Правові послуги можна отримати дистанційно або очно в бюро правової допомоги.Так, усі військовослужбовці можуть отримати безоплатно первинну правову допомогу.

Це такі правові послуги як:

правова інформація;

консультації і роз’яснення з правових питань;

допомога у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних).

Ті, хто мають статус учасників бойових дій, ветеранів війни, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни можуть отримати безоплатно і вторинну правову допомогу:

• захист і здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
• складення документів процесуального характеру.

Система БПД надає правову підтримку щодо:

Отримання належного грошового забезпечення військовослужбовцями

Оформлення грошової допомоги у зв’язку з пораненням військовослужбовця

Оскарження рішення ВЛК, дії чи бездіяльності військової частини, органів влади

Використання належної відпустки, звільнення з військової служби

Вирішення сімейних та соціальних питань (розлучень, аліментів, спадщини тощо)

Перерахунку пенсії, інших соціальних виплат та пільг та інших правових проблем

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Усну консультацію можна отримати у контактному центрі системи безоплатної правової допомоги: БПД: 0 800 213 103 (дзвінки у межах України безкоштовні). Номер для дзвінків з Telegram: https://t.me/+380677213103

Якщо потрібно отримати правову допомогу письмово, напишіть у телеграм-бот: https://t.me/LegalAidUkraineBot

Також можна одразу звертатися до найближчого бюро: https://bit.ly/bpd_buro

Усі сервіси системи БПД: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

Контакти Харківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги: майдан Свободи 5, "Дежпром", 6 під'їзд, 3 поверх, ліве крило, Тел. 063-956-084-31 (Viber), електронна адреса: kharkiv3.kharkiv@legalaid.kh.ua

Повномасштабне вторгнення на територію нашої держави стало причиною руйнівних наслідків, подолати які самотужки не під силу більшості українців. Ізольована квартира чи приватне домоволодіння, садовий або дачний будинок – свою нерухомість багато людей наживали роками, а втратили за декілька хвилин.

Станом на 28 лютого 2023 року через електронний портал «Дія» вже подано 335 тисяч 145 заявок на отримання компенсації за пошкоджене або зруйноване житло під час війни. Кількість громадян, які втратили свої домівки, сягає більше 2 мільйонів осіб. Приблизна кількість пошкодженого або повністю зруйнованого житлового фонду становить 23 мільйони квадратних метрів.

За попередніми прогнозами, основним джерелом фінансування даної програми стануть заарештовані активи росіян та інші джерела фінансування, включаючи репарації та кошти міжнародних організацій. Також сюди відносяться кошти державних і місцевих бюджетів, кредиторів та інвесторів, міжнародна технічна і фінансова допомога.

Закон України №2923-IX від 23 лютого 2023 року набуде чинності з 22 травня поточного року, здійснюючи регулювання порядку виплати компенсації за пошкоджене/зруйноване житло. Такий крок дозволить на повну запрацювати національному механізму компенсацій в установленому порядку на державному рівні.

Хто може подати заяву на компенсацію?

Отримати компенсацію за пошкоджене/зруйноване житло зможуть фізичні особи – громадяни України, які відносяться до наступних категорій:

• власники пошкоджених/зруйнованих об’єктів нерухомого майна;
• замовники будівництва;
• власники спеціального майнового права на неподільні житлові об’єкти незавершеного будівництва або майбутні об’єкти житлової нерухомості;
• особи, які сплатили часткову ціну об’єкта нерухомого майна та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на даний об’єкт відповідно до Закону України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»;
• особи, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію, до набрання чинності Законом України «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому»;
• члени житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього;
• спадкоємці осіб, визначених вище.

Варто зазначити, що серед суб’єктів, які мають право на отримання компенсації для відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку, законом також визначено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителів багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків.

Як подати заяву?

Існує два способи подання заяви на компенсацію – в електронній формі через портал «Дія» або у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг (ЦНАП), органи соціального захисту населення або нотаріуса.

Подання заяви про надання компенсації за пошкоджений/зруйнований об’єкт нерухомого майна здійснюється незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання/перебування отримувача компенсації або місця розташування знищеного об’єкта нерухомого майна.

Коли подавати заяву на компенсацію?

Заінтересовані особи зможуть подати заяву про надання компенсації у строк, що не перебільшує 90 днів з дня припинення воєнного стану на території, де знаходиться пошкоджений або зруйнований об’єкт нерухомого майна.

На даний час питання установлення строків отримання компенсації залишається відкритим. Законом визначено лише обов’язок держави щороку виділяти кошти із державного бюджету на фінансування програми з виплати компенсацій.

Види компенсації

Законом України №2923-IX, згідно якого буде діяти кампанія з отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване житло, передбачено декілька видів компенсації, а саме:

1. Надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім’я отримувача компенсації.
2. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України (НБУ).
3. Фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку з використанням житлового сертифіката. 

Також компенсація за пошкоджений об’єкт нерухомого майна може надаватися шляхом виконання робіт, пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/або надання будівельної продукції для виконання таких робіт.

Чи існують обмеження щодо подальшого відчуження?

Отримувач компенсації за пошкоджене/зруйноване житло не має права відчужувати:

• квартиру;
• інше житлове приміщення;
• будинок садибного типу;
• садовий або дачний будинок, придбаний з використанням житлового сертифіката, протягом п’яти років.

Положення Закону України №2923-IX передбачають механізм компенсації лише для громадян України. Іноземні інвестори – фізичні особи, що мають зруйновану або пошкоджену нерухомість в Україні, залишаються поза предметом регулювання нового закону.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

У нашій суспільній свідомості вітає одна дуже проста думка, безпосередньо пов’язана з питаннями здоров’я і проблемами його відсутності. «Буде здоров’я - решта все, додасться», - так звучить це багатовікове спостереження. І дійсно, наявність або відсутність у людини цього найціннішого стану, докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого ми з вами інколи ігноруємо. Здорові люди здебільш рідко замислюються про те, як правильно і розумно влаштувати свій побут і життєдіяльність, щоб їх здоров’я залишалося міцним і надійним на тривалу перспективу. Наше власне здоров’я дуже легко втратити. Люди, що страждають тими чи іншими, особливо хронічними захворюваннями, на практиці кажен день стикаються з масою проблем, які активно відволікають їх від справжнього повноцінного життя.

Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до цих проблем і питань - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7-го квітня. Це свято увійшло в традицію, з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої нам під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7-го квітня 1948-го року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято . До 1950-го року цей день відзначався 22-го липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою.

Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи нашої охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. Профілактика та увага до нашого власного здоров’я, - є основною метою проведених медиками в цей день акцій та заходів. Численні інформаційні матеріали, брошури та буклети, семінари, виступи фахівців і навіть концерти, які приурочені цьому Дню, в простій і доступній формі пояснюють нам важливість цієї позитивної ініціативи.

Здоров’я може мати дуже дорогу ціну. І переважно це стосується спроб повернути його на своє місце. У Всесвітній день здоров’я ми бажаємо всім його надійного зберігання. Всім хворим - якнайшвидшого одужання. Медикам - хорошої матеріальної і технічної бази. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними! Зі святом Вас!

Контакти відділу соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра": 

м.Харків, вул. Плеханівська, б. 42, к. 45- 47, 4 поверї. 

телефони: (057) 7252686, 0916150998

сторінка у Фейсбук: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy/

сторінка у Інстаграм: https://www.instagram.com/slobidsky_viddil/

військовослужбовці та поліцейські різних органів, добровольці;

члени екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків і вертольотів;

співробітники розвідувальних органів України під прикриттям та особи, залучені до співробітництва з ними (в тому числі до завдань руху опору на окупованих територіях).

Всі інші подробиці у сітлмнах до публікації.

Сторінки унікальної програми «Ти як?» (http://howareu.com/) – це комунікаційна кампанія. Її мета – щоб піклування про ментальне здоров’я перетворилося для українців на щоденну звичку.

На платформах можна знайти:

доказові техніки самодопомоги та мобільні застосунки на цю тематику;

контакти гарячих ліній психологічної допомоги;

відео, що навчають перемагати стрес;

поради психологів онлайн;

вебінари світових фахівців із подолання стресу

Вимоги до прийомних батьків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю» № 565 від 26.04.2002 (зі змінами), прийомними батьками можуть бути працездатні особи, які перебувають у шлюбі або окрема особа, яка не перебуває в шлюбі.

Перший етап – включення потенційних прийомних батьків у Банк даних про сім’ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів

Другий етап – пошук дитини

Третій етап – отримання рішення про створення прийомної сім’ї

Необхідні документи:

• заява про створення прийомної сім’ї із зазначенням інформації про наявність чи відсутність кредитних зобов’язань;

• копії паспортів кандидатів у прийомні батьки;

• довідка про склад сім’ї (форма №3);

• копія свідоцтва про шлюб;

• довідка про стан здоров’я кандидатів у прийомні батьки та членів сім’ї, які проживають разом із ними (довідку про відсутність хронічних захворювань, обстеження нарколога, невролога, психіатра);

• довідка про доходи потенційної прийомної сім’ї за останні шість місяців або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку);

• довідка про наявність/відсутність виконавчого провадження щодо боргових зобов’язань;

• довідка про проходження навчання кандидатів у прийомні батьки та рекомендацію центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо включення їх до Банку даних;

• нотаріально завірену письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом із кандидатами у прийомні батьки на створення прийомної сім’ї.

Термін функціонування прийомної сім’ї.

Прийомні діти виховуються в прийомній сім’ї до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання у професійно-технічних або вищих навчальних закладах I-IV рівня акредитації – до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Після досягнення дитиною повноліття або закінчення навчання вона вибуває з прийомної сім’ї

Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг – це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення та знищення даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг, визначених законодавством. Реєстр є складовою частиною Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС).

На даний час триває робота реєстраторів у тестовому середовищі розділу про отримувачів соціальних послуг Реєстру. За результатом завершення тестового періоду реєстратори зможуть працювати у звичайному робочому режимі для внесення інформації про отримувачів соціальних послуг.

Інформація з Реєстру буде використовуватися як для здійснення відповідних контрольних заходів за надавачами соціальних послуг, так і для спрощення процедури реєстрації таких надавачів для надання відповідних послуг, спрощення процесів отримання соціальних послуг громадянами. Контроль прозорості діяльності та дотримання всіх встановлених норм у даному випадку здійснюватиметься на державному рівні.

Міністерство соціальної політики України також продовжує працювати над розвитком Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в частині створення електронних кабінетів надавачів соціальних послуг для внесення ними інформації про себе та про отримувачів соціальних послуг.

Нагадуємо, що від 16 лютого 2023 року структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних державних адміністрацій України – реєстраторам, а також надавачам соціальних послуг більше не потрібно подавати інформацію щодо надавачів соціальних послуг до Міністерства соціальної політики. Відтепер реєстратори з використанням програмних засобів ЄІССС можуть самостійно здійснювати внесення інформації про надавачів соціальних послуг до відповідного розділу Реєстру.

Отримати консультацію щодо роботи Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг можна в Міністерстві соціальної політики України, зателефонувавши за номером (044) 287-38-47, або в Державному підприємстві «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України»:

кол-центр – (044) 494-19-10;

відділ технічної підтримки – (044) 494-19-26.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Муніципальна няня - це фізична, юридична або особа-підприємець, яка надає послуги няні і з якою батьки укладають договір про догляд за дитиною до трьох років.
З 1 січня 2023р. сума відшкодування вартості послуг складає 6 700 гривень (розмір однієї мінімальної заробітної плати).
Отримати право на компенсацію послуги “муніципальна няня” мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які є батьками, опікунами дитини, яка потребує додаткового догляду, або дитини, або дитини до трьох років і є особами з інвалідністю I чи II групи і на законних підставах проживають на території України та уклали договір з муніципальною нянею.
Заяву на отримання компенсації можна подати як в паперовій так і в електронній формі.
Більше про перелік документів, виплати та звітування читайте на нашому сайті за посиланням:
https://nssu.gov.ua/socialni-poslugi/munitsypalna-niania

Рішення про створення та забезпечення функціонування дитячого будинку сімейного типу приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчими органами міських рад (далі - орган, який прийняв рішення) на підставі заяви подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, що виявили бажання створити такий будинок та поданого службою у справах дітей відповідного висновку про наявність умов для його створення з урахуванням рекомендації центру соціальних служб за результатами проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Перелік необхідних документів

Кандидати у батьки-вихователі подають до органу, який приймає рішення про створення дитячого будинку сімейного типу, такі документи:

• заяву кандидатів у батьки-вихователі про утворення дитячого будинку сімейного типу із зазначенням інформації про наявність або відсутність кредитних зобов’язань;

• копію документа, що посвідчує особу;

• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або інформація про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності);

• копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

• довідку про заробітну плату за останніх шість місяців або відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік.

• довідку про наявність або відсутність виконавчого провадження стосовно боргових зобов’язань;

• довідку про реєстрацію місця проживання особи (для кандидатів у батьки-вихователі та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);

• копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (для осіб, які перебувають у шлюбі);

• висновок про стан здоров’я - для заявників та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі;

• довідку про наявність або відсутність судимості, видану територіальним органом з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника (для кожного заявника та членів сім’ї, які проживають з ними на спільній житловій площі);

• документ, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням (для осіб, які бажають утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, - документ, що підтверджує право власності);

• документ, що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) заявника та членів його сім’ї, які проживають з ним на спільній житловій площі;

• довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками;

• письмову згоду всіх повнолітніх членів сім’ї, що проживають разом з особою, яка бажає взяти дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування, під опіку, піклування, утворити прийомну сім’ю або на власній житловій площі дитячий будинок сімейного типу, справжність підпису на якій засвідчено нотаріально, або написана власноручно в присутності посадової особи, яка здійснює прийом документів, про що робиться позначка на заяві із зазначенням прізвища, власного імені, по батькові (за наявності), підпису посадової особи та дати

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству, та інші міжнародні правові документи виділяють різні види насильства. Серед них фізичне, психологічне, сексуальне, економічне, домашнє насильство. А також примусову стерилізацію, аборт, шлюб, каліцтво жіночих статевих органів, переслідування (сталкінг), насильство під час військових конфліктів, торгівлю людьми і, звісно, гендерну дискримінацію.

Згідно зі світовими дослідженнями:

близько 90 % постраждалих від гендерно зумовленого насильства - це жінки та дівчата;

дівчата-підлітки 10-19 років є найбільшою групою ризику у вчинені сексуального насильства;

1 із 3 жінок у світі зазнає фізичного та/або сексуального насилля з боку свого партнера або невідомої особи;

1 із 5 жінок у світі, які є біженками або переміщеними особами, зазнають сексуального насильства.

Зазвичай гендерно зумовлене насильство приховується у суспільстві через традицію звинувачувати жертву і лишати безкарними злочинців. Тоді насильство стає системним.

В умовах військових конфліктів, гуманітарних криз та надзвичайних ситуацій з’являються і нові форми гендерно зумовленого насильства, наприклад, сексуальна експлуатація та наруга.

Українське законодавство за останні роки зробило кілька великих кроків вперед у питанні реагування на гендерно зумовлене насильство. Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію. Це рамковий міжнародний документ про попередження домашнього і гендерно зумовленого насильства та реагування на нього. На сьогодні в Україні діє спеціальний Закон про запобігання та протидію домашньому насильству, спеціальні норми у Кримінальному кодексі, які передбачають переслідування за види гендерно зумовленого насильства.