Тож наша злість - це лише наслідок процесів всередині нас - якихось пригнічених емоцій, незадоволених потреб. Цей гнів сигналізує, що ми (умовно) в небезпеці. Так, наш мозок сприймає накопичені емоції провини, ревнощів, розчарування тощо - як “небезпеку”. І видає  “МЕНІ ПОГАНО, ЗРОБИ З ЦИМОСЬ ЩОСЬ” у вигляді злості.

Чи було з вами таке:

• в кінці робочого дня ви повертаєтесь додому і якась дрібниця (на кшталт брудного посуду чи розлитого молока) змушує вас “вивергати лаву”?;
• ваші діти галасують, істерять, зчинили бійку і ви вже не в силах себе стримувати?;
• у вас все падає з рук, нічого не вдається і ви злитеся на себе?

Знайомі ситуації? В кожній з них гнів стає сигналом, що щось пішло НЕ так. Щось накопичилось і вибухнуло гнівом. Спробуйте опанувати себе і запитати:

✅ Чому я злюсь насправді?

✅ Які мої базові потреби незадоволені (сон, їжа, відпочинок, час на себе, спілкування)?

✅ Що може полегшити мій стан?

Метою патронату є: забезпечення права кожної дитини, яка опинилася в складних життєвих обставинах, виховуватися у сприятливому та безпечному сімейному середовищі шляхом відновлення здатності батьків (осіб, які їх замінюють) опікуватися дитиною та виховувати її, а в разі неможливості – вчинення заходів щодо захисту дитини та прийняття рішень щодо її влаштування до постійної форми сімейного виховання, яка найбільше відповідає потребам дитини.

Враховуючи нинішню ситуацію в Україні, послуга патронату над дитиною набуває ще більшої актуальності.

Хто може бути патронатним вихователем?

Патронатний вихователь – це особа, яка за участі інших членів сім’ї надає послуги з догляду, виховання та реабілітації дитини у своїй сім’ї. Помічник патронатного вихователя – його чоловік/дружина чи інший дорослий член його сім’ї.

Патронатним вихователем можуть бути громадяни України віком від 35 до 60 років (для жінки), та від 35 до 65 років (для чоловіка) які перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають на спільній житловій площі, має досвід виховання дітей, спільно з добровільним помічником.

Які основні завдання патронатних вихователів?

• забезпечення догляду, виховання, збереження життя та здоров’я дитини в період її перебування в патронатній сім’ї;

• соціально-педагогічна підтримка та сприяння медичній, психологічній і соціальній реабілітації дитини;

• створення умов для підтримки контактів дитини з її біологічними батьками, родичами, окрім випадків, коли це може завдати шкоди життю і здоров’ю дитини;

• підготовка дитини до повернення в біологічну сім’ю чи влаштування в іншу форму сімейного виховання.

Діти яких категорій можуть бути влаштовані під патронат?

До сім’ї патронатного вихователя можуть бути влаштовані діти, які потрапили в складні життєві обставини, а саме:

• новонароджені діти, залишені в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров`я, або яких відмовилися забрати батьки чи інші родичі;

• підкинуті, знайдені діти;

• безпритульні діти;

• діти з сімей, в яких існує загроза їх життю та здоров‘ю;

• діти, які зазнали насильства, жорстокого поводження;

• діти, батьки або особи, які їх заміняють, померли, безвісно відсутні;

• діти, переміщені із тимчасово окупованої території, або району проведення бойових дій ;

• інші діти, які за різних обставин певний час не можуть перебувати у власній сім‘ї або їхні батьки чи особи, які їх заміняють, не можуть піклуватись про них;

• неповнолітні вагітні дівчата.

Яку підтримку будуть отримувати патронатні вихователі?

Патронатні вихователі отримують заробітню плату 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць за надання послуг та 2 прожиткових мінімумів на утримання дітей відповідно до їхнього віку та кількості. Розмір оплати збільшується на 10% за кожну дитину віком до 1 року, дитину з інвалідністю.

Зокрема, у них може з’явитися відчуженість, тривожність, безсоння, спостерігатися погіршення стану здоров’я тощо.

У таких випадках психологічний хаб Національного інформаційного бюро (НІБ) рекомендує:

• За можливості рідним необхідно дозувати інформацію (особливо негативного характеру).

• Приділяти звільненому з полону увагу, але не розпитувати про те, чого він не хоче розповідати.

• Переконати того, хто був у полоні, пройти лікування, реабілітацію, а також відвідувати психолога.

• Після цього підтримувати звільненого з полону під час працевлаштування чи громадської діяльності тощо.

Нагадаємо, щоб звернутися за психологічною підтримкою до хабу, достатньо зателефонувати на гарячу лінію НІБ за коротким номером: 16-48 і залишити заявку

Не дарма у світі створили особливе свято для вшанування мами — День матері. В Україні його традиційно святкують в другу неділю травня. 2023 року ця важлива дата припадає на 14 травня. Запроваджене воно було указом президента України від 10 травня 1999 року.

В деяких інших країнах світу День матері щороку святкують 13 травня.

В цей день прийнято не лише дарувати подарунки своїм матерям, але й приходити до них у гості, вітати за допомогою листівок та теплих слів.

В Україні День матері почали святкувати 1999 року. Мама в нашій країні з давніх-давен вважалася справжньою берегинею домашнього вогнища і саме тою людиною, до якої діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою. І, хоча офіційно День матері з'явився в Україні порівняно недавно, шанують її українці набагато довше. До прикладу, в Канаді українська діаспора почала вітати своїх матерів ще на початку XX століття (1928 року), а в західних регіонах Україні така ініціатива з'явилася через рік після цього.

В другу неділю травня у Львові традиційно влаштовували концерти, що були присвячені матерям. За радянської влади свято заборонили і так тривало дуже довго — аж до 1999 року. Цікавий факт: за часів Київської Русі і козаччини існувало свято — день Пречистої Діви Марії. Цього дня було прийнято вітати жінок, особливо матерів.

Сьогодні в День матері діти показують найріднішим людям свою повагу і любов. На її честь пишуть вірші, складають пісні, дарують подарунки і несуть букети свіжих квітів.

Звертаемо Вашу увагу, що соціальні послуги ви можете отриммати за адресою: м. Харків, вул. плеханівська, б 42 4 поверх, к. 45-47 попередньо записавшись на прийом за телефоном 091-61-50-991

ЩО ЗРОБИТИ ДЛЯ ЕМОЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ:

РЕЛАКСУЮЧЕ ДИХАННЯ: вдих робимо на 2 рахунки, видих – на 4 рахунки. Повторюємо 5 хвилин. Потім вдих робимо на 3 рахунки, видих – на 6. Повторюємо 5-10 хвилин. Це дихання стабілізує емоційний стан, знижує дратівливість та зменшує тривожність або паніку.

БАЛАНСУЮЧЕ ДИХАННЯ: великим пальцем закриваємо праву ніздрю. Вказівний та середній пальці розміщуємо на лобі. Робимо вдих через ліву ніздрю. Після цього закриваємо ліву ніздрю безіменним пальцем та робимо повільний видих через праву ніздрю. Вдихаємо через праву ніздрю, закриваємо її та повільно видихаємо через ліву. Продовжуємо почергове дихання 10-15 хв. Воно балансує праву та ліву півкулю мозку та емоційний стан людини.

РЕЛАКСАЦІЯ. Ввімкніть музику для релаксації (йоги, медитації). Треба лягти на спину, заплющити очі та дати всьому тілу розслабитись. Можна уявити, що ви відпочиваєте на теплому піску, розслаблене тіло занурюється у м‘який пісок. Залишатися у положенні 15-20 хв.

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ «СОНЦЕ ТА ДОЩ». Сядьте у зручне положення на подушку чи на стілець. Заплющте очі. Підніміть догори руки, уявно візьміть у свої долоні теплий шматочок сонця та покладіть його у середину живота. Почніть дихати животом – на вдихові живіт розширюється і стає більшим, на видиху – звужується. Уявляйте всередині живота яскраве сонце. Дихати потрібно 10 хвилин.

Далі уявіть, що ви знаходитесь у красивому зеленому лісі. Покладіть долоні на коліна, відкривши догори. Уявіть, що з неба пішов теплий літній дощ, цілющі ароматні краплини освіжають все тіло. Кожна клітина вашого організму відновлюється та наповнюється силою. Звісно, краще робити профілактику емоційного виснаження. Тому рекомендую виділяти 1 годину в день для йоги, цигун, дихальних практик чи медитації. Все можливо, якщо домовитись із партнером/кою або робити практику, коли діти сплять. Це працює!

Чекаємо Вас за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, б. 8, к. 7, 9, за попереднім записом: 067-195-31-41, також ми відвідуємо отримувачів послуг за адресами їх фактичного проживання  

Співробітники Відділу завжди готові прийти на допомогу всім, хто її потребує, та співпрацювати з різними установами та організаціями всіх форм власності, заради благополуччя та добробуту сімей Основ`янського району м. Харкова.

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» інформує, що Центр соціальної та психологічної підтримки «Мирне небо Харкова» запрошує бажаючих на цікаві та корисні заняття. Вони розраховані для дітлахів та дорослих, працюють логопедичні групи, заняття з психологом. Це можливість знайти нових друзів, отримати позитивні емоції та нові знання. Усі послуги надаються безкоштовно.

Центр розташований за адресою: м. Харків, просп. Людвига Свободи, буд. 50-Б.

Для відвідування бажано попередньо зареєструватися за телефонами: 0974939297 (з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 18.00); 0671273050 (з понеділка до суботи з 11.00 до 18.00).

Розклад занять можна знайти тут: t.me/myrnenebo_hub4.

Сподіваємося, ця інформація стане в нагоді тим, хто потребує підтримки у нелегкий час війни, щоб задовольнити потреби в психологічній та соціальній адаптації до реалій важкого сьогодення.

Відділ соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» продовжує надавати соціальні послуги родинам, які перебувають у складних життєвих обставинах. Робота з ними направлена на вибір сім’ями шляхів розв’язання проблем, допомогу у формуванні позитивної мотивації, знаходження доступних і сприятливих можливостей та ресурсів, профілактику з питань гігієни психологічного здоров’я, адаптації до зміни соціальної активності. Членам родин надаються індивідуальні консультації щодо соціального захисту населення, соціально-правових питань, стосовно видів соціальної допомоги, питань отримання соціальних послуг, засобів реабілітації та умов їх отримання. Спеціалісти Відділу здійснюють сприяння у встановленні зв’язків з іншими фахівцями, підприємствами та організаціями. Робота допомагає родинам формувати впевненість у собі, самоповагу, навички спілкування та розв’язання конфліктних ситуацій, що є вкрай необхідним для поліпшення відносин та позитивної взаємодії із соціальним середовищем.

У середині 19 століття з ініціативи Жана Дюнана вперше стали створюватися групи добровольців, які надавали допомогу пораненим на полях битв. А в 1863 році за його ініціативою була скликана конференція, що поклала початок міжнародному комітету Червоного Хреста.

Офіційно назву Міжнародний Червоний Хрест було затверджено в 1928 році на 13-й міжнародній конференції в Гаазі.

На 25-й міжнародній конференції Червоного Хреста, що відбулася в жовтні 1986 року, було затверджено нову назву організації – Міжнародний рух Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МЧЧХ).

Міжнародний рух діє в ім’я гуманності уже понад 150 років і складається з Міжнародного Комітету Червоного Хреста; Міжнародної Федерації Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця; профілактичних, рятувальних і медико-соціальних заходів. Людей об’єднують у його лавах найкращі риси та устремління – доброта, співчуття, милосердя.

Товариство Червоного Хреста України було організоване у 1918 році. За часів незалежності України Червоний Хрест об’єднує близько 15 мільйонів ентузіастів. Їхні дії реалізуються в найширшому діапазоні – від піклування про немічних, хворих і самотніх до участі у ліквідації наслідків стихійних лих, аварій, катастроф. Вони не були байдужими до проблем Чорнобильської трагедії і не залишаються осторонь бойових дій в Україні. Разом з іншими волонтерами вони збирають кошти для біженців і поранених, забезпечують їх харчами, постільною білизною, одягом і по можливості помешканням. Вони завжди перші там, де потрібна їх негайна допомога

Кімнату можуть відвідувати діти з психологічним навантаженням, у тому числі пов'язаним з війною (групові заняття), діти з неврологічними ураженнями та порушенням опорно-рухового апарату (індивідуальні або заняття у мінігрупах).

Також у кімнаті психологічної реабілітації, фахівці працюватимуть із дітьми, які перебували в зоні бойових дій, на окупованих, а згодом звільнених територіях чи стали вимушеними переселенцями, а також з дітками, які й до війни мали психічні чи неврологічні розлади. Загалом тут допомагатимуть дітям долати стресові стани, боротися зі страхами і тривожністю.