У зв’язку з дією в Україні воєнного стану та небезпекою через можливі обстріли м. Харкова прийом громадян здійснюється за попереднім записом.

 

Контактні дані:

✔️Відділ соціальної роботи по Індустріальному району м. Харкова

вул. Біблика, 20/8, тел.: 093 385 79 12, e-mail: industrialnyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова

вул. Алчевських, 5, тел.: 098 711 55 08, e-mail: kyyivskyydovira@city.kharkiv.ua;  

                
✔️Відділ соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова

вул. Л. Каденюка, 11/1, тел.: 096 518 04 61, e-mail: nemyshlyanskyydovira@city.kharkiv.ua;              

  
✔️Відділ соціальної роботи по Новобаварському району м. Харкова

вул. Полтавський Шлях, 11, тел.: 068 066 21 88, e-mail: novobavarskyydovira@city.kharkiv.ua;                 

✔️Відділ соціальної роботи по Основ'янському району м. Харкова

вул. Богдана Хмельницького, 8, тел.: 067 195 31 41, e-mail: osnovyanskyydovira@city.kharkiv.ua; 

✔️Відділ соціальної роботи по Салтівському району м. Харкова

вул. Руслана Плоходька, 3, тел.: 063 465 88 03, e-mail: saltivskyydovira@city.kharkiv.ua;

✔️Відділ соціальної роботи по Слобідському району м. Харкова

вул. Г. Тарасенка,  42, тел.: 091 615 09 98, e-mail: slobidskyydovira@city.kharkiv.ua;                                 

✔️Відділ соціальної роботи по Холодногірському району м. Харкова

вул. Благовіщенська, 34, вул. Полтавський Шлях, 46, тел.: 057 725 34 48,

e-mail: kholodnohirskyydovira@city.kharkiv.ua

✔️Відділ соціальної роботи по Шевченківському  району м. Харкова

м-н Свободи, 5, 6 під’їзд, 8 поверх, тел.: 066 194 24 19, e-mail: shevchenkivskyydovira@city.kharkiv.ua

Про дитяче суперництво

Хоча багато дітей щасливі бути кращими друзями своїх братів і сестер, сварки між ними – досить поширене явище. До того ж дітям властиво постійно переходити від обожнювання до ненависті один до одного.

Часто суперництво між дітьми починається ще до народження дуругої дитини і триває весь період дорослішання, набуваючи різних форм: від сварок через іграшку до боротьби за увагу. У міру досягнення дітьми різних стадій розвитку мінливі потреби суттєво впливають на їхні стосунки.

Спостерігати й чути, як сваряться діти, неприємно й образливо. І, звісно, побут, сповнений конфліктів, неминуче викликає стреси. Тим не менше, часто важко вирішити, як зупинити сварку і навіть зрозуміти, варто втручатися чи ні. Але ви можете вжити заходів для забезпечення миру вдома й допомогти дітям порозумітись один з одним.

Чому діти сваряться

Існує багато різних причин, чому брати та сестри можуть сваритись один з одним. Більшість з них відчувають певні  ревнощі або конкуренцію, і це провокує в них спалахи сварок і чвар. Але є й інші чинники, які також впливають на те, як часто й наскільки серйозно діти сваряться між собою. Ось деякі з них.

• Мінливі дитячі потреби, тривоги й особистісні риси природним чином впливають на стосунки між дітьми. Наприклад, діти ясельного віку з огляду на свої вікові особливості захищають свої іграшки та  іншу власність і вчаться відстоювати в першу чергу свої власні бажання. Тому, якщо молодший братик або сестричка бере іграшку, старша дитина може відреагувати агресивно. Діти шкільного віку часто відчувають загострене почуття справедливості й рівності, тому не можуть зрозуміти, чому до братів і сестер іншого віку ставляться по-іншому, або ж відчувають, що до однієї дитини ставляться більш прихильно. У підлітків, з іншого боку, розвиваються почуття індивідуальності й незалежності, і вони можуть обурюватися із приводу деяких домашніх обов'язків, необхідності піклуватися про молодших братів і сестер або навіть із приводу того, що їм доводиться проводити час разом з малюками. Усі ці відмінності можуть впливати на те, як діти вступають у протиборство один з одним.
• Особливості темпераменту.  Особливості темпераменту ваших дітей, а разом з тим і настрій, налаштованість і ступінь пристосованості, а також їхні унікальні особистісні риси відіграють велику роль у тому, наскільки добре вони знаходять спільну мову. Наприклад, якщо одна дитина спокійна й незворушна, а інша часто буває збудженою й запальною, їх часті сварки цілком закономірні. Аналогічним чином, дитина, яка особливо прив'язана і схильна до батьківської любові й турботи, може викликати незадоволення у братів і сестер, які бачать це й хочуть такої ж уваги до себе.
• Особливі потреби/хворі діти. Іноді особливі потреби дитини через хворобу, емоційні проблеми або  проблеми з навчаннім  можуть потребувати більшої кількості батьківського часу. Інші діти можуть помітити таку невідповідність і влаштовувати істерики, щоби привернути увагу батьків або зі страху за іншу дитину.
• Приклади для наслідування. Те, як батьки вирішують проблеми й суперечки, має вагомий вплив на дітей. Тому, якшо ви й ваш чоловік вирішуєте свої конфлікти поважним, продуктивним способом, а не за допомогою агресії, то підвищуєте ймовірність того, що ваші діти використовують подібну тактику під час вирішення проблем у стосунках один з одним. Якщо ваші діти бачать, що ви постійно підвищуєте голос, ляскаєте дверима й голосно сперечаєтесь, вони, імовірно, набудуть тих самих негативних звичок.

​Що робити, коли починається сварка?

Хоча сварки між братами й сестрами поширені, вони, безумовно, неприємні для всіх мешканців. Сім'я не може перебувати у стані постійного конфлікту. Отже, що треба робити, коли починається сварка?

Щоразу, коли це можливо, намагайтесь не вплутуватись в інцидент. Втручайтесь лише в тому випадку, коли є небезпека заподіяння фізичної шкоди. Якщо ви будете втручатись постійно, то ризикуєте створити інші проблеми. Діти можуть почати очікувати вашої допомоги й розраховувати, що ви прийдете і врятуєте їх, і не вчитимуться самі вирішувати власні проблеми. Також існує ризик того, що ви – випадково – зробите так, що одна дитина буде завжди вважати іншу «захищеною», що може призвести до ще більшої образи й конфронтації. У свою чергу, захищені діти можуть відчувати свою безкарність, оскільки батьки завжди «рятують» їх.

Якщо ви стурбовані деякими словами або лайками, які діти використовують у своїх сварках, доречно навчити їх використовувати відповідні слова для опису своїх почуттів. Це відрізняється від втручання у сварку.

Навіть у цьому випадку вчіть їх урегульовувати проблеми самостійно. Якщо ви все-таки втрутилися, спробуйте вирішити проблеми разом зі своїми дітьми, а не замість них.

Ось кілька способів  урегулювання конфлікту, коли ви виявилися залученим в нього.

• Розділіть дітей, доки вони не заспокояться. Іноді краще просто на деякий час надати їм простір, а не вирішувати конфлікт негайно. В іншому випадку сварка може спалахнути знову. Якщо ви хочете, щоби сварка стала для дітей корисним повчальним досвідом, почекайте, доки емоції не вщухнуть.
• Не витрачайте занадто багато уваги на з'ясування того, хто з дітей винен. Сварка – це справа двох, усі її учасники несуть свою частину відповідальності.
• Далі спробуйте розробити «безпрограшну» ситуацію, у якій кожна дитина щось отримує. Якщо обидва хочуть одну й ту ж іграшку, можливо, є гра, в яку вони можуть грати разом, а не сваритися через бажану річ.

​Пам'ятайте: коли діти залагоджують суперечку, вони навчаються важливих навичок, які стануть їм у пригоді в подальшому житті – наприклад, як треба цінувати позицію іншої людини, як досягати компромісу й домовлятись, як контролювати агресивні пориви тощо.

Як допомогти дітям знаходити спільну мову?

Ось кілька прикладів простих щоденних дій батьків, які допоможуть запобігати дитячим сваркам.

• Запровадьте основні правила прийнятної поведінки. Скажіть дітям, що в жодному разі не можна сваритись, обзиватися, кричати, грюкати дверима. Нехай роблять свій внесок у дотримання правил, а також учаться бути відповідальними за наслідки порушення цих правил. Це вчить дітей того, що вони завжди відповідають за свої дії та вчинки, незалежно від ситуації й від того, наскільки спровокованими вони себе почувають, а також перешкоджає будь-яким спробам вести переговори з погляду, хто винен, а хто ні.
• Не дозволяйте дітям примусити вас думати, що все завжди повинно бути «справедливо» й «порівну» – іноді одній дитині потрібно більше, ніж іншій.
• Будьте об'єктивними. Будьте далекоглядними й оточуйте своїх дітей індивідуальною увагою, спрямованою винятково на їхні інтереси й потреби. Наприклад, якщо один любить гуляти на відкритому повітрі, виходьте з ним на прогулянку або підіть у парк. Якщо інша дитина любить сидіти й читати, знайдіть час і для неї.
• Переконайтеся, що діти мають свій власний простір і час для власних справ – грати з іграшками наодинці, пограти із друзями без настирливого молодшого брата або отримувати задоволення без необхідності ділитись порівну.
• Покажіть і розкажіть дітям, що для вас любов – це зовсім не те, що приходить разом з обмеженнями.
• Запевніть дітей, що вони знаходяться в безпеці, найдорожчі для вас, оточені любов’ю і що їхні потреби будуть задоволені.
• Розважайтесь усією сім'єю. Коли ви дивитесь фільм, граєте у м'яч або в настільну гру, ви демонструєте дітям мирний спосіб спільного проведення часу та спілкування. Це може допомогти послабити напруженість між ними, а також допоможе вам долучитися самому. Оскільки батьківська увага – частий привід для сварок, веселі сімейні заходи допомагають зменшити конфлікт.
• Якщо причиною сварок ваших дітей найчастіше стає один і той же привід (наприклад, відеогра або канал телевізора), складіть графік, що дозволяє дітям по черзі «володіти» телевізійним пультом або ігровою приставкою. Якщо сварки тривають, просто заберіть у них джерело конфлікту.
• Якщо сварки між вашими дітьми шкільного віку почастішали, проводьте щотижневі сімейні збори, на яких повторюйте правила про сварки і розглядайте минулі успіхи вирішення конфліктів. Розгляньте питання про створення програми, коли діти заробляють бали за веселі, орієнтовані на всю сім'ю види діяльності, спільну роботу та припинення сварок.
• Визначте, коли дітям потрібен час просто побути на відстані один від одного. Спробуйте організувати ігровий час для кожного без брата або сестри чи окремі заняття для кожної дитини. І коли настане час для усамітненої гри однієї дитини, проведіть його з іншою.

​Майте на увазі, що іноді діти сваряться, щоби привернути увагу батьків. У цьому випадку розгляньте можливість позбавити їх на час своєї присутності. Коли ви йдете, стимул для сварки зникає. Крім того, коли ви самі починаєте втрачати терпіння, подумайте про варіант, як вручити кермо влади сім'єю іншому дорослому, чиє терпіння ще не вичерпалось.

Отримання професійної допомоги

У невеликому відсотку сімей конфлікти між братами й сестрами бувають настільки серйозними, що порушують щоденне функціонування або суттєво впливають на емоційний чи психологічний стан дітей. У цих випадках розумно вдатись до допомоги професіонала. При конфліктах між братами й сестрами звертайтесь по допомогу, якщо конфлікти:

• настільки серйозні, що призводять до проблем між подружжям;
• створюють реальну небезпеку заподіяння фізичної шкоди будь-якому члену сім'ї;
• завдають шкоди самооцінці або психологічному благополуччю будь-якого члена сім'ї;
• можуть бути пов'язані з іншими значними проблемами, такими як депресія.

​

• Ви самостійно обираєте фахівця, якому довіряєте.
• Консультації оплачуються організацією.
• Повна конфіденційність гарантована.

Програма діє для мешканок Харківської, Тернопільської, Київської, Херсонської, Запорізької та Одеської областей.

Тривалість програми – до 31 серпня 2026 року.

Детальніше про програму: https://support.enlight.org.ua/

Реєстрація для учасниць: https://supportform.enlight.org.ua/

Слідкуйте за оновленнями:

Facebook: https://www.facebook.com/share/p/14huQNSJvoJ/

Instagram: https://www.instagram.com/p/DaR-YetjdNH/...

Якщо ви або ваші знайомі потребують підтримки – скористайтеся цією можливістю. Разом ми можемо допомогти тим, хто цього потребує найбільше!

Підлітковий вік -  це один із найскладніших періодів у житті дитини та її батьків. У цей час підлітки прагнуть самостійності, формують власні погляди та нерідко віддаляються від дорослих. Проте саме зараз вони найбільше потребують підтримки, розуміння й довіри. Зберегти теплий контакт можливо, якщо будувати стосунки на повазі та відкритому спілкуванні.

Насамперед важливо навчитися слухати дитину без осуду та поспішних порад. Щира зацікавленість її думками й переживаннями допомагає зміцнити довіру. Не менш важливо поважати особистий простір підлітка, залишаючи при цьому можливість звернутися до батьків у будь-який момент.

Спільний час також відіграє значну роль. Навіть короткі прогулянки, сімейні вечері чи спільні захоплення створюють можливості для невимушеного спілкування. Варто не лише контролювати, а й підтримувати, помічати успіхи дитини та хвалити її за старання.

Конфлікти неминучі, але їх слід вирішувати спокійно, без приниження та крику. Коли батьки визнають право підлітка на власну думку і водночас чітко пояснюють межі та правила, стосунки стають міцнішими.

Контакт із підлітком не будується за один день. Він формується через щоденну увагу, взаємну повагу та готовність бути поруч. Саме довіра й підтримка стають основою міцних сімейних стосунків, які зберігаються на довгі роки.

Захист дитини — це не лише забезпечення її базових потреб, а й створення умов для фізичного, емоційного та психологічного благополуччя. Батьки повинні навчати дітей правилам безпечної поведінки вдома, на вулиці, в школі та в інтернеті, допомагаючи їм розпізнавати потенційні загрози й правильно реагувати на них.

Не менш важливим є формування довірливих стосунків. Коли дитина знає, що її вислухають, підтримають і не засудять, вона охочіше ділиться своїми переживаннями та звертається по допомогу у складних ситуаціях. Відкрите спілкування допомагає своєчасно помітити зміни в поведінці дитини та запобігти можливим проблемам.

Батьки також мають бути прикладом поваги до прав інших людей, відповідальної поведінки та взаємопідтримки. Саме в сім'ї дитина засвоює цінності, які впливатимуть на її подальше життя.

Отже, роль батьків у захисті дитини є надзвичайно важливою. Любов, турбота, уважність і постійна підтримка створюють міцний фундамент, на якому формується щаслива, впевнена та захищена особистість.

Посібник створено в межах проєкту «Справедливість для української молоді: розслідування та переслідування воєнних злочинів Російської Федерації проти українських дітей».

Матеріали видання спрямовані на підвищення ефективності роботи фахівців, які займаються питаннями захисту прав дітей, документуванням порушень, пов’язаних із війною, а також реалізацією завдань Національного плану дій «Жінки, мир, безпека» (1325).

Посібник буде корисним для працівників служб у справах дітей, центрів соціальних служб, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також усіх установ і організацій, які працюють у сфері захисту прав дитини.

З електронною версією методичного посібника можна ознайомитися за посиланням: https://rada.info/.../318e46addf6d3e75b93d844ad47ccfdd.pdf

Щоб краще зрозуміти проблеми у реалізації цього права, виявити прогалини у законодавстві та визначити питання, які потребують вирішення, ми проводимо опитування.

Просимо долучитися та поділитися своїм досвідом і думками:

Опитування для осіб з інвалідністю: 

https://docs.google.com/forms/d/1jV5xI9CquKstyuTXQk9XqVl0C6THdbbixuJXadsHDH4/viewform?edit_requested=true

Соціальні послуги потребують постійної корекції в залежності від обставин, які склалися у родинок. Тому у відділи соціальної роботи по Немишлянському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» щоденно проводяться супервізійні засідання з фахівцями на яких обговорюються  форми та методи роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах для покращення якості соціальних послуг, їх ефективності задля подолання сім’ями складних життєвих обставин. Саме такі зустрічі дають можливість глибше розуміти проблеми сім’ї, отримати шляхи вирішення та у подальшому донести їх до отримувачів послуг.

Робота продовжується.

 

Батьківський авторитет будується на довірі, послідовності та повазі, а не на страху. З дітьми різного віку важливо балансувати: для малечі — бути захистом і встановлювати чіткі межі, а для підлітків — стати надійним порадником, який поважає їхню особисту автономію та думку.

Будьте послідовними: Правила мають бути зрозумілими та незмінними, незалежно від віку дитини. Вимагайте виконання домовленостей, але будьте готові обговорювати їх.

Встановіть межі та поважайте їх: Чіткі обмеження дають дітям відчуття безпеки. Однак з підлітками межі варто обговорювати спільно, щоб вони відчували свою причетність до прийняття рішень.

Цікавтеся світом дитини: Проявляйте щиру цікавість до захоплень кожного з дітей. Уникайте знецінення чи критики їхніх кумирів або уподобань — це руйнує довіру.

Власний приклад діє краще за слова: Діти копіюють поведінку батьків. Демонструйте повагу до оточуючих, вміння визнавати власні помилки та конструктивно долати труднощі.

Уникайте крику та покарань: Тиск і підвищення голосу свідчать про втрату контролю над емоціями. Розмовляйте про наслідки вчинків спокійно, даючи дитині можливість самій виправити ситуацію.

Дошкільнята та молодші школярі: Потребують авторитету сили та турботи. Основа впливу — це емоційна близькість, чіткий режим дня та пояснення причинно-наслідкових зв'язків (чому деякі речі робити не можна).

Підлітки: Потребують авторитету, заснованого на партнерстві. Замість того, щоб керувати, станьте старшим наставником, який не нав'язує свою думку, а допомагає знайти правильне рішення шляхом діалогу. Заняття пройшла в теплої атмосфери, учасники розійшлись з позитивними емоціями.

 

 

На базі Відділу мешканці Київського району міста, які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримати наступні соціальні послуги: консультування, соціальний супровід сімей/осіб, екстрене та кризове втручання.

Фахівці Відділу проводять роботи з найменш захищеними категоріями населення, а саме:

• Багатодітними сім’ями;
• Внутрішньо переміщеними особами;
• Військовослужбовцями/ветеранами;
• Малозабезпеченими родинами;
• Особами/дітьми з інвалідністю;
• Одинокими батьками/матерями;
• Опікунськими сім’ями;
• Прийомними родинами;
• Дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
• Особами, що мають залежність (алкогольну, наркотичну, ігрову);
• Сім’ями, в яких є випадки домашнього насильства;
• Колишніми вихованцями інтернатних закладів.

Відділ соціальної роботи по Київському району м. Харкова Харківського міського центру соціальних служб «Довіра» на постійній основі здійснює соціальну підтримку сімей з дітьми та осіб, що перебувають у складних життєвих обставинах. Таким чином до співпраці залучаються всі найменш захищені категорії населення, які потребують допомоги і підтримки суспільства у скрутний час.

Наші контакти:

м. Харків, вул. Алчевських, 5

тел.: 098-711-55-08; 725-19-37 (38, 39)

сайт: http://dovira.kh.ua/

facebook: https://www.facebook.com/viddil.kievskiy

instagram: www.instagram.com/css.kievrajon