Роботи для участі конкурсній програмі виконувалися у художньому жанрі.

До проведення заходу залучено 20 талановитих робіт.

Членам комісії було дуже непросто зробити вибір переможця між оригінальними роботами і тому було вирішено розподілити учасників на вікові категорії: старшу — від 8 до 10 років та молодшу — від 5 до 7 років. Переможці отримали грамоти та призи. Хоча призові місця були обмежені, жодна дитина не залишилася без подарунка.

Після закінчення виставки конкурсанти та члени комісії розійшлися дуже задоволені проведеним часом і пообіцяли з нетерпінням чекати наступного заходу, який розкриває таланти і подарує безліч позитивних емоцій.

В рамках проведення Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» та «Всеукраїнського тижня права» фахівцями Центру разом з інспекторами ВСГ Управління патрульної поліції у м. Харкові ДПП лейтенантами поліції та спеціалістами Служби у справах дітей по Індустріальному району для учнів навчальних закладів Індустріального району провели тематичні лекції – бесіди.

Метою заходів було надати та закріпити знання дітей про права людини, про насильство та його види; формувати навички правомірної поведінки, вміння самостійно приймати рішення, відстоювати власну думку; виховувати толерантність у ставленні до людей. Була активізована діяльність з метою посилення інформаційно-просвітницької роботи, яка направлена, в першу чергу на збільшення знань про всі форми насилля, розповсюджено буклети «Насильство – це сміття, яке треба виносити з дому!» та розміщена інформація «Батькам про права дитини».

В ході бесіди діти приймали активну участь, відповідали та ставили запитання, які їх цікавлять.

Проведені заходи змусили підлітків замислитися над власними вчинками, діями, сприяли вихованню в учнів відповідальності, толерантності, поваги  до гідності іншої людини, свідомого ставлення до своїх прав та обов’язків.

Україна, починаючи з 2008, долучилася до проведення Тижня права. 

Головні завдання Тижня – показати українцям важливість правової освіти, виховувати повагу до закону та прав людини, залучити до участі в цікавих правових заходах.

Відтоді кожного року Кабінет Міністрів України до 1 жовтня розробляє та затверджує план заходів, які міністерства, центральні органи виконавчої влади, обласні та міські державні адміністрації будуть проводити впродовж Тижня.

До проведення заходів щорічно долучається велика кількість громадських та студентських організацій, юридичних компаній, закладів освіти, правників та активістів.

Всеукраїнський тиждень права – це:

– уроки про права людини;

– конкурси, мистецькі виставки, кіноклуби, медіатеки;

– публічні дискусії та конференції;

– правові конкурси, ігри, змагання, флешмоби та ін.

В м. Харкові у цей період розповсюджуються листівки та буклети в закладах освіти щодо протидії булінгу, відбуваються зустрічі прийомних батьків та батьків-вихователів з метою обговорення питань реалізації та захисту прав дітей, публікуються статті у засобах масової інформації про історії успіхів внутрішньо переміщених осіб, учасників АТО, членів їх сімей.

Будьте відповідальними!

Долучайтеся до Всеукраїнського тижня права!

Для цього необхідно у соціальних мережах розмістити пост

 з  хештегом «#ЯМаюПраво» та вказати,

які права для вас пріорітетніші в даний проміжок часу.

Ви маєте знати свої права та поважати права оточуючих!

Здоров’я людини – питання  досить актуальне для всіх часів і народів. Здоровий спосіб життя є важливим фактором, що сприяє підтримці фізичного і психічного добробуту, збільшенню тривалості активного життя людини. Головне, щоб сама людина захотіла залишатися здоровою, активною і незалежною. Здоров’я можна поліпшити шляхом зміни способу повсякденного життя, і зробити це, як говорить прислів’я, «ніколи не пізно».

В даний час актуальність здорового способу життя зростає. Причин кілька, але найсуттєвіша з них - це погіршення здоров’я населення країни.       

Кожна людина прагне прожити своє життя довго і щасливо. Але чи все ми робимо для цього? Давайте проаналізуємо наш звичайний день: вранці мало хто робить зарядку, не по режиму харчуємося; сваримося з друзями та близькими, нервуємо, вечорами відпочиваємо біля комп’ютера або телевізора. Не всі, але багато хто проводить свій день подібним чином. Природно, що у нас з’являються хвороби, нервові розлади, проблеми в школі, на роботі і в сім’ї.

Таким чином, сучасний рівень цивілізації та культури висуває в число найважливіших для людини завдань – самому навчитися не хворіти, бути здоровим.

Фахівцями Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Немишлянського району 05.12.2019 було проведено захід для дітей на тему: «Ми за здоровий спосіб життя!». Під час заходу діти приймали участь у групових іграх, конкурсах, кожен учасник висловлював свою точку зору щодо здорового способу життя.

Під час конкурсу діти відображали шкідливі звички та здоровий спосіб життя за допомогою малюнків, читання віршів, виконання фізичних вправ.

В конкурсі «Назви 5 основних складових твого здорового способу життя» діти показали себе активними прихильниками здорового способу життя», не соромилися називати і погані свої звички.

На завершення заходу фахівець Центру побажала всім присутнім  здоров’я, здійснення мрій, успіхів у навчанні, діти отримали буклети про здоровий спосіб життя. 

Дата свята вибрана невипадково. Скоро Новий рік, всі в передчутті чудес і урочистостей, подарунків і сюрпризів, скрізь йде підготовка до свята, прикрашають ялинки, загоряються святкові вогні... І якраз час загадувати заповітні бажання і писати лист головному чарівникові - Діду Морозу. До того ж, цього проміжку часу вистачить, щоб листи дійшли до свого адресата.

Незалежно від того, хто і коли написав листа, Дід Мороз до всіх послань ставиться дуже уважно. Казкова Пошта (це помічники зимового чарівника) відповідає на всі листи, головне, щоб була вказана точна зворотня адреса. І за їх спостереженнями щороку бажання і прохання дітей про подарунки стають все більш нездійсненними. Порівняно з минулим століттям, коли діти просили ляльку, велосипед, джинси або звірятко, сьогодні їх запити помітно зросли. Багато хто мріє отримати комп'ютер, айфон, мопед, роликові ковзани, літак... Деякі в листі навіть вказують адресу магазину. Бувають і незвичайні прохання - так, просять високооплачувану роботу для батьків, гарного нареченого для сестри, знайти тата чи маму...

Новий рік - чудове свято, що робить нас дорослих і серйозних знову дітьми. Ми чекаємо і готуємося до цього помахом чарівної палички, а ще, загадуємо найпотаємніші бажання. Як в дитинстві. Від усього серця. З вірою в диво. Приєднуйтесь і ви до цієї дійсно чудової новорічної традиції - напишіть лист Діду Морозу.

Цирк - "Африка" давав виставу цими вихідними в м. Харкові. За сприяння Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Немишлянського району та адміністрації цирку більше 30 дітей разом із батьками мали змогу безкоштовно переглянути циркову програму, стати учасниками гумористичних конкурсів, атракціонів, зарядитись позитивним настроєм від побаченого. Цирк потішив новизною, хорошим озвученням, світлом з лазерною установкою та дим-машиною, що дало змогу дітям відчути святковий настрій.

Продукти першої необхідності стануть у нагоді та підтримають гарний настрій у вихованців закладу.

Дуже добре коли "дитячі питання" є приоритетними, а взаєморозуміння щодо плідної співпраці між посадовцями та установами незалежно від форми власності є необхідною запорукою успіху.

У всьому світі 5 грудня відзначають День волонтера. Свято було засновано в 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН.

Бути волонтером – це важлива і відповідальна місія. Хоч раз побувавши в ролі волонтера, дуже важко відмовитися в подальшому від цього заняття. Це стає для людей способом життя. Активна громадська позиція цих людей, небайдужість та невтомна праця додає віри у те, що у нашого народу є майбутнє. Адже єднання - це запорука успіху.

Дуже приємно, що значний вклад в роботу Центру вносить сім’я активного волонтера, якій є чемпіоном Миру з бодібілдингу та фітнесу та срібний призер чемпіонату Миру з армреслінгу серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату.

Олег надає допомогу найвразливішим клієнтам Центру – дітям, які потрапили в складні життєві обставини. Він організовує пізнавальне дозвілля та розвиток дітей шляхом проведення цікавих лекцій, ігрових розвивальних заходів, які завжди завершуються подаруночками та чаюванням з солодощами. Також, завдяки цієї волонтерської діяльності діти з сімей, які опинились в складних життєвих обставинах відвідували різноманітні куточки нашої країни.

Висловлюємо щиру подяку небайдужим людям, які звуться таким почесним словом, як «волонтер» за невичерпну жагу приносити користь суспільству!

Переглядаючи виставу, дорослі глядачі немов повернулися у своє дитинство, а діти побачили, що таке дружба. Колектив бродячих артистів – це приклад справжньої дружби, який надихає бути впевненими у своїх силах, не боятися життєвих труднощів, бо всі перепони можна подолати тільки разом.

Всі глядачі залишилися задоволені переглядом вистави, отримали  заряд бадьорості, море позитивних емоцій та гарний настрій.

Дівчинка росла кволою, відставала в своєму розвитку від своїх ровесників, пізно почала ходити, мова була не виразною (богато звуків не вимовляла). Хвороба дитини не об'єднала сім'ю у спільному піклуванні про неї, кожень день давав все більшу тріщину в подружньому житті батьків.

Батько першим залишив сім'ю, поїхав за межи країни, щукати свою долю і таки знайшов її, завів нову сім'ю, знайшов работу. Мати теж не намагалася належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, переклала весь тягар піклування за хворю донькою на плечі своєї матері – бабусі Софійки. Мовляв, кому ж вона буде потрібна з «причіпом», і подалася за своїм щастям.

І мамою, і нянею, і другом, і порадником стала для дівчинки бабуся - присвятила себе дитині, за яку так боліло серце, якій хотіла замінити рідних людей, які зрадили її. Разом з дідусем старалися дати дитині якомога більше любові, ласки та тепла. Протягом усіх років навчання в інтернатній установі бабуся забирала на вихідні додому зі школи та відвозила назад на навчання. А на канікулах – в лікувальні санаторії та оздоровчі табори – теж з бабусею, все хвилювалася, щоб ніхто її дитини не образив, не скривдив, завжди старалася допомогти, підтримати. Дідусь по господарству, а вона – разом із Софійкою, щоб підлікувати, оздоровити. Її знали учителі, які навчали дівчинку, усі медичні працівники, де б не лікувалась чи оздоровлювалась Софійка.

Пройшли роки, Софійка стала дорослою. Навчилася по господарству поратися, прибирати. Не дивлячись на обмежені можливості дівчинки, бабуся попіклувалася, щоб Софійка і спеціальність отримала – сьогодні вміє куховарити, проте на роботу влаштуватись здоров’я не дозволяє.

Вже кілька років не має дідуся, тож залишилися вдвох з бабусею, яка часто хворіє, і тепер вже бабуся потребує догляду та піклування. Через свою хворобу бабуся не змогла оформити соціальну допомогу по інвалідності внучки, коли після досягнення нею 18-річного віку перестала отримувати соціальну допомогу як піклувальник і кілька років дівчина не отримувала жодної із допомог.

І тепер, як і багато років назад, всі мрії та хвилювання бабусі – за онучку. Переживаючи, що Софія може залишитися без засобів на існування, адже старенькій вже далеко за вісімдесят, на прохання бабусі далека родичка допомогла із вирішення питання про надання соціальної допомоги по інвалідності. А де весь цей час були батьки?… Де вони сьогодні?...

Наразі і бабуся і Софійка знають, що в районі є Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, фахівці якого завжди прийдуть на допомогу, підтримають, нададуть послуги у вирішенні всіх їхніх проблем.