Салтівський р-н
Десять причин, знання яких допомагає батькам зрозуміти переживання дітей і допомогти їм. Усі ми чудово розуміємо, що наші діти напередодні свого першого дня у школі можуть мати різні почуття – як захват, так і хвилювання та побоювання. Отже, щоб допомогти розвіяти страхи, у першу чергу необхідно провести їх ідентифікацію. Далі представлені десять причин, через які діти тривожаться із приводу майбутнього походу до школи.
Нові ситуації
Незалежно від того, що чекає на вашу дитину – пережити перший день у новому класі чи в новій школі, нервувати через нову ситуацію – це абсолютно нормально. Розкажіть їй про те, що буде відбуватись у перший шкільний день. Коли діти знають, чого очікувати, вони менше стурбовані ситуацією. Нагадайте дитині, що кожний учень у її класі теж відчуває себе трохи схвильованим; дайте дитині час пристосуватись до ситуації. Відмітьте, що доволі швидко все ввійде у звичне русло, й атмосфера стане більш комфортною. Якщо це можливо, відкорегуйте свій графік так, щоб у вас з’явився додатковий час на дитину, особливо в перші кілька днів відразу після школи.
Ситуація провалу й невдач
Діти переживають, що їхнє навчання буде занадто важким, що вони не зможуть іти в ногу зі всіма або, коли їх викличуть на уроці виступити перед усім класом, не зможуть дати вірну відповідь. Нагадайте дитині, що кожна людина робить помилки, а потім похваліть її за старанність і зусилля.
Тривожність із приводу контрольних і тестів
Багато дітей бояться тестування та всіляких контрольних робіт. Вони хвилюються та засмучуються раніше, ніж треба, та так, що до дня тестування вже не у змозі виконати завдання. Один зі способів допомогти їм – запропонувати свою допомогу в підготовці та вивченні відповідного матеріалу. Нагадайте дитині, що вона все знає й готова до контрольної, скажіть про свою впевненість у тому, що вона обов’язково успішно впорається зі всіма завданнями.
Соціальна тривожність
Діти турбуються про своє місце в суспільстві, про те, щоби вписатись у колектив, завести друзів, хвилюються через те, що про них подумають інші, чи будуть їх дражнити й чи піддаватимуться вони проявам цькування, чи не стануть вигнанцями. Поясніть дитині, що необхідно зустрічати різноманітні соціальні ситуації обличчям до обличчя, а не уникати їх, і порозмовляйте про те, як подружитися з іншими дітьми. Відомо, що навчання дітей соціальних навичок, вирішення проблем і розв’язання конфліктів сприяють хорошому психічному здоров’ю.
Оцінки та успішність
Деякі діти турбуються, чи зможуть вони в дійсності виправдати очікування та отримувати добрі оцінки за математику та інші предмети, потрапити на дошку пошани, стати кращими у класі чи підтримувати певний середній бал. У розмові з дитиною підкресліть, що ви не очікуєте від неї досконалості та ідеальності.
Стрес від шкільних реалій
Деякі діти відчувають тривогу або впадають у стресовий стан, коли розуміють і відчувають, що їхнє шкільне середовище не організоване або що їхні очікування від навчання необґрунтовані. Психологи стверджують, що якщо батьки у відповідь на розповідь дитини про проблему, що виникла, запропонують їй спільно пошукати рішення, то дитина навчиться підходити до складних ситуацій конструктивно.
Потреба бути частиною колективу
Незалежно від того, хоче ваша дитина організувати групу підтримки спортивної команди, отримати головну роль у шкільному спектаклі чи просто бути не останнім гравцем під час великої перерви, важливо розповісти їй, що це виходить не в усіх і не завжди. Адже є й інші можливості брати участь чи бути причетним до команди. Щоб допомогти дитині оволодіти потрібними навичками у відповідності із заняттям, яке вона вибрала, практикуйтесь разом: малюйте плакати, репетируйте роль або ганяйте м’яч.
Тиск однолітків
Діти просто хочуть бути частиною колективу, хочуть відповідати тим правилам і законам, що в ньому царюють, тому іноді переживають через певні очікування з боку однокласників. Заохочуйте розповіді дитини про свої проблеми. Словесне вираження страхів (приговорювання вголос) може стати дуже корисним. Уважно слухайте, але при цьому намагайтесь перебороти гостре бажання втрутитись і самому вирішити проблему вашої дитини. Краще як треба все обміркуйте й разом знайдіть можливе рішення. Вирішуйте проблеми разом з дітьми, а не замість них! Відіграючи активну роль, діти вчаться самостійності.
Страх піддатися проявам булінгу (цькування)
Діти турбуються про те, що їх можуть ображати чи переслідувати в тому чи іншому вигляді, що дуже неприємно й навіть може психологічно травмувати їх. Поставтесь до їхніх побоювань серйозно. Поясніть, що хулігани ображають інших дітей, щоб відчути себе сильними, а також обов’язково розкажіть про те, як заспокоїтися, що не дозволить реагувати емоційно у відповідь на образу.
Ситуації вдома
Іноді справжня причина, через яку дитина не хоче йти до школи, не має нічого спільного із самою школою. Діти можуть відчувати, що дуже потрібні вдома, тому що хтось із батьків знаходиться у стані стресу або депресії, чи є ще щось, що безпосередньо стосується їхньої сім’ї. У такому випадку виходом із ситуації буде усунення сімейних проблем.Якщо страхи вашої дитини не проходять упродовж навчального року, проінформуйте про це вчителя. У більшості шкіл є шкільні психологи, соціальні працівники та методисти, які можуть професійно поспілкуватися з дітьми й допомоги їм перебороти ці страхи.
Салтівський р-н
П'ятнадцять способів приємного й корисного проведення часу батька зі своєю донькою. Ви коли-небудь спостерігали таку картину: дорослий чоловік у гіпермаркеті жваво котить візок, на якому сидить маленька дівчинка? При цьому він імітує поїзд, видає звуки сигналу, скрипу коліс і голосно оголошує назви станцій.
Дитина перебуває в неймовірному захваті й заливається сміхом, дорослі ж навкруги дивляться на чоловіка зі здивуванням. Спершу може здатися, що його поведінка не зовсім адекватна, але не варто робити поспішні висновки. Просто батько вирішив улаштувати для своєї доньки креативну і трохи божевільну пригоду, вийшовши за межі звичних стереотипів і відкривши їй можливості творчого підходу до життя.
Дослідження показали, що сприйняття жінкою самої себе та сприйняття нею чоловіків тісно пов'язане із взаємовідносинами зі своїм батьком у ранньому віці. Батько – це перший чоловік, якого любить дівчинка. Саме батько дає дівчинці уявлення про те, якими насправді є чоловіки та якого ставлення від них варто очікувати.
Бути першим чоловіком у житті юної дівчини – це велика відповідальність і в той же час прекрасна можливість, оскільки вплив батька (або його відсутність) може бути дуже глибоким. Дослідження підтверджують, що дівчата, які мало контактували зі своїми батьками (або не контактували зовсім), частіше кидають школу, долучаються до зловживання наркотиками та алкоголем і вагітніють у підлітковому віці. І навпаки, у сім'ях, де батьки беруть активну участь у вихованні своїх дочок, дівчата виростають упевненимиі, з повагою ставляться до свого тіла, мають високу самооцінку й готові до життя в «дорослому» світі.
Хоча батьківство – це серйозне заняття, воно може приносити радсть. У цій статті запропоновано п`ятнадцять порад батькам, як допомогти своїм донькам вирости впевненими та здоровими, отримуючи при цьому від процесу виховання взаємну радість.
Список чудових занять, за допомогою яких батько може чудово проводити час із донькою, можна продовжувати і продовжувати. На жаль, час, який відведено татам та їхнім маленьким донечкам, не безкінечний. Дорогі батьки, поки що вашій донечці можна читати казки на ніч доки вона ще з нетерпінням чекає, коли ви прийдете з роботи додому і доки ви є найважливішим чоловіком в її житті, повною мірою користуйтеся своїм статусом і насолоджуйтесь кожною хвилиною, проведеною разом з нею.
Салтівський р-н
Розвиток у школярів соціальних та емоційних навичок допомагає запобігти проявам булінгу в школі. В багатьох школах встановлені правила з метою запобігання проявам булінгу. Хоча ці правила й важливі, але вчителям і батькам потрібно пам'ятати, що людей змінюють не правила, а люди.
Молоді люди, які відчувають труднощі з соціальною взаємодією, не розвивають нових навичок, тому що змушені підкорятися встановленим правилам. Однак діти, схильні домінувати й контролювати інших, не відмовляються від своєї поведінки тільки через те, що цього вимагають правила. З іншого боку, дослідження показують, що розвиток у дітей певних навичок може сприяти проявам соціальної поведінки, знижує рівень стресу, розвиває більш доброзичливе ставлення до вчителів і однокласників, а також підвищує успішність. Відповідно, систематична робота зі школярами в даному напрямку може запобігти проявам булінгу в класі.Розглянемо докладніше, які соціальні та емоційні навички потрібно розвивати в дітей для запобігання булінгу.
1. Управління емоціями
У всіх дітей є почуття, але деякі діти не можуть з ними справлятися. Досить часто діти бувають настільки сповнені сильними почуттями злості, смутку, страху або фрустрації, що це проявляється в їх тілі. Ми всі бачили ці ознаки: червоне обличчя, сльози, тремтіння в тілі, стиснуті кулаки, крик, агресивна поведінка. Дітям необхідно навчитися управляти сильними почуттями. Для деяких це вимагає більше часу й більш чіткого керівництва, ніж для інших.
Діти, схильні до булінгу, і ті, хто стає його жертвами, повинні розвинути навички стресостійкості й навчитися контролювати свої імпульси, використовуючи різні методи саморегуляції.
2. Емпатія
Емпатія - це здатність зрозуміти, як інша людина думає, що відчуває в конкретних ситуаціях. Важливо розвивати в дітей почуття емпатії, тому що діти, схильні до булінгу, отримують соціальну винагороду за свою поведінку : почуття влади й контролю над оточенням, підвищену увагу до себе, високий соціальний статус і т. ін. Таким чином, вони можуть не звертати уваги на шкоду, яку завдають своїм жертвам.
Розвиток у дитини навичок емпатії допомагає запобігти булінгу, тому що дані навички вчать дітей ставитися до однолітків по-людськи, а не як до засобу здобуття популярності в класі. Розвиток емпатії допомагає дітям розуміти, як думають і що відчувають їх однолітки.
3. Рішення проблем і подолання конфліктів
Щоб запобігти проявам булінгу в класі, не потрібно оберігати дітей від усіляких конфліктів. Конфлікти - це природна частина взаємин між людьми. Зокрема, розбіжності можуть бути конструктивними, оскільки допомагають побачити ситуацію з різних сторін. Тому потрібно розвивати у школярів навички вирішення проблем, щоб вони могли самостійно управляти неминучими конфліктами, проявляючи повагу до співрозмовника. Дослідники стверджують, що навички вирішення проблем краще допомагають запобігти булінгу, ніж відповідні емоційні реакції.
4. Упевненість у собі
Упевнена в собі людина виражає свої думки й почуття без звинувачень і з повагою до тих, хто її оточує. Агресія, яка є причиною булінгу, руйнує стосунки, тому що вона спрямована на те, щоб завдати болю або знецінити інших. У той же час упевненість у собі дозволяє людині спілкуватися у відкритій і поважній манері й таким чином дозволяє зміцнювати позитивні взаємини між людьми. Коли діти розвивають упевненість у собі, вони можуть краще спілкуватися, обговорювати конфлікти, протистояти тиску з боку однолітків, задовольняти свої потреби й ефективно взаємодіяти з однолітками та дорослими.
5. Здатність до дружби
У дітей шкільного віку дружба створює потужне почуття причетності. Щоб запобігти булінгу в класі, необхідно розвинути в дітей як навички встановлення дружби, так і здатність правильно вибирати друзів. Тому здатність до дружби можна розглядати як два взаємопов'язані компоненти:
установлення дружніх взаємин. У багатьох дітей уміння заводити друзів з'являється саме по собі, однак у деяких це викликає труднощі. Якщо в дитини немає друзів, вона позбавляє себе можливості розвивати здорові соціальні навички й навчитися ефективно взаємодіяти з однолітками. Згодом вона потрапляє в замкнене коло відкидання й соціальної ізоляції.
Уміння встановлювати дружні взаємини важливе не тільки для дітей, які піддаються булінгу, але і для всіх інших дітей. Це допомагає їм контролювати свої взаємини з тими, хто їх оточує.
Уміння правильно вибирати друзів. Багато дітей сприймають школу як вороже середовище, де неможливо сформувати з ким-небудь дружні стосунки. У шкільній соціальній ієрархії висока конкуренція, і деякі діти вдаються до булінгу, щоб зайняти в ній більш високе місце. Один із способів цьому запобігти - навчити школярів встановлювати дружні взаємини з однолітками поза школою. Вчителі та батьки повинні заохочувати дітей у тому, щоб вони спілкувалися з однолітками на ігровому майданчику, у спортивних секціях або різних гуртках. Коли дитина зробить перший крок на шляху до дружніх взаємин, батьки та вчителі повинні допомогти їй у цьому.Зокрема, щоб навчити дитину встановлювати дружні взаємини, батьки повинні навчити її правильно вибирати друзів. Маленькі діти вибирають собі друзів інтуїтивно: вони вирішують, з ким гратися, ґрунтуючись на тому, хто любить такі ж ігри, як і вони самі, хто добрий до них тощо. Однак, коли дитина дорослішає, її соціальна динаміка стає більш складною, а мотивація в пошуку друзів змінюється. Часто школярі вибирають собі друзів за соціальним статусом. Дитина може керуватися такою логікою:
«Вона популярна, і якщо я буду з нею дружити, я теж стану популярною» або навпаки;
«Мені вона подобається, але вона не виглядає круто. Якщо я буду з нею спілкуватися, усі подумають, що я «ботан», тому я не буду з нею дружити».
Дитина може навіть виправдовувати токсичні взаємини, наприклад:
«Так, вона погано до мене ставиться. Вона ображає мене й висміює перед іншими. Але якщо я не буду дружити з нею, мені ні з ким буде спілкуватися, тому я просто змирюся з цим».
Сумно, що в підлітковому віці діти втрачають інстинкт, який дозволяв їм знаходити друзів у молодшому віці. Багатьом із них потрібен тривалий час, щоб знову набути впевненості в собі й вибирати друзів, виходячи з особистісних якостей, а не соціального статусу людини. Батьки можуть допомогти в цьому дитині, допомагаючи побачити токсичні взаємини та впливаючи на її мотивацію в пошуку друзів. Довірливий діалог батьків з дитиною з приводу того, як правильно шукати друзів, навчає її робити правильний вибір.Розвиток вищевказаних навичок у школярів допомагає створити позитивну атмосферу в класі, запобігає проявам булінгу, а також має позитивний ефект протягом усього життя дитини. Тому потрібно проводити зі школярами систематичну роботу в цьому напрямку, починаючи з молодших класів.
Салтівський р-н
Батьки можуть допомогти дітям, вибудовуючи стосунки з учителями та ставлячи їм певні запитання
Результати досліджень показують, що одним з найважливіших факторів, що впливають на успішність дитини в школі, є залученість батьків у її освіту, зокрема формування здорових стосунків між батьками та вчителями. Як бути впевненим у тому, що дитина отримує якісну освіту, на яку вона заслуговує? Беріть участь у її шкільному житті та представляйте її інтереси!
Батьки знають свою дитину краще за всіх. Вони знають про її сильні та слабкі сторони, про її можливості й потенціал. Батьки – це перші вчителі своїх дітей і найкраща група підтримки.
Подбайте про свою дитину
Готуйте дитину до школи щодня. Переконайтеся, що дитина добре виспалась і поснідала перед тим, як вирушити до школи. Дитина не повинна спізнюватись.
Володійте інформацією про всі її події. Щодня питайте в дитини про кращі й гірші моменти, що сталися за час її перебування у школі.
Допоможіть дитині навчитися захищати себе. Підкажіть їй, як сказати вчителю, що вона не зрозуміла завдання, не встигла його записати або не розуміє, за що отримала таку оцінку.
Спілкуйтеся із представниками школи
Долучайтесь до шкільної діяльності. Запишіться в батьківський комітет або в яку-небудь іншу групу батьків, приходьте на день відкритих дверей і будь-які інші заходи, що влаштовуються школою.
Правильно ведіть документацію. Через вашу дитину вам будуть передавати важливі документи, наприклад, дозволи на екскурсії. Замість того щоб викинути всі ці листи, краще прочитайте їх та охайно складіть в окрему папку.
Познайомтеся з учителями, працівниками та адміністрацією школи вашої дитини. Складіть список людей, з якими вона буде щодня контактувати. Не соромтесь, познайомтеся з усіма на початку навчального року й не бійтеся ставити їм різні запитання.
Спілкуйтеся з учителем вашої дитини
Знайомство з учителем (або класним керівником) вашої дитини не тільки піде вам на користь, а й покращить шанси на її успішність.
Вибудовування стосунків між батьками та вчителями може бути складним і непростим процесом. Ось кілька порад, які допоможуть вам справитися з цим:
Налагодьте зв'язок з учителем вашої дитини в перший навчальний тиждень. Це дасть вам шанс познайомитись не в конфліктній ситуації.
Усе спілкування між батьками та вчителями повинно зосереджуватись на тому, що буде краще для вашої дитини. Від цього залежить її успішність у школі.
Батьки знають свою дитину краще, ніж учитель. Якщо ви розповісте про її характер, сильні сторони, інтереси, потреби та проблеми, тоді вчителю буде простіше знайти підхід до вашої дитини.
Взаємна відкритість є важливим аспектом спілкування між батьками та вчителями. Батьки повинні бути готовими розповідати про проблеми в родині, які можуть вплинути на спілкування дитини з її однокласниками та на сам процес навчання.
Визначтеся зі способами спілкування. Чи то за допомогою телефону, електронних листів, чи при особистих зустрічах, завжди виходьте на контакт з учителем для вирішення проблем.
Також ви можете відправити лист з подякою вчителю дитини. Як правило, батьки виходять на зв'язок з учителем лише тоді, коли є скарги або якась конфліктна ситуація. Дякуйте вчителям, надихайте їх, проявляючи свою підтримку.
Створіть міцні стосунки з учителем, просто допомагаючи із проблемами класу, – це чудовий спосіб підтримати педагога.
Ось кілька підказок для ефективного спілкування під час бесіди з учителем:
Визначте мету й тему вашої зустрічі з учителем, обговоріть з ним усі питання. Попередньо обговоривши всі питання, моменти, що цікавлять вас, ви не просто будете почувати себе більш підготовленими, це допоможе вчителю зрозуміти причину вашого бажання зустрітися з ним.
Заплануйте проведення зустрічі на час, зручний для вчителя. Це дасть йому можливість спланувати й підготувати всю необхідну інформацію.
Складіть план. Запишіть усі ваші запитання й певні аспекти. Запитання варто ставити чітко, ясно, тоді вчитель зможе дати вам чітку відповідь.
Будьте позитивно налаштовані під час розмови з учителем. Слідкуйте за своєю мовою, тоном, виразом обличчя й жестикуляцією – усе це відображає ваше ставлення до того, що відбувається. Ваше завдання – співпрацювати з учителем вашої дитини, щоб разом ви могли вирішити будь-які проблеми, що з'являються у вашого сина чи доньки.
Підсумовуйте кожний обговорений пункт. Так ви зможете уникнути будь-яких непорозумінь і досягнете згоди.
Переконайтеся, що ви правильно зрозуміли вчителя. Дуже часто вчителі використовують педагогічні терміни, яких батьки можуть не знати. Не бійтеся й попросіть пояснень. По закінченні бесіди переконайтеся, що вам зрозуміла вся отримана інформація.
Не затягуйте розмову. Вона не повинна тривати більше сорока хвилин. Якщо цього часу недостатньо, домовтеся ще про одну зустріч. Це дасть вам можливість обміркувати всю отриману інформацію.
Ось деякі запитання, які ви можете поставити вчителю під час бесіди
Ставити запитання – кращий спосіб орієнтуватись у тому, що відбувається з дитиною у школі. Ніколи не бійтеся ставити запитання або просити про якусь додаткову інформацію – ви маєте повне право знати всі навчально-поведінкові аспекти вашої дитини.
Якщо ваша дитина ходить у підготовчий або перший клас, тоді ці запитання можуть бути цілком доречними:
Чи знаходить моя дитина спільну мову з іншими дітьми?
Чи бере моя дитина участь у групових заняттях?
Як я можу допомогти дитині навчитися читати?
Чи можете Ви розповісти мені про програму навчання читати?
Якщо ваша дитина ходить у другий або третій клас, також можна поставити такі запитання:
Чи є в моєї дитини проблеми з якимись конкретними завданнями? Якщо так, то які, і як ми можемо їй допомогти?
Чи відчуває моя дитина якісь труднощі, які можуть їй перешкодити в подальшому навчанні?
Якщо ваша дитина ходить у четвертий клас або старше, ось приклади деяких важливих запитань для вчителя:
Як моя дитина справляється з основними завданнями?
Чи знаходить моя дитина спільну мову зі своїми однокласниками?
З чим моя дитина справляється легко? Що викликає труднощі?
Чи потребує моя дитина додаткових занять з якогось предмета?
Чи завжди моя дитина виконує домашні завдання?
Чи проходила моя дитина за останній рік контроль оволодіння знаннями, чи були перевірки рівня успішності, чи були які-небудь професійно-орієнтовані тести?
Чи помітили ви якісь зміни в навчанні? За останній рік знання дитини покращились чи погіршились?
Якщо є якісь проблеми
Якщо дитину ображають однокласники або знизилась її успішність, дуже важливо її підтримати.
Порозмовляйте зі своєю дитиною. Попросіть пояснити проблему з її точки зору й обов'язково підтримуйте її протягом усього часу, доки буде вирішуватися це питання.
Домовтеся про зустріч з учителем та обговоріть з ним усі проблемні моменти. За необхідності ви можете привести із собою когось для підтримки.
Налаштуйтесь на оптимістичний лад. Завжди пам'ятайте, що у вас й у вчителя є головне завдання – допомогти дитині.
Пам'ятайте, що ви справжній знавець своєї дитини, ви знаєте її краще, ніж усі інші.
Ставте запитання. Не бійтеся ставити запитання та просити про додаткову інформацію. Ви маєте повне право знати всі аспекти, що стосуються освіти вашої дитини.
Завдання всього суспільства полягає в тому, щоб виростити здорову, турботливу й відповідальну дитину. У школі таке суспільство представлено батьками, учителями та усіма працівниками школи, які розуміють, що їхнє головне завдання – працювати разом, підтримувати й направляти розвиток вашого сина чи доньки. Підтримуйте свою дитину. Налагоджені стосунки між батьками та вчителями є запорукою її успіху у школі.
Так, бути батьками – непросте завдання, але немає нічого складного в тому, щоби попросити допомоги. Не бійтеся звертатись по допомогу!

Всього: 4