Суїцид – тема, що лякає. Її обговорювати не дуже приємно, і навіть моторошно. Тому зустрівшись із прямими погрозами своєї дитини покінчити з собою або підозрюючи таку поведінку, батьки нерідко губляться і не знають, як на це реагувати: ігнорувати, вважаючи такі погрози безглуздими та порожніми, та не звертати на це увагу, чи рятувати свою дитину будь-якою ціною? Саме від реакції близьких, від їх уміння вчасно розпізнати погрозу по суті залежить життя та здоров’я дитини.

Особливістю дитячого та підліткового віку є те, що будь-яка суттєва проблема, що має важкий, гострий чи тривалий характер, здатна порушити процес формування й розвитку організму, психічних особливостей і функцій особистості. Найжахливіше, що в результаті цього дитина може скоїти непоправне – суїцид. До слова, за даними ВООЗ, щорічно накладають на себе руки понад 200 дітей і 1,5 тисяч підлітків у світі.

Як розрізнити суїцидальну поведінку, як запобігти трагедії, як виховувати дитину, щоб навіть у найскладнішій ситуації їй ніколи не спало на думку піти з життя, – це головні запитання, відповіді на які ми шукали на семінарі-практикумі «Підлітковий суїцид: як побачити перші симптоми та запобігти».

З метою профілактики суїцидів у закладі освіти психолог повинен працювати у трьох напрямках:

1. проводити роботу з дітьми (опосередковано), що передбачає укріплення психічного здоров’я у цілому, формування активної життєвої позиції, навичок конструктивного розв’язання проблем, що виникають, прийняття соціальної підтримки;
2. проводити бесіди, лекторії з батьками, наприклад, про необхідність обмеження доступу до засобів для скоєння самогубства (належне зберігання медикаментів, зброї), про способи надання психологічної підтримки тощо;
3. проводити роботу з педагогами шляхом психологічної просвіти з питань життя і смерті, навчити їх виявляти стресові стани, ознаки депресії та суїцидальної поведінки, підвищувати рівень знань педагогів про доступні види психологічної підтримки й інші джерела допомоги.

Загальні рекомендації педагогам і батькам з надання допомоги дітям у запобіганні суїцидальної поведінки:

1. Слід відмовитися від авторитарності й наказового тону під час спілкування з дитиною;
2. Варто будувати стосунки на основі договору, прохань, пояснень;
3. Серйозно поставтеся до всіх погроз зі сторони дитини, не ігноруйте їх;
4. Дайте відчути дитині, що її люблять і її проблеми вам не байдужі;
5. Пояснюйте, що самогубство – неефективний спосіб розв’язання проблеми;
6. Зверніться по допомогу до авторитетних для дитини / підлітка людей;
7. Зверніться разом з підлітком до психоневрологічного диспансеру, дитячого чи підліткового психіатра;

Ніколи не варто забувати

Дорослі мають пам’ятати, що суїцидні настрої у підлітків є наслідком недостатньої уваги до них. Під час кризи дитина завжди потребує підтримки та участі дорослих. Важливо враховувати характер оточення підліткового мікросередовища та мати елементарні знання психології цього віку.

Доктор Тіна узагальнила основні мотиви підліткових самогубств. Тож суїцидальні реакції можуть виникати:

• за мотивом «невдале кохання» – людина вчиняє суїцид під впливом інтенсивних любовних переживань у разі розриву стосунків, через зраду, при ранній вагітності. Кохання як мотив суїциду найчастіше трапляється у молоді віком 15–17 років;
• за мотивом «крик про допомогу» – індивід скоює суїцидальну спробу, намагаючись привернути увагу інших. До цієї групи належать демонстративно-шантажні спроби, скоєні з метою вплинути на певних суб’єктів з соціального оточення (батьків, однолітків тощо);
• за мотивом «синдром Вертера» – одразу після публікації роман Й. Гете «Страждання молодого Вертера» (1774 р.) викликав хвилю самогубств серед молоді. Тому наслідування суїцидальної поведінки психологи називають ефектом (синдромом) юного Вертера. Девід Філліпс, провівши дослідження, дійшов висновку, що кількість суїцидів різко збільшується після публікації на перших шпальтах газет повідомлення про самогубство.

Важливо знати

Що необхідно знати про підлітковий суїцид, щоб вчасно надати допомогу? Доктор Берадзе наголошує, тривожними для батьків і вчителів мають стати такі фактори: розмови дитини про самогубство або про суїцидальні думки в однолітків, подруг, однокласників (іноді дитина не каже про самогубство прямо); надмірна самокритика й переживання з приводу своїх поразок і невдач, дуже низька самооцінка підлітка; захоплення кумирами, які вчинили самогубство; прослуховування «похмурої» музики, читання літератури, сюжети якої, так чи інакше торкаються теми суїциду; дарування важливих для дитини речей друзям або своїй сім’ї; соціальна ізоляція; депресивний стан; виникнення на тілі поранень; відсутність гігієни та байдуже ставлення до власного зовнішнього вигляду.

Крім того, важливо пам’ятати:

Суїцид, зазвичай, не відбувається раптово, без попередження. Більшість підлітків, що роблять замах на своє життя, діляться планами, але майже 80% дорослих не чують або не хочуть цього почути.

Суїцид не передається у спадок. Але сім’я, де вже було скоєне самогубство, стає для дітей зоною підвищеного ризику.

1. Якщо у розпал сімейного скандалу підліток загрожує суїцидом, батьки повинні негайно зупинити сварку, якою б зухвалою не була його поведінка.
2. Розмова з підлітком про суїцид не наводить його на думку покінчити з собою. Промовляючи свої тривоги, підліток звільняється від них. Головне, щоб підтекстом цих розмов не стала поетизація, героїзація смерті, як видатного вчинку сильної особистості.
3. Думки про самогубство можуть минути, людина може повністю позбутися їх. Суїцидальні думки – не вирок.
4. Відкрите обговорення підлітком своїх проблем і відчуттів може врятувати йому життя. Часто людина до останнього сумнівається у скоєнні самогубства, важливо вчасно виявити ці наміри та відверто поговорити.
5. Рідко причиною самогубства є один фактор (розбите серце, сварка з близькими). Певний з них може стати спусковим механізмом, але не є єдиною причиною. Зазвичай проблеми накопичуються певний час (дитину ніхто не підтримує, вона боїться засмутити близьких або не довіряє дорослим чи психологам).

І на завершення…

Відомий вислів «діти – квіти життя». Саме так! Адже на кого можна покласти своє безтурботне майбуття, старість, та і взагалі майбутнє країни, як не на дітей?

Треба берегти кожну хвилину, проведену поруч з дитиною, яка уособлює найдивовижніше диво у нашому світі – життя.

Життя прекрасне і потрібно його берегти. Оберігати дитину із самого раннього дитинства, розуміючи, що дитина ця ранима й беззахисна істота зі своїм внутрішнім світом…

Типи житла:

• приватні будинки;

• квартири;

• житлові приміщення.

Кошти можна витратити:

• на придбання будівельних матеріалів;

• замовлення ремонтних послуг.

Щоб отримати допомогу, потрібно:

1. Подати повідомлення про пошкоджене майно в застосунку чи через портал Дія, якщо не подавали раніше.

2. Відкрити рахунок єВідновлення в банку (до або під час подання заяви).

3. Подати заяву про отримання допомоги через Дію.

4. Очікуйте дзвінка комісії місцевої влади для огляду майна і встановлення суми допомоги.

5. Дочекатися в Дії сповіщення про винесення рішення комісією.

6. Отримати гроші на картку єВідновлення.

Максимальна сума допомоги, на яку зможуть претендувати громадяни, чиє житло отримало незначні пошкодження внаслідок збройної агресії рф, становить 200 тисяч гривень.

Постраждати від насильства може кожен і кожна. Варто подбати про себе та звернутися по допомогу.

Юристи БПД проконсультують з усіх правових питань. Підкажуть, як зібрати докази, та допоможуть звернутися до правоохоронних органів. А за потреби, представлятимуть інтереси постраждалих у суді.

Звернутися до системи БПД можна:

за телефоном 0 800 213 103

у телеграм https://t.me/LegalAidUkraineBot (кнопка «Отримати консультацію»)

до найближчого бюро правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Ми поруч, щоб допомогти!

Детальніше на сайті: https://bit.ly/3M4BmeK

Механізм «гроші ходять за дитиною» буде реалізовуватися у рамках експериментального проєкту. Таким чином планується протестувати дієвість алгоритму монетизації даних виплат.

Хто має право на безкоштовне оздоровлення?

Отримати бюджетні кошти на оздоровлення та відпочинок дітей мають змогу сім’ї з дітьми, які перебувають в найбільш складних життєвих обставинах. Серед категорій населення, які були включені до переліку таких родин, відносяться багатодітні та малозабезпечені сім'ї, які проживають:

• на деокупованих територіях;
• в зоні активних бойових дій;
• на кордоні з російською федерацією.

Також в цей перелік були включені родини, в яких виховується дитина/діти з інвалідністю (здатна/здатні до самообслуговування), які також проживають на вищезазначених територіях. Новий механізм «гроші ходять за дитиною» буде реалізовано в десяти областях України, а саме: Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та Київській.

Пріоритет в оздоровленні дітей за цим проєктом з визначених областей надано з огляду на те, що ці регіони знаходяться в зоні активних бойових дій, перебували в тимчасовій окупації або розташовані на кордоні з російською федерацією та зазнають активних артилерійських обстрілів.

Як отримати кошти на оздоровлення?

Сповіщення про право на отримання коштів для оплати послуг з оздоровлення та відпочинку батьки (особи, що їх замінюють) будуть отримувати у вигляді електронного повідомлення. За наявності у отримувача бюджетної допомоги встановленого мобільного застосунку Дія на електронному носії, йому автоматично надійде повідомлення про можливість отримання бюджетної допомоги.

Для того, щоб скористатися даною послугою, батьки (особи, що їх замінюють), в яких проживають такі діти, зможуть отримати картку із спеціальним режимом використання. На неї будуть зараховані кошти у розмірі п’яти прожиткових мінімумів – 14,165 тис. грн для дітей віком від 7 до 18 років.

Бюджетні кошти можна буде використати для придбання путівки на оздоровлення або відпочинок дитини в одному з таборів вищої категорії, які розташовані в карпатському регіоні. Сюди входять п’ять областей України – Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Львівська та Тернопільська.

Кошти можна буде використати в одному із закладів, що містяться у Державному реєстрі майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей. На даний час у цьому реєстрі значаться шістнадцять оздоровчих закладів для дітей, які повністю відповідають вищезазначеним критеріям.

Проект стартує з 1 червня 2023 року. Оздоровитися за бюджетні кошти отримають змогу діти віком від семи до 18 років.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

У травні 2023 року була проведена робоча зустріч щодо особливостей надання соціальних послуг у груповій формі. Методичні заходи надають можливість працівникам поглиблювати знання щодо надання соціальних послуг, розвивати професійні навички, узагальнювати кращий досвід у соціальній роботі.

Свій початок свято бере з ідеї студентки факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. . Акція мала назву Всесвітній день вишиванки, тоді її підтримали студенти та викладачі вишу.

Зараз в День вишиванки школярі, студенти та дорослі одягають вишиванку та йдуть в ній у звичних справах. Разом із тим, це свято має глибокий зміст. По всьому світу об’єднуються українці в одній ідеї та показують, що мають власну самоідентифікацію та національний код.

У цей день варто пам`ятати свою національну та громадянську позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

Тож наша злість - це лише наслідок процесів всередині нас - якихось пригнічених емоцій, незадоволених потреб. Цей гнів сигналізує, що ми (умовно) в небезпеці. Так, наш мозок сприймає накопичені емоції провини, ревнощів, розчарування тощо - як “небезпеку”. І видає  “МЕНІ ПОГАНО, ЗРОБИ З ЦИМОСЬ ЩОСЬ” у вигляді злості.

Чи було з вами таке:

• в кінці робочого дня ви повертаєтесь додому і якась дрібниця (на кшталт брудного посуду чи розлитого молока) змушує вас “вивергати лаву”?;
• ваші діти галасують, істерять, зчинили бійку і ви вже не в силах себе стримувати?;
• у вас все падає з рук, нічого не вдається і ви злитеся на себе?

Знайомі ситуації? В кожній з них гнів стає сигналом, що щось пішло НЕ так. Щось накопичилось і вибухнуло гнівом. Спробуйте опанувати себе і запитати:

✅ Чому я злюсь насправді?

✅ Які мої базові потреби незадоволені (сон, їжа, відпочинок, час на себе, спілкування)?

✅ Що може полегшити мій стан?

Метою патронату є: забезпечення права кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, виховуватися у сприятливому та безпечному сімейному середовищі шляхом відновлення здатності батьків (осіб, які їх замінюють) опікуватися дитиною та виховувати її, а в разі неможливості – вчинення заходів щодо захисту дитини та прийняття рішень щодо її влаштування до постійної форми сімейного виховання, яка найбільше відповідає потребам дитини.

Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, послуга патронату над дитиною набуває ще більшої актуальності.

Хто може бути патронатним вихователем?

Патронатний вихователь – це особа, яка за участі інших членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Помічник патронатного вихователя – його чоловік/дружина чи інший дорослий член його сім’ї.

Патронатним вихователем можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки), та від 35 до 65 років (для чоловіка) які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі, має досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником.

Які основні завдання патронатних вихователів?

• забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;

• соціально-педагогічна підтримка та сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;

• створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров’ю дитини;

• підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

Діти яких категорій можуть бути влаштовані під патронат?

До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:

• новонароджені діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;

• підкинуті, знайдені діти;

• безпритульні діти;

• діти з сімей, в яких існує загроза їх життю та здоров‘ю;

• діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;

• діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, безвісно відсутні;

• діти, переміщені із тимчасово окупованої території, або району проведення бойових дій ;

• інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них;

• неповнолітні вагітні дівчата.

Яку підтримку будуть отримувати патронатні вихователі?

Патронатні вихователі отримують заробітню плату 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць за надання послуг та 2 прожиткових мінімумів на утримання дітей відповідно до їхнього віку та кількості. Розмір оплати збільшується на 10% за кожну дитину віком до 1 року, дитину з інвалідністю.

Зокрема, у них може з’явитися відчуженість, тривожність, безсоння, спостерігатися погіршення стану здоров’я тощо.

У таких випадках психологічний хаб Національного інформаційного бюро (НІБ) рекомендує:

• За можливості рідним необхідно дозувати інформацію (особливо негативного характеру).

• Приділяти звільненому з полону увагу, але не розпитувати про те, чого він не хоче розповідати.

• Переконати того, хто був у полоні, пройти лікування, реабілітацію, а також відвідувати психолога.

• Після цього підтримувати звільненого з полону під час працевлаштування чи громадської діяльності тощо.

Нагадаємо, щоб звернутися за психологічною підтримкою до хабу, достатньо зателефонувати на гарячу лінію НІБ за коротким номером: 16-48 і залишити заявку

Не дарма у світі створили особливе свято для вшанування мами — День матері. В Україні його традиційно святкують в другу неділю травня. 2023 року ця важлива дата припадає на 14 травня. Запроваджене воно було указом президента України від 10 травня 1999 року.

В деяких інших країнах світу День матері щороку святкують 13 травня.

В цей день прийнято не лише дарувати подарунки своїм матерям, але й приходити до них у гості, вітати за допомогою листівок та теплих слів.

В Україні День матері почали святкувати 1999 року. Мама в нашій країні з давніх-давен вважалася справжньою берегинею домашнього вогнища і саме тою людиною, до якої діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою. І, хоча офіційно День матері з'явився в Україні порівняно недавно, шанують її українці набагато довше. До прикладу, в Канаді українська діаспора почала вітати своїх матерів ще на початку XX століття (1928 року), а в західних регіонах Україні така ініціатива з'явилася через рік після цього.

В другу неділю травня у Львові традиційно влаштовували концерти, що були присвячені матерям. За радянської влади свято заборонили і так тривало дуже довго — аж до 1999 року. Цікавий факт: за часів Київської Русі і козаччини існувало свято — день Пречистої Діви Марії. Цього дня було прийнято вітати жінок, особливо матерів.

Сьогодні в День матері діти показують найріднішим людям свою повагу і любов. На її честь пишуть вірші, складають пісні, дарують подарунки і несуть букети свіжих квітів.

Звертаемо Вашу увагу, що соціальні послуги ви можете отриммати за адресою: м. Харків, вул. плеханівська, б 42 4 поверх, к. 45-47 попередньо записавшись на прийом за телефоном 091-61-50-991