Заради доброї мети ми допомагаємо дітлахам з родин, які перебувають у складних життєвих обставинах. Батьки та діти мають змогу отримати речі першої необхідності: одяг, який зігріє їх у холодні зимові дні, іграшки, цікаві книжки та ласощі, які забезпечать гарний настрій, відчуття теплоти й підтримки.

Дуже  важливо, що у нашому суспільстві немає обмежень щодо добросердечності, чуйності, уваги.

Тобто стає зрозуміло, що фізичні покарання (у тому числі биття по попі) є недопустимим методом виховання і з психолого-педагогічної і з юридичної точки зору!

Проте, фізичні покарання чомусь залишаються доволі розповсюдженим методом виховання. Відома дитяча психологиня Юлія Гіппенрейтер каже: «Зазвичай, багато суперечок викликає питання про фізичні покарання. Особисто я безперечно проти них. Вони ображають і озлоблюють, залякують та принижують дітей. Позитивного результату від них менше, ніж негативного».

Усвідомлено, не в момент нервового зриву, а в цілях «виховання» батьки можуть бити власну дитину тоді, коли у самих батьків відсутня емпатія та здатність сприймати почуття іншої дитини. Якщо батьки емпатійно сприймають дитину, вони просто не можуть усвідомлено та цілеспрямовано заподіяти їй шкоди, фізичної та психологічної болі. Відмова батьків від емпатії (а побиття неможливе без такої відмови) з дуже великою ймовірністю призводить до неемпатичності дитини, до того, що вона, наприклад, ставши старшою, може піти гуляти на ніч, а потім щиро здивується, чого це всі так переполошилися.

Тобто, змушуючи дитину відчувати біль і страх, – почуття сильні та грубі, ми не залишаємо жодного шансу для почуттів тонких – каяття, співчуття, жалю…

У книзі «Як ти себе поводиш? 10 кроків до подолання поганої поведінки» Людимила Петрановська наводить приклади різновидів фізичного насильства над дітьми (багато з яких актуальні і для нефізичного насильства):

1. «Спонтанна реакція дорослого на небезпеку». Мабуть, це єдиний варіант фізичного насильства, який може мати виправдання. Йдеться про ситуації, коли можлива небезпека для життя дитини перевищує ймовірну фізичну шкоду, наприклад недопущення того, щоб дитина вибігла на проїжджу частину, випала з вікна тощо.
2. «Спроба прискорити розрядку». Зазвичай проявляється одноразовим ляпанцем і відбувається зазвичай в моменти роздратування, поспіху, втоми. Така «розрядка» не є нормальним способом спілкування з дитиною, тому потребує усвідомлення батьками наявності такої проблеми й пропрацювання з нею.
3. «Стереотипна дія, «бо так треба», «бо і мене так виховували батьки», того потребує культура, звичай тощо». Такий спосіб фізичного насильства батьки використовують як дисциплінарну модель виховання дитини, метод «кнута та пряника».
4. «Прагнення передати свої почуття, «щоб він (вона) зрозумів, нарешті». Тобто насильство використовується батьками, як засіб комунікації з дитиною, коли «словами» дитина не розуміє.
5. «Нездатність дорослого переносити фрустрацію». У даному випадку фрустрацією стає неспівпадіння поведінки дитини з очікуваннями дорослого. Такі батьки схильні відчувати злість, роздратування, коли стикаються з тим, що дитина не хоче або не може зробити чогось (наприклад, батьки у своїх мріях бачать свого сина видатним футболістом, а він не хоче бігати з м’ячем).
6. «Помста». Може використовуватися кимось з батьків наприклад, за те що народився «не вчасно», коли народження дитини пов’язане зі смертю матері, за те, що схожий на батька, який зрадив, за те, що дитина хворіє або має інвалідність та «псує життя».
7. «Садизм». Відбувається у родині, коли той з батьків, хто вчиняє насильство має явні ознаки девіації або психопатії.
8. «Знищення суб’єктивності». Такий вид насильства використовується не як покарання чи зміна поведінки, а як намір зломити волю дитини, зробити її повністю керованою.

Причин, чому батьки обирають насильницький спосіб спілкування з дитиною може бути багато, і жодна з них не відноситься безпосередньо до дитини. Можливо, що когось з таких батьків колись, в їхньому дитинстві карали ременем і це було культурною нормою; можливо, що в них не достатньо розвинене  почуття емпатії та співчуття; можливо, що вони не мають навички відслідковувати власний емоційний, психологічний стан та керувати їм…

Проте жодна з причин не може служити виправданням проблеми жорстокого поводження з дитиною! А найперший і найголовніший крок для подолання її для батьків – усвідомити наявність проблеми!

ЗВЕРТАЙТЕСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДО ПСИХОЛОГІВ!

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Одного осіннього ранку до Відділу завітала тендітна жінка Олена з сином Іваном (імена змінені).

Повідомила, що чоловік їх вигнав з дому, живуть з сином у подруги. У жінки відсутня реєстрація, немає постійного житла та роботи. Близьких родичів немає, сама у минулому особа з числа дітей-сиріт.

Спеціалісти звернулись до благодійних організацій, зібрали для родини продукти харчування, дитячі речі, іграшки. Також було направлено клопотання до Харківського міського центру реінтеграції бездомних осіб для постановки на облік. Після цього жінка звернулася до Харківського міського центру зайнятості, де їй запропонували роботу.

Життя потроху почало налагоджуватися. Зараз Олена працює поваром-кондитером, винаймає кімнату в будинку, недалеко від школи, в якій навчається син Іван.

Іван дуже позитивний хлопець, який приймає активну участь в усіх заходах Відділу. Він написав листа Діду Морозу, в якому описав подарунок своєї мрії. Цю мрію напередодні новорічних свят втілили представники Відділу зв’язків з громадськістю - шкільні офіцери поліції.

Неймовірною радістю сяяли очі Івана, коли він отримав бажаний подарунок. Мрії здійснюються!

Приємно разом здійснювати дитячі бажання бо для цього ми живемо та працюємо.

З нагоди Новорічного свята громадською спілкою «Милосердя» за сприянням Відділу соціальної роботи по Московському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» проведено захід «Зимове диво» для сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах. До проведення свята було залучено дітей з сімей, які є отримувачами послуг Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра». Для дітей було проведено шоу-програму з конкурсами та вікторинами, після чого діти отримали подарунки за індивідуальним замовленням. Маємо надію, що змогли порадувати дітлахів та їх батьків, надати родинам допомогу у вигляді новорічних подарунків, підвищити настрій малечі, надати можливість батькам та дітям провести разом святкове дозвілля.

Дуже вдячні колегам з Відділу соціальної роботи по Московському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» та соціальним партнерам за організований захід та надану допомогу родинам, а також передаємо слова вдячності та щирі святкові побажання від батьків та дітей, які були присутні на заході!

Несподівані сюрпризи, довгоочікувані подарунки, дружні сімейні застілля і щирі побажання близьким та рідним людям – все це супроводжує новорічні свята і зігріває наші серця навіть у найлютіші зимові морози.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» підготував цілу підбірку старовинних традицій святкування Нового року, які знайомлять нас з історією власної країни, її культурою та звичаями.

Язичницько-християнські новорічні традиції

До початку ХХ століття новорічні традиції серед українського селянства носили змішаний язичницько-християнський характер. Новорічні свята вважилися магічним часом, коли пробуджувалася і ставала небезпечною різна нечиста сила. Також в цей період люди вірили в те, що у новорічну ніч відкривається небо і в Бога можна попросити будь-що. До цієї ночі, як і до свята Івана Купала, були приурочені тематичні перекази про палаючі гроші та незліченні скарби.

Люди вірили, що характер новорічного свята впливає не те, яким буде весь прийдешній рік. Саме з цієї причини сформувався цілий ряд звичаїв, обрядів та обмежень, в яких яскраво відбивався світогляд справжнього хлібороба – відданого, щирого і трудолюбивого, його впевненість у завтрашньому дні і достатку.

Традиційна новорічна обрядовість українців – це ціла низка зимових свят, серед яких виділяється період дванадцятидення з кульмінаційними точками 25 грудня – Різдво, 1 січня – Новий рік і 6 січня – Хрещення за старим стилем. Останній день старого і перший день нового року українці відзначали як свята Меланки (Маланки) і Василя. На відміну від Різдва і Хрещення, ці дні не мали важливого значення в релігійному календарі, тому в їхній обрядовості майже не помітно церковних мотивів.

Вечір 31 грудня називали щедрим, або багатим, до нього готували великий святковий стіл. В цей час вдавалися і до різноманітних магічних ритуалів. Наприклад, господар підходив з сокирою до дерева, звертаючись до нього: «Як уродиш – не зрубаю, як не вродиш – зрубаю» – і тричі легенько торкався сокирою стовбура. Наслідком цих дій мав бути рясний врожай фруктів. Також, щоб влітку позбутися гусені, люди вірили, що необхідно тричі оббігти садок босоніж.

Окрім того у народі побутували численні новорічні прикмети й ворожіння. В новорічну ніч дивилися на хмари: якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай ярових, якщо з півночі – озимих. Дізнатися про врожай зернових можна було залишивши надворі пучечки пшениці, жита, ячменю, вівса та ін. Краще вродить та культура, на якій за ніч впаде більше інею.

Також в цей час були дуже популярними величальні обходи й поздоровлення – щедрування, засівання, ритуальний обмін вечерею, обряди та ігри з масками («Маланка», «Коза») та ін. Традиційним святковим символом Нового року в Україні досить тривалий час була не звична для нас зелена ялинка, а «дідух». Виготовляли його з кулів соломи або першого зажинкового снопа, а потім прикрашали засушеними і паперовими квітами, різнокольоровими стрічками.

Святкування нового року за юліанським та григоріанським календарем

З приходом християнства та впровадженням юліанського календаря офіційно день Нового року був встановлений 1 березня. Згідно з народною традицією – це перший день весни і перший день нового року. Саме цього дня прокидалися від зимової сплячки бабаки, поверталися з вирію ластівки, господарі намагалися вгадати врожай, а садівники зрізували сухі гілки на деревах, щоб вони краще родили.

З прийняттям греко-візантійського церковного обряду в XV столітті початком церковного і громадянського року стали вважати 1 вересня. Цього дня справляли пострижини молодих хлопців і вперше садовили їх на коня. Ткачі встановлювали свої верстати і починали ткати килими, а селяни – копати картоплю. В т ой же час на українських землях, що входили до складу Великого князівства Литовського, початок Нового року святкували 1 січня.

На простори Київської Русі традицію святкування Нового року 1 січня запровадив цар Петро І у 1700 році. Саме він популяризував добре відомі всім нам головні атрибути новорічних свят – прикрашання ялинки, святкові привітання, феєрверки, новорічні кумедні костюми з масками. Замість бенгальських вогнів в той час використовували багаття з дров або соломи, які розпалювали прямо посеред великих вулиць. В новорічну ніч всі, у кого були рушниці або невеликі гармати, повинні були стріляти у небо у власному дворі. Згідно наказу Петра І, ялинкові прикраси повинні були висіти до 7 січня – люди вірили, що прикрашаючи новорічну ялину, вони задобрюють злі сили.

Григоріанський календар в Україні був запроваджений в 1918 році. Саме з цього часу дата його святкування починає збігатися з європейською. Православна церква відмовилась переходити на новий стиль, тому всі нерухомі церковні свята на Новий рік продовжують святкувати за юліанським календарем (за старим стилем) і зараз. Святкування Старого Нового року 14 січня і в наш час зберегло усю традиційну обрядовість та релігійно-культовий зміст, які протягом багатьох років передаються із покоління в покоління.

Святкування Нового року 1 січня для українців, як і для інших жителів багатьох країн світу, стало веселим світським святом. Новий рік 14 січня залишається невід’ємною складовою річного обрядового циклу нашого народу. Саме він в найбільшій мірі відображає традицію українського новорічного святкування, яке перекликається з релігійними та міфічними уявленнями поколінь предків та несе у собі глибокий і символічний зміст.

Колектив Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» щиро вітає всіх з наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим. Бажаємо у наступному році бути ще більш активними, здоровими, життєрадісними, позитивними та успішними, щоб будь-яка добра справа вдавалася, а тепло близьких та рідних людей зігрівало навіть у найлютіші морози.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Відділ соціальної роботи по Московському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» разом з  Громадською органызацыэю Сімейний центр «You Too»  та за сприяння Благодійного Фонду "Дияконія Україна» 27 грудня з колядками та подарунками привітали сім'ї з дітьми, які перебувають у кризових ситуаціях.

Нинішні умови з пандемією ще більше ускладнили вихід сімей із кризи. Труднощі з пошуком роботи, ускладнення після хвороби та втрата робочого місця  у зв'язку з тим, що очікувати на одужання та відновлення роботодавець не буде. Це збільшує кількість отримувачів послуг, а саме в таке становище потрапляють такі категорії, як: багатодітні сім’ї, родини одиноких матерів, діти з сімей опікунів, піклувальників тощо.

Але в різдвяні свята родини чекають дива, і завдяки нашим соціальним партнерам 40 родин отримали продуктові набори. Діти, подарунки, різдвяний настрій, щирі привітання та співи колядок. Посмішки дітей та вдячність батьків за увагу та підтримку, це найкраще що може буди напередодні новорічних свят.

Дякуємо нашим соціальним партнерам за співпрацю заради добробуту родин.

Напередодні свят отримувачі послуг Відділу соціальної роботи по Холодногірському району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»  - багатодітні та прийомні сім’ї, сім’ї учасників бойових дій, завдяки участі постійного партнера, Харківської бісквітної фабрики - отримали гуманітарну допомогу. Діти були задоволені святковими солодкими подарунками, а батьки вдячні за увагу та підтримку.
Також новорічні подарунки отримали отримувачі послуг Відділу соціальної роботи по Холодногірському району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" - особи з числа дітей-сиріт, які тимчасово проживають у Харківському обласному соціальному гуртожитку у місті Чугуїв.
Щиро дякуємо   керівництву Харківської бісквітної фабрики за  небайдужість та плідну співпрацю щодо пітримки сімей з дітьми. 

Вже не перший рік до Дня Святого Миколая Відділом соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» проводиться сумісний святковий захід разом з представниками Харківської загальноосвітньої школи №26 для дітей з сімей, які перебувають на обліку отримувачів соціальних послуг.

Серед отримувачів таких послуг є різні категорії сімей, а саме: багатодітні сім’ї, родини одиноких матерів, діти з сімей опікунів, піклувальників тощо.

Цього року для цих дітей учні школи також зібрали благодійну допомогу у вигляді великої кількості солодких подарунків, іграшок і канцелярських товарів.

Дітки з великим задоволенням прийшли до Відділі щоб отримати ці подарунки, поспілкуватися один з одним, поділитися своїми новорічними пригодами, а також знайти нових друзів.

Дуже приємно було бачити радісні обличчя малечі та задоволення в їх очах. Добре, що є небайдужі люди, які створюють радісну і святкову атмосферу для відвідувачів нашого Відділу!

Під час вистави для дітлахів проведено цікаві конкурси, вікторіни, діти розгадували цікаві загадки та ребуси, також діти дивилися тематичний мультфільм. Наприкінці заходу малечі було вручено цікаві подарунки. Після закінчення свята діти поверталися додому дуже задоволеними проведеним часом з очікуванням нових новорічних несподіванок. Сподіваємося, що змогли підняти настрій дітлахам та батькам,  підтримати традицію сімейного дозвілля та надати можливість сім'ям провести час разом.

Матеріал підготувала: Мірошниченко О.С., провідний фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС "Довіра".

Відділом соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» залучено дітей з сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, до відвідування святкової вистави в Центрі дитячої та юнацької творчості № 2.

До уваги дітей та їх батьків було представлено пісні, танці та інші цікаві творчі номери, які підготували діти-вихованці гуртків Центру дитячої та юнацької творчості №2. Наприкінці заходу дітлахи отримали солодкі подарунки.

Бажаємо дітям міцного здоров’я, усмішок, здійснення усіх мрій! Адже в Новорічні свята дорослі та малюки особливо вірять в казку, чекають здійснення бажань. Щасливі, що маємо можливість подарувати дітям казку, підняти загальний настрій родини, надати можливість провести час разом та підтримати традицію сімейного відпочинку.

Матеріал підготувала: Мірошниченко О.С, провідний фахівець із соціальної роботи Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра».