до смерті. Температура тіла падає нижче 36°С. Після відчуття холоду з`являються поколювання, оніміння на місці пошкодження. Відморожена частина тіла стає блідою, холодною та нечутливою. Більше 90% всіх відморожень припадає на пальці ніг і рук, ніс, вуха та щоки.

За глибиною ураження розрізняють обмороження 4-х ступенів:

І ступінь – шкіра стає блідою.

ІІ ступінь – з`являються пухирі, шкіра навкруги них має синювато-червоний колір.

ІІІ ступінь – часткове змертвіння м`яких тканин.

IV ступінь – поряд із змертвінням м`яких тканин настає змертвіння кістки.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВІДМОРОЖЕНЬ

1. Одягатися та взуватися необхідно відповідно до температури повітря та погоди, одяг та взуття повинні бути теплими та сухими, бажано з натуральних матеріалів. Взуття (в т. ч. чобітки, лижні черевики, черевики з ковзанами) повинно бути вільним, щоб не здавлювати тканини і не порушувати кровопостачання нижніх кінцівок. Для взуття треба використовувати повстяні устілки, одягати шерстяні шкарпетки.

2. Відкриті частини обличчя та голови (вуха, підборіддя, щоки, ніс) необхідно періодично перевіряти для попередження відмороження.

3. Необхідно відмовитись від перебування на холоді у нетверезому стані.

4. Необхідно уникати тривалого перебування у холодних сирих приміщеннях та роботи на відкритому повітрі у холодну погоду з підвищеною вологістю повітря.

5. Не варто виходити на вулицю спітнілими та слід уникати надмірних фізичних навантажень.

6. Рекомендується вживати гарячі їжу та напої.

ПЕРША ДОПОМОГА

Дії при наданні першої медичної допомоги відрізняються в залежності від ступеню обмороження, стану загального охолодження організму людини, її віку та наявних хвороб.

Перш за все необхідно припинити дію охолодження, зігріти кінцівки для відновлення кровообігу в уражених холодом тканинах із метою попередження розвитку інфекційних ускладнень. Максимально швидко слід доправити постраждалого до найближчого теплого приміщення, зняти з нього взуття, верхній одяг, шкарпетки та рукавички. Одночасно з проведенням заходів першої черги треба викликати швидку медичну допомогу для проведення кваліфікованих заходів щодо рятування постраждалого.

При обмороженні І ступеню, ділянки тіла, що охолоджені, необхідно зігріти до почервоніння теплими руками, легким масажем, розтиранням тканиною з вовни, диханням, а потім накласти ватно-марлеву пов`язку.

При обмороженні II-IV ступеню швидке зігрівання, масаж або розтирання не робіть. Слід накласти на уражену поверхню теплоізолюючу пов`язку (шар марлі, товстий шар вати, знов шар марлі, а зверху клейонку або прогумовану тканину). Уражені кінцівки зафіксуйте за допомогою підручних засобів (шматок дошки або фанери, щільний картон), які накладаються та фіксуються зверху пов`язки. Для теплоізоляції можна використовувати ватники, куфайки, вовняну тканину тощо. Ураженим дають пити теплу рідину, гарячу їжу. Не потрібно розтирати уражених снігом, тому що кровоносні судини верхніх та нижніх кінцівок можуть постраждати. Не можна застосовувати швидке зігрівання обморожених кінцівок біля багаття, безконтрольно застосовувати грілки та інші джерела тепла, тому що це погіршує перебіг обмороження.

Не рекомендується, як неефективний, варіант першої допомоги – застосування олій та жирів, розтирання кінцівок спиртом при глибокому обмороженні.

Зігрівання можна проводити за допомогою теплих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати з 20°С до 40°С протягом 20-30 хвилин. При цьому кінцівку необхідно ретельно відмити милом від бруду. Після ванн та розтирання пошкоджену частину тіла необхідно висушити (протерти), закрити стерильною пов`язкою та тепло укутати. Відморожені ділянки тіла не можна змазувати жиром і мазями. При будь-якому ступені відмороження необхідно звернутися до лікаря.

При загальному охолодженні організму людини легкого ступеню достатньо ефективним методом лікування є зігрівання постраждалого в теплій ванній при початкової температурі води 24°С, поступово температуру води збільшують до нормальної температури тіла людини.

В разі наявності у постраждалого середнього або важкого ступеню охолодження, з порушенням дихання та кровообігу, людину необхідно швидко відвезти до лікувального закладу.

! Ми маємо мати на увазі, що не всі люди здатні стійко адаптуватися до тяжких часів, і дехто йде в дистрес та затяжні стресові реакції. 

Як це може проявлятися? 

Віддалення партнера, емоційна закритість, деколи підвищена конфліктність, злість, відчуженість - це може бути впливом дистресу. І тривати такий стан може доволі довго. Якщо до війни ваш партнер тяжко справлявся зі складними життєвими ситуаціями - звичайно, наразі йому може стати ще важче. Адже окрім війни ми зараз стикаємося із безліччю побутових проблем: відключення світла, інфляція, переїзди, проблеми на роботі, тощо. 

Як поводити себе? 

Як би не тяжко було б це зробити, але краща стратегія поведінки - це ставитися до партнера з розумінням та прийняттям та приділити більше уваги собі та задоволенню саме своїх потреб, зняття дистресу в першу чергу з себе. Скоріше за все, партнеру знадобиться час. 

! Якщо ви відчуваєте, що не справляєтеся самостійно - будь ласка, зверніться за допомогою до спеціаліста. 

Тяжкі ситуації ніби “підсвічують” ті частини нас, які потребують уваги. Приділіть час собі: послухайте себе, потурбуйтеся про себе. Відчуйте свої потреби та спробуйте реалізувати їх. Але найголовніше, що треба зробити - це отримати підтримку. Це можуть бути друзі, подруги, рідні, психолог - або ж все разом. 

Не нехтуйте собою та бережіть себе