З одного боку, цифрові технології розширюють кругозір, забезпечують доступ до великого обсягу нової інформації, сприяють комунікації. Але з іншого боку, вони все частіше відводять з реального світу, призводять до залежності, подібно до наркотичної. Навіть з’явилися терміни “електронний кокаїн”, “цифровий героїн”.

Негативний вплив цифрових гаджетів посилюється в залежності від кількості часу, проведеного дітьми перед екраном. Дослідження показали, що діти у віці від 8 до 18 років в середньому проводять 7,5 годин на добу, втупившись у гаджети.

І якщо дошкільнята перебувають на свіжому повітрі хоча б 1,5 години, то після 7 років їх вже складно відправити на вулицю для рухливих ігор. Вони вважають за краще залишатися вдома перед комп’ютерами або смартфонами.

До чого можуть призвести подібні негативні тенденції?

1. Відсутність постійного контакту з батьками у дітей до п’яти років може привести до дефіциту уваги, когнітивних затримок і порушень в навчанні.

2. Затримка розмовних навичок.

3. Обмеженість у рухах і відсутність ігрової активності на свіжому повітрі уповільнюють не тільки фізичний розвиток, а й функціонування мозку.

4. Виникають проблеми з повноцінним сном.

5. Знижується успішність у школі.

6. Зростає жорстокість і агресивність.

7. Частіше проявляються психологічні проблеми (дитяча депресія, тривога, проблемна поведінка);
при спробах забрати гаджети проявляється істеричність.

Якщо ви відмітили хоча б один пункт з наведених вище, то це привід задуматися, наскільки ваша дитина залежна від гаджетів, і вживати заходів.

Ви не зможете зупинити технічний прогрес, але вибрати найбільш прийнятний варіант доступу до цифрових носіїв – ваш обов’язок як батьків, відповідальних за життя і здоров’я дітей.

В зазначеному напрямку роботи одним з найголовніших чинників є раннє виявлення сімей, які потребують сторонньої допомоги, з метою профілактики сімейного неблагополуччя, своєчасного виявлення проблем та надання відповідної якісної допомоги. Тому що в існуючих нині в Україні соціально-економічних умовах значна кількість українських сімей потребує соціального захисту і допомоги, які тією чи іншою мірою надаються державними та громадськими організаціями й базуються на відповідній нормативно-правовій базі.

Робота фахівців із соціальної роботи Відділу вимагає міжвідомчої співпраці, формування в кожному окремому випадку команди з представників різних підрозділів виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськості для вирішення ключових проблем отримувачів соціальних послуг.

Основне завдання фахівців із соціальної роботи - бути помічником для кожної родини, яка потребує допомоги. Насамперед для сімей, які ризикують потрапити у складні життєві обставини внаслідок втрати роботи членами сім’ї, інвалідності, тяжкого захворювання, насильства над дітьми, розлучення, повернення одного з батьків після відбування покарання в місцях позбавлення волі, неналежного виконання батьківських обов’язків тощо.

«Пакунок малюка» або бебі-бокс – це одноразова натуральна допомога від держави сім’ям, в яких народилася дитина. Головною метою реалізації даної програми є підтримка родин та надання необхідної допомоги у забезпеченні належного догляду за новонародженим.

Перші пакунки для немовлят почали видаватися ще у 2018 році. За цей час по Україні було видано близько 700 тисяч одиниць. Можливим є також варіант отримання грошової компенсації замість «пакунку малюка», але переважна більшість батьків все одно обирає перший варіант. До бебі-боксу входять більше вісімдесяти необхідних речей і засобів, які є дуже актуальними в перші місяці життя дитини.

Завдяки спілкуванню з родинами, в яких виховуються маленькі діти, на початку цього року на державному рівні було прийнято рішення про виключення та включення деяких позицій в «пакунок малюка». Так, з нього були видалені непотрібні речі та ті, з яких діти досить швидко виростають. Замість них були включені:

• Ковдра більшого розміру;
• Багаторазові вологостійкі пелюшки;
• Теплі речі.

Також текстильний слинявчик було замінено на силіконовий. З метою додаткової поінформованості батьків, партнерська організація UNICEF Ukraine додала до дитячого боксу порадник «Від народження до року».

Отримати «пакунок малюка», як і раніше, можна у пологовому будинку. За умови, якщо він тимчасово відсутній у закладі, протягом тридцяти календарних днів із дня народження дитини можна подати заяву на отримання бебі-боксу до органів соціального закладу населення або до центру надання адміністративних послуг за місцем проживання чи перебування.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Мешканцям району наголошено: на можливі шляхи зараження, необхідність уникнення безладних статевих зв'язків і використання під час сексу контрацепції, важливість проходження огляду у лікарів (гінеколога, уролога).

Дітки разом з матерями та татусями вчилися виготовляти сімейні оберіги — ляльки-мотанки. Це сімейне дозвілля дає можливість присвятити час одне одному, за спільною справою уважніше придивитися до своїх дітей, обговорити сімейні питання. Наприкінці заходу родини отримали благодійну допомогу.

Учасників привітали директор Департаменту у справах сім'ї, молоді та спорту Олександр Власенко і заступник голови райадміністрації Ірина Корнєва. Конкурсантам вручили пам'ятні статуетки, дипломи департаменту та грамоти адміністрації району. Загалом було визначено 11 переможців і 22 лауреатів у різних номінаціях. 

Зазначимо, що звання «Молода людина року» присвоюється за вагомі досягнення молоді у різних сферах діяльності

Пишаємося нашою талановитою українською молоддю та бажаємо нових звершень, натхнення, Перемоги та мирного неба над рідним містом!

Отримувачі послуг Відділу, які належать до вразливих категорій населення, змогли отримати гуманітарну допомогу за сприяння соціального партнера – Міжнародного благодійного фонду «Українська фундація громадського здоров’я».

Крім вкрай необхідної допомоги, родини відчули піклування, додавши їм упевненості в тому, що є організації, які не забувають про мешканців, опікуються ними, піклуються про їхнє ментальне та фізичне здоров’я. Спеціалістам Відділу було дуже приємно отримувати слова подяки від родин, за небайдуже ставлення та професіоналізм, що допомагають людям у такий складний час війни.

Якщо ваша дитина агресор.

– відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки;
– уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів;
– поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність;
– чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою;
– зверніться до шкільного психолога і проконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять;
– агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння!

Відповідальність.

Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки.

Пам’ятайте: якщо Ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг),  батьки можуть бути притягнуті до адміністративної,  кримінальної або цивільної відповідальності.

Відповідальність за деякі прояви булінгу наступає до досягнення дитиною 18 років – З 14 РОКІВ.

Якщо ваша дитина стала постраждалою від булінгу.

– зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;
– поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;
– запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;
– поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);
– повідомте керівництво школи про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання. Найкраще написати і зареєструвати офіційну заяву, адже керівництво закладу освіти несе особисту відповідальність за створення безпечного і комфортного середовища для кожної дитини;
– підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

Якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

Воєнні дії на території міста і області продовжують нарощувати кризу у всіх сферах життя. Сьогодні досить багато людей потребують будь-якої допомоги, а надто продуктами харчування. У Харкові мешкає значна кількість внутрішньо переміщених осіб з області і інших регіонів України, і переважно це родини з дітьми.

Завдяки багаторічній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» та Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» продуктові набори вкотре отримали найменш захищені верстви населення.

Мешканці міста вдячні за турботу і проявлену увагу до них та членів їхніх родин. Цього разу допомогу отримали дев’яносто сімей, які з тих чи інших причин, опинилися у складних життєвих обставинах. Одинокі батьки та матері, діти і дорослі особи з інвалідністю, багатодітні та малозабезпечені сім’ї, внутрішньо переміщені особи – всі вони наразі потребують постійної підтримки з боку суспільства.

До продуктових наборів увійшли наступні товари першої необхідності: декілька видів круп, консерви, макаронні вироби, олія, чай, тушонка, паштет, згущене молоко, вівсяні пластівці, сухий суп, цукор та солодощі. Також в рамках реалізації проекту родинам були надані професійні консультації психолога та різні соціальні консультації працівниками б фонду.

Переважна кількість отримувачів благодійної допомоги потребує не лише продуктів харчування, а й звичайної людської уваги та тепла. Інколи для полегшення стану людини достатньо її вислухати, підтримати добрим словом чи слушною порадою, направити до потрібного фахівця чи організації. Це твердження підтримують як фахівці Відділу, так і представники Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги», адже щодня спілкуються з отримувачами послуг і з перших уст дізнаються про їхні справжні потреби.

«Моя родина наразі дуже потребує будь-якої допомоги. Взимку наш будинок в якому ми живемо постраждав від обстрілів, житло наполовину зруйноване, – розповідає Яна, одна із отримувачок благодійної допомоги, сім’я якої знаходиться на обліку Відділу як така, що перебуває у складних життєвих обставинах. – Я працюю, але коштів все одно не вистачає, виховую дитину сама. Добре, що є бабуся, яка нам допомагає і добрі люди, які не залишають у біді. Продукти – це те, що потрібно кожного дня, тому ми дуже вдячні за все, адже це зекономлені кошти на щось інше, необхідне для моєї дитини».

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» висловлює щиру вдячність Харківському обласному благодійному фонду «Соціальна служба допомоги» та всім спонсорам, причетним до надання благодійної допомоги, а також за проявлену увагу і постійну підтримку сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Дитяча праця - наймана праця осіб, які не досягай віку трудової дієздатності. У Законі України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року № 2402-ИІ зазначено, що дитиною є особа віком до 18 років. Також статтею 187 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) визначено, що неповнолітніми є особи, що не досягли вісімнадцяти років.

Враховуючи вимоги статей 51 та 188 КЗпП праця осіб молодше 14 років взагалі не допускається ні за яких умов.

На законодавчому рівні Міжнародна організація праці ухвалила Конвенцію від 17.06.1999 № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» (далі - Конвенція № 182), яка була ратифікованою Законом України від 05.10.2000 N 2022-ІП і таким чином стала частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 3 Конвенції № 182, «найгірші форми дитячої праці» включають:

1) усі форми рабства або практику, подібну до рабства, як наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов'язкова праця, включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;

2) використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;

3)     використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема, для виробництва та продажу наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних договорах;

4) роботу, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров'ю, безпеці чи моральності дітей.

Процедура прийняття на роботу неповнолітнього загалом не відрізняється від процедури прийняття на роботу інших категорій працівників, але має певні особливості, про які доцільно знати як підліткам, так і роботодавцям. Необхідно пам’ятати, що такій особі має виповнитись щонайменше 16 років, в іншому випадку вимагається обґрунтувати необхідність прийняття такої особи на роботу та до особової справи працівника долучити:

1)    копію свідоцтва про народження (замість паспорта),

2)    згоду одного з батьків або особи, що його замінює - якщо особі від 14 до 16 років;

3) документ, який підтверджує, що особа буде виконувати роботу у вільний від навчання час - якщо особі від 14 до 15 років.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 КЗпП встановлено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються в письмовій формі.

За загальним правилом, випробування під час прийняття на роботу осіб, які не досягли вісімнадцяти років, не встановлюється. Проте в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. Встановлення випробувального строку не є обов’язком роботодавця, це його право.

Потрібно не забувати, що обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є проходження попереднього медичного огляду (стаття 191 КЗпП та стаття 11 Закону України «Про охорону праці»).

Також для неповнолітніх працівників враховуючи вимоги 51 КЗпП встановлено скорочену тривалість робочого часу, а саме:

•  16-18 років - до 36 годин на тиждень

•  15-16 років — до 24 годин на тиждень

•  учні 14-15 років (під час канікул) - до 24 годин на тиждень

Якщо у вас працюють учні протягом навчального року, максимальна тривалість їхнього робочого часу удвічі менша:

•  16-18 років - до 18 годин на тиждень

•  15-16 років - до 12 годин на тиждень

•  14-15 років - до 12 годин на тиждень.

При цьому, заробітна плата працівникам молодше вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Підлітки не можуть працювати у небезпечних і шкідливих умовах, під землею, на теплових і атомних електростанціях, на нафто- і газовидобувних підприємствах та інших роботах із Переліку важких робіт і робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, їх не можна залучати до нічних (з 22:00 до 6:00), понаднормових робіт і робіт у вихідні дні.

Працівники до 18 років також не можуть переміщувати та підіймати речі вагою більше граничних норм (стаття 11 Закону України «Про охорону праці»). Крім того, вантажна робота обмежується за часом - не більше однієї третини робочого часу. Іншими словами, якщо працівник працює 7 годин на день, то вантажна робота не повинна тривати більше 2,3 години.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про відпустки» особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

При цьому, щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. У перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві (стаття 195 КЗпП).

Звільнення неповнолітніх осіб відбувається за загальними правилами трудового законодавства, але звільнення з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей (стаття 198 КЗпП).