НАША ЗАВДАННЯ НАДАТИ ДІТЯМ ЦЮ МОЖЛИВІСТЬ!

#ДоброТАК і Маша Коган з Олександром Бондаренко познайомили персонал паліативного відділення "ДИТЯЧИЙ ХОСПІС" КНП "Харківська міська дитяча лікарня № 5", дітей-пацієнтів та їх батьків, з методикою яка має величезний потенціал для розвитку і відновлення великої і дрібної моторики, стабілізації уваги і поліпшення психо-емоційного стану. На інформаційно-практичному занятті були присутні представники Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Немишлянська району.

МОЗАІКА - від цього слова віє розкішшю і величчю. Техніка битою мозаїки «ТРЕНКАДІС» - це поверхня прикрашається фрагментами кераміки (керамічної плитки, посуду, кахлів) і скла різних кольорів, розмірів і рельєфності. Техніка застосовується, в основному, в архітектурі (фасади, парки, сади, мости, лавки, логотипи, інтер'єр), а також при виготовленні статуеток і скульптур. По суті мозаїка в звичайному житті - це одна з функцій аналізу нашої свідомості.Ннайсміливіші фантазії і навколишня реальність це асорті яскравих фрагментів життя, яке складається в єдину картину світу.

І наша реальність - це відсутність методів абілітації підлітків - пацієнтів, які перебувають тривалий термін в умовах стаціонарів.

Абілітація людей (дітей і підлітків), з інвалідністю - система і процес формування відсутніх здібностей до побутової, суспільної, професійної чи іншої діяльності.

Абілітація повинна бути спрямована на усунення або можливо більш повну компенсацію обмежень життєдіяльності з метою соціальної адаптації, включаючи досягнення ними:

- самореалізації;

- розвитку нових, корисних навичок або відновлення втрачених;

- матеріальної незалежності;

- інтеграції в суспільство та ін.

Основні напрями стаціонарного перебування, в реаліях нашого охорони здоров'я це медична реабілітація, сенсорна інтеграція, санаторно-курортне лікування. Але ніяк не отримання освіти, ні консультації з профорієнтації, з урахуванням діагнозу, прогнозу і стану здоров'я на даний момент, ні сприяння в професійному навчанні, в умовах тривалого перебування в стаціонарі.

Головні умови - можливість дитини вчитися, згода батьків і дозвіл від лікаря. В слідстві медустанови  забезпечують приміщення, створюють належні умови для проведення різних занять, в тому числі і занять творчістю.

У паліативному відділенні такі умови створені і на протязі більше року, команда #ДоброТАК обережно, методом спроб і помилок, залучаючи цікавих представників найрізноманітніших професій, шукає і в більшості випадків знаходить, вірних друзів та однодумців, яким не байдужа тема дитячого паліативу.

У нас вийшло реалізувати заплановане і це дає надію, а позитивний досвід можна закріпити, залучаючи кращих майстрів різних напрямків, тим самим даючи можливість дітям на практиці познайомитися з різними професіями, які в майбутньому можуть стати запорукою їх фінансової самостійності.

Тому, якщо у вас є бажання взяти участь в даному проекті, будемо раді об'єднатися і реально працювати, надаючи шанс дітям на повноцінний розвиток в медичних закладах.

27 листопада в на базі центру соціальних служб проведено заняття-тренінг «Ми проти насильства».

Метою проведення заходу було поглиблення та закріплення знань дітей про права людини, про насильство та його види, формування навичок правомірної поведінки, виховання толерантності у ставленні до людей.

Епіграфом послужив мудрий вислів «Добро чиниш-себе прославляєш, зло чиниш-себе принижуєш!». В заході було багато тренінгових вправ та практичних завдань. С успіхом вирішувались життєві проблемні ситуації в практикумі «Аналіз ситуацій».

Учасники заходу отримали поради, як уникнути та захистити себе від насилля. Найбільш емоційний відгук викликала вправа «Чарівне сонечко». Діти залюбки взяли активну участь у її створенні власноруч. В ній були добрі, найщиріші побажання учасникам заходу і всім людям.

Хочеться сподіватися, що ці знання допоможуть дітям сформувати в собі позитивне, доброзичливе ставлення до світу та людей, які нас оточують.

Соціальний партнер Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Слобідського району м. Харкова  - Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка запросив на перегляд музичної вистави «Робін Гуд», яка відбулась 01.12.2019 року. У підопічних Центру була змога насолодитися чудовою виставою, бездоганною грою акторів. Запрошені сім’ї були захоплені дійством на сцені. Вистава залишила незабутні теплі враження від побаченої постановки.  

В музичній партитурі «Севільського цирульника» з’єдналася гостроумна інтрига комедійних характерів автора пєси П.Бомарше, гра  актерів та віртуозний спів.

Підопічні Центру познайомилися з ліричною п’єсою про любов графа Альмавіва і дівчини Розіни, перипетіями відносин цирульника та інших.

Метою  заходу був розвиток художнього світогляду, також позитивне спілкування в стінах ХНАТОБу. Всі відвідувачі залишились задоволеними та змогли зробити фото в фойє театру з виставленими на показ театральними костюмами середньовічної епохи.

Висловлюємо подяку адміністрації ХНАТОБу за чудове розміщення гостей заходу та безкоштовне відвідування театру.

Метою зустрічі було з’ясування актуальних питань змін в законодавстві, обговорення проблем, з якими постійно стикаються фахівці в роботі з особами з числа дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування та обмін інформацією щодо поліпшення роботи з даною категорією. 

Також до обговорення актуальних проблем було запрошено особу з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, термін перебування якої в соціальному гуртожитку закінчується. У дівчини відсутнє житло, немає родичів, крім того існують проблеми зі здоров’ям. Отже, ще одним питанням зустрічі було вирішення місця подальшого проживання дівчини.

Таким чином, тільки завдяки плідній співпраці та взаємодії всіх соціальних закладів та медичних установ, які також залучаються до роботи з даною категорією осіб, спільними зусиллями працівників даних структур вирішуються складні питання, що виникають в ході соціальної роботи з особами з числа дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно з дослідженням японських і американських психологів, проведеним на базі університету Квансей Гакуїн і коледжу Кобе (Японія), чим більше добрих вчинків ми робимо, тим щасливішими себе відчуваємо. На думку вчених, ті, хто висловлює свою подяку, ніжність й інші добрі почуття до людей у конкретних повсякденних справах, не лише з великим оптимізмом дивляться на світ, але й фізично почуваються краще, відчувають своє життя більш гармонійним.

У цей день в більш як 100 країнах світу сотні тисяч волонтерів допомагають іншим, втілюючи в життя просту ідею про те, що кожна людина може зробити щось хороше, неважливо велике чи маленьке, щоб поліпшити життя інших та позитивно змінити світ навколо себе. Крім того, акція має на меті привернення уваги громадськості до найбільш соціально-значимих проблем сьогодення та розвиток волонтерського руху на теренах України. З моменту свого заснування ця щорічна традиція добра у світі зросла з 7000 учасників до майже 1 мільйона. 

Офіційно Всесвітній день доброти був заснований у Сінгапурі 18 листопада 2000 року на ІІІ конференції Руху доброти. Учасники руху творять добро по всьому світу, таким чином надихаючи мільйони людей на хороші вчинки. Вони також створили свою "Декларацію доброти", згідно з якою мета руху – "творити добріший і наповнений співчуттям світ".

Акція «День добрих справ» – це ще один доказ того, що добро починається з кожного з нас і що світ змінюють люди. Головне – розпочати власним прикладом змінювати світ!

Про все це розповіли дітям на заняттях і закликали їх, не зважаючи на вік, завжди творити добро, адже воно завжди повертаєтся до людини.

На початку заняття вихованцям висвітлили інформацію, що Міжнародний День сліпих виник завдяки французькому педагогу Валентину Гаюї, який народився в 1745 році та став засновником ряду підприємств і шкіл для сліпих у Парижі і Петербурзі. Валентин Гаюї відкрив метод навчання сліпих за допомогою придуманого ним шрифту. Дітям цікаво було дізнатися, що у 1784 році Гаюї, без підтримки уряду та благодійних товариств, на свої власні кошти в своєму власному будинку відкрив першу в світі школу для сліпих дітей під назвою «Майстерня трудящих сліпих». Центральним компонентом заняття стало обговорення з вихованцями морального і психологічного відношення до людей з особливими потребами. Ствердилися на думці, що до кожної людини потрібно ставитися з повагою і розумінням, проявляти, наскільки це можливо, піклування, підтримку, милосердя, співчуття, здійснювати конкретні вчинки стосовно сліпих людей та людей з вадами зору. Наприклад, перевести через дорогу, допомогти увійти до транспорту, підняти палицю, яка впала. Оскільки люди з інвалідністю обмежені в сфері соціальних контактів, вибору професії і навчанні, вкрай важливою моральною підтримкою для них є спілкування і позитивна емоційна підтримка, добрі слова і співчутливе ставлення.

"Наші вихованці повинні знати, що в соціальному середовищі, на жаль, є люди з обмеженими фізичними можливостями. Ми намагаємося сформувати у дітей такі гарні людські якості, як: співчуття, тактовність, милосердя, піклування, повагау, толерантність головне, щоб діти це втілили в життя сьогодні і у подальшому"

Спеціалістами Центру регулярно проводяться зустрічі, профілактичні та консультативні бесіди з вагітними жінками, а саме: з питань раннього соціального сирітства, оформлення необхідних документів та державних соціальних допомог на дітей (розміри і умови виплат грошової допомоги), щодо діяльності благодійних організацій, надається комплекс індивідуальних соціальних послуг, спрямованих на збереження родинних стосунків між дитиною і матір’ю (сім’єю). Також на зустрічах жінкам надається інформація стосовно видів соціальних послуг, які можна отримати у Центрі.

Також жінкам надається інформація з питань прав вагітної жінки в сфері працевлаштування, навчання, пільги, тривалість відпустки, а також, при необхідності, надання сприяння в наданні тимчасового притулку (в організаціях, створених громадськими та благодійними об'єднаннями). Присутнім на зустрічах жінкам надаються інформаційні листівки, буклети, брошури.

На базі дитячої бібліотеки за адресою: м. Харків, вул. Конєва, 13, проводяться творчі заняття гуртку «Деполька» для дітей віком від 6 до 14 років.

До уваги батьків! Для дітей запропонована арт-терапія, розвиваючі ігри,  під час яких діти мають можливість підвищити свої комунікативні навички, самооцінку, загальний настрій, навчитися допомагати одне одному та покращити дисципліну. За сприятливих погодних умов проводяться заняття і на свіжому повітрі з природним матеріалом.

Під час заняття проводяться конкурси та вікторини, за участь у яких діти мають змогу отримати бонусні бали та подарунки. Діти, які отримують більшу кількість балів у якості заоохочення безкоштовно відвідають театр, цирк або кінотеатр.

Під час проведення заняття передбачена перерва, протягом якої діти мають можливість попити чаю із ласощами та бутербродами.

Заняття проводяться на безкоштовній основі кожен понеділок та четвер з 15.00 до 17.00

Будемо раді Вас бачити!

Мета заняття: познайомити дітей з народними традиціями, історією виникнення ляльки-мотанки, видами ляльок, символікою ляльки-мотанки, навчити дітей робити таку ляльку – оберіг; розвивати фантазію, мислення та дрібну моторику рук; виховувати любов до свого рідного краю, до українських народних традицій. 

«Лялька-мотанка з давних давен  була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралася. Лялька буває різної форми – великою і маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими і тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Обличчя як такого у ляльки нема, воно досить символічне.»

- «Мотанка – зроблена з тканини вузликова лялька. Назва походить від української – мотати. Використовується, як оберіг.»

- «Мотанки або «кукли» - вузлові ляльки. Процес виготовлення називався «крутити куклу». Ляльки майстрували з домотканого полотна, пофарбованого соком буряка, бузини, пасльону тощо. Хустку, яку наповнювали ганчір'ям, мотком ниток, крупою, травою, завязували так, щоб виходила кругла або циліндрична голова. У вигляді мотанки робилась також кукла, загорнутий у тонке полотно розжований хліб, яку давали замість соски немовлятам.»

 Історія виникнення ляльки на території України тягнеться з найдавніших часів.

Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, спідничку, фартух та хустку. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка – позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Хустка символізує зв'язок з небом. Мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, шляхом намотування.

Насправді ляльку – мотанку може зробити кожен. Для цього потрібно лише трішки часу та фантазії. Лялька зроблена власними руками значно тепліша та добріша. У кожній ляльці живе часточка душі майстрині/майстра і тих думок, з якими взялись до справи. Виготовляти ляльки мають добрі люди.

Які кольори використовуються і що вони означають?

Червоний колір – життя і плодючість, білий – чистоту, праведність і порядок. Якщо не було цих кольорів, то брали будь-який колір з рослинним орнаментом.

Які є види ляльок мотанок ?

Берегиня – береже сім’ю від зла, має бути з грудьми. Зерновушка – наповнена зерном, символізує добробут та багатство. Лялька десятиручка – заговорюють кожну ручку на допомогу господині по господарству. Ляльки на здоровя на долю, ляльки-няньки. Нерозлучники – робляться для вічного кохання, це хлопчик та дівчинка із шитими ручками.

Діти власноруч виготовили «ляльки-мотанки», підібрали їм одяг за кольором та фактурою, весело та грайливо провели час.