Перелік необхідних документів:
1. Заява про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території, в якій має бути зазначено:

• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
   
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт;

2. докази, що підтверджують викладені заявником обставини (наприклад, письмові свідчення очевидців, фото з місця поховання, медичні документи про смерть тощо);
3. довідка про неможливість відновлення втрачених документів (наприклад, письмова відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану);
4. копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків
Справа розглядається невідкладно, з дня надходження відповідної заяви до суду.
Заявники щодо справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справ даної категорії (пункт 21 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
Після отримання рішення про встановлення факту смерті потрібно звернутись до відділу реєстрації актів цивільного стану для отримання відповідного свідоцтва про смерть.

Випереджати

І дорослі не завжди знають, як почати розмову на складну тему, а діти й поготів. Тому ставте питання першими, коли бачите, що дитина поводиться не так, як зазвичай — виглядає збентеженою, погано їсть або спить тощо. Якомога м’якше та спокійніше запитайте, що її непокоїть, про що б вона хотіла поговорити.

Знати міру

Відповідайте лише на ті питання, які дитина ставить безпосередньо. Іноді ми намагаємося якнайповніше висвітлити тему, та дитині це лише ускладнює сприйняття інформації.

Зважайте на вік

Подавайте інформацію відповідно до віку дитини — що вона молодша, то простішим та однозначнішим має бути виклад. При цьому називайте речі своїми іменами та говоріть правду — фальш діти розкушують швидко, що не сприяє довірі.

Контейнуйте почуття

Якщо говорити дитині “не бійся” чи “не сумуй”, її почуття нікуди не зникнуть, але здаватимуться нікому не потрібними та недоречними. Покажіть, що ви приймаєте та розділяєте її емоції. “Я розумію, що тобі боляче. Мені теж, але я допоможу нам із цим впоратися”, — така комунікація чесніша та ефективніша, ніж “не хвилюйся, все буде добре”.

Акцентувати на позитиві

Нагадуйте дитині, що з вами вона у безпеці, говоріть про міць армії та згуртованість волонтерів. Це необхідно для того, аби в дитини не закріпилася думка про те, що світ — це страшне місце, де нікому не можна довіряти.

Подбати про себе

Діти вкрай тонко відчувають емоційний стан близьких, і коли батьки стривожені, засмучені чи агресивні, це впливає на їхнє самопочуття. Тому для початку слід дати раду власним переживанням. Інформаційна гігієна, баланс між роботою та відпочинком, фізична активність — під час війни self care практики стають іще актуальнішими

- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
- ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
- жорстоко поводяться з дитиною (застосовують фізичне або психічне насильство, недопустимі методи виховання, принижують людську гідність дитини тощо);
- є хронічними алкоголіками або наркоманами (ці факти мають бути підтверджені відповідними медичними висновками);
- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини (наприклад, залучають її до непосильної праці, заняття проституцією чи злочинною діяльністю), примушують її до жебракування та бродяжництва;
- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (необхідна наявність вироку суду).
Несплата аліментів не є достатньою підставою для позбавлення батьківських прав. Цей факт суд може брати додатково до уваги разом з іншими доказами. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. А за ухилення від сплати аліментів передбачена цивільна, адміністративна, кримінальна відповідальність.
 

Ще на початку повномасштабного вторгнення додали можливість отримати довідку ВПО та оформити виплати. Цим сервісом скористалися понад 1.4 млн українців. Від сьогодні в застосунку Дія доступні ще 2 нові автоматичні послуги для переселенців:

• зміна місця реєстрації (якщо ви переїхали до іншого міста України);
• скасування статусу ВПО (якщо повернулися додому).

Обидві послуги автоматичні. Це означає, що процес відбувається без участі держслужбовця, а вам більше не потрібно чекати на його рішення. Працюємо з Мінсоцполітики, щоб ви отримували соціальні послуги швидко та якісно.

Раніше, щоб отримати послуги для внутрішньо переміщених осіб, треба було йти до органів соціального захисту в тому населеному пункті, де ви тимчасово перебуваєте. Зараз це кілька кліків у застосунку Дія.
 
! Скористатися послугами можуть українці, які мають довідку ВПО в Дії. Також зверніть увагу, що для зміни місця реєстрації ВПО необхідно фізично перебувати на місці тимчасового місця проживання, щоб підтвердити геолокацію.

https://youtu.be/GAR9gCNV1mA

Послуга реалізується Мінцифрою спільно з Міністерство соціальної політики України за підтримки «Проєкту підтримки Дія», який впроваджується UNDP Ukraine/ПРООН в Україні за підтримки Швеції.

Також серед заходів, які систематично проводились в рамках інформаційної компанії щодо різноманітних форм сімейного виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: «круглі столи», наради, тематичні зустрічі, інтерактивні бесіди.

Спільно з працівниками ювенальної превенції та співробітниками Служби у справах дітей по Основ’янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, постійно проводяться профілактичні рейди з метою встановлення стану утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування.

Фахівці Відділу здійснюють заходи щодо поліпшення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, з метою попередження соціального сирітства дітей, проводять роз'яснювальну роботу серед населення щодо сімейних форм виховання для влаштування категорійних дітей, що виховуються в державних закладах. Також ведеться робота з біологічними сім'ями дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з метою повернення дітей з державних закладів до біологічних родин.

«Я рада, що ти в мене є»

Цю фразу потрібно говорити своїй дитині регулярно, Бажано не лише вимовляти, а й фізично підтверджувати свої слова обіймами чи поцілунками. Багато дітей не відчувають своєї винятковості. А потрапляючи у суспільство, починаються конфлікти чи виникає нерозуміння. Тому дитині важливо знати, що вона для своїх батьків – це найголовніше.

«Дуже дякую»

Слова подяки – це найпростіше, що може сказати доросла людина. Як показую практика, старання власних дітей багато батьків намагаються не помічати або не беруть до уваги. У результаті дитина втрачає власну значущість.

«Я тобі довіряю»

Довіра грає ключове значення у вихованні. Багато дітей стикаються з ситуацією, коли вони не можуть розповісти своїм батькам про секрети або свої плани. Подібну проблему не варто недооцінювати. Якщо дитина перестає довіряти своїм батькам, вона ніколи не буде з ними ділитися особистим. Все це залишить відбиток надалі, адже своїм батькам навіть у зрілому віці не довірятиме. Довірчі стосунки треба налагоджувати із самого дитинства.

«Ти в мене дуже розумний»

Не всі діти мають гарні знання або навички. Найгірше, що батьки не розуміють морального стану своєї дитини. Діти чудово розуміють свої слабкі місця чи проблеми. Також на їхню адресу часто звучить критика, яка залишає свій слід. Завдання батьків – підтримувати свою дитину та говорити хороші слова.

«Я тобі вірю»

Ще один раз варто порушити питання довіри. Дітям важливо відчувати, що їм вірять і навіть дослухаються до їхньої думки. Якщо цього немає, про нормальні стосунки не може йтися.

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:

• створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
• безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
• нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
• нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
• безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
• необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов’язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Частину першу статті 237-1 КЗпП викладено в редакції, відповідно до якої відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Випереджати

І дорослі не завжди знають, як почати розмову на складну тему, а діти й поготів. Тому ставте питання першими, коли бачите, що дитина поводиться не так, як зазвичай — виглядає збентеженою, погано їсть або спить тощо. Якомога м’якше та спокійніше запитайте, що її непокоїть, про що б вона хотіла поговорити.

Знати міру

Відповідайте лише на ті питання, які дитина ставить безпосередньо. Іноді ми намагаємося якнайповніше висвітлити тему, та дитині це лише ускладнює сприйняття інформації.

Зважайте на вік

Подавайте інформацію відповідно до віку дитини — що вона молодша, то простішим та однозначнішим має бути виклад. При цьому називайте речі своїми іменами та говоріть правду — фальш діти розкушують швидко, що не сприяє довірі.

Контейнуйте почуття

Якщо говорити дитині “не бійся” чи “не сумуй”, її почуття нікуди не зникнуть, але здаватимуться нікому не потрібними та недоречними. Покажіть, що ви приймаєте та розділяєте її емоції. “Я розумію, що тобі боляче. Мені теж, але я допоможу нам із цим впоратися”, — така комунікація чесніша та ефективніша, ніж “не хвилюйся, все буде добре”.

Акцентувати на позитиві

Нагадуйте дитині, що з вами вона у безпеці, говоріть про міць армії та згуртованість волонтерів. Це необхідно для того, аби в дитини не закріпилася думка про те, що світ — це страшне місце, де нікому не можна довіряти.

Подбати про себе

Діти вкрай тонко відчувають емоційний стан близьких, і коли батьки стривожені, засмучені чи агресивні, це впливає на їхнє самопочуття. Тому для початку слід дати раду власним переживанням. Інформаційна гігієна, баланс між роботою та відпочинком, фізична активність — під час війни self care практики стають іще актуальнішими

Але, відповідно до цього законодавчого акту, вилучають особні демографічні групи населення, для яких розміри ПМ відрізняються.

Вони будуть наступними:

Для дітей до 6 років — 2272 грн.

Для категорії дітей від 6 до 18 років розраховано значення у 2833 грн.

Працездатні особи — 2684 гривні.

Особи, що втратили свою працездатність — 2093 грн.

Разом з ПМ з липня зростають: 

Індексовані суми оплати праці (така операція проводиться в межах розмірів ПМ, що був встановлений для працездатних фізичних осіб — 2684 грн).

Розміри пенсійного забезпечення за віком для осіб, що отримують мінімальну пенсію, складе 2093 грн.

Розмір допомоги з безробіття (максимальний) не може перевищити розмір 4 ПМ для працездатних осіб (10736 грн). Однак п. 3-3 Прикінцевих положень Закону за номером 1533-III, який стосується питань ЗДСС на випадок безробіття передбачає, що максимальний розмір таких виплат під час дії воєнного стану не може бути вище, ніж мінімальна зарплата на 01 січня поточного календарного року. Зараз вона складає 6500 грн.

Мінімальна гарантія аліментів для дітей відповідних груп складе: до 6 років — 1136 грн, від 6 до 18 років — не менше ніж 1416,5 грн, що відповідає половині прожиткового мінімуму для дітей відповідної категорії (2272 грн та 2833 грн відповідно).

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами теж зросте. Це — повний розмір середнього доходу на місяць (стипендії, допомоги з безробіття та інш.) жінки. Є обмеження — вона повинна бути не менше ніж 25% від законодавчо врегульованого ПМ для працездатних осіб на місяць (671 гривні).

За видачу ліцензії стягують разовий збір, розмір якого — 1 ПМ для працездатних (з 01 грудня 2022 року — 2684 гривні).

Мінімальна зарплата не зазнає змін. На 01.10.2022 року цей показник був на рівні 6700 гривень.

Під час зустрічі обговорені питання спільної роботи лікарів та соціальних працівників у напрямку профілактики раннього соціального сирітства, відмов від новонароджених, формування навичок відповідального та усвідомленого батьківства та захисту найкращих інтересів дітей.Також було обговорено проблемні питання взаємодії з вагітними жінками, які зтикнулися з незапланованою вагітністю.