Онлайн-ресурс надаватиме інформацію з питань перебування українців за кордоном, їх повернення в Україну, програм підтримки щодо житла, працевлаштування та інших видів допомоги.

Платформа містить такі розділи:

• Допомога для тих, хто повертається з-за кордону.

• Допомога для внутрішньо переміщених осіб.

• Багатоцільові Центри захисту та ЦНАПи.

• Державна програма компенсації за пошкоджене житло.

• Консульські послуги.

Інформація у всіх розділах буде оновлюватися.

Сім’я задовольняє окремі найважливіші природні потреби людини, дає змогу досягнути цілей у спілкуванні, особистому та духовному зростанні.

На сьогоднішній день інститут сім’ї переживає чи не найбільших потрясінь, що проявляються в необхідності швидкого реагування на зміни, які відбуваються, пристосування до нових обставин життя, формування і перегляду цінностей та ідеалів тощо. Це призводить до того, що багато сімей, які мають слабкі адаптивні можливості, втрачають ціннісні орієнтири, не виконують свої функції по відношенню до дітей і як наслідок — збільшення кількості дітей, позбавлених батьківського піклування, вилучення і влаштування дітей в інтернатні заклади. Як правило, каталізатором кризової ситуації можуть бути різні чинники: втрата роботи, розлучення, негативний вплив оточення, відсутність сталих доходів, зловживання алкогольними або наркотичними речовинами, конфлікти у стосунках між членами родини та багато інших. Нерідко сім’я не може самостійно справитись із ситуацією та потребує сторонньої допомоги.

Тому, з метою попередження потрапляння сім’ї у складні життєві обставини, коли сім’я стикається з перешкодами на своєму шляху, є потреба у допомозі соціальних працівників, які допоможуть проаналізувати шляхи виходу з життєвої ситуації, досягти покращення ситуації. Запорукою позитивного результату є співпраця членів сім’ї та соціального працівника, їх розуміння ситуації, що склалася, усвідомлення можливих ризиків та бажання змінити ситуацію на краще, можливість сім’ї довіритися, а не сприймати з острахом візит соціальних працівників. За таких умов можна гарантувати успішний результат роботи.

Всі родини, які отримали продуктові набори, знаходяться на обліку відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра», як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах. Серед них є наступні категорії:

• одинокі батьки і матері;
• багатодітні сім’ї;
• малозабезпечені родини;
• внутрішньо переміщені особи;
• особи і діти з інвалідністю.

Отримання продуктів харчування першої необхідності стало можливим завдяки багаторічній співпраці Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» та Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги».

Продовження воєнних дій в Україні здійснює постійний негативний вплив на всі сфери життя населення. Багато харків’ян і жителів області залишилися повністю без житла, або воно частково зруйноване, тому були змушені змінити місце проживання. Загальне напруження у суспільстві, невпевненість у завтрашньому дні, відсутність постійного місця роботи, гострий стрес та щоденні трагічні новини – все це супроводжує наше життя вже декілька років. Особливо це впливає на родини з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах.

З огляду на це, представники Харківського обласного благодійного фонду «Соціальна служба допомоги» надають всебічну підтримку тим, хто її потребує, не залишаючи поза увагою жодну сім’ю, яка звертається за допомогою. Цього разу, як і раніше, продуктові набори отримали дев’яносто родин, які з тих чи інших причин, опинилися у складних життєвих обставинах.

До продуктових наборів увійшли наступні товари першої необхідності: декілька видів круп, консерви, макаронні вироби, олія, чай, тушонка, паштет, згущене молоко, вівсяні пластівці, сухий суп, цукор та солодощі. Також в рамках реалізації проекту родинам були надані професійні консультації психолога та соціальних працівників.

«Я батько трьох малолітніх дітей. Восени 2022 року моя дружина народила двох хлопчиків, а на початку липня цього року третього сина, – розповідає Ілля, один із отримувачів благодійної допомоги, сім’я якого знаходиться на обліку Відділу як така, що перебуває у складних життєвих обставинах. – Я працюю, ми отримуємо державну допомогу внутрішньо переміщеним особам, але цих коштів все одно не вистачає на нормальне життя. Ми мешкаємо в орендованій квартирі, за яку необхідно щомісяця платити, окрім того, потрібно постійно купувати продукти харчування і засоби гігієни для дітей, тому рахуємо кожну копійку сімейного бюджету. Допомога продуктами харчування – це дуже важливо для нас, адже збережені таким чином кошти можна буде витратити на щось інше, наприклад, на дитяче харчування чи підгузки. Ми дуже вдячні за надану допомогу, адже в нинішніх умовах підіймати трьох дітей дуже важко, особливо, коли немає хоча б якоїсь підтримки».

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» висловлює щиру вдячність Харківському обласному благодійному фонду «Соціальна служба допомоги» та всім спонсорам, причетним до надання благодійної допомоги, а також за проявлену увагу і постійну підтримку сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

У рамках спільної діяльності відділу соціальної роботи по Шевченківському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» з соціальними партнерами – співробітниками служби у справах дітей по Шевченківському району та служби ювенальної превенції відділу поліції Харківського районного управління поліції № 3 проводиться профілактична робота з сім’ями, які перебувають у групі ризику потрапляння в складні життєві обставини. Зокрема, надаються соціальні послуги з метою недопущення вчинення дітьми протиправних вчинків, формування позитивного способу життя через відновлення особистісного статусу, позитивних звичок, навичок, наголошується на необхідності отримання освіти для подальшої інтеграції в суспільне життя. Коли отримувачі послуг є внутрішньо переміщеними особами, їм надаються консультації щодо виплат і пільг, передбачених чинним законодавством для такої категорії громадян України. Батьки дітей отримують інформацію щодо можливості оформлення дітям статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Серед послуг, які надаються у Відділі – консультування, соціапьна профілактика, представництво інтересів  та соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Фахівці Відділу відвідують родини та складають акти оцінки потреб. Сім`я може звернутися до Відділу самостійно, також туди надходить інформація від інших структур. Буває, що увагу на родину просять звернути родичі, сусіди чи інші небайдужі громадяни.

Окрім цього існує послуга кризового та екстреного втручання. Якщо надходить повідомлення про ймовірну загрозу життю дитини, на місце подій виходять представники різних організацій: відділу соціальної роботи, служби у справах дітей, сектору ювенальної превенції, а також медики, педагоги.

Фахівці Відділу також співпрацюють з громадськими організаціями та благодійними фондами з метою сприяння у забезпеченні отримувачів послуг гуманітарною допомогою у вигляді продуктів, харчування, засобів гігієни, одягу, іграшок тощо.

Під час профілактичних бесід надаються консультації щодо необхідності створення підтримуючого середовища для дітей, підвищення виховного батьківського потенціалу та набуття батьками навичок підтримки позитивного мікроклімату в родині, формування уміння планувати власний бюджет та рекомендації щодо мобілізації власних ресурсів для вирішення особистих нагальних проблем та подолання складних життєвих обставин.

В Україні отримати безкоштовні допоміжні засоби реабілітації (ДЗР) можуть певні категорії населення, до яких належать:

• дорослі особи з інвалідністю;
• учасники бойових дій;
• діти з інвалідністю;
• ветерани;
• діти з порушенням опорно-рухового апарату;
• цивільні особи, які постраждали від збройної агресії рф;
• люди похилого віку;
• жінки/дівчата після видалення молочних залоз або з порушенням їхнього розвитку.

Подати заяву для отримання безкоштовних засобів реабілітації можна до органу соціального захисту (УПСЗН), центру надання адміністративних послуг (ЦНАП), або через електронний кабінет особи з інвалідністю.

Для подачі відповідної заяви всім вище перерахованим категоріям населення, окрім учасників бойових дій, необхідно зібрати певний пакет документів, до якого входять:

• паспорт або свідоцтво про народження (для дитини до 14 років);
• ідентифікаційний номер (РНОКПП);
• висновок медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) для дитини при першому зверненні;
• індивідуальна програма реабілітації або висновок ЛКК;
• довідка з місця роботи, служби, навчання;
• посвідчення, яке підтверджує право на пільги.

Для подачі заяви на отримання безкоштовних засобів реабілітації учасникам бойових дій необхідно подати наступні документи:

• паспорт;
• ідентифікаційний номер (РНОКПП);
• рішення військово-лікарської комісії (ВЛК) або ЛКК;
• витяг з наказу командира в/ч або довідку про обставини травми, видану командиром в/ч.

Для отримання допоміжних реабілітаційних заходів необхідно обрати підприємство з наданого переліку, звернутися до підприємства із заявою про намір отримати ДЗР, дочекатися виготовлення і отримати його.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, провідний фахівець із соціальної роботи dідділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Мотивація. Є унікальні діти, правда, дуже мало, які читають з 4-х років і раніше. І їм це цікаво. Вони буквально ходять за мамою з книгою, а потім і самі беруть її в руки. Більшість же не дуже-то і хочуть спеціально щось вивчати. Тому що, якщо розібратися - не дуже веселий це процес. Більш того - складний, що вимагає координації багатьох систем. Навантаження на організм першокласника при читанні, наприклад, можна порівняти з польотом в космос. Тому тут важливо звернути увагу на бажання і інтерес дитини. І на її індивідуальні особливості.

Регулярність. Якщо хочете чогось досягти повторюйте це регулярно і послідовно. Дробіть на невеликі кроки і рухайтеся вперед. Головне, щоб у вас в голові було розуміння, для чого це потрібно, бажання навчити, впевненість в своїх силах і силах дитини, наполегливість.

Гра. Дошкільнята навчаються тільки через гру і ігрові завдання. Зараз безліч барвистих посібників з наклейками, ігровими елементами. Тільки дивіться на зміст. І кольори не «вирви око». Є чудові розвиваючі ігри.

Цілі. Ставте завдання собі і дитині. У процесі їх вирішення будуть виникати нові. Наприклад, вивчили букви, перейшли до читання. Якщо бачите, що дитина не бере матеріал, відійдіть на крок назад. Спростіть завдання, але не сильно.

Ознаками дезорієнтації можуть бути: розгубленість, прохання про допомогу, наявність сплутаної свідомості або перебування у ступорі.

Для надання підтримки людині, яка перебуває у стані дезорієнтації, експерти рекомендують виконати такі дії:

• Встановити контакт: переконайтеся, що людина вас бачить і чує. Наприклад, скажіть: «Мене звати (назвіть своє ім’я). Як звати вас?».

• Підтримати людину: покажіть, що вона не сама, використовуючи фрази: «Я тут», «Ми разом».

• Перемкнути увагу: запитайте про поточну дату, події, місце проживання, наявність телефона.

• Описати дезорієнтованій людині реальну ситуацію. А також подальші дії, які їй необхідно виконати. Наприклад, спокійно скажіть: «Зараз нам потрібно встати і йти в укриття».

• Відновити здатність дбати про себе: поставте легке завдання. Наприклад, «Налий собі води та випий».

• Сповістити відповідні служби. Якщо не вдалося знайти близьких або необхідна медична допомога, повідомте поліцію за номером 102 чи швидку допомогу за номером 103. Або зателефонуйте за єдиним номером екстреної допомоги 112.

1. Розмовляйте про почуття

Коли батьки щодня говорять з дітьми про почуття й потреби один одного, діти стають більш чутливими й відкритими, схильними розуміти точку зору один одного. Ця закономірність справедлива й відносно маленьких дітей: коли мама розповідає дитині про ймовірні почуття інших дітей, у малюка розвивається співчуття, він менше відчуває ревнощі.

2. Ставте запитання про почуття, потреби й вибір

«Як ти почуваєшся?»;

«Чого ти хочеш?»;

«Що ти зробив?»;

«До чого це привело?»;

«Чи ти домігся того, що хотів?»;

«Чи твій брат отримав бажане?»;

«Як ти думаєш, що він відчував?»;

«Як гадаєш, чи наступного разу варто чинити так само або слід зробити по-іншому?»;

«Як можна вчинити наступного разу?»;

«До чого це може привести?».

Вислухайте відповідь дитини, кивніть і повторіть за нею, щоб показати, що ви її правильно зрозуміли. Залишайтеся доброзичливими й неупередженими. Використовуйте почуття гумору. Якщо дитина каже: «Наступного разу я його вдарю», запитайте її: «Що може статися після цього?». Намагайтеся не вдаватися в моралізаторство, не засуджуйте дитину. У процесі рефлексії власних почуттів діти розвивають чесність і правильність суджень. Часто позитивні судження розвиваються з поганого досвіду.

3. Пояснюйте й показуйте приклад

Коли діти б'ються за те, щоб їм дісталася іграшка або інша річ, скажіть одному з них: «Сашко, скажи Катрусі: «Коли ти закінчиш гратися цією іграшкою, дай мені її, будь ласка». Після цього зверніться до іншої дитини: «Катю, скажи Сашкові: «Так, звичайно». Ви можете з подивом помітити, що діти будуть повторювати ваші фрази слово в слово. Ваші підказки допоможуть дітям вирішувати проблеми.

4. Шукайте рішення, сприятливі для всіх

У кожній родині щодня є можливості з'ясувати різницю в потребах і знайти рішення, яке задовольнить усіх. Наприклад, ви можете почати з такої фрази: «Ти хочеш піти в парк атракціонів, а твій брат – гратися у дворі. Що ми можемо зробити, аби всі залишилися задоволеними?»

5. Показуйте приклад «Я-повідомлень»

Це означає, що вам потрібно говорити про свої почуття замість того, щоб засуджувати когось. Наприклад, коли ви бачите, як ваша донька кричить на свого брата: «Сам дурень!», навчіть її говорити: «Мені не подобається, коли ти обзиваєш мене образливими словами».

«Я-повідомлення» полягають у тому, щоб описати, що ви відчуваєте, чого ви потребуєте, як ви бачите ситуацію. Можна попросити дитину зробити те, що ви хочете, щоб виправити ситуацію. Попросіть її доброзичливо, але чітко: «Я відчуваю занепокоєння, тому що прагну прийти в гості вчасно, а ти не хочеш одягатися. Будь ласка, узувайся швидше».

6. Показуйте приклад соціальної поведінки

Те, як батьки ставляться один до одного, стає прикладом для дітей. Використовуйте це на благо своєї сім'ї: показуйте приклад поведінки, яку ви хочете бачити у своїх дітей. Наприклад, ви можете сказати своєму чоловікові: «Залишився всього один банан, давай розділимо його». Покажіть приклад, як правильно встановлювати обмеження, наприклад: «Вибач, я взяла ноутбук. Як тільки закінчу працювати, ти зможеш узяти його». Говоріть це з посмішкою, обійміть чоловіка.

1. Відразу повідомте поліцію:

• Зателефонуйте на спецлінію за номером 102 або 112.
• Назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові.
• Повідомте дату народження, місце проживання, номер телефону й адресу місця події.
• За можливості дочекайтеся приїзду патруля.

2. За наявності інших свідків попросіть їх теж дочекатися поліцейських. Або ж запишіть їхні контакти.

3. Виконайте альтернативні дії. Якщо не вдається зателефонувати в поліцію, зверніться до найближчого відділу або будь-якого військового.

4. Приверніть увагу оточуючих. У громадському місці голосно викликайте поліцію, знімайте правопорушника на відео та закликайте долучитись інших людей.

5. Запам’ятайте подробиці. Зверніть увагу на зовнішність зловмисника: одяг, особливі прикмети тощо.

6. Дотримуйтеся правил безпеки:

• Не намагайтеся самостійно зупинити правопорушника або переслідувати його.
• Залишайтеся на безпечній відстані та надайте допомогу потерпілому.
• За необхідності викличте швидку за номером 103 або 112