Такі пункти працюватимуть у зазначених школах щоденно з 11:00 до 14:00.  Отримати гаряче харчування зможе кожен, хто цього потребуватиме. Для цього потрібно взяти з собою посуд. 
Адреси пунктів:
- школа №12 (вул. Чугуївська, 35-а);
- школа №34 (вул. Локомотивна, 2);
- школа №53 (вул. Грозненська, 48);
- школа №4 (вул. Лермонтовська, 15/17);
- школа №37 (вул. Академіка Проскури, 3-а);
- школа №100 (вул. Лісопаркова, 111);
- школа №107 (вул. Барабашова, 38-б);
- школа №172 (вул. Метробудівників, 17);
- школа №87 (вул. Башкірська, 2);
- школа №152 (вул. Волонтерська, 57);
- школа №171 (вул. Кам’янець-Подільська, 23);
- школа №74 (вул. Туркестанська, 1);
- школа №72 (пр. Героїв Харкова, 246);
- школа №160 (вул. Танкопія, 1);
- школа №14 (вул. Амосова, 20);
- школа №82 (пр. Героїв Сталінграда, 171-б);
- школа №95 (вул. Ньютона, 137);
- школа №151 (вул. Дніпровська, 10);
- школа №68 (вул. Зернова, 12-а);
- школа №90 (пр. Гагаріна, 207);
- школа №6 (вул. Римарська, 11);
- школа №135 (вул. Сумгаїтська, 1);
- школа №150 (вул. Ахсарова, 3-а);
- школа №23 (вул. Тюринська, 40-а);
- школа №64 (вул. Р. Плоходька, 5-в);
- школа №98 (пров. Писемського, 5);
- школа №122 (вул. Бучми, 34-г);
- школа №139 (вул. Гвардійців Широнінців, 40-ж);
- школа №75 (вул. Шарікова, 46);
- школа №85 (вул. Зубарєва, 29);
- школа №104 (вул. Бібліка, 55);
- школа №168 (вул. Велика Кільцева, 12);
- школа №93 (пр. Ново-Баварський, 89-а);
- школа №153 (вул. Академіка Богомольця, 15);
- школа №162 (вул. Пермська, 13).

Наразі розпочинається другий етап кампанії, присвячений підвищенню обізнаності громадян про те, як зменшити теплові витрати в домівках та як діяти, якщо зникне опалення. З цією метою Мінрегіон розробив інформаційно-графічні матеріали, які пропонуються для максимального поширення серед населення.

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:
1) в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
2) на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
3) на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
4) на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Такі військовозобов’язані не підлягають прийняттю на службу у військовому резерві.
 

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для відвідувачів сайту корисну інформацію щодо чотирьох емоційних зон, в яких може перебувати дитина протягом дня. Окрім того в сьогоднішньому матеріали ви знайдете найпростіші техніки, які допомагають дорослим і дітям переходити з однієї зони до іншої.

Що таке чотири емоційні зони?

Стан, у якому перебуває дитина протягом дня, можна розділити на чотири зони:

• червону – злість, страх;
• жовту – знервованість, занепокоєння;
• блакитну – втома;
• зелену – рівновага та сфокусованість.

Головна мета в даній ситуації – наблизити дітей максимально близько до зеленої зони. Варто зазначити, що перестрибнути з червоної зони в зелену одразу не вийде, але можна допомогти дитині поступово рухатися з найбільш небезпечної зони до більш безпечної.

Як працювати з емоціями дитини в кожному стані?

Злість, не контрольованість емоцій, страх – цілком нормальні емоції у дітей у зв’язку з війною. Це червона зона емоційного стану. Коли діти знаходяться в ній в умовах війни – це абсолютно нормально.

Найперше, що потрібно робити в такій ситуації – завжди розмовляти з дитиною, намагатися з’ясувати під час розмови, що саме спричинило у неї відчуття агресії. Варто також проаналізувати, за яких саме умов дитина відчуває себе дуже щасливою, яка діяльність приносить їй радість та задоволення.

В такому разі дитині необхідно поставити два запитання:

• чому вона відчуває певну емоцію;
• що ми можемо зробити, щоб підтримати її і щоб вона позбулася цієї негативної емоції.

На даному етапі відбувається процес заохочення, щоб діти розуміли й приймали свої емоції та не боялися бути в цій зоні. Тим дітям, які перебувають у червоній зоні, потрібно більше емоційної підтримки, ніж тим, хто перебуває в інших зонах. І це залежить від обставин. Коли ми працюємо з такими дітьми, мусимо шукати до них певний підхід залежно від того, чого вони потребують.

Жовта зона – це збуджені, стривожені, занепокоєні, знервовані діти. Це зона, де вони не можуть фокусуватися, тому що емоції вийшли з-під їхнього контролю. Для з’ясування і покращення ситуації необхідно запитати в дитини: що ти зараз відчуваєш? Якщо дитина відповість: «Я занепокоєний», варто уточнити: «Чому ти відчуваєш тривогу? Що я можу зробити, щоб ти подолав тривожність?»

З кожною дитиною та її проблемами слід працювати індивідуально. Стратегії, як подолати стрес, необхідно підбирати кожній дитині окремо, залежно від уподобань та захоплень. Знизити тривожність дитині допоможе улюблене хобі, яке наповнює її, або прогулянка в місце, що принесе радість. Загалом будь-що, що допоможе дитині вивільнити емоції. Як наслідок, дитина швидше зможе впоратися із завданням.

Блакитній зоні притаманні втома, слабкість та відчуття нудьги. Зараз більшість українських дітей, в тому числі і маленьких харків’ян, перебувають у цій зоні. Головна мета співпраці з дітьми на даному етапі полягає в тому, щоб допомогти їм вийти із цієї зоні і наблизитися до зеленої.

Необхідно дати дітям стратегії, щоб вони не почувалися сумними та не уникали завдань у навчанні. Для цього діти мають робити те, що їм подобається, наприклад, проводити час із рідними та друзями, щоб не почуватися ізольованими.

Важливо! Щоб діти почувалися сильнішими, їх мають оточувати сильні дорослі. Тому ці стратегії насамперед повинні пропрацювати батьки.

Омріяна для кожної людини зона – зелена. Зелена зона – це те місце, де ми хочемо бути. Саме сюди необхідно перевести дітей, адже тут вони будуть щасливі та сфокусовані. Це та зона, у якій діти найбільш зацікавлені до навчання.

Під час війни перебувати у зеленій зоні постійно не вийде, але завдяки роботі з окремими станами досягти зеленої зони вдасться хоча б на певний час. Батькам не варто боятися, що кожна дитина протягом дня рухається з однієї зони в іншу. Необхідно навчити дітей конкретних технік, завдяки яким вони зможуть самостійно здійснювати перехід між зонами.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії відділу соціальної роботи І категорії по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Організація насиченого і водночас дуже корисного дозвілля для малечі стала можливою завдяки тісній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» та благодійного фонду «Карітас Харків».

Культурно-освітній цикл занять проходить на постійній основі щочетверга, згуртовуючи під одним дахом дітей віком від шести до дванадцяти років. Кожне заняття триває близько півтори години, даючи можливість кожній дитині проявити себе і дізнатися щось нове та корисне.

За словами представників благодійного фонду, до цього курсу мають змогу залучитися і діти віком від трьох до шести років, які зможуть займатися улюбленими справами в окремій групі. Загальна тривалість курсу розрахована на три місяці. Проходитиме він в період з листопада 2022 року до січня 2023 року включно, реалізуючи свою діяльність одночасно у декількох напрямках:

• заняття з англійської мови;
• рухливі ігри;
• ліплення із пластиліну;
• малювання;
• аплікації;
• інтелектуальні завдання.

Також під час таких занять діти мають чудову нагоду познайомитися та поспілкуватися один із одним, завести друзів, відкрити у собі нові таланти та можливості.

«Моя Ніка повернулася додому дуже задоволена і щаслива. Сьогодні вони розмальовували собаку і всі гуртом складали правила спілкування з цією твариною», – розповідає Влада Анатоліївна, одна із отримувачок соціальних послуг у Відділі. – «Також дітки прийняли участь у рухливих іграх, ліпили із пластиліну, а ще прокачали свої знання з англійської мови».

Наприкінці заняття всі діти отримали від благодійного фонду «Карітас Харків» чудові подарунки. Серед презентів були смачні солодощі – дитяче какао, ароматні капкейки, шоколадки, а також пам’ятні сувеніри. Додому маленькі харків’яни повернулися задоволеними і щасливими, адже останнім часом подібні заходи, нажаль, стали рідкістю і діти дійсно засумували за активним дозвіллям у колі однолітків. Сподіваємося, що і надалі вони зможуть приймати участь у культурно-освітньому курсі за сприяння благодійного фонду «Карітас Харків», покращуючи свої знання та вміння у різних напрямках.

Культурно-освітній захід для дітей пройшов із дотриманням усіх вимог безпеки проведення заходів в умовах дії воєнного стану.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» висловлює щиру вдячність благодійному фонду «Карітас Харків» за проявлену увагу, організацію цікавого дозвілля для дітей і підтримку сімей, що перебувають в складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи І категорії по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Відповідь на це та деякі інші, не менш важливі питання, ви знайдете у сьогоднішньому матеріалі, який для вас підготував Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».

У сучасному світі найбільшу відповідальність за виховання дитини несе родина, а конкретно – її батько та мати. Саме на сім’ю покладено головне завдання – забезпечення матеріальних та педагогічних умов для духовного, морального, інтелектуального та фізичного розвитку підростаючого покоління.

Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до досягнення ними повноліття. Законами України «Про освіту», «Про позашкільну освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей, створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

Турботливі та уважні батьки завжди повинні знати наступну інформацію про свою дитину/дітей:

• її друзів та знайомих;
• місця, де вона любить проводити вільний час;
• рівень успішності навчання у школі;
• в якому вигляді або стані вона повертається додому.

Саме від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного та позашкільного навчання. Життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: родина та навчальний заклад. У вихованні дитини відбивається вся організація життя сім’ї, працьовитість, духовне багатство й моральна чистота матері та батька.

Батьки повинні негайно реагувати, якщо у їхньому домі раптово з’явилися:

• запах паленої трави або синтетичних речовин, адже це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами;
• голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд, що також є свідченням вживання наркотиків;
• ліки, які діють на нервову систему і психіку;
• частий запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону;
• будь-які чужі речі.

Також реакція батьків повинна бути негайною у випадку, якщо відбулася кардинальна зміна зовнішнього вигляду та поведінки дитини/дітей. Сюди, перш за все, відносяться порушення координації рухів, підвищення нервової збудженості або навпаки – в’ялість, поява слідів від уколів на венах та/або розширення зіниць.

Шановні батьки!

Майбутнє належить тільки дітям! Робіть усе, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було щасливим та прекрасним. Не забувайте приділяти достатньо уваги своїй дитині сьогодні, адже завтра вже може бути запізно. Не відкладайте на потім важливі бесіди та обговорення актуальних тем, не відмахуйтесь від проблем та прохань дитини, посилаючись на власну зайнятість або інші причини. Життя, здоров’я, всебічний розвиток і виховання власної дитини – це ваша головна турбота і до неї потрібно ставитися з максимальною відповідальністю у будь-якому віці.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Під час війни проблема домашнього насильства в Україні менше висвітлюється в інформаційному просторі через події пов'язані із повномасштабним вторгненням. Проте вона не зникла. Спостерігається багато випадків применшення проблеми, зокрема самими постраждалими від домашнього насильства через "більш актуальні проблеми".
На жаль, проблема не зникне сама собою навіть після перемоги України. Соціальне та економічне напруження зросло. Багато родин змушені переміщуватися в більш безпечні регіони й у пошуках житла опиняються в обмеженому просторі, деякі родини втратили житло та роботу. А це є одними з каталізаторів збільшення випадків домашнього насильства. 
Замовчування випадків домашнього насильства призводить до повторного вчинення насильства, досить часто ще в більш жорсткій формі. Постраждалі мають право звертатися за допомогою. Не мовчіть про домашне насильство!

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для відвідувачів сайту актуальні правила дорожнього руху для пішоходів, які необхідно вивчити і використовувати на практиці заради безпеки власного життя і життя оточуючих.

1. В будь-яку пору доби, а особливо в темряві, пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.

Якщо тротуарів та пішохідних доріжок немає або пересуватися по них неможливо, пішоходи мають право рухатися велосипедними доріжками, але знову ж таки тримаючись правого боку і не утруднюючи рух для велосипедистів. В разі відсутності таких доріжок пішоходи можуть рухатися узбіччям назустріч руху транспортних засобів. Це правило стосується пішохідного руху і за межами населених пунктів.

2. Особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини, ведучи мотоцикл, мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів.

3. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні використовувати світлоповертальні елементи – стрічку, наклейку, жилет або бути в одязі, який має світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

Крісла колісні також повинні бути обладнані світловідбивними пристроями, а під час руху в темний час доби по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччю – зовнішніми світловими приладами.

Так, згідно змінам до Правил дорожнього руху, які були внесені Кабміном 17 листопада 2020 року, використання світлоповертальних елементів в темну пору доби носять не рекомендований, а обов’язковий характер. За порушення даного пункту передбачено покарання за ст. 127 Кодексу України про адміністративні порушення у вигляді попередження або штрафу у розмірі 51 грн.

4. Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках, а також виключно у світлу пору доби і обов’язково у супроводі дорослих.

5. В будь-яку пору доби, а особливо в темну, пішоходи повинні переходити проїзну частину виключно по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

На випадок, якщо переходу або перехрестя немає в зоні видимості, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

6. Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

7. В будь-яку пору доби, а надто в темну, пішоходи повинні чекати транспортний засіб на тротуарах, посадкових майданчиках, а в разі їх відсутності – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

На трамвайних зупинках, не обладнаних посадковими майданчиками, пішоходам дозволяється виходити на проїзну частину лише з боку дверей і тільки після зупинки трамвая. Після висадки з трамвая необхідно залишити проїзну частину не затримуючись.

Пішоходам категорично забороняється:

• виходити на проїзну частину дороги, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
• раптово виходити або вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;
• допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;
• переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також місцях, де встановлено огородження;
• затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху.

У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен надати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття поліцейських.

Пішохід має право:

• на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу регулювальника чи світлофора.
• вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху.

Дотримуючись правил дорожнього руху для пішоходів, ви зможете уникнути небезпечної ситуації на дорозі або хоча б мінімізувати негативні наслідки від її виникнення не з вашої особистої вини. Використання їх на практиці дозволить вам почуватися більш спокійно і впевнено навіть на зовсім незнайомих дорогах і в будь-яку пору доби.

Будьте відповідальними, бережіть своє життя і життя інших людей!

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи І категорії по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

У сьогоднішньому матеріалі, який для вас підготував Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», ви знайдете декілька дієвих порад щодо збереження морального та емоційного стану дитини, які завжди зможете використати на практиці.

Отже, що варто робити під час війни, якщо у вас є діти:

1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити певні часові рамки на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соціальних мереж.

2. Говоріть з дитиною. Багато і регулярно.

Постійні бесіди один із одним – це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.

3. Обіймайте дитину якомога частіше.

Для молодших дітей в таких випадках найбільшу ефективність мають пальчикові ігри. Також можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, але не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або наспівувати якусь мелодію.

4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.

Ви живете, рухаєтесь, про щось мрієте і на щось сподіваєтесь, а отже у вас завжди є якісь емоції. Говоріть зі своєю дитиною про те, що відчуваєте в даний час, що вас насправді бентежить, а що, навпаки, приносить радість і задоволення. Таким чином, ви будете вчити дитину власним прикладом, що проявляти власні емоції – це нормально.

5. Прислухайтеся до дітей.

Найчастіше діти транслюють назовні те, що переживають і відчувають в собі особисто. В такому випадку порозумітися один з одним допоможуть прості слова і фрази типу: «Ти злишся на… Так? Або «Ти боїшся, що…» та ін.

6. Спостерігайте за грою дитини.

Саме в грі дитина насправді проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти дорослим те, що вона не зможе проговорити особисто і в голос.

7. Висловлюйте турботу.

Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви завжди поруч, що ви її любите і захищаєте, а також турбуєтеся про неї і її самопочуття. Намагайтеся постійно знаходитися у зоні відкритого доступу: фізично, за телефоном, по відеозв’язку.

8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.

Така на перший погляд дрібниця подарує дитині додаткове відчуття безпеки. У важку хвилину вона зможе відволіктися на улюблену річ, забувши на якийсь час про ситуацію навколо, а це, в свою чергу, наповнить її позитивними емоціями.

9. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

Зробити це можна завдяки різноманітним іграм та спеціальним технікам, а саме:

• гра в «паперові» сніжки;
• «боксування» м’якої подушки;
• рвання або зминання паперу;
• ігри з водою та піском.

10. Створюйте символічні ритуали перед сном.

В їх числі, наприклад, може бути щира розмова на нейтральну або спільну тему, обійми з іншими дітьми – старшими братиками та сестричками. За наявності менших дітей у родині таким ритуалом може бути спільне читання або складання казок, обійми.

Шановні батьки!

Взявши на замітку хоча б деякі з вище викладених порад, ви зможете за певний час досягти довірливих і щирих стосунків зі своєю дитиною. Не забувайте, що в цей складний час взаєморозуміння і взаємодопомога один одному – це дуже важлива складова гарного самопочуття і здоров’я кожного члена родини. Будьте уважними, добрими і відповідальними батьками, адже ваші діти – це найдорожче і найцінніше, що у вас є в житті.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Під час спілкування обговорювались питання щодо взаємодії та плідної співпраці, а також планувались подальші заходи, спрямовані на розв`язання спільних проблем,  здійснення героїко-патріотичної, просвітницької діяльності,  участі в організації національно-патріотичного виховання молоді в дусі відданості українському народу.