Вчені кажуть, що мозок людини остаточно формується до 20-и років. Так-так, дорогі батьки. Тому, приймати правильні та розумні рішення до цього моменту мозок, звичайно, може, але не варто розраховувати на те, що вміння чинити правильно виникне саме собою. На жаль, коли ми втомилися, роздратовані або засмучені, наш мозок схильний реагувати емоційно, а не раціонально. Те ж саме й у дітей. Слово «пауза» має нагадати дітям, що необхідно заспокоїтися фізично для того, щоб мислити краще.

1. Для початку розкажіть дитині про роботу мозку зрозумілою їй мовою

«Твій мозок унікальний! Він посилає сигнали в усі частини тіла і каже їм, що робити! Він допомагає тобі бігати, стрибати, навіть чхати! Мозок допомагає тобі рахувати, писати, читати. Він допомагає тобі приймати рішення. На жаль, мозок не може чітко мислити, коли ти засмучений або сильно розгніваний, або дуже-дуже схвильований».

2. Далі поясність поняття “паузи”

«Ти знаєш, як ставити на паузу твої комп’ютерні ігри та відео, але чи знаєш ти, що своє тіло ти теж можеш «поставити на паузу»? Пограймо: ти танцюй, а потім я скажу: «Пауза!» і ти замреш».

3. Розкажіть про взаємозв’язок між мозком та вмінням робити паузу

«Пам’ятаєш, я тобі казала, що іноді наш мозок не може ясно мислити? Йому можна допомогти. Знаєш як? Поставити тіло «на паузу»! Для паузи потрібно глибоко-глибоко вдихнути. Це щоб у мозку був кисень для хорошої роботи. Можеш глибоко вдихнути? Молодець! Можна ще кілька таких вдихів зробити, якщо заспокоїтися важко».

4. Додайте емоційний аспект

«Подумаймо: коли може бути важко зробити правильний вибір? Коли хтось бере без дозволу твою іграшку, коли ти не розумієш, як зробити домашнє завдання, або коли мама тебе кличе додому обідати. Можеш ще згадати якісь випадки? Коли це трапляється, ти можеш відчути себе сумним, злим, розгубленим, стурбованим».

5. Практикуйте

«У такі моменти наш мозок не може нормально думати! Ми не можемо приймати правильні рішення, коли ми так засмучені. І трапляються удари, укуси, крики, кидання зошитів. У такі моменти тобі й потрібна пауза. Глибоко вдихаємо. Потрібно ще вдихнути? Вдихаємо ще раз».

6. Не зупиняйтеся на досягнутому

Тепер використовуйте слово «пауза», коли дитина емоційно схвильована: «Я бачу, ти розсердився на брата. Зробімо швидку «паузу»! Ось так, молодець. Потрібно ще подихати чи ти вже заспокоївся?». І не забувайте про себе, в моменти, коли здається, що весь світ проти вас і збожеволів, говорите собі й дітям: «Я дуже розсерджена через розбите тобою вікно. Я не можу зараз спокійно з тобою про це говорити. Мені потрібно взяти паузу. Зараз я подихаю і зможу нормально думати та говорити».

Коли ви навчите дітей «робити паузу», то наступним кроком в їхньому розвитку стане вироблення їхніх власних стратегій знаходити розв’язання проблеми та робити правильний вибір.

Відповідні положення передбачені змінами до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачено, що дія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи скасовується, якщо особа:

- подала заяву про відмову від довідки;

- повернулася до покинутого місця постійного проживання;

- виїхала на постійне місце проживання за кордон.

При цьому, частина внутрішньо переміщених осіб втратили житло, або воно пошкоджене настільки, що не є придатним для проживання. Рішення Уряду передбачає, що дія довідки не буде скасовуватись для внутрішньо переміщених осіб, які повернулись до покинутого місця постійного проживання, але є власниками пошкодженого або знищеного нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації і подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Це дозволить продовжити виплату допомоги на проживання таким особам.

Також рішення Уряду розширило можливості, якими за власним вибором може скористатись внутрішньо переміщена особа, щоб повідомити про повернення до покинутого постійного місця проживання:

- подати повідомлення за місцем отримання довідки;

- подати повідомлення після повернення до покинутого постійного місця проживання;

- подати повідомлення через Портал Дія.

Також відтепер Міністерство цифрової трансформації України матиме доступ до інформації про внутрішньо переміщених осіб, для проведення верифікації даних. За результатами перевірок у разі виявлення невідповідностей Мінцифри надаватиме пропозиції уповноваженим органам для скасування довідки внутрішньо переміщеної особи.

Від початку обстрілу міста фахівцями Відділу соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова Харківського міського центру "Довіра"(далі – Відділ) проводиться робота з допомоги сім'ям, які опинились у скрутному становищі та потребують переміщення у більш беспечне місце перебування.

Одного вечора фахівцю Відділу зателефонувала жінка, яка є отримувачем послуг та повідомила, що вона з дітьми на протязі декількох днів знаходиться у підвалі будинку і потребує допомоги в евакуації.

Спеціаліст негайно здійснила зв'язок з волонтером через телеграм канал та на ранок цю та ще декілька сімей з дітьми було вивезено у безпечне місце. Було наданно контакти волонтерів, що забезпечують гуманітарною допомогою та одягом у цьому регіоні, розклад евакуаційних потягів до кордону, якшо родина наважиться залишити країну. 

Наразі Наталя (ім'я змінено) разом з сім'єю вже перебуває на території Чехії та отримує необхідну допомогу.

ДОПОМОГА ГРОМАДЯНАМ

• допомога на проживання ВПО;
• компенсація витрат за тимчасове розміщення ВПО;
• грошова допомога для сімей з дітьми від UNICEF Ukraine;
• грошова допомога для ВПО від Агентства ООН у справах біженців (UNHCR Ukraine);
• грошова допомога для ВПО від Світової продовольчої програми ООН (World Food Programme);
• забезпечення продовольчими товарами тривалого зберігання;
• отримання допомоги через платформу ЄДопомога.

ДОПОМОГА БІЗНЕСУ

• компенсація роботодавцям витрат за працевлаштованих ВПО;
• програма з релокації українських. 

Детальніше на сайті Асоціації міст укрвїні: https://cutt.ly/AFOFv26

#соцзахист #ВПО #АМУ #AUC #stoprussia

Ось що розповідає Олена, з якою вже не один рік ми плідно співпрацюємо.  Як і у багатьох містян, у Олени було почуття розгубленості та безпорадності, їхати - не їхати? Що робити? Куди звертатися? Як себе правильно поводити? У розмовах у телефонному режимі проговорювалися можливі варіанти, як себе поводити під час оголошення тривоги та під час комендантської години, надавалися поради щодо покращення психологічного стану дітей та дорослих у кризовій ситуацій. Ось що Олена розповідає:

"Ми рятувалися від війни. Зранку моя родина була налякана звуками пострілів. З оголошенням воєнного стану почалося інше життя. Метушня, укриття-дім, дім-укриття. Звісно, всі ми були налякані, і діти, і дорослі. Саме страх за дітей штовхає тікати в укриття, у метро. А там крижаний протяг, сон на устілці. Холод, застуда. У кінці кінців, нерви не витримали та прийняли рішення збирати валізи, евакуюватися. Вокзал, натовп. Намір відвезти дітей подалі від цього жаху. Війна несе незкінченні очікування повернення додому."

Мріємо про якнайскорішу перемогу, віримо про щасливе життя!

Отримувачі послуг відділів соціальної роботи по районам м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» з числа сімей ромських національних меншин та багатодітних сімей за допомогою колег з Управління у справах сім’ї та молоді м. Харкова отримують гуманітарну допомогу у вигляді продуктів харчування та засобів гігієни від партнерів Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» - Благодійної  організаціі «Благодійний фонд «Добробут України» за фінансової підтримки EVZ Foundation Фонд «Пам'ять, відповідальність та майбутнє» у рамках програми Лачо Девес.
Працюємо далі та надаємо можливу допомогу потребуючим!

Якщо ви опинилися в скрутному становищі або вимушені були тимчасово переселитися в інші області України — подавайте заявку на адресну допомогу.

Зверніться в найближче до вас обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за місцем вашого перебування.

Напишіть заяву на отримання гуманітарної одноразової адресної допомоги, вказавши прізвище, ім’я, по-батькові, групу інвалідності, з якої області переселилися та фактичне місце перебування, а також контактний номер телефону.

УВАГА!
У зв’язку з військовими діями мешканців міста Харкова просимо звертатися по допомогу в найближчі обласні відділення з означеного нижче переліку. 

Адреси обласних відділень Фонду:

Вінницьке відділення
21100, м. Вінниця,
вул. Пирогова, 135а
телефон/факс:
(0432) 68-00-28
(0432) 68-00-28
(0432) 53-53-90
електронна пошта:
vinnitsia@ispf.gov.ua

Волинське відділення
43008, м. Луцьк, 
пр. Писаревського, 3а
телефон/факс:
(0332) 25-42-04
(0332) 25-51-70
електронна пошта:
volun@ispf.gov.ua

Дніпропетровське відділення
49000, м. Дніпро
вул. Старокозацька, 52, 4 поверх
телефон:
(056) 745-25-76
(056) 745-35-42
(063) 106-62-71
електронна пошта:
dnipro@ispf.gov.ua
fszidnepr@ukr.net

Житомирське відділення  
10003, м. Житомир, 
вул. Домбровського, 38 
телефон: (0412) 41-39-47
(0412) 47-38-26 
(0412) 47-38-59 
електронна пошта: 
Zhytomyr.ov@ispf.gov.ua 
ztovfszi@ukr.net

Закарпатське відділення
88000, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14 
Телефон: (067) 557-48-97 
(067) 557-48-97 
електронна пошта: 
Zakarpattia@ispf.gov.ua

Запорізьке відділення
69002, м. Запоріжжя,
просп. Соборний, 75, к. 226
телефон:
(061) 787-46-41 
(061) 787-48-30
(061) 787-48-31
електронна пошта:
zaporizhia@ispf.gov.ua
zfszi@ukr.net

Івано-Франківське відділення
76006, м. Івано-Франківськ,
вул. Гуцульська, 9
телефон/факс:
(0342) 77-37-75
(0342) 78-35-96
електронна пошта:
If@ispf.gov.ua

Кіровоградське відділення
25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А
телефон/факс:
(0522) 33-22-69
(0522) 33-00-11
електронна пошта:
Kov_fszi@ispf.gov.ua
Kov_fszi@ukr.net

Київське міське відділення
03150, м. Київ, 
вул. Велика Васильківська, 104
телефон:
(044) 528-68-17
(044) 528-68-75
(050) 546-08-67
(050) 546-08-26
електронна пошта:
Kyivmisto@ispf.gov.ua

Львівське відділення
79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6
телефон/факс:
(032) 261-10-01
(032) 261-10-03
(032) 261-10-15
електронна пошта:
lviv_fszi@ispf.gov.ua
ovfszi-lv@ukr.net

Миколаївське відділення
54005, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 17
телефон:
(0512) 47-17-06
електронна пошта:
Mykolaiv@ispf.gov.ua

Одеське відділення
65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83
телефон/факс:
(048) 722-52-42
(048) 728-35-30
(048) 724-63-85
електронна пошта:
Odessa@ispf.gov.ua

Полтавське відділення
36039, м. Полтава, 
вул. Європейська, 49
телефон:
(0532) 56-36-23
(0532) 50-00-73
електронна пошта:
Poltava@ispf.gov.ua
poltavafszi@ukr.net

Рівненське відділення
33028, м. Рівне, вул. Замкова, 10а/1
телефон:
(0362) 26-66-47
електронна пошта:
Rivne@ispf.gov.ua

Тернопільське відділення
46021, м. Тернопіль, 
вул. Грушевського, 8
телефон:
(0352) 25-54-59
(0352) 52-11-81
(0352) 52-22-67
електронна пошта:
ternopilfond@ispf.gov.ua

Хмельницьке відділення
29000, м. Хмельницький,
вул. Грушевського, 87
(0382) 79-52-09
(0382) 79-56-93
(068) 174-79-25
(0382) 79-51-10
електронна пошта:
khmelnytskyi_fszi@ispf.gov.ua
kmfusdi@ic.km.ua

Черкаське відділення
18001, м. Черкаси,
вул. Благовісна, 269/105
телефон:
(0472) 54-21-27
(0472) 33-21-20
(0472) 54-01-51
електронна пошта:
Cherkasy@ispf.gov.ua
chvfczi@ukr.net

Чернівецьке відділення
58013, м. Чернівці, 
вул. Героїв Майдану, 87г
телефон/факс:
(0372) 51-07-20
(03722) 4-23-14
(0372) 51-07-20
електронна пошта:
Chernivtsifszi@ispf.gov.ua
Chernivtsifszi@ukr.net

Війна приносить у життя дітей втрату, невизначеність, активізує страх та тривогу. Діти втрачають звичну повсякденність та впорядкованість життя. Зазвичай відчуття безпеки та захищеності діти шукають у своїх батьків.

Пропонуємо кілька порад щодо того, як підійти до розмови з дитиною про війну.

1. Надавайте інформацію відповідно до віку дитини та подбайте, щоб вона не ретравмувала дитину. 

Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги. Це нормально, якщо ви дуже переживаєте через те, що відбувається, але пам’ятайте, що діти сприймають емоційні сигнали від дорослих, тому говорячи з дитиною, намагайтеся тримати контроль над емоціями. Нагадайте, що багато людей наполегливо працюють не лише в Україні, а й у всьому світі, щоб закінчити війну. 

2. Дбайте про медіагігієну та медіаграмотність вашої дитини в умовах війни. 

Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Діти можуть отримувати інформацію з різних джерел, тому важливо уточнювати у вашої дитини,  звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива - виправити це. Можна почати з таких запитань: «Це цікава думка. Розкажи, чому ти так думаєш?», «Мені важливо почути твою думку про це…», «Як ти думаєш, де ми можемо отримати більше інформації про це?». Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки. Саме тоді, коли дитина запитує, висуває гіпотези, шукає причини - вона мислить, важливо скеровувати дитину та вчити перевіряти знайдену інформацію у різних джерелах, які вважаються достовірними. Нагадайте дитині, що вона може поговорити з вами чи іншим значимим дорослим, коли захоче. 

3. Обмежте потік новин.

Подумайте про те, щоб вимикати новини при дітях дошкільного або молодшого шкільного  віку. Новинний контент наразі є травмуючим для них, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні та у вашій громаді зокрема з використанням вищезазначених порад. Також подумайте, як і що ви говорите про ситуацію з іншими дорослими, особливо коли дитина може це чути або бути присутньою під час розмови. Намагайтеся, наскільки це можливо, ввечері, замість перегляду новин з дітьми, робити з ними релаксаційні вправи, грати в ігри, дивитися мультфільми або читати казки разом.

4. Зосередьте увагу на допомозі. 

Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Розкажіть, до прикладу, про роботу волонтерів, які надають підтримку всім, хто її потребує, або про те, що робить територіальна оборона. Якщо дошкільня або дитина молодшого шкільного віку захоче підтримати тих, хто допомагає, намалювавши малюнок, плакат або написавши вірш - підтримайте її у цьому. Підлітки можуть виявити бажання приєднатися до роботи у гуманітарному штабі чи іншій діяльності. Розкажіть їм, як це зробити, і пам'ятайте, що безпека вашого підлітка - понад усе. Відчуття того, що ми всі робимо щось для наближення перемоги, надає відчуття єдності та  приносить стишення і психологічний комфорт.

5. Слідкуйте за станом дитини. 

Оскільки війна триває і новини про воєнні події оточують нас звідусіль, триваючи  нон-стоп, важко зосередитися на чомусь іншому. Водночас ви - батьки, найбільш значимі люди та орієнтир для своєї дитини, а їй вкрай важливо, щоб ви цікавилися й новинами із її життя. Продовжуйте  спостерігати за станом дитини, запитуйте час від часу: «Як у тебе справи?», «Як ти почуваєшся?», «Що в тебе нового? Чи ти знаєш, як справи у …(ім’я друга/подруги дитини?«, «Чи є у тебе питання, які б ти хотіла/хотів обговорити?».

6. Подбайте про себе. 

Обмежте своє перебування в мережі та читання новин, наскільки це можливо. Натомість зосередьтеся на якомусь важливому завданні або робіть те, що допомагає розслабитися та відновитися. Діти зрозуміють реакцію дорослих на новини, тому якщо ви справляєтеся з ситуацією - це допомагає і дітям.

Марія та її діти є багаторічними отримувачами послуг Відділу. З оголошенням військового стану була спроба евакуюватися, але родина вирішила залишитися та допомогати рідному місту! Так і прийшли до рішення стати волонтерами та допомогати містянам. Мати з дітками допомагають пакувати продукти харчування для сімей, які потребують допомоги. Цього разу це були овочі та творог, у перспективі - ліки. Пишаємося своїми підопічними! Адже ми всі в змозі зробити життя та світ кращими!

У разі хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві потрібно:

• щільно зачинити вікна та двері, вентиляційні отвори, димоходи;
• заклеїти щілини у вікнах папером чи скотчем;
• увімкнути телевізор чи радіо для отримання подальших вказівок;
• попередити близьких про небезпеку та можливу евакуацію;
• вимкнути побутові прилади та газ.

У разі евакуації:

- візьміть з собою аптечку;

- одягніться так, щоб залишилося якомога менше відкритої шкіри;

- використовуйте протигази або ватно-марлеві пов’язки, змочені водою або краще 2-5% розчином питної соди (при ураженні хлором), оцтової або лимонної кислоти (при ураженні аміаком);

- залиште приміщення, використовуючи сходи;

На вулиці не біжіть, не торкайтеся ніяких предметів, не наступайте у калюжі. Не їжте і не пийте нічого.

У разі аварій з викидом хлору — намагайтеся пересуватися по підвищеннях, у разі викиду аміаку — низинами.

Якомога швидше залиште зону ураження, рухаючись поперек потоку повітря чи вітру.