Салтівський р-н
Дітям до 3-х років мультики не рекомендується дивитися. Вони їм просто не потрібні. Але часом вони потрібні батькам. У такому разі тривалість не більше 10 хвилин! З 3-х до 4,5-5-ти років - по 20-25 хвилин на день. Або один повнометражний мультфільм на вихідних на тиждень. З 6 до 8 років - в ідеалі по 30-40 хвилин на день. І це час перегляду не тільки мультиків, а й гри на різних гаджетах.
Контент
Найкращий варіант сидіти з дитиною і РАЗОМ дивитися мультики: натискати на паузу і обговорювати те, що вона побачила, говорити про те, що добре і що погано, як могло бути інакше і які висновки можна зробити!
Але як зазвичай буває: мама посадила дитину дивитися мультик і пішла - перепочити або робити свої справи. І ми АБСОЛЮТНО не звинувачуємо нікого. Мамам буває складно і це зайва хвилинка елементарно чаю випити! Саме тому контент ДУЖЕ важливий! Ви маєте бути впевнені на 100% у тому, що дитина почерпне з мультика саме те, що не зашкодить їй і оточуючим!
Раніше не було такої великої кількості мультфільмів. Зараз 24/7 як мінімум 3 канали транслюють мультики і не варто забувати про YouTube. І так, діти набагато з більшим бажанням сидітимуть і дивитимуться телик, а не займатимуть себе іграми, книжками, домашніми справами.
Напруга
Більшість з сучасних батьків теж виросла на мультиках! Проте, лише подумайте, яке співвідношення мультики/живе спілкування і рух було у вашому дитинстві і яке зараз.
Ви бігли дивитися улюблений мультфільм, а потім віддавали ту емоційну напругу у хованках (чи інших активних іграх) з друзями чи батьками. А зараз Ваші діти мають достатньо активності та живого спілкування?
У багатьох батьків є проблема - не можуть вмовити дитину піти гуляти, одягатися не хоче. Або не хоче грати сам. Школярі не вміють дружити, не хочуть робити уроки.. Так, звісно, не хочуть. Цілком зрозуміло - це «легкий» дофамін, простий спосіб отримати задоволення.
Запамʼятайте: це Ваша дитина і виключно Ваша відповідальність!Хто ЗАВЖДИ дотримується цих 3 правил: обмеження за часом, сумісний перегляд і обговорення та достатнє фізичне навантаження після перегляду? Ми Вами щиро захоплюємося.
ХМЦСС «Довіра»
Всі небайдужі до свого психологічного здоров'я, запрошуються відвідати (та відвідувати систематично) Групу взаємопідтримки для БАТЬКІВ та всіх хто має відношення до спілкування з дітьми.
Це безпосередній та безпечний контакт, обмін досвідом та знаннями, в тому числі і тих, що поліпшують стосунки з дітьми.
Метою групи є подолання проблем між дітьми та дорослими, які виникають в результаті сьогоденнішніх обставин: переміщення, втрат, форми навчання,стресів, психологічних травм, тощо.
Щоразу Групу взаємопідтримки супроводжуватиме психологиня Центру допомоги врятованим.
Запрошуємо щоп'ятниці та за попереднім записом:
050-88-021-00 - Євгенія
Центр допомоги врятованим створений за ініціативи Офісу Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, за сприяння Урядової уповноваженої з питань гендерної політики, у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA), за фінансової підтримки урядів Бельгії, Франції, у співпраці з місцевими органами влади та виконавчим партнером БО МБФ "Ініціатива"
Слобідський р-н
Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба всіх теплокровних тварин і людини. Характеризується тяжкими ураженнями центральної нервової системи і закінчується смертю.
На сказ хворіють всі теплокровні тварини. Найбільш чутливі лисиці, щури, вовки, хом’яки, коти, собаки, борсуки, кажани, велика рогата худоба.
Джерелом збудника сказу є хворі тварини, що виділяють вірус головним чином із слиною. В містах джерелом збудника є головним чином безпритульні собаки. Вважається що хвора собака може переносити хворобу на 20-80 км. Від місця зараження.
Низькі температури консервують вірус. Температура 60 С інактивує його за 5-10 хвилин; 70 С миттєво. Дезінфекційні засоби діють на вірус згубно.
Зараження свійських тварин відбувається при контакті з хворими представниками дикої фауни та безпритульними собаками і котами. Свійські тварини а також людина, заражаються через укус або при обслинені пошкодженої поверхні тіла.
Симптоми захворювання: інкубаційний період різної тривалості – від 10-14 днів до 3 місяців, а іноді і до 18 місяців і залежить від наступних причин:
- віку тварин: чим молодша тварина тим період коротший;
- ступеня індивідуального сприйняття (1% собак та лисиць природно стійкий до вірусу сказу);
- характеру укусу – наявність або відсутність нервово-рецепторної зони, глибини укусу;
- умов утримання (стомлення, голод);
- кількість та біологічні властивості вірусу сказу, що потрапив в організм.
Клінічні ознаки вірусу сказу, що потрапив в організм найбільш вивчені у собак. Вони хворіють буйною, тихою (або паралітичною)атиповою, зворотньою та абортивною формами.
Буйна форма продовж 6-11 діб і має три стадії. У першій тварина уникає людей, ховається у темні місця або навпаки ластиться. Друга стадія – збудження або маніакальна. Третя -паралітична або депресивна.
Паралітична або тиха форма. Сказ при цій формі клінічно не супроводжується збудженням або агресивністю. На першому плані виступають швидко прогресуючі паралічі. Перебіг хвороби коротший, ніж при буйній.
Атипова форма захворювання характеризується підгострим перебігом, стадії збудження немає. Добре виражене виснаження, атрофія моторної мускулатури та гастроентерити.
Діагностика: попередній діагноз ставиться на основі клініко-епізоотичних, патолого-анатомічних даних: кінцевий діагноз результати лабораторних досліджень.
Надійним засобом профілактики сказу є щорічне щеплення сприятливих тварин відповідними вакцинами. Крім того якщо тварині були нанесені покуси іншими свійськими тваринами або дикими (лиси) можливе в першу добу вимушене вакцинування проти сказу.
Імунітет утворюється через 10 днів після вакцинації, при цьому в крові з’являється віруснейтралізуючі антитіла.
При нанесенні покусу підозрілої на сказ тварини необхідно негайно промити рану мильним розчином та звернутися до медичної установи. Тварину яка нанесла покус забивати заборонено, її необхідно ізолювати та звернутись до ветеринарної установи.
Бережіть себе!
Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»
м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб.45,46,47
тел. 0916150998
Київський р-н
Секція, студія, додаткові заняття чи улюблене домашнє хобі – у будь-якому випадку це завжди чудовий спосіб заповнити вільний час дитини корисною і цікавою справою.
Отримувати задоволення, розвивати свої здібності і гарно проводити дозвілля дитина може лише у тому випадку, коли заняття вибрані правильно. В іншому випадку малеча буде нудьгувати, уникати занять, а згодом і взагалі перестане ними займатися. Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» підготував для відвідувачів сайту корисні поради психолога, які допоможуть батькам зробити правильний вибір у цьому напрямку.
Бажання дитини – ключовий пункт
Спочатку батькам необхідно з’ясувати справжні бажання і вподобання дитини, а не просто записати її в перший-ліпший гурток. Для цього потрібно поспілкуватися з дитиною, поспостерігати за нею, що саме їй подобається і якій справі вона присвячує вільний час.
Пастка небажання
Трапляються випадки, коли дитина відмовляється ходити на заняття після декількох відвідувань, розчаровується у своїх вміннях і бажаннях. В такому разі батькам необхідно пояснити дитині, що для отримання високого результату у будь-якій справі необхідно набути певних навичок. Запевніть її, що вона здатна подолати тимчасові труднощі, а до успіху потрібно йти наполегливо, крок за кроком.
Як допомогти дитині зрозуміти свої бажання?
Інколи дитині надто складно зрозуміти, що їй дійсно подобається, чим би їй хотілося займатися на постійній основі. Деяким дітям навпаки, взагалі нічого не подобається і їм нічого не хочеться. Для виявлення дитячих здібностей батькам потрібно протягом деякого часу пропонувати дитині вибрати з двох один вид діяльності:
Простежте уважно, які саме заняття найчастіше обирає дитина – так ви зможете разом із нею підібрати найбільш підходящий варіант.
Спочатку покажіть, а потім запитуйте
Коли дитина не знає, які заняття їй до душі, або вагається у своєму виборі між декількома варіантами, необхідно показати їй все на практиці. Замість довгих розповідей і обговорень краще віддати її на пробне заняття за декількома напрямками. Так вона зможе дізнатися певні деталі і зможе зробити більш обдуманий і зважений вибір.
Коли дитина нічого не хоче
Досить часто трапляється так, що дитина зовсім не має бажання відвідувати будь-які гуртки. В такому випадку батькам слід детально розібратися у ситуації – чому вона сторониться обрати і займатися улюбленим хобі. Інколи причиною такої поведінки є надмірна завантаженість – школа або дитячий садок, додаткові заняття зі шкільних предметів чи велика кількість домашніх завдань. Деякі діти досить важно адаптуються до нових умов – проявляють сором’язливість, нервують, стають скутими. В такому випадку батькам краще звернутися за допомогою до фахівця – тренера, педагога чи психолога, який допоможе розібратися у ситуації і знайти правильний вихід із неї.
Поради психолога для гіперактивних дітей
Поради психолога для сором’язливих дітей з труднощами у спілкування
Шановні батьки! Інколи дитина не хоче слухати поради батьків чи психолога. У такому випадку можна м’яко наполягти на певному варіанті, але без зайвого тиску. Батькам також слід час від часу переглядати разом із дитиною перелік гуртків, бо він, як і інтереси дитини, змінюються.
Наші контакти:
м. Харків, вул. Алчевських, 5
тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)
сайт: http://dovira.kh.ua/
facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy
instagram: www.instagram.com/css.kievrajon
Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»
ХМЦСС «Довіра»
У межах проєкту «Ти як?» розробили поради щодо того, як запропонувати близькій людині звернутися до психолога, якщо в цьому є потреба. Їх опублікувало Міністерство охорони здоров’я
Отже, якщо з певних причин людина не може самостійно наважитися на прийом у психолога, спробуйте таке:
1. Поговоріть з близькою людиною наодинці в тихому місці. Оберіть час, коли вона максимально розслаблена і спокійна.
2. Розкажіть, що саме вас непокоїть, і наведіть конкретні приклади. Адже людина може не усвідомлювати, що має проблему.
3. Будьте терплячими й не засуджуйте. Людина може все заперечувати та захищатися. У такій ситуації не ображайтеся й обережно підбирайте слова. Скажіть, що ви хвилюєтеся за неї.
4. Поділіться власним досвідом щодо прийому у психолога чи досвідом друзів, якщо такий є.
5. Розкажіть про конфіденційність. Професійний психотерапевт ніколи й нікому не розкаже того, чим поділиться з ним пацієнт.
6. Допоможіть знайти спеціаліста.
7. Запропонуйте іншу практичну допомогу: посидьте з дітьми чи допоможіть із хатньою роботою, поки людина буде у психолога. Або сходіть з нею на прийом.
У випадку, якщо людина все ж відмовляється від професійної допомоги, просто будьте поруч, слухайте та підтримуйте її, а також за можливості допомагайте з побутовими справами
ХМЦСС «Довіра»
В Офісі Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, нагадують: якщо вам вдалося знайти нову інформацію про рідну людину, повідомте її фахівцям кол-центру.
Всі отримані дані опрацьовують фахівці аналітичного відділу. Така взаємодія з родичами зниклих осіб прискорює пошукову роботу.
Повідомити додаткові факти про зниклих безвісти у будні дні можна за номером гарячої лінії: 0 800 339 247 або ж особисто Уповноваженому за телефоном: (099) 792 01 26.
У вихідні можете надсилати повідомлення у Viber і Telegram за номером: (095) 896-04-21.
ХМЦСС «Довіра»
«Вільна» – це безпечний простір, де кожну жінку і дівчину, що перебуває у складній життєвій ситуації зможуть підтримати.
Розклад занять у просторі:
Середа 16.08.2023
11.00 - Тематичний інтенсив "Види насильства та як їх ідентифікувати?"
14.00 - Творчий воркшоп для дітей
16.00 - Тренінг з розвитку лідерських якостей
18.00 - Українська мова
Попередній запис за телефоном: 095-796-52-29
ХМЦСС «Довіра»
Під час літніх канікул діти мають багато вільного часу і не обтяжені, на їхню думку, більшістю обов'язків школяра. Проте батькам важливо правильно організувати цей час і наповнити його корисностями — інакше стан дитини може погіршитися, відсутність режиму може мати негативні наслідки.
Серед найпоширеніших проблем відзначаємо:
Щоб цього уникнути, разом з дитиною виконайте низку простих кроків, що сприятимуть її комплексному розвитку, а у вільний від школи період ще й зроблять щасливою: разом організуйте режим дня, якого дитина має дотримуватися протягом літніх канікул. Нехай цей розклад не дуже відрізняється від звичного під час шкільного навчання.
1. Дитина має прокидатися вранці, а не пообіді.
2. Пропишіть орієнтовний графік харчування на день, що міститиме основні прийоми їжі.
3. Домовтеся про ранкову гімнастику та щоденні прогулянки на свіжому повітрі.
4. Оформіть ваші домовленості із дитиною як нагадування — просто і зрозуміло. Створіть разом яскравий плакат з основними пунктами. Для старших дітей чудово підійде щоденник або планер, у якому вони фіксуватимуть справи на день.
Наповніть канікули постійними активностями. Відвідайте з дитиною декілька занять різних гуртків (малювання, танці, конструювання тощо), щоб вона сама обрала найцікавіше. Підтримайте вибір дитини. Можете запропонувати літній табір. Він буває різних форматів і спрямувань. Але не тисніть на дитину — її рішення має бути добровільним.
Заздалегідь домовтеся про обмеження у використанні гаджетів. Відведений час для гри за комп'ютером чи в телефоні має бути сталим. Допоможіть дитині віднайти ціль, яку вона зможе досягти протягом літніх канікул. Наприклад: навчитися плавати, малювати у стилі реалізму, поліпшити техніку читання тощо. Запропонуйте дитині години ненасильницького навчання. Доберіть разом цікаві книжки, розвивальні ігри, завдання, з якими можна закріпити шкільні знання та водночас весело провести час. Визначте для дитини посильні домашні обов'язки. Це привчатиме її до підтримання чистоти, охайності, визначатиме її важливість та зону відповідальності в житті сім'ї. Будьте прикладом для дитини. Якщо ви заборонятимете їй грати в телефоні, а самі постійно триматимете його у руках, дитина теж не дотримуватиметься цього правила. Домовтеся, що режим дня стосується всіх членів родини. Тоді і дитина наслідуватиме ваші дії, а в родині пануватиме взаєморозуміння і взаємопідтримка.
Діти легко захоплюються новими справами, швидко засвоюють і дотримуються правил, які самі встановили та з якими погодилися. Літні канікули мають минути під гаслом «Ще більше цікавого». Такий підхід допоможе дитині без особливих труднощів повернутися до навчального процесу і з готовністю здобувати нові знання.
Салтівський р-н
Усі діти різні. У світі годі знайти дві абсолютно однакові дитини. Навіть близнюки, котрі мають однакову зовнішність, відрізняються характерами. Кожна дитина має унікальні особливості, тому некоректно порівнювати її з іншими дітьми.
У сучасному розвиненому світі люди все ще не припиняють порівнювати себе з іншими людьми – за зовнішнім виглядом, рівнем освіти, успіхами на роботі, станом здоров'ям тощо. Коли порівняння стосується дітей, можна подумати, що їх оцінюють лише за діяльністю, не помічаючи в них живих людей. Досить часто можна почути фрази: «Чим займається ваша дитина?», «Що в неї добре виходить?» тощо. Дітей оцінюють так, ніби купують мобільний телефон або автомобіль. Батьки звикли так робити, бо порівняння – це частина людської природи.
Дорослі звикли порівнювати своїх дітей не тільки з чужими, а й із близькими родичами – двоюрідними братами, сестрами тощо. Від батьків часто можна почути розмови про те, хто з дітей вищий, у кого який колір волосся... Але якщо вашу дитину порівнюють з іншою дитиною, це не повинно вплинути на ваш підхід до виховання.
Що відбувається, коли ви порівнюєте дитину з однолітками?
Порівняння негативно позначається на зростанні й розвитку дитини. Негативний ефект від порівнянь відчувають і батьки. Вони починають думати: «Ми погані батьки», «Ми недостатньо робимо для своєї дитини» тощо.
1. Недовіра в таких ситуаціях призводить до того, що батьки починають виховувати дітей за допомогою умовлянь;
2. Невпевненість у собі, яку відчувають батьки в таких ситуаціях, знижує їхню самооцінку. Згодом це передається й дітям;
3. Порівняння спричиняє погіршення взаємин між батьками й дитиною;
4. Дитина росте в негативному середовищі, яке перешкоджає її розвитку.
Як уникнути порівнянь?
Завжди нагадуйте собі, що порівняння неминуче. Спілкуючись з іншими батьками, ви мимоволі порівнюватимете свою дитину з чужими дітьми. Але ви у змозі тримати дитину подалі від такого середовища й намагатися самим рідше вдаватися до порівнянь.
Порівняння й конкуренція – це певний спосіб життя. Не дозволяйте порівнянням міняти ваші звички й способи взаємин із дитиною.
Зосередьтеся на тому, чого ви вже досягли, що у вас добре виходить. Подумайте, як вам пощастило, що ви маєте таку дитину.
У кожної людини є певні слабкості. Не переймайтеся із цього приводу. Не варто зосереджуватися на недоліках, краще подумайте, які сильні сторони властиві вам і вашій дитині.
Пишайтеся своєю дитиною. Радійте кожному моменту, який ви проводите разом.
Ми чудово знаємо, що ніхто не досконалий. Але іноді усвідомлення власної недосконалості змушує нас засмучуватися. Усі батьки прагнуть, аби їхня дитина була найкращою у всьому. Але якщо у вас або вашої дитини щось виходить не досить довершено, – не біда. Учіться бути щасливими за будь-яких обставин і навчіть цього дитину. Намагайтеся вдосконалюватися в ролі батьків і краще розуміти свою дитину.
Усі батьки дотримуються власного стилю виховання. Тому немає сенсу порівнювати себе з іншими батьками. Навчитися виховувати дитину можна тільки на власному досвіді. А відтак радимо сприймати цей процес як подорож, а не змагання. Вам завжди буде замало того, що ви маєте, і ви завжди прагнутимете чогось більшого. Порівняння – це нескінченний процес, тому зберігайте позитивний настрій. Зрозумійте, що дитині цілком достатньо того, що вона вже має. Радійте цьому – і рано чи пізно ви навчитеся жити без порівнянь.
Київський р-н
Зовсім скоро наші діти знову підуть на навчання – хтось до школи, а хтось до вишу. Не важливо, де навчається ваша дитина, головне, щоб вона мала справжню жагу до знань і хотіла вчитися.
Досить часто сучасні батьки стикаються з проблемою відсутності мотивації до навчання у дитини. З чим це пов’язано і як виправити таку ситуацію? Відповідь на це питання для відвідувачів сайту підготував Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».
Головне для батьків – правильно і своєчасно застосовувати нижченаведені правила. Такий підхід допоможе у найближчій перспективі вмотивувати дитину до навчального процесу і значно підвищить рівень її успішності.
1. Прищеплюйте любов до читання.
Читання сприяє збільшенню словникового запасу, допомагає мозку дитини швидше думати, а також більш якісно спілкуватися з оточенням. Навички, отримані під час читання, здійснюють позитивний вплив на весь процес навчання, а надто на гуманітарні предмети.
2. Уменшіть контроль над дитиною.
Коли дитина відчуває себе під постійним контролем дорослих або втрачає власний контроль над навчанням, вона часто взагалі відмовляється вчитися. Дозволяйте дитині самостійно обирати позакласні заняття – чим більший внесок ви зможете надати в її навчальному середовищі, тим більш зацікавленою та мотивованою стане дитина до навчання.
3. Заохочуйте відкрите та щире спілкування.
Постійно мотивуйте дитину висловлювати власну думку щодо того, як відбувається навчання – це додасть їй сміливості та впевненості у собі і власних силах. Створіть відкриту атмосферу, де їй буде комфортно висловлювати свої думки, симпатії та антипатії.
4. Орієнтуйтеся на інтереси дитини.
Мотивуйте дитину досліджувати різноманітні теми та предмети, які викликають у неї захоплення. Частіше обговорюйте з нею те, що цікавить її насправді – улюблене хобі, яке допомагає їй розвиватися і краще пізнавати навколишній світ.
5. Заохочуйте різні стилі навчання.
Існує сім основних стилів навчання: зоровий, слуховий, вербальний, фізичний, логічний, соціальний та усамітнений. Хтось краще сприймає інформацію на слух, комусь треба побачити власними очима чи доторкнутися, щоб зрозуміти найважливіше. Визначте з дитиною, як вона краще сприймає інформацію і підтримуйте найефективніший для неї стиль.
6. Діліться своїм ентузіазмом щодо навчання.
Користуйтеся будь-якою можливістю дізнатися зі своєю дитиною щось нове. Коли вона побачить, яку радість і захоплення приносить у ваше життя навчання, вона також почне розділяти ваш ентузіазм щодо вивчення нового.
7. Застосовуйте гейміфікацію.
Використання ігрових технологій як освітнього інструменту надає можливості для глибшого навчання, допомагає мотивувати вчитися. Коли дитина активно займається грою, її розум відчуває задоволення від вивчення нової системи.
8. Зосередьтеся на тому, що вивчає дитина.
Сконцентруйтеся на навчальному досвіді дитини, а не на результатах її навчання у вигляді оцінок. Це допоможе дитині зрозуміти, що фактичне навчання є важливішим, ніж оцінки на тестах.
9. Підтримуйте дитину в організації свого навчання.
Допоможіть дитині впорядкувати підручники, зошити та завдання – це дасть їй можливість відчути мотивацію до навчання. Будьте терплячими, але послідовними, допомагаючи дитині організувати її шкільне приладдя та завдання.
10. Визнавайте та відзначайте досягнення.
Навіть якщо досягнення дитини є не дуже значними, їх все одно потрібно відзначати. Завжди використовуйте позитивне підкріплення як інструмент для мотивації навчання з дитиною.
11. Зосередьтесь на сильних сторонах дитини.
Зосередження на сильних сторонах є життєво важливим для здорового емоційного і академічного розвитку та прогресу дитини. Така концентрація є ще однією формою позитивного підкріплення, яке мотивуватиме її продовжувати вчитися.
12. Зробіть кожен день днем навчання.
По можливості заохочуйте дитину досліджувати навколишній світ, ставити запитання та встановлювати зв’язки. Підтримуйте в ній критичне мислення, обговорюючи різні суспільні проблеми, новини та її особисті переживання.
Дотримання батьками цих простих порад у повсякденному житті допоможе дитині розвинути в собі внутрішню мотивацію вчитися в класі, вдома чи в будь-якому іншому місці.
Наші контакти:
м. Харків, вул. Алчевських, 5
тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)
сайт: http://dovira.kh.ua/
facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy
instagram: www.instagram.com/css.kievrajon
Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»
Всього: 2135