Така процедура проводиться виключно в інтересах дитини, щоб забезпечити їй стабільні та гармонійні умови життя. Після ухвалення рішення суду відділ ДРАЦС вносить зміни до актового запису про народження дитини або повнолітньої особи та видає нове свідоцтво про народження. В актовому записі змінюються відомості щодо батьків, дитини, зокрема дата та місце народження, а також дата державної реєстрації народження. У разі зміни дати народження, дата державної реєстрації може бути також виправлена - за заявою особи, зазначеної у рішенні суду, або її уповноваженого представника. В умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з 24.02.2022, для отримання нового свідоцтва можна звернутися до будь-якого відділу ДРАЦС, розташованого на підконтрольній українській владі території.

У разі виникнення запитань або для уточнення інформації ви можете зателефонувати на гарячі лінії відділів ДРАЦС: https://is.gd/wZQl0a

Присвоюється прізвище, ім’я та по батькові дитині під час реєстрації народження з одночасним визначенням її походження. Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс) прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду. Сімейне законодавство також надає право батькам змінити прізвище дитини у майбутньому.

Коли можливо змінити прізвище малолітньої дитини?

Відповідно до статті 148 Кодексу прізвище може бути змінене у таких випадках:

- У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою.

- У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.

- За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.

Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Куди звернутися для зміни прізвища дитини?

Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану врегульовано Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі – Закон) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 (далі – Правила).

Так, розгляд заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану належить до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану (далі – відділи ДРАЦС), дипломатичних представництв і консульських установ України (стаття 6 Закону).

В умовах воєнного стану, запровадженого в Україні з 24.02.2022, звернутися можна до будь-якого відділу ДРАЦС, розташованого на підконтрольній українській владі території.

Крім того, подати заяву можна шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг.

Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Які документи необхідно подати?

Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати:

- заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану;

- паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця, особи без громадянства;

свідоцтво про народження;

- інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Заява повинна бути заповнена розбірливо. У ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою, зокрема, батьків.

Водночас чинним законодавством не передбачено норм, що забороняють подачу заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану через представника.

Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, центр надання адміністративних послуг, дипломатичне представництво чи консульська установа України не вправі відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.

Строки розгляду

Відповідно до Правил питання про внесення змін до актових записів цивільного стану розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.

Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Вартість послуги

Згідно з положень статті 20 Закону за свідоцтва, що видаються у зв’язку із зміною до актових записів цивільного стану, справляється державне мито у розмірі, визначеному законом.

За видачу свідоцтва у зв’язку зі зміною до актових записів цивільного стану справляється державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,34 грн) (пункт 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993  № 7-93 «Про державне мито»).

Водночас відділи державної реєстрації актів цивільного стану можуть надавати платні послуги, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються до державного бюджету (частина третя статті 20 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1168 затверджено Перелік платних послуг, які можуть надаватися відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

У разі виникнення запитань або для уточнення інформації ви можете зателефонувати на гарячі лінії відділів ДРАЦС управлінь державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції.

Мета: знизити рівень тривоги, знайти в собі ресурси та використовувати їх, усвідомити, що навіть у період невизначеності можна жити, творити і бути джерелом світла для себе та своїх близьких.

Техніка: «Казка про Зайчиху, що чекала і жила»

Авторка: Катерина Гарцарік

Цільова аудиторія: жінки, чиї чоловіки на війні / в зоні бойових дій.

У лісі, де дерева шепочуть вітром, а місяць щовечора лягає спати між гілками сосен, жила Зайчиха. У неї було двоє маленьких зайченят, а ще чоловік — сильний, розумний і добрий Заєць.

Одного ранку Заєць попрощався з родиною і пішов у справах, що стосувалися безпеки всього лісу. Він був одним із тих, хто мав слідкувати, щоб інші звірі жили в спокої. Зайчиха знала, що це важливо. Вона кивнула, посміхнулась, обійняла його міцно й сказала:

— Ми чекатимемо. Я подбаю про малих і про наш дім.

Минали дні. Потім тижні. І ще дні. А Заєць усе не повертався.

У лісі приходили новини — про тих, хто вже повернувся, і тих, хто ще десь у дорозі. А про Зайця — тиша.

Зайчиха почувалася так, ніби небо забуло світити для неї.

Вона намагалася триматися, бути сильною, готувати морквяні оладки, обіймати зайченят, але вночі — коли всі спали — вона тихо плакала в подушку.

Одного такого вечора Зайчиха вийшла надвір. Було темно, ліс дрімав, зірки мовчали. Вона сіла під старою ялиною й подумала:

«Я не знаю, скільки ще чекати. Але я знаю — мої діти потребують світла. І я буду цим світлом. Я тримаю тил. А значить — світ не валиться».

З того вечора щось змінилося.

Зайчиха не перестала сумувати, але почала жити. Вона створила в лісі маленький гурток для звірят, чиї родичі також пішли в далекі справи. Вони малювали, ділилися казками, обіймалися, якщо було боляче. Вона розповідала зайченятам історії про хоробрих звірів, про силу серця, про надію.

Вона зрозуміла: сила — не в тому, щоб не боятися. Справжня сила — це тримати лапку іншого, навіть коли тремтить своя.

І одного дня, коли сонце розливалося по лісу, а зайченята готували пиріг до свята весни — на порозі з’явився силует.

Заєць. Втомлений, але усміхнений. І з очима, які шукали її — свою Зайчиху.

Вона обійняла його мовчки. Не потрібно було слів. Бо в її обіймах було все: біль, віра, витримка і нескінченне кохання.

Бо коли тебе люблять і ти любиш — ти здатна на більше, ніж уявляєш.

Під час зустрічей розглядаються різні питання соціального характеру: особливості виховання дітей та комунікації з ними, права та обов'язки батьків, оформлення статусів та державних допомог, неприпустимість втягнення дітей в злочинну діяльність та інші. 

Під час консультацій розглядаються різні соціальні питання, звертається увага на умови проживання дітей. З батьками проводиться бесіда з питань створення безпечних умов для проживання дітей, дотримання санітарно-гігієнічного стану житла та правил техніки безпеки при користуванні електроприладами, газовими плитами, щодо обмеження доступу дітей до побутової хімії та небезпечних предметів.

Шановні батьки! Будь ласка пам'ятайте, що відповідальність за життя, здоров'я та безпеку дітей, перш за все, покладена саме на батьків.

Як це працює? У здоровому організмі в разі потрапляння чужорідних тіл, вмикаються захисні функції імунної системи. Першими реагують Т-лімфоцити: розпізнають, що саме потрапило до організму, і передають інформацію про це В-лімфоцитам. В-лімфоцити синтезують антитіла, які борються з чужорідними антигенами. 

ВІЛ ж вражає Т-лімфоцити, а якщо конкретніше — клітини CD4. Імунітет людини просто не знає, що йому треба відповісти на загрозу і як це зробити. Без імунітету людина лишається беззахисною перед будь-якою інфекцією.

Як передається?

ВІЛ передається: через кров — при використанні нестерильних шприців, голок чи іншого інструментарію (найчастіше це трапляється при ін’єкційному введенні наркотичних речовин, але також ризикованими є процедури пірсингу і татуювань); статевим шляхом — при гомосексуальних чи гетеросексуальних статевих контактах без презерватива (під час анального, вагінального та орального сексу);від матері до дитини під час вагітності, пологів і годування грудьми. 

ВІЛ не передається: повітряно-крапельним шляхом (при чханні, кашлі, розмові); через обійми, рукостискання, поцілунки; при спільному користуванні предметами побуту (посудом, постільною білизною, рушниками); через укуси комах і контакти з тваринами.

Чим ВІЛ відрізняється від СНІДу?

СНІДом називають комплекс захворювань, які виникають через руйнування ВІЛ-інфекцією імунної системи при відсутності відповідного лікування. СНІД – це остання, смертельно небезпечна стадія ВІЛ-інфекції. На цьому етапі організм вже не в силах протистояти інфекційним захворюванням, і людина стає дуже вразливою: можуть проявитись одразу декілька опортуністичних інфекцій і супутніх захворювань.

Антиретровірусна терапія (АРТ) уповільнює і практично зупиняє прогресування ВІЛ-інфекції та її перехід у стадію СНІДу. З появою АРТ число випадків СНІДу у світі скоротилося в 10 разів. АРТ не просто продовжує життя ВІЛ-інфікованих – вона дає їм змогу почуватися здоровими, повноцінно жити, професійно самореалізовуватись, створювати сім’ї. До речі, в Україні АРТ безкоштовна і доступна всім пацієнтам.

Чим підступний ВІЛ?

З моменту інфікування до появи перших видимих симптомів може минути декілька років – весь цей час людина, яка живе з ВІЛ, може виглядати і почуватися добре. Водночас вона може передавати ВІЛ іншим, сама про це не підозрюючи! 

Однак з часом імунітет поступово слабшає. Вірус приховано руйнує дедалі більше клітин імунної системи: щоденно продукується 10 мільярдів нових вірусних частинок, що знищують 200 мільйонів захисних клітин. 

У 85-90% випадків прогресія ВІЛ без терапії складає 7–10 років. Більше 50% нових випадків ВІЛ-інфікування виявляють на останній чи передостанній клінічних стадіях. Регулярне тестування на ВІЛ (рекомендовано двічі на рік) вбереже здоров’я вам і вашим близьким!

Якими є симптоми ?

На ранніх стадіях ВІЛ не має жодних симптомів. Щоб зрозуміти, чи вірус є, необхідно пройти тест. 

Втім на сьогодні досліджено певні клінічні симптоми, що можуть вказувати на наявність ВІЛ: лихоманка чи діарея без очевидних причин, що триває більше місяця, безпричинна втрата ваги, порушення роботи нирок, часте перенесення тяжких бактеріальних інфекцій, стрімке зниження гостроти зору та інші ознаки.

Обов’язково слід пройти тестування на ВІЛ при наявності таких захворювань: інфекцій, що передаються статевим шляхом, гепатиту B/C, запалень в порожнині рота, кандидозу, оперізуючого лишаю, псоріазу, рецидивуючих інфекцій верхніх дихальних шляхів, менінгіту, злоякісних новоутворень.

Як лікується ВІЛ?

Для лікування ВІЛ-інфекції використовують антиретровірусну терапію: вона пригнічує розмноження вірусу і зміцнює імунітет. АРТ – це лікарські засоби у вигляді таблеток, які слід приймати 1 чи 2 рази протягом доби. Одна таблетка може містити кілька видів лікарських препаратів, тому їхню комбінацію ще називають “схемою лікування”. 

Безперервний прийом АРТ дозволяє людині з ВІЛ жити повноцінним життям, тривалість якого обмежується лише природними процесами старіння. Також лікування запобігає передачі ВІЛ іншим людям: статевим шляхом, через кров, від матері до дитини. Якщо людина припиняє або перериває лікування, то ВІЛ може почати розмножуватися активніше, руйнуючи імунітет. 

Як уникнути ВІЛ? завжди використовуйте презервативи при сексуальних контактах (вагінальних, анальних, оральних) з особами, ВІЛ-статус яких вам невідомий; завжди використовуйте лише стерильні голки, шприци, інструменти для манікюру, пірсингу і татуювань.

Обов’язки батьків висвітлені в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якого батьки зобов’язані:

• виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;

• піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;

• забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя;

• поважати дитину.

Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини, фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності: адміністративної, кримінальної та сімейно–правової.

Адміністративна відповідальність передбачена статтею 184 кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною п’ятою цієї статті, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом - до виконання рішення в повному обсязі.

Умисне порушення встановленого законом обмеження щодо строку перебування дитини за межами України у разі самостійного вирішення питання про тимчасовий виїзд дитини за межі України тим із батьків, з яким рішенням суду визначено або висновком органу опіки та піклування підтверджено місце проживання цієї дитини, - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У статті 180 кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами - тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність передбачена статтею 166 Кримінального кодексу України та наступає за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб), – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк окреслено у ч.1. ст. 150-1 Кримінального кодексу України.

Стаття 164 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.  Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

У статтях 164 і 165 цього ж Кодексу під злісним ухиленням від сплати коштів на утримання дітей (аліментів) або на утримання непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.

Стаття 304 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.  Зокрема, втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.

З приводу сімейно-правової відповідальності, то у статті 164 Сімейного кодексу України зазначено, що за наявності відповідних підстав батьки можуть бути позбавлені батьківських прав.

Мати/ батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він:

• не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

• ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

• жорстоко поводяться з дитиною;

• є хронічними алкоголіками або наркоманами;

• вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

• засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Позбавити батьків батьківських прав можна і за злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти. Про це йдеться у ст. 47 Закону України «Про загальну середню освіту».

  Шановні батьки!

  Треба пам’ятати, що виховання дітей – відповідальна справа! Розуміння між батьками, взаємоповага, підтримка, самореалізація, баланс сімейного та особистого життя, змістовне дозвілля, спільна участь у вихованні дітей, рівний розподіл домашньої роботи, як компоненти ідеї гендерної рівності, створюють сімейне середовище, сприятливе для розвитку дитини, дотримання її прав, формування гармонійної особистості.

Щоб уберегти своїх дітей від нещасних випадків, дотримуйтеся цих простих, але життєво важливих правил:

Завжди зачиняйте вікна та балконні двері. Особливо це стосується тих моментів, коли діти залишаються без нагляду навіть на короткий час. Незачинене вікно чи балкон може стати фатальним.

Встановлюйте надійний захист. Спеціальні захисні решітки або замки на вікнах є найефективнішим способом запобігти відкриттю вікна дитиною. Існують також обмежувачі, які дозволяють провітрювати приміщення, але не дають вікну повністю відкритися.

Ніколи не залишайте дітей без нагляду біля відкритих вікон чи балконів. Навіть на секунду. Маленькі діти надзвичайно допитливі та швидкі.

Навчайте дітей правилам безпеки. Пояснюйте малюкам, що відкривати вікна без дозволу та нагляду дорослих – дуже небезпечно. Використовуйте зрозумілі їм приклади, щоб вони усвідомили ризик.

Не ставте поруч із вікнами предмети, меблі або будь-які інші предмети, якими дитина може скористатися, щоб залізти на підвіконня.

Пам’ятайте: безпека дитини – виключно у ваших руках! Не ризикуйте її життям через недбалість. Будьте максимально уважними та відповідальними батьками!

Як можна встановити факт батьківства чи материнства: подати заяву про встановлення факту батьківства чи материнства до суду за місцем проживання заявника. Якщо доказів достатньо — суд ухвалить рішення про встановлення родинного зв'язку із померлим батьком або матір'ю. На підставі рішення суду Державна реєстрація актів цивільного стану (далі - ДРАЦС) вносить зміни до актового запису про народжння.

Підтвердження батьківства чи материнства у суді. Хто може подати заяву? Мати/батько, опікун піклувальник, особа, яка виховує дитину, повнолітня дитина.

Сплата судового збору. Заявниику потрібно буде сплатити судовий збір. У 2025 році — це 605,60 грн.

Що потрібно вказати у заяві? Який факт потрібно встановити та для чого (наприклад, для призначення пенсії у разі втрати годувальника (докази (фото, листи, документи, відео, ДНК-експертизу (якщо можна отримати біологічний матеріал). Також додати довідку ДРАЦС про неможливість внесення змін і доповнень до актового запису цивільного стану.

 

Недоркнаість житла. Ніхто не має права заходити у вашу квартиру без вашої згоди або рішення суду. Виняток — надзвичайні ситуації. 

Коли дозвіл власника не потрібен. У надзвичайній ситуації: пожежа, затоплення, обвал, витік газу, загроза життю людей. Але! Сусіди повинні викликати аварійні чи комунальні служби, а не проникати самостійно.

Вхід без дозволу. Якщо вас немає вдома або ви не впускаєте в приміщеня, а є загроза — допускається несанкціонований вхід за умови присутності: представника комунальної служби, поліції, аварійної бригади, сусіда (свідка).

Хто платить за несанкціонований вхід? Власник, який відмовив у доступі до квартири та той, з чиєї провини сталася аварія.

Якщо квартира в будинку з ОСББ. Права та обов'язки доступу до житла мають також посадові особи ОСББ, Вони можуть брати участь у несанкціонованому доступі на рівні з комунальними службами.

Обов'язки власника квартири. Власник повинен допустити комунальні служби для: ліквідації або запобігання аварії (цілодобово), ремонту, заміни, перевірки обладнання, зняття показань лічильників (згідно з умовами договору). У разі аварії — доступ має будти цілодобовим.

Обов'язки комунальників. Показати посвідчення, поважати ваше приватне життя, заходити лише в місця, де розташоване обладнання.