Профілактичну лекцію на тему «Кримінальна та адміністративна відповідальність неповнолітніх» прослухали учні шостого класу Харківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №36.

Неповнолітні – це особи, які не досягли вісімнадцяти років – віку, з яким закон пов’язує настання повної дієздатності. Неповнолітні, які не досягли шістнадцяти років згідно з КпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визначаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Підлітковий вік поділяється на три групи:

• перший підлітковий вік (12 – 13 років);
• другий підлітковий вік (14 – 15 років);
• третій підлітковий вік (16 – 18 років)

Зокрема, в ході лекції учні дізналися, які існують види покарань за адміністративні та кримінальні правопорушення. Згідно зі статтею 13 КпАП України до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу, передбачені статтею 24 КпАП, а саме:

• зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитися перед потерпілим;
• догана або сувора догана;
• попередження;
• передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, педагогічному чи трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.

Кримінальну відповідальність несуть особи, яким до вчинення злочину виповнилося повних шістнадцять років. За деякі злочини (зазначені в ст. 22 КК України) кримінальна відповідальність може настати з чотирнадцяти років.

Види покарань для підлітків, які скоїли кримінальний злочин:

• штраф;
• громадські роботи;
• виправні роботи;
• арешт;
• позбавлення волі на певний строк

За словами організаторів заходу, профілактичні лекції для підлітків юридичного спрямування мають дуже велике значення. Вони допомагають краще пізнати власні права і обов’язки, правильно будувати відносини з оточуючими у майбутньому, не наражаючи себе та інших на небезпеку і покарання за протиправні дії. Варто також зазначити, що керівництво шкіл м. Харкова охоче йде на контакт із працівниками вище вказаних державних установ, підкреслюючи, що перед всіма учасниками навчального процесу стоїть одна важлива мета – виховати здорове, відповідальне, обізнане і міцне духом підростаюче покоління.

Пізнавальний захід для учнів Харківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №36 відбувся з дотриманням усіх вимог карантину, запровадженого у зв’язку із поширенням вірусної хвороби COVID-19.

Центр соціальних служб Київського району м. Харкова висловлює щиру вдячність Київському районному відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області за продуктивну багаторічну співпрацю, високий рівень професійності та щире прагнення донести корисну і актуальну інформацію до підростаючого покоління.  

Офіційно вважається, що волонтерський рух бере початок у 20-х роках XX століття. Після Першої світової війни, у 1920 році, у Франції, під Страсбургом, був здійснений перший волонтерський проект за участю німецької та французької молоді, у рамках якого волонтери відновлювали зруйновані війною ферми в районі місць найзапекліших боїв між німецькими й французькими військами. Потім цю естафету підхопила Індія, й рух поширився світом.

В Україні волонтерський рух почався у 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року, згідно з Постановою Кабінету міністрів України.

Звісно, волонтерство — не робота. Це на 100% покликання. Це спосіб життя і мислення. Небайдужість до чужої біди, причетність і співпереживання — те, що веде волонтерів уперед.

Завдяки їхнім старанням, десятки, якщо не сотні тисяч людей отримують настільки необхідну їм допомогу. Волонтери допомагають дітям і дорослим, вони піклуються про здоров’я людей і тварин, їх комфорт і безпеку. Часто волонтерам доводиться навіть ризикувати власним життям ради порятунку інших. Це воістину люди з величезним серцем, безкорисливі та добрі, готові протягнути руку допомоги та не залишити у біді тих, кому погано.

Не кожен зможе, відкинувши свої справи і потреби, прийти на допомогу тому, хто потребує... Бути волонтером може тільки по-справжньому добра і чуйна людина.

Центр соціальних служб Слобідського району м. Харкова вітає

з Днем волонтерів!!!

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 , 725-26-87

наші сайти: http://dovira.kh.ua/

Instagram: slobidsky_css

https://www.facebook.com/Csssdm.slobidskiy/

Авторка: Аргунова Ірина Валеріївна, фахівець із соціальної роботи без категорії Центру соціальних служб Слобідського району м. Харкова

Міжнародна акція «16 днів проти насильства» триває. Початок та закінчення цієї акції обрано не випадково. Ця акція включає в себе такі важливі дати, як 1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом та 2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством.

Щорічно 1 грудня відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом. З того часу, як було відкрито новий вірус, епідемія ВІЛ/СНІДу охопила весь світ і забрала понад 20 млн. життів. Більше половини нових випадків зараження ВІЛ реєструється серед людей віком від 15 до 24 років. Щодня у світі інфікується понад 6 тисяч юнаків та дівчат. У серпні поточного року в Україні офіційно зареєстровано 1331 новий випадок ВІЛ-інфекції, у 346 пацієнтів діагностовано СНІД.

ВІЛ-інфекція (хвороба викликана вірусом імунодефіциту людини) – інфекційне хронічне захворювання, що характеризується ураженням імунної системи, приводить до її повного руйнування. Самою пізньою стадією ВІЛ – інфекції є синдром набутого імунодефіциту (СНІД), який розвивається у людини через 2-15 років на тлі вираженого імунодефіциту. СНІД це хвороба, яка ослаблює організм людини настільки, що він більш не може чинити опір хворобам.

Хоча ефективних ліків від СНІДу немає, проте розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу в крові, знижують його і цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих.

Наступного дня, а саме 2 грудня, щорічно відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН. Дата обрана не випадково, саме цього дня у 1949 році була прийнята Конвенція про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами.

Торгівля людьми – це фактично експлуатація людини з метою наживи та власного збагачення.

На превеликий жаль, торгівля людьми не втрачає актуальності і в наш час та залишається гострою соціальною проблемою багатьох країн світу.

Торгівля людьми є занадто прибутковим нелегальним бізнесом, тому вербувальники вигадують все нові та нові способи з метою експлуатації людини. Їх жертвами стають малі діти, підлітки, чоловіки та жінки.

Спеціалісти центру соціальних служб Індустріального району м. Харкова постійно інформують населення про ризики нелегальної трудової міграції, шляхи потрапляння до трудового рабства, адже тисячі наших співгромадян щорічно покидають власні домівки у пошуках кращої долі, беруть участь у заходах по запобіганню насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми, розповсюджують буклети з даної тематики. Крім того, фахівцями проводиться роз’яснювальна та консультаційно – профілактична робота серед молоді району щодо шляхів передачі ВІЛ, своєчасне встановлення діагнозу та лікування.

Життя – це багатство, дане кожному з нас батьками. І хочеться, щоб воно було довгим та щасливим. А це можливо тільки за умови міцного здоров’я й передбачливості.

Корисні контакти:

Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів:0-800-505-501 – безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні; 527 – безкоштовно з номерів мобільних операторів України (пн-пт з 10:00 до 21:00, суб з 10:00 до 18:00)

Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном(044) 238 16 57

Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за телефоном Департаменту боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми  Національної поліції України:  (044) 374 37 85 (пн – сб. з 09:00  до 18:00)

В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу:  (044) 256 12 53 (цілодобово)

Національна лінія телефону довіри з проблеми ВІЛ/СНІД – безкоштовна, постійно діюча телефонна «гаряча лінія» для загального населення: 0-800-500-451

Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний центр профілактики і боротьби зі СНІДом»: м. Харків, вул.Боротьби, буд.6. Тел. (057) 392-29-83; (057) 392-09-08. E-mail: aidsic@ukr.net

Ми повинні пам’ятати, що життя – найцінніше, що є в людини!

Всі люди помиляються. Хтось частіше, хтось рідше, хтось вчиться на своїх помилках, інші вважають за краще їх не визнавати. Якісь помилки бувають незначними, інші ж тягнуть за собою серйозні наслідки. Хоча за своєю природою помилки однакові.

Так і сталося з Валентиною Ш.

Жити з некоханою людиною, знайти у собі сили розлучитися з нею, опинитися на околиці життя без засобів існування – це те ж саме, що сісти не в свій потяг: спочатку не розумієш, що помилилася - поїзд прийшов, всі стали заходити - і ти зайшла.

Але незабаром виникає тривожне відчуття - за віконцем миготять незнайомі пейзажі, і ти розумієш, що щось не так, але переконатися у цьому, встати і запитати людей, боїшся. Начебто їдеш і їдеш, тобі тепло і добре. А якщо дійсно помилка, тобі доведеться вийти, може бути, змінити не один потяг ... І ти думаєш: "А раптом довезе до дому?"

Але поїзд мчить. І ти помічаєш, як люди, які їхали з тобою починають потихеньку зникати - кожен виходить на своїй станції і впевнено крокує у потрібному напрямку. Тільки ти розгублено залишаєшся сидіти на своєму місці, здогадуючись, що твоєї зупинки вже не буде. А ти так далеко заїхала, скоро кінцева, і виходити начебто немає сенсу, але і залишатися в замкнутому просторі вже нестерпно.

Долаючи страх невідомості, ти таки виходиш, відчуваючи себе втраченою і беззахисною, не знаючи, куди йти. Питаєш у перехожих, вивчаєш карту, шукаєш тільки свою, правильну дорогу ... І знову сідаєш в потяг, щоб приїхати лише кілька зупинок і знову зійти. Але тепер ти свариш себе, що не схаменулася раніше, адже тоді твій шлях був би коротший і простіший. Ти усвідомлюєш це за секунду. Потім за цією секундою тягнуться години, дні, тижні, місяці і навіть роки сліз, смутку, туги, самотності і повної відсутності інтересу до життя.

І в цей важкий для Валентини момент, коли єдиним виходом для себе вона вважала "покінчити з усім і відразу", я наполегливо подзвонила в її двері, тільки тому, що пройти мимо дверей, через які чулися ридання, я не могла. Вона не відкривала мені і просила мене піти.

Спочатку ми розмовляли через зачинені двері. Головним для мене було втримати нитку розмови, намагатися перемкнути увагу Валентини з позиції відчаю на позицію надії, з великою обережністю, не засуджуючи і не даючи порад, запропонувати кілька варіантів вирішення її проблем.

Через півтори години ми сиділи на кухні, пили чай і говорили, говорили, говорили ...

Людині в стані відчаю необхідний уважний слухач, який вміє ставити запитання, що викликають проблеми. Ці питання краще готових відповідей, так як вони спонукають до дії.

Разом ми подумали, як змінити ситуацію, що склалася. Вирішили почати активний пошук роботи. І Валентині пощастило! Професії у неї немає, але в рукоділлі вона - справжній професіонал: і шиє, і в'яже, і вишиває.

Знайомій, яка займається виготовленням ляльок ручної роботи, знадобилася помічниця. І для Валентини така робота - одне задоволення, та й нарешті - постійний дохід. Залишається сподіватися, що тепер вона сіла в свій потяг, доїде до своєї станції і впевнено піде своїм шляхом, розраховуючи тільки на себе. Нехай на цій дорозі їй зустрінуться тільки добрі люди.
 

І`мя у тексті змінено.

Авторка: фахівець із соціальної роботи І категорії Андрієвська Ю.М. 

Цей факт доведено науковими дослідженнями, медичною практикою та багаторічним досвідом мільйонів людей. Неушкоджена шкіра є нездоланним бар’єром для вірусу. Тому ВІЛ не передається через рукостискання та обійми.

Вміст вірусу у слині є незначним. Тому ВІЛ не передається через поцілунок. Інколи кажуть, що ризиком є наявність ранок у роті, але в такому випадку для передачі вірусу необхідна наявність у кожного з партнерів відкритої рани, що кровоточить, у ротовій порожнині.

Недостатньо вірусу для його передачі ані в сльозовій рідині, ані в поті, ані в сечі, ані в калі. Більше того, речовина, яка міститься у цих субстанціях, лізоцим, здатна зруйнувати зовнішню оболонку вірусу і зробити його неактивним. Тому ВІЛ не передається при спільному користуванні ванною та туалетом.

В травному тракті вірус гине, і якщо рідина, що містить вірус, потрапляє в шлунок людини, зараження, як правило, не відбувається. Тому ВІЛ не передається при спільному використанні столових приборів та посуду.

Вірус швидко втрачає життєздатність під впливом дії факторів навколишнього середовища – ультрафіолету, високої температури тощо. Тому ВІЛ не передається через повітря, при спільному користуванні меблями, телефонною слухавкою та ін.

ВІЛ не передається через укуси комах. Комар не може бути джерелом зараження, тому що при укусі він упорскує людині не кров попередньої жертви, а власну слину.

Проблема поширення ВІЛ–інфекції/СНІДу викликає занепокоєння української та світової спільноти і визначена урядом України як пріоритетний напрям соціальної політики. На подолання епідемії спрямовані зусилля уряду, зокрема Міністерства охорони здоров’я, неурядових організацій та громадськості. Основні положення подолання епідемії ВІЛ/СНІДу та її наслідків базуються на державній політиці боротьби зі СНІДом в Україні, законодавчих і нормативних актах.

Упродовж усіх цих років Україна докладала багато зусиль для подолання епідемії ВІЛ/СНІДу, демонструючи політичну волю до активних дій, консолідацію зусиль державних, міжнародних і неурядових організацій, людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом. Україна підписала Декларацію про відданість справі боротьби зі СНІДом, прийняту Генеральною Асамблеєю ООН (2001р.) і відзначила шляхи виконання її рішень

Всесвітній день дитини світова спільнота відзначає 20 листопада. Здобувши незалежність, Україна взяла на себе ряд зобов’язань з поліпшення добробуту дітей. Кожна дитина має право на освіту, право на здоров’я і належну медичну допомогу, право на ім’я та громадянство. Кожна дитина має право зростати у турботливому родинному середовищі та бути захищеною від жорстокого поводження та насильства.

Зважаючи на карантинні обмеження, працівниками Центру соціальних служб Холодногірського району було розміщено інформаційні матеріали на території лікарні, лікарі отримали матеріали щодо профілактики домашнього насильства, здорового способу життя та безпечної поведінки, які будуть розповсюджені серед мешканців району.

Яка б не була розумна і талановита дитина, вона все ж потребує опіку й увагу, турботу, любов, захист і постійну підтримку від дорослого. Дорослі (батьки, вихователі, вчителі) не повинні відмовляти дітям у всьому цьому, особливо враховуючи ті реалії, які вперто супроводжують нас у нашому непростому світі.

Кожного року на честь цієї знаменної дати в більшості країн проходить велика кількість благодійних акцій та заходів, спрямованих захистити права дітей і підвищити рівень їхнього добробуту. Завдяки постійним загальним зусиллям і заходам, що вживаються, йде успішне сприяння підвищенню активності у вирішенні безлічі з існуючих і виникаючих проблем нашого підростаючого покоління.

У Всесвітній день дитини фахівці Центру соціальних служб Основ`янського району вітають всіх дітлахів! Вітаємо всіх, хто своєю працею і своєю наполегливістю зміцнює благополуччя підростаючого покоління, сприяє розвитку здорових стосунків і взаєморозуміння в дитячому середовищі!

Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Він жив в провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім’я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Персидської затоки.

Стрічки як символ з’явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі чи перевернуту букву «V», стали символом переживань, пов’язаних з вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічка могла бути метафорою і для СНІДу теж.

Ідея була прийнята групою «Visual AIDS». Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів від мистецтва, реклама видимого символу боротьби зі СНІДом була зроблена вельми вдало. Все почалося дуже просто. Ось уривок з ранньої рекламної листівки «Visual AIDS»: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі переверненої« V ». Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу ».

Проект «Червона стрічка» був офіційно розпочато на 45-ій щорічній церемонії вручення нагород «Tony Awards» 2. червня 2000 року. Всім номінантам і учасникам було запропоновано (і досить успішно) приколоти такі стрічки. Відповідно до прес-релізу, що анонсує проект «Червона стрічка»: «Червона стрічка (перевернене« V ») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу. Найбільша надія, пов’язана з цим проектом – це те, що до 1 грудня, Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі ».

І червона стрічка завоювала величезну популярність. Навіть при тому, що відверта СНІДофобія була на піку, червоні стрічки все частіше з’являлися на одворотах піджаків, полях капелюхів – скрізь, де тільки можна приколоти англійську шпильку. За наступні кілька років, стрічки стали частиною дресс-коду для обраних не тільки на церемоніях Тоні, але і на Оскарі, і на Еммі також.

В онлайн-школі свої правила і свої особливості, познайомитися з якими просто необхідно, щоб навчання було ефективним. Олайн-навчання розраховано на дітей, здатних працювати самостійно без постійного стимулювання та підштовхування. Але воно здатне привчити слабо вмотивовану дитину до самостійності та відповідальності. І може стати потужним поштовхом для саморозвитку та самореалізації. Але це відбувається у тому випадку, якщо ваша дитина зможе безконфліктно опанувати цю передову технологію самоосвіти.

Як цього досягти?

Спробуйте переконати дитину в тому, що система примусу відходить у минуле. Кожна людина в сучасному світі розуміє ту міру відповідальності за своє життя, яку вона несе. Ніхто не допоможе тобі стати освіченою і успішною людиною, якщо ти сам не схочеш і не навчишся цього. Дистанційна освіта дає унікальний шанс довести самому собі, чого ти вартий. Але батьки повинні усвідомлювати, що такий рівень відповідальності за своє життя дитина отримує з часом. І головна мета батьків - допомогти своєму школяреві це зрозуміти і створити максимально комфортні умови для того, щоб він зміг оволодіти навичками онлайн-навчання.

Дозвольте кілька порад:

• Підготуйтеся до онлайн-навчання технічно. Комп'ютер, доступ до мережі, сканер, принтер, мікрофон - мінімальні вимоги до початку занять. Вам знадобляться також папір формату А4 і кулькова ручка для виконання письмових робіт.
• Для початку ознайомтеся з особливостями сайту. Вивчіть характер комунікацій з вчителями, адміністрацією, класним керівником, технічною підтримкою.
• Вивчіть хід проходження уроків, тем, ознайомтеся з книгою оцінок, графіком виконання завдань (розкладом).
• Вивчіть вступну главу курсу кожного окремого вчителя, де вказані особливості оволодіння тим чи іншим предметом.
• Складіть графік навчання на тиждень, місяць, семестр, рік.

Вступаючи до школи дистанційного навчання, багато дітей, а разом з ними, і батьки радіють тому, що не потрібно бути прив'язаним до певного графіку роботи. Немає необхідності в один і той же час вставати з ранку, їхати до школи, витрачати час на дорогу. Ти не прив'язаний до шкільного розкладу. Можна займатися у будь-який вільний час. Здавалося б, як добре не мати режиму. Але режим все ж таки має бути! Дуже скоро і діти, і батьки починають розуміти, що без розкладу, без певного режиму роботи навіть в дистанційному навчанні не обійтися. Головна і суттєва перевага онлайн-навчання має стати джерелом натхнення і сприяти гармонійному розвитку дитини, ураховуючи всі його індивідуальні здібності і вподобання. Щоб встигнути якісно виконати всі завдання і отримати від навчання задоволення, дитині потрібно створити зручний для себе режим дня. Звичайно, ваша дитина може займатися за власним графіком. Але це іноді призводить до інформаційного перевантаження, так як до кінця семестру йому потрібно буде здати всі контрольні завдання і отримати обов'язкові оцінки. Щоб уникнути аврального і неякісного вивчення предметів, складіть зручний для вашого учня графік роботи, який має відповідати навчальному навантаженню звичайного школяра. Зробіть це разом з дитиною! Ми працюємо за стандартною програмою загальноосвітніх шкіл. І кількість уроків збігається з навчальним планом державних освітніх установ. Наприклад, в тиждень 2 уроки літератури, 2 уроки мови, 2 - математики, 1- біології і т.ін. Скільки їх повинно бути за розкладом, можна дізнатися у розкладі уроків. Намагайтеся не відступати від тижневого графіку. Це допоможе дитині організуватися і відповідально ставитися до вивчення предмета.

Як допомогти дитині правильно використати час?

• Не відмовляйтеся від режиму дня і намагайтеся домогтися його виконання. По-перше, це дозволить вам стежити за часом. І не давати йому проходити марно. По-друге, будь-який режим привчає організм до певного робочого циклу. Це збільшує можливості при засвоєнні нового матеріалу, робить процес навчання більш комфортним, здоровим.
• При складанні режиму дня враховуйте особливості свого організму і життєві цикли. Є такі поняття як біологічний годинник і біологічні ритми. Не варто їх ігнорувати.
Біологічні ритми - біоритми (від грецького βίος - bios, «життя» і ῥυθμός - rhythmos, «будь-який повторюється рух, ритм») – періодично повторювані зміни характеру і інтенсивності біологічних процесів та явищ. Наприклад, час перетравлення їжі становить приблизно 3-4 години, при порушенні цієї періодичності можуть виникати проблеми, що ведуть до захворювань шлунково-кишкового тракту, ожиріння тощо.
Вчені вивчили особливості працездатності людини і встановили, що вона коливається у різних людей залежно від їх біологічного типу. Одних людей називають «сови», інших – «жайворонки», третіх – «голуби». «Жайворонки» краще працюють і більш активні вранці,  «Сови» – у вечірні години, «Голуби» не прив'язані до часу доби. Дуже часто людині важко зрозуміти жайворонок вона або сова, а його активність і працездатність залежить лише від звички прокидатися або лягати спати в певний час. У цьому випадку в його організмі спрацьовує біологічний годинник. Німецький лікар Хуфелянд, двісті років тому ще до відкриття хронобіології стверджував, що основну роль грає не час, коли людина лягає спати, а регулярність, тобто звичка лягати в один і той же час. Вона і забезпечує швидке засинання, якісний відпочинок, легке пробудження і хорошу денну активність.

Режим сну, їжі, роботи та відпочинку не повинні підпорядковуватися простому «хочу», а доцільності і біологічним законам. В іншому випадку, дитину чекає десинхроноз – неузгодженість ходу біологічного годинника в часі. Порушення біологічних ритмів викликає розбалансованість в роботі організму і проблеми зі здоров'ям дитини.
Це можуть бути порушення різного роду:
• в харчуванні (постійно жує, забуває поїсти, утруднене переварювання їжі, здуття, метеоризм, пронос, запор),
• в сні (не може заснути, не може встати, відчуває втому, головний біль, нездужання),
• в роботі (не може зосередитися, відволікається, захоплюється і перевантажується),
• у відпочинку (занадто багато відпочиває, не встигає розслаблятися).
Намагайтеся не відпускати на самоплив такі важливі питання, як формування правильного і здорового режиму дня. Це допоможе вам і вашій дитині зберегти здоров'я, все встигнути і отримувати від навчання задоволення і знання, а не головний біль і розчарування.

А тепер найважливіше. Одним з найважливіших факторів успішного дистанційного навчання є правильна мотивація учня. Як мотивувати учня на вивчення предмета і проходження курсу?

• Якщо ваша дитина добре знайома з комп'ютером і не відчуває труднощів комунікації онлайн, дайте йому більше свободи. Така доросла і серйозна форма навчання може розкрити в ньому несподівані таланти самоорганізації. Адже він не просто грає в «стрілялку» або бродить по мережі у пошуках цікавих для нього контактів, він зайнятий серйозною справою. Дайте йому відчути відповідальність!

• Контролюйте його. Але робіть це тактовно. Відстежуйте час його роботи на сайті школи. Адміністрація і класний керівник теж бачать час, проведений вашою дитиною на сайті і хід його просування за учбовим матеріалом. Вони намагаються своєчасно сигналізувати батькам про стан справ.
• Слідкуйте за тим, щоб ваш учень не просиджував за комп'ютером з ранку до вечора без перепочинку. Після проходження кожного уроку, а то й частіше радимо проводити фізкульт хвилинку. Виберіть вподобану гімнастику і змушуйте періодично її виконувати.

У разі якщо дитина відчуває труднощі користувача, допоможіть йому пристосуватися до продуктивної роботи з комп'ютером. Навчіть його користуватися принтером і сканером. Адже якщо в нього щось не виходить, це відбиває бажання вчитися. Пройдіть кілька уроків разом з ним. Якщо у вас виникають питання або зауваження з приводу навчального матеріалу або його подачі, зв'яжіться, будь ласка, з адміністрацією або технічною підтримкою.
• Простежте за комунікацією дитини і викладача. Незважаючи на те, що це дистанційна школа, такий контакт повинен стати обов'язковим. Зворотній зв'язок з учителем - важливий фактор засвоєння знань. Дитина повинна бачити свої успіхи і працювати над помилками.
• Слідкуйте за тим, щоб окрім проходження уроків ваш школяр гуляв, добре харчувався, сидів у зручній позі, не псував зір. Робота над навчальним матеріалом повинна проходити в комфортних, сприятливих до навчання умовах.
• Виключіть відволікаючі фактори.

• Максимально розвантажте учня під час домашніх уроків від інших видів діяльності.

Навчання має приносити йому радість пізнання, тоді ви разом побачите результат!

«Скринька юридичних консультацій» – це постійна рубрика, у якій ви завжди зможете дізнатися про зміни у діючому законодавстві України, знайти відповідь на важливі питання, а також поглибити свої знання у юридичній сфері. Цього разу ми розглянемо таку важливу тему, як аліменти. Хто і кому сплачує аліменти, порядок нарахування і визначення їх розміру, додаткові витрати на дитину – відповідь на всі ці питання ви знайдете у сьогоднішньому матеріалі.

Хто і кому сплачує аліменти?

Згідно чинного законодавства України, батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття (до 18 років), повнолітніх непрацездатних дочку/сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть сплачувати аліменти. У випадку коли повнолітні дочка/син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23-х років за умови, що вони можуть надавати таку матеріальну допомогу. Існує два способи стягнення аліментів – мирним шляхом та у примусовому порядку.

За домовленістю між батьками той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. Так, сторони між собою домовляються щодо розміру та періодичності сплати аліментів на дитину в добровільному порядку. Для гарантії виконання домовленості батьки можуть укласти між собою нотаріально посвідчений договір про утримання дитини. Умови договору не повинні суперечити діючому законодавству та відповідати інтересам дитини. У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Також один із батьків може подати за місцем своєї роботи заяву про відрахування аліментів на дитину у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. У разі відсутності домовленостей один із батьків може звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Визначення розміру аліментів

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонічного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів становить розмір прожиткового мінімуму для однієї дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

      При визначенні розміру аліментів враховуються наступні фактори:

• стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
• стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
• наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка/дружини, батьків, дочки/сина;
• наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
•  інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно Закону України про бюджет на поточний рік з грудня 2020 року прожитковий мінімум на одну дитину до шести років становить1779 грн., з шести до вісімнадцяти років – 2218 грн., з 1січня 2021 року в бюджет будуть внесені зміни стосовно розміру прожиткового мінімуму.

Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини визначається: на одну дитину – 1/4; на двох дітей – 1/3; на трьох і більше дітей –1/2 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. У твердій грошовій сумі суд визначає розмір аліментів за заявою одержувача і з врахуванням обставин справи. Зокрема, якщо платник аліментів має нерегулярний дохід. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі підлягає щорічній індексації.

Додаткові витрати на дитину

Той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той із батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після фактичного понесення одноразово, періодично або постійно.

Наступного разу ви отримаєте вичерпну консультацію щодо самостійного складення позовної заяви без допомоги адвоката.

Нагадуємо, що отримати безкоштовну юридичну консультацію провідного юрисконсульта Центру соціальних служб Київського району м. Харкова можна за телефоном: (057) 725-19-38.

Понеділок – четвер – з 9:00 до 18:00

П’ятниця – з 9:00 до 16:45

Перерва з 13:00 до 14:00

Субота, неділя – вихідний.