У Міністерстві охорони здоров'я України розповіли, які симптоми найчастіше з'являються в людей, які підхопили Омікрон. Найчастіше хворі мають нежить (73%), головний біль (67,5%), втому (63,5%). А також чхають (60%) і відчувають біль у горлі (59,6%). Головними симптомами уханського вірусу, який, за даними МОЗ, все ще домінує в Україні, вважаються висока температура, тривалий важкий кашель, втрата смаку і нюху. "Водночас не виявлено суттєвої відмінності (Омікрон) від симптомів штаму Дельта", - пояснюють у Міністерстві. У хворих на Омікрон рідше, але все ж трапляється кашель (43,5%), хриплий голос (35,7%), озноб чи тремтіння (30%), лихоманка (29,4%), втрата/спотворення нюху та/або смаку (23,7%) тощо. Новий штам, за даними наукових досліджень, має менший інкубаційний період, що в середньому триває три доби. Але ризик повторного зараження Омікроном вп'ятеро вищий, ніж у Дельти. Поодинокі дослідження також вказують, що Омікроном більше хворіють молодші люди. Якщо пацієнтові з Дельтою в середньому було 38 років, то пацієнту з Омікроном буде вже 30 років. "Попри те, що симптоми Омікрону здаються схожими на застуду, новий штам також може спричиняти тривалі наслідки для здоров'я, госпіталізацію та летальні випадки", - кажуть у МОЗ.

Якщо Ви відчуваєте ознаки захворювання —

не зволікайте та звертайтеся по медичну допомогу!

Бережіть себе та будьте здорові! 

Матеріал підготувала: Уварова О.Ю., фахівець із соціальної роботи І категорії

Відділу соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра»

Жіночий алкоголізм за своєю природою нічим не відрізняється від чоловічого, але тенденція його зростання викликає суттєве побоювання. Якщо два десятиліття тому співвідношення жіночого алкоголізму до чоловічого становило 1:12, через десять років 1:7, то зараз наближається до 1:4.

Причин та факторів, що сприяють прилученню жінок до алкоголю кілька. Основні з них:

Біологічні фактори:

Спадкова схильність - якщо донедавна на неї відводилося 25-30%, то тепер цей фактор іноді доходить до 70-90%. Причому, у жінок спадкова обтяженість зустрічається частіше, ніж у чоловіків.

Менструальний цикл - так звана перед менструальна напруга нерідко схиляє до споживання алкоголю, справляє ефект зняття напруги, діючи заспокійливо, як лікувальний фактор, а в результаті відбувається звикання та пристрасть до алкоголю.

Токсичний ефект алкоголю - у зв'язку з тим, що в жіночому організмі вміст води на 10% менше, ніж у чоловічому, то при вживанні однакової дози алкоголю у чоловіків концентрація алкоголю в крові (на кг маси) менша, ніж у жінок, звідси випливає що токсичний ефект алкоголю у жінок сильніший

Соціально-психологічні фактори:

Рання психічна травматизація у дитячому віці – погане виховання, побої, відсутність ласки, тепла, наявність у сім'ї алкоголіка (батько, мати, брат), смерть близьких, всілякі розчарування, зрада чоловіка чи близької людини, самотність, негарна зовнішність тощо.

Зловживання алкогольними напоями швидко впливає на стан жіночого організму.

Метаболічні розлади виявляються:

• Схильністю до ожиріння чи виснаження.
• Обличчя стає опухлим, на носі та щоках розширюються також кровоносні судини.
• Порушується функція внутрішніх органів.
• Розвивається алкогольна кардіміопатія (ураження серця), алкогольний гепатит, а потім і цироз печінки.

Супроводжують алкоголізм гастрити, панкреатити, артеріальна гіпертензія, ураження нервової системи. Страждає репродуктивна система.

У майбутньої матері-алкоголічки ризик викидня збільшується у 2-4 рази. Внутрішньоутробна дія алкоголю призводить до появи низки проблем – від вроджених вад до неврологічних розладів та порушень розвитку.

У дітей, що народилися від батьків, які страждають на алкоголізм, може спостерігатися «алкогольний синдром плода». У них виявляється підвищена психомоторна збудливість, відставання фізичного та психічного розвитку, різні вади внутрішніх органів та частин тіла.

При жіночому алкоголізмі руйнується все: жінка не може стежити за господарством, не виховує дітей, не доглядає чоловіка і цим руйнує сім'ю.

Алкоголізм, як і будь-яке інше захворювання, необхідно лікувати довго, серйозно та обов'язково за допомогою спеціалістів-наркологів.

У біологічному сенсі алкоголізм є невиліковним захворюванням. Це означає, що немає жодного медичного засобу, який повернув би хворий здатність контролювати споживання алкоголю. Хвора на алкоголізм приречена або на прогресуюче погіршення здоров'я, соціального статусу та загибель, або на повну тверезість.

Тим не менш, жінки, які все ж таки звернулися за допомогою, можуть не лише позбутися алкогольної залежності, та почати нове життя.

Відділ соціальної роботи жінкам рекомендує:

Обговорювати свої душевні переживання лише зі спеціалістами, а не з приятельками, які часто можуть радіти з того, що проблеми не лише в них одних. Тим у кого в роду є (або були) родичі, що п'ють, особливо чоловічої статі, бути вкрай обачними у відносинах з алкоголем і на будь-якому етапі намагатися контролювати себе.

Намагайтеся так чи інакше організувати своє особисте життя! Знайте, що здорова та твереза сім'я – найбільше щастя та багатство на цьому світі!

У разі виникнення будь-яких проблем з алкоголем, слід не гаючи часу звертатися за консультаціями та допомогою до фахівців.

Наші контакти:

Адреса: м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

Тел.: 725-26-86 (87)

Сайт: http://dovira.kh.ua/

Facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Бустер — для людей, які отримали базовий курс вакцінації 6-9 місяців тому та яким потрібно оновити захист від COVID-19. Також важливо не плутати бустерну дозу з додатковою. Додатково доза надається людям з ослабленою імунною система, яка могла в повні мірі відповісти на перші дві дози вакцини. А вже після додаткової дози така людина отримає бустер. Бустер продовжує дію COVID-сертифіката, а додаткова доза – ні. Бустерну дозу рекомендовано вводити у період від 6 до 9 місяців із дати отримання другого щеплення проти COVID-19.
Вакцинація – це порятунок життів. Захистіть себе та близьких від важкого перебігу захворювання та смерті від COVID-19. 

Матеріал підготувала: Мірошниченко О.С., провідний фахівець із соціальної роботи по Новобаварському району м. харкова ХМЦСС "Довіра"

Станом на початок 2022 року пандемія COVID-19 в Україні триває та трансформується. Кожен день ми бачимо сумні статистичні дані про зростання кількості хворих та навіть летальні випадки.

На даний час єдиним ефективним засобом захисту від COVID залишається вакцинація. Багато країн світу проводять вакцинацію населення стрімкими темпами і досягають переможних результатів у боротьбі з цією нелегкою хворобою.

Зимовими буднями працівники Відділу соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» (далі – Відділ) проводять щотижеву вуличну акцію “Вакцинуйся!” серед жителів нашого району, розповсюджують буклети, в яких надана повна інформація про вакцинацію населення від COVID-19, а також відповідають на найбільш поширені запитання населення, стосовно безпечності проведення щеплень.

Відділ наголошує,

що вакцинація – це єдиний дієвий спосіб захистити себе від важкого перебігу хвороби!!!

У віці до півроку малюки практично не помічають відсутності одного з батьків та швидко його забувають, за умови, що вони оточені максимальною турботою з боку інших родичів. Навіть немовля при розлученні батьків здатне переживати психологічну травму.

У віці від півроку до 2,5 років через відсутність тата або мами у дитини може часто і різко змінюватися настрій, з'являються капризи і можуть бути проблеми із засипанням та ігровою діяльністю, промовою. А у віці від 2,5 років діти іноді відчувають психологічне потрясіння, часто навіть серйозне.

Поведінка дітей 3,5 - 4,5 років при розлученні батьків стає більш вираженою, а саме: озлобленою, тривожною, агресивною тощо.

У дитини 5-9 років може виникнути із цього приводу досить сильна депресія. Гостро на розлучення батьків реагують 5-7 літні діти, відзначається підвищена дратівливість у дитини та підвищення рівня тривоги.

Дуже часто у дошкільному віці малюк звинувачує себе у розлученні батьків і часто буває досить складно переконати дитину. Страхи з'являються у дитини у випадку, коли тато і мама конфліктують, відкрито або не можуть налагодити контакт один з одним для вирішення питань, які стосуються дитини. Батьки не можуть дійти компромісу, а саме: коли батько може відвідувати дитину, як батько буде впливати або приймати участь у житті дитини. Багато батьків бажали б бачити свою дитину не лише раз на тиждень, і ці питання повинні обговорюватися обома сторонами конфлікту.

Бувають випадки, коли батьки починають дарувати багато подарунків дитині, за для того щоб його задобрити. Чи варто говорити про те, що така поведінка батьків може погано позначитися на особистісному та психічному розвитку дитини.

Проте найсерйозніші наслідки для дитини від розлучення батьків – це виховання у неповній сім'ї. Розлучення може негативно виявитися вже в молодшому підлітковому віці. Крім страхів батьки часто скаржаться на агресивність дитини, частий плач, у малюка може бути розлад сну, зниження пізнавальних процесів. Фахівці вважають, що кожна п'ята дитина з неврозом пережила розлуку з батьком.

Душевна травма у підлітка проявляється інакше, ніж у дітей інших вікових груп. Найважче розлучення батьків переживають підлітки. Підліток може уникати спілкування, вибудовувати поверхневе спілкування, замкнутися, переживати сильні негативні емоції або навпаки заводити великі компанії та виявляти жорсткість у відносинах з іншими людьми. У підлітка знижується успішність у школі, порушується дисципліна, у деяких виникає ідея втечі з дому, виникають конфлікти із друзями.

Для того, щоб знизити негативний вплив розлучення на дитину, батьки можуть звернутися до сімейного психолога. Важливо вибудовувати подальші відносини, зберігши людяність та дружні почуття. У цьому спільно вирішувати питання виховання дитини.

Якщо ж батьки розлучають братів і сестер, то це може стати причиною ще більшої психологічної травми, ніж саме розлучення батьків.

Коли батьки вирішили розлучитися, потрібно разом з чоловіком або дружиною повідомляти цю новину дитині, вибрати більш легкий спосіб. Як це станеться, коли і які слова необхідні для повідомлення дитини новину про розлучення, всі ці моменти можливо та необхідно проговорити на прийомі у психолога.

Намагайтеся не змінювати спосіб життя дитини. Пам'ятайте, що у будь-якому разі розлучення батьків впливає на долю дітей, але хоч би якими були стосунки між матір'ю та батьком після розриву, дитина при цьому страждати не повинна.

Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова ХМЦСС «Довіра» пропонує послуги психолога та юрисконсульта за для того, щоб захистити Вас та Вашу дитину!

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

Наш сайт: http://dovira.kh.ua/

Ми у соціальних мережах:

facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Ознаками токсичної поведінки можуть бути:

1. Постійний негатив. Часто токсичні люди схильні зосереджуватися на поганому. Вони люблять поскаржитися на свої проблеми та нагадати про те, що вам чи оточуючим щастить більше, ніж їм.
2. Невміння чути співрозмовника. Токсичні люди завжди поглинені турботою про себе та свій стан. Їм зовсім нецікаво слухати співрозмовника, і щоразу вони намагаються вас перебити, щоб почати розмову про себе.
3. Агресивність. Токсична людина схильна легко заводятися від будь-якої критики, навіть жартівливої чи адекватної.
4. Негативізм. Токсичні люди будуть відкидати до останнього користь будь-якої гарної ідеї.
5. Бажання все прикрасити. У розмовах такі люди люблять перебільшувати та упускати деякі факти.
6. Вічна критика. Вони критикують вас, світ, інших людей, дають непрохані поради та завжди знають, як зробити краще.
7. Викрадення часу. Токсична людина готова довго розповідати вам про свої проблеми або прийти у гості без попередження.
8. Любов до пліток.
9. Впевненість у своїй правоті. Не важливо, що думає чи відчуває співрозмовник, останнє слово завжди залишається за токсичною людиною. Вона знає, що краще для оточуючих і вважає свою думку єдино правильною.
10. Тотальний контроль. Токсичні люди хочуть бути в курсі всіх новин, їм до всього є справа.

Але що робити, якщо серед токсичних людей ваш колега по роботі, близький родич чи друг? Для збереження емоційної рівноваги під час спілкування з ними спробуйте дотримуватися таких правил.

• Відстоюйте свої межі. Токсичні люди часто обирають у якості жертви делікатних людей, які соромляться сказати «ні», щоб не образити. Відкиньте ввічливість і переходьте в контрнаступ для захисту особистого часу та простору.
• Керуйте розмовою. Токсичні люди люблять розповідати про себе та забувають про час. Якщо вам розмова вам не цікава або набридла, сміливо беріть ініціативу у свої руки.
• Створюйте свій напрямок розмови. Наприклад, не дозволяйте пліткувати про будь-кого і переводьте розмову в конструктивне русло.
• Контролюйте емоційний стан. Якщо кохана подруга постійно скаржиться на життя, не реагуйте емоційно. Не потрібно плакати, жаліти її чи переживати разом із нею. Спілкуйтесь конструктивно, але при цьому тримайте емоційну дистанцію, реагуйте спокійно та не вбирайте в себе негативну інформацію.
• Не намагайтеся вирішити проблему за іншу людину. Токсичні люди часто чекають на це і намагаються перекласти відповідальність на чужі плечі. У такій ситуації просто вислухайте людину та надайте їй можливість вирішити проблему самостійно.

Український психолог Павло Дима розповів, за якими критеріями розпізнати токсичність в собі:

1. Ви постійно помічаєте помилки та недоліки у діях оточуючих.
2. Важко зітхаєте, ледве витримуючи, доки людина закінчить розповідь, бо одразу зрозуміли, що вона - не має рації.
3. Від спілкування з людьми у вас піднімається тиск, болить голова/спина/живіт.
4. Вам важко весь час виправляти чужі помилки, ви зриваєтеся на крик, можете посварити підлеглого/партнера/друзів, кидати трубку.
5. Іноді вам важко зрозуміти, куди подіти своє невдоволення життям/людьми/дрібними негараздами.
6. Іноді ви сваритеся з працівниками сфери обслуговування.
7. Вас дратує неуважність оточуючих, які не розуміють (не вгадують) ваші бажання (думки) та ін.
8. Вам хочеться, щоб оточуючі більше підтримували вас, хвалили, захоплювалися вашими думками, ідеями, рішеннями.
9. Зазвичай ви незадоволені своїми досягненнями, хоча це вголос і не визнаєте.
10. Ви часто сперечаєтеся, доводячи іншим свою думку.
11. Люди спілкуються з вами лише у конкретних справах. Особисті почуття обговорюють з іншими, не хочуть розповідати про свої сумніви чи хвилювання (а ви не хочете про це слухати).
12. У вас мало друзів, насправді є тільки один друг чи подруга, якому можете розповісти свої невдоволення у повному обсязі і він/вона вас сприймають по-доброму, витримують ваші емоції чи розділюючи їх.
13. Вам важко передавати свої враження від життя або ситуацій іншим людям, тому що вони реагують на такі речі спокійно і радять менше займатися дрібницями.
14. Називають ще один із критеріїв токсичності: людині важко, погано наодинці із самим собою, у неї з'являється неприємне відчуття переповненості, отруєння своїми думками та почуттями, тому непереборно хочеться "присісти на вуха" комусь іншому, висловитися.

Звичайно, свідома людина, яка зрозуміла, чому інші тримаються осторонь, може зусиллям волі зменшити свою негативну поведінку, навчитися терпінню, або пропрацювати це з психологом. Не чекайте, доки хтось припинить спілкування з вами. Із цим можна і потрібно працювати.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87)

Наш сайт: http://dovira.kh.ua/

Ми у соціальних мережах:

facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Instagram: slobidsky_viddil

Соціальні хвороби – це захворювання людини, виникнення й поширення яких зв’язано переважно з несприятливими соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та інші). Ці хвороби, підсилюючи одна одну, руйнують імунну систему людини. Названі хвороби можна попередити.

Соціально-небезпечні хвороби – виклики для сучасного суспільства туберкульоз та ВІЛ/СНІД вже давно перестали бути суто медичною проблемою. Ці захворювання становлять небезпеку для держави та усього суспільства. З кожним роком зростає захворюваність та смертність від цих соціально-небезпечних хвороб.

Найбільш поширена вірусна інфекція - грип, яка виникає як епідемія щорічно.

Щорічно в світі хворіє на грип від 5 до 15% населення, смертельних випадків від грипу налічується близько 2 млн.

Хвороба Боткіна, або вірусний гепатит, досить поширена вірусна інфекція.

Епідемія туберкульозу в Україні стала реальністю. Наведемо деякі сумні факти про туберкульоз (або, як казали раніше, сухоти):

- За всю історію людства від туберкульозу померло понад 330 млн. осіб.

- Паличкою Коха (збудник туберкульозу) інфіковано 2 млрд. осіб, тобто майже третина населення Землі, 10% інфікованих хворіє.

- Хворий на відкриту форму туберкульозу інфікує 10-15 осіб за рік.

- Від туберкульозу помирає більше дорослих, ніж від усіх інших інфекційних захворювань разом узятих.

- 26% усіх померлих у слабо розвинених країнах загинуло від туберкульозу.

- Третина хворих на СНІД помирає від туберкульозу.

- На туберкульоз хворіють частіше люди віком від 15 до 44 років, тобто найбільш працездатна частина населення, це збільшує негативний економічних ефект хвороби.

- Неправильне застосування анти туберкульозних препаратів призвело до того, що понад 50 млн. осіб хворіють на стійку до ліків форму туберкульозу.

Туберкульоз та СНІД створюють серйозні ризики не лише для здоров`я суспільства, а й для перспектив гуманітарного благополуччя та розвитку нації в цілому. Соціальні хвороби – туберкульоз та СНІД – не повинні трансформуватися у хворобу суспільства, адже за кожним випадком стоять людські біль, страх та відчай. Цього не можна припустити у сучасній, розвиненій державі ХХІ сторіччя.

Отже, Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова  ХМЦСС «Довіра» бажає нашим отримувачам послуг та мешканцям міста Харкова міцного здоров’я, турботи та піклування про своє майбутнє та майбутнє наших дітей.  

Наші контакти:

м. Харків, вул. Плеханівська, 42, каб. 45, 46, 47

тел.: 725-26-86 (87), сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.slobidskiy

Іnstagram: slobidsky_csssdm

Одним із пріоритетних напрямків роботи Відділу соціальної роботи по Індустріальному району міста Харкова  Харківського міського центру соціальних служб "Довіра" (далі - Відділ), є профілактика негативних явищ (алкоголізму, наркоманії, тютюнопаління) серед дітей та молоді району.

Така робота проводиться у навчальних закладах району, серед членів сімей, які знаходяться у Відділі на обліку та отримують соціальні послуги.

Для більш результативної роботи Відділ залучає до співпраці громадські та благодійні організації.

Однією із таких організацій є "Фонд рятування дітей та підлітків України від наркотиків", з представниками якого фахівці Відділу проводять у навчальних закладах спільні заходи, спрямовані на формування в особистості стандартів позитивної поведінки та пропаганду здорового способу життя.

Учні з захопленням приймають активну участь в обговоренні теми та з зацікавленістю ставлять питання спеціалістам.

Проблема наркоманії є однією з найбільш актуальних для суспільства на даний момент, тому необхідно постійно проводити профілактичну роботу у молодіжному середовищі.

Перш за все, обом батькам слід пояснити своїй дитині незмінність їх відношення до неї у подальшому, навіть якщо вони тепер житимуть не однією родиною. Слід м’яко і тактовно дати зрозуміти, що інколи дорослим людям краще жити окремо, аніж постійно сперечатися і сваритися під одним дахом. Дитина повинна зрозуміти, що навіть після розлучення батьки будуть про неї піклуватися: проводити дозвілля разом, відзначати свята і дні народження, дарувати подарунки.

Для пом’якшення наслідків розлучення варто приділити увагу навіть маленькій дитині. У присутності неї дуже важливо говорити про іншу сторону (батька або матір) лише у поважному тоні, щоб у дитини не виникло сумнівів, що тепер її стануть менше любити. При нагоді слід пояснити у доступній формі про причини розлучення, але без непотрібних деталей.

У перші місяці після розлучення намагайтеся приділяти максимум уваги дитині: частіше проводьте з нею вільний час, говоріть про свою любов, цікавтеся її життям. Досить часто до Відділу соціальної роботи по Київському району міста Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» звертаються батьки, які просять про допомогу психолога саме після розлучення. Це трапляється у тих випадках, коли процес розставання був дуже болісним для обох сторін, розриву передували часті скандали і суперечки між дорослими, або просто дитина ніяк не може змиритися з тим, що віднині її тато і мама проживають окремо.

У такому випадку, батьки повинні дуже уважно стежити за фізичним та психологічним здоров’ям дитини, щоб своєчасно звернутися до кваліфікованого спеціаліста. Депресія, замкнутість, смуток, безсоння – і це лише деякі наслідки розлучення для дітей. Також в цей період, як свідчить практика, дуже часто у малечі виникає почуття тривожності і навіть власної непотрібності. Тривала відсутність одного із батьків може викликати у дитини смуток і спустошення, а інколи реакцію на розлучення взагалі важко передбачити. Найгірше, що може трапитися у такому випадку, це виникнення у дитячій голові думок про самогубство чи ще гірше – спроба втілення свого задуму у реальність.

Мати або батько поодинці можуть виявитися нездатними надати дитині необхідну підтримку, яку вона потребує на даний час, тому розлучення впливає на неї безпосередньо. Другий шлюб одного або обох батьків також викликає додаткові труднощі, оскільки досить часто діти дуже болісно сприймають подружжя свого тата/мами. Після розлучення обоє батьків повинні робити все, щоб зберегти гарні відносини заради спільної дитини, адже вона, на відміну від чоловіка чи дружини, не може бути «колишньою».

Якщо батькам все-таки вдалося зберегти гарні відносини після розлучення, в майбутньому їм буде набагато простіше вирішувати будь-які проблеми, що стосуються виховання і життєзабезпечення їхньої спільної дитини. Дуже добре, коли батьки можуть розраховувати на допомогу один одного у складних життєвих ситуаціях, але для досягнення такого результату повинні докласти зусиль обидві сторони.

З колишнім чоловіком або дружиною слід детально обговорити можливість зустрічей і спілкування з дитиною. Не варто перешкоджати розвитку якісних відносин і позбавляти одного із батьків повноцінної участі у її вихованні. Негативна поведінка батька або матері лише спровокує загострення ситуації, а більш за всіх у такому випадку постраждає саме дитина.

Шановні батьки!

Як свідчить психологічна практика, розлучення батьків підвищує ризики розлучення їхніх дітей у майбутньому втричі, а ось у малюків, які виховувалися у повних сім’ях у дорослому віці розпадається лише один шлюб із двадцяти. Щоб уникнути такої негативної тенденції намагайтеся повсякчас знаходити потрібні і важливі слова один для одного і для своїх дітей, проявляйте більше терпіння, любові, ніжності та взаємної поваги.

Пам’ятайте! Ваші слова нічого не варті без гідного власного прикладу, адже дитина вчиться не стільки на «сухій» теорії, як на щоденній практиці – ваших відносинах у родині і вбирає в себе все почуте і побачене як справжня губка. Навіть якщо ви вирішили розлучитися, завжди залишайтеся людьми і не виміщайте свою невдоволеність один одним на дитині.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon

Авторка: Юр’єва Ірина Сергіївна, фахівець із соціальної роботи І категорії Відділу соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра»

Свято було вперше проголошено Організаціей Об’єднаних Націй у 2018 році, яка відзначила важливу роль освіти для миру та розвитку суспільства. Цікаво, що ініціатором запровадження такого дня стала Нігерія, її ідею підтримали 58 держав світу. Відзначаючи Міжнародний день освіти, доцільно зважати на те, що Україна є і співзасновником, і постійним членом Організації Об’єднаних Націй (ООН). Міжнародна організація заснована 24 жовтня 1945 року на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об’єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Тоді ж склали відповідно резолюції на підтримку якісної рівноцінної освіти, яка має бути доступною для кожної людини незалежно від її національності, статі та соціального становища. Право на освіту закріплено у статті 26 Загальної декларації прав людини. Вона закликає до забезпечення безкоштовної початкової освіти. А Конвенція про права дитини, прийнята у 1989 році, містить положення про обов'язок держав забезпечувати доступність вищої освіти всім. У принципах ООН зазначено, що освіта допомагає людині стати грамотною, отримати впевненість у собі та забезпечити благополуччя для себе та своєї сім'ї, у майбутньому будуючи соціально стабільну державу.

Освіта надає людині можливість вибратися з бідності та забезпечити добробут у майбутньому. Проте близько 265 мільйонів дітей та молодих людей не мають змоги піти чи закінчити школу; 617 мільйонів дітей і підлітків не мають елементарних навичок читання та математики. Двадцять відсотків із них — у віці, коли необхідно здобувати початкову освіту. Ці діти страждають від злиднів, дискримінації, збройних конфліктів, надзвичайних ситуацій та наслідків зміни клімату. Міграція та вимушене переміщення також негативно впливають на здобуття освіти, їхнє право на освіту порушується - що неприпустимо.

Україна щорічно приєднується до вшанування Міжнародного дня освіти та розглядає його у контексті формування орієнтирів щодо визначення та коригування освітньої політики. Кожний українець може докласти особистих зусиль у святкуванні цього дня: навчити дитину читати чи писати, допомогти учневі, студенту чи дорослому засвоїти певні знання.

Оскільки освіта є одним із прав людини, суспільним благом та державною відповідальністю, - внеском у забезпечення сталого розвитку держави!